Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.

Як встигати все, якщо ти музикант. Де межа між роботою і вільним часом, якщо твоє головне завдання – творити.

Ми разом з компанією Philips розпитали співачку Нату Жижченко (ONUKA) та продюсера і виконавця Женю Філатова (The Maneken) про музику та життя поза нею.

Про створення музики

Євген:

Ми перебуваємо в комплексі 211 Recording Studio, що складається зі студій продакшну, мастерингу та рекордингу. Тут записують головні поп-альбоми української естради: від «Океану Ельзи» і Тіни Кароль до ONUKA та The Maneken.

Ната:

Ця студія є і початком, і кінцевою точкою для роботи над піснями проекту ONUKA. Ми можемо написати пісню в машині, в подорожі або вдома, але фіналізуємо всі треки тут: записуємо вокал, народні інструменти, проводимо сесії.

Записувати альбом можна місяць, а придумувати – рік

Євген:

Музика живе в нас постійно і супроводжує всюди. У світі, де все дуже швидко рухається і змінюється, вже немає потреби прив’язуватись до певного місця. Звісно, як і раніше, для створення музики цінні музичні інструменти, якісна звукоізоляція, мікрофони та всі технічні аспекти. Але для креативу і втілення музичних ідей кордони давно розмиті.

Ната:

Ми з Євгеном не проводимо по 10 годин на студії з думкою «пишімо альбом». Спочатку придумуємо увесь концепт. Я знаю, що у Жені, наприклад, майбутній трек вже звучить у голові, без будь-де написаної ноти. Я також маю концепцію, зміст, слова. Уявляю, як все має звучати, яке має бути забарвлення.

Потім ми вдвох це обговорюємо і знаходимо певні компроміси. У кожного є своя теорія і система роботи. Для мене зручний варіант – сісти за одну демку, повністю придумати мелодію, бек-вокали, слова, назву, обкладинку. Євгену, як я помітила, зручніше зробити одночасно 5 пісень, перемикатися з однієї на іншу. Коли ми вже сідаємо в студії писати, то з голови трансформуємо ідеї на матеріальні носії. Записувати альбом можна місяць, а придумувати – рік.

Євген:

Запис пісні можна порівняти з написанням програми. Спочатку все продумуєш, потім починаєш писати код, тобто програмуєш пісню. Завдяки досвіду роботи в студії моя уява та розуміння музичної архітектури допомагають вибудовувати музичні конструкції дуже швидко.

Іноді це повністю емпіричний досвід, коли ти шляхом проб і помилок знаходиш найкращу музичну конструкцію та ритмічний малюнок. Я немов роблю швидкі скетчі олівцем. Так я бачу, що підходить, а що треба відкинути.

Розмова за кавою: самоосвіта

НАТА:
Коли я за кермом, подобається слухати звук двигуна або ж аудіокнижки. Це взагалі мій улюблений формат: прокинулася, увімкнула книжку і все роблю під неї. Навіть затори в радість – є час дослухати розділ. Це допомагає на гастролях, коли я одна в готельному номері й почуваю самотність. За чотири останні роки я майже весь свій літературний запас прослухала, а не прочитала. Слухаю також інтерв’ю та документальні програми.

Зараз я читаю відразу кілька книг. Це «Кто-нибудь видел мою девчонку», яку порадила подруга, бо мені сподобалася «Владимир, или Прерванный полет Марины Влади». Також читаю «Тіні в раю» Ремарка, «Дівчину в потягу» англійською та «451 градус за Фаренгейтом» в українському перекладі. Щось із них в аудіо, щось в електронному форматі, усі англомовні книжки – паперові.

ЄВГЕН:
Через відсутність часу я перейшов на самоосвіту в YouTube. Окрім музичного ремесла, мене цікавлять фотографія і кінематограф. На YouTube знаходжу корисні відео, наприклад, про конструкції симфонічної музики для кіно чи мистецтво виставляти світло. Теми досить різні, усі вони пов’язані з моїми проектами.

Про головний
інструмент у роботі

Моя таємниця успіху – це тайм-менеджмент. Це стосується і проекту
ONUKA, і мого особистісного розвитку

Ната:

Для мене головний інструмент у роботі – паперовий щоденник із записами. Це багатоповерхова система, яку я відпрацювала за роки: плани на рік, місяць і день. Творчі, робочі, сімейні. Якщо у мене немає чіткого плану, я просто розгублена. Усе має бути розписано.

Моя таємниця успіху – тайм-менеджмент. Це стосується і проекту ONUKA, і мого особистісного розвитку.

Євген:

Мій головний інструмент – лептоп. Там є все: від графічного до музичного редакторів. Коли ми в дорозі, в турі, вдома, де завгодно, я можу відкрити цей лептоп і продовжувати працювати. Ще один надважливий інструмент – моя музична уява, що з досвідом стає все ширшою і дає змогу якісно створювати музику.

Ще один надважливий інструмент – моя музична уява

Розмова за кавою: подорожі

Ната: Дуже часто люди ототожнюють відпочинок і подорожі. Для мене це різні речі. Відпочинок – більш така релаксна, не активна діяльність, а подорож – це праця розуму і тіла.  праця над своїми враженнями та думками.

Євген: Улюблене дозвілля – це кіно або подорожі. Зараз ми мріємо побачити Японію. Ми вже побували на далекій півночі, тепер можна спробувати на далекий південь. А ще поїхати в США та здійснити подорож на машині.

