Краплі звичайного мила, розведеного у воді, достатньо, щоб знешкодити бактерії та віруси, зокрема новий коронавірус. Секрет мила – у гібридній будові молекул. Чому при контакті з миючим засобом коронавірус не виживає – пояснюють у The New York Times.

Молекули мила мають форму штифтів з гідрофільною головкою, яка легко зв’язується з водою, та гідрофобним хвостом, що уникає води та з'єднується з оліями та жирами. Низка мікробів та вірусів мають ліпідну мембрану, що всіяна білками. Саме цей білок і допомагає вірусу потрапляти в клітини. До таких вірусів входять коронавіруси, ВІЛ, збудники, що викликають гепатит В і С, герпес, Еболу, Зіка, лихоманку денге та інші бактерії, що уражають кишечник та дихальні шляхи.

При контакті з водою молекули мила оточують молекули збудників. Завдяки гідрофобному хвосту вони уникають води, але вклинюються в ліпідні оболонки певних мікробів і вірусів та розривають мембрани. Руйнуючи оболонку – мило вбиває збудник і він не може завдати шкоди організму. 

Миття рук з милом ефективніше за антисептик

Молекули мила також порушують хімічні зв’язки, які дозволяють бактеріям, вірусам і бруду прилипати до поверхонь. Тож під час полоскання рук всі мікроорганізми, які були пошкоджені або вбиті милом – змиваються.

Засоби для дезінфекції рук не такі ефективні, як мило. Так, антисептики (де понад 60% спирту) вбивають бактерії та віруси, але не можуть змити їх з поверхні шкіри. Існують також віруси, які більш стійкі до мила та спирту, але інтенсивне миття рук з милом все ще може змити їх з поверхні шкіри. Зокрема, це бактерії, які можуть викликати менінгіт, пневмонію, діарею, шкірні інфекції тощо.  

Миття водою з милом може сповільнити поширення вірусів та обмежити кількість інфекцій, що існують у світі. Але це працює лише тоді, якщо кожен миє руки часто і ретельно.

 Читайте більше про те, як правильно мити руки і навіщо це робити регулярно