Ната: У мене з дитинства є пристрасть – досліджувати покинуті місця, забуті індустріальні радянські підприємства. Мені хотілося б вміти перемотувати час назад і бачити життя таких місць у режимі таймлапс.

Цього року ми були на Північному полюсі: два тижні впродовж полярного дня подорожували на криголамі та навіть купалися в океані. Це була наукова експедиція з дослідження білих ведмедів. Там було безліч тварин, криги, дика природа навколо, але мене найбільше заворожила Піраміда [колишнє радянське шахтарське селище на острові Західний Шпіцберген – ред.]. Тепер це територія Норвегії, а колись саме цю локацію показували західним людям як приклад щасливого радянського життя.

Про важливість
оточення

Євген:

Ната дуже любить чистоту та порядок – і вдома, і в нашій творчій лабораторії. Мені через швидкі виробничі процеси притаманний хаос. Але я дуже вдячний їй за те, що вона допомагає знаходити гармонію в порядку. Я ж намагаюся шукати її в музиці.

Ната:

Для мене важливий простір навколо. Можу ефективно функціонувати лише тоді, коли навколо все прибрано: чиста машина, студія, дім. Якщо я прийду на локацію, і якийсь гурт після репетиції залишив хаос, то мене це може увесь день напружувати. Тому я, буває, сама приїду і все поприбираю, аби знати, що наступного разу в студії буде класно і легко записувати. Я навіть у готельних номерах можу прибирати.

Те, що відбувається у студії, не робота, це наше життя

Розмова за кавою

Ната:
Ми не починаємо день без кави. Кава-брейк – це такий стоп-тайм для перезавантаження. Крім того, люблю запах кави та сам ритуал – тримати в руці філіжанку.

Останнім часом мені подобається експериментувати з різними видами молока і пробувати рослинне, як-от гречане чи вівсяне. Коли я зацікавилась темою екосортування, у мене з’явилися чашки з бамбуку багаторазового використання. Розумію, що так я не засмічую все навколо.

Євген:
Улюблений кавовий напій – це лате з пінкою, мені подобається великий вміст молока. Це якраз те, що потрібно. Чашка лате зранку в мене асоціюється з початком робочого процесу.

Про межу між роботою та особистим життям

Євген:

Збори на гастролі, логістика, переїзди, чекін і чекаут у готелі – це робота. А те, що відбувається у студії, не робота, це наше життя.

Робота для нас – це необхідні завдання, частина процесу. У нас немає чіткого розділення між творчістю та особистим життям. Якщо це стосується певних процесів професійної діяльності, то тут потрібно розділяти. Це не завжди вдається, тож іноді вдома продовжується робочий процес. Проте саме для цього у нас є студія – аби максимально сконцентруватися на роботі.

Ната:

Ми багато гастролюємо, але це ні подорожжю, ні відпочинком назвати не можна. Це дуже жорсткий таймінг, втома і відсутність часу на прогулянки. Гастрольний тур – абсолютно не про «подивитися світ». Однак так починаєш сильніше цінувати дім.

Євген:

Я вважаю, що особистий простір важливо мати навіть нашому собаці. Зрозуміло, що кожен з нас інколи хоче побути наодинці, в своїх думках, і це абсолютно нормально. Для цього необов’язково кудись тікати. Ми можемо разом помовчати, займатися своїми справами, відповідати на листи. У нас є різні місця, де можна побути самому. Ми гармонійно живемо у цьому просторі.

Ната:

Я можу подивитися огляди BadComedian – це наш з Євгеном guilty pleasure на двох. Це смішно і допомагає розслабитися. А ще у нас є повноцінний член родини – собака Піф. Він узагалі головний у сім’ї, проводить з нами весь час, навіть у студії.

Я вважаю, що особистий простір важливо мати навіть нашому собаці

Розмова за кавою: соцмережі

Ната:

Минулого грудня я видалилася з усіх соцмереж, залишився лише Instagram. Спочатку і його видалила, але потім зрозуміла, що ніхто не зможе зі мною зв’язатися, тому повернула, але дуже зменшила час перебування: поставила екранний час, ліміти на скрол. Сьогодні вільний час, який я проводжу в телефоні, – це книги.

Євген:

До негативу в соцмережах варто навчитися правильно ставитися. Я не можу сказати, що мені все одно, але зі мною це трапляється нечасто. Я намагаюся абстрагуватися і засмучуюся тоді, коли в критиці мало конструктиву. Раніше я гуглив себе, контролював, як заходить матеріал. Тепер перестав стежити, щойно робота зроблена – вона розвивається за власною траєкторією.

Матеріал підготовлено за підтримки Philips

Кавомашини Philips в один дотик готують лате, капучино та інші кавові напої. Ритуал з кавою перед роботою чи кава-брейк – це гарний спосіб налаштуватися на робочий день або перезавантажитися і відпочити.

Нова кавомашина Philips
LatteGo Series 5000 це:

• 6 видів напоїв: від еспресо до лате-макіато, які готуються в один дотик;

• густа однорідна молочна піна завдяки молочній системі LatteGo;

• молочна система LatteGo складається з двох частин, які можна легко промити лише за 15 секунд;

• 5 налаштувань міцності та помелу зерен;

• можливість зберігати у пам’яті машини параметри улюбленого напою – від міцності до об’єму й температури;

• змінні фільтри, що оберігають машинку від накипу.