Міленіалами прийнято вважати тих, хто народився у період від початку 1980-х до середини 1990-х років. Це покоління часто критикують за бажання жити тільки для себе, залежність від технологій і пристрасть до тостів з авокадо. Хвалять, однак, не рідше – за прагматизм, креативність і прагнення споживати відповідально.

Щоби дізнатися, чим насправді живуть міленіали, The Village Україна разом із ЖК «Standard One» розпитали трьох молодих киян про їхній стиль життя і головні цінності.

Діана Ремізовська

Контент-директорка Format bureau, кураторка школи Bazilik, комунікаційниця журналу La Boussole

Сергій Малик

Креативний директор ANGRY creative agency, співзасновник монобренду футболок COOM, куратор у школі комунікацій Bazilik

Анна Фастєєва

Засновниця бренду блокнотів ZAKRTKA

Діана Ремізовська

23 роки

Контент-директорка Format bureau, кураторка школи Bazilik, комунікаційниця журналу La Boussole

#1

Я ціную свободу

На щастя, робота дає мені змогу регулювати рівень заробітку. За роки фрілансу я звикла до гнучкості: хочеш отримати більше – бери більше проектів; хочеш відпочити – відпочивай, але будь готовий, що заробиш менше. Мені подобається, що я не обмежена певними рамками та можу заробляти стільки, скільки потрібно.

Усі гроші, які не йдуть на базові потреби, я витрачаю на враження. Для мене це, передусім, концерти та подорожі. Я вивела для себе таку формулу: раз на два місяці їздити за кордон, щоби «перезавантажитись». Літаю зазвичай на 2-4 дні, склавши всі речі в один рюкзак.

 

В Одесі, звідки я родом, у мене є власне житло. Там усе облаштовано спеціально під мене; це комфортна й затишна квартира, звідки всюди можна дістатися пішки. Я залюбки жила б там і зараз, але розумію, що саме місто стало для мене затісним. Київ дає більше можливостей – тому зараз я тут.

Житловий комплекс Standard One дбає про своїх клієнтів завдяки пропозиції готового продукту – квартира з інтер'єром, меблями та технікою на вибір. Не потрібно витрачати час та енергію на ремонт і облаштування – всі квартири готові до заселення. До того ж дизайн може кастомізуватися під потреби клієнта.

 

#2

Найголовнішоготреба навчитися самотужки

Я розчарувалась у класичній освіті та кинула університет. Закінчила чотири курси із відзнакою, вступила до магістратури, щоби не засмучувати батьків, але не бачила сенсу доводити цю справу до кінця.

У тому ж виші самоосвіта – це 80% успіху. Якщо ти обмежуєшся тим, що ходиш на пари заради «галочки», то навряд чи отримаєш щось, крім диплома. Я навіть українську вивчила самотужки. Так, у мене була певна теоретична база зі школи, але заговорила я українською лише тоді, коли почала нею читати. Не для когось, а для себе.

Коли я чую від людини, що вона «не знає, де чогось навчитися», я мовчки закочую очі. Читай книжки, дивися відео, ходи на інтенсиви, воркшопи, курси. Але не чекай, що хтось прищепить тобі любов до навчання – ти маєш прийти до цього сам.

Я адепт «живої» освіти. Перш ніж почати викладати в Bazilik, була там студенткою, та й зараз залюбки відвідую лекції колег. Як на мене, немає нічого кращого за живе спілкування з людиною, яка готова відповісти на всі твої запитання.

#3

Я не суджу про людей за соцмережами

Ми ніколи не можемо бути на 100% щирими в Інстаграмі чи Фейсбуку. Хто б там не казав, що він показує все без прикрас, – не вірте. Питання лише у відсотковому співвідношенні: хтось дає 80% правди, хтось – 4%. Важливо це пам’ятати та не судити про людей за їхніми постами.

Я дуже профдеформована: у мене в Інстаграмі багато роботи. Можу місяцями не постити нічого у власний профіль, бо в мене немає на це сил чи настрою. Можу робити якийсь контент зовсім не в тому стані, який потім домальовує собі читач.

Я ніколи нікого не обманюю, але часом пощу щось красиве чи кумедне, просто щоби повеселити друзів і віртуально їх обійняти. А деякі речі, навпаки, залишаю за кадром.

 

Сергій Малик

28 років

Креативний директор ANGRY creative agency, співзасновник монобренду футболок COOM, куратор у школі комунікацій Bazilik

#1

Я намагаюся робити лише те, що для мене водночас і корисно, і приємно.

Спочатку я користувався епками для планування. Коли в мене щось не виходило, я думав, що проблема в додатку, видаляв його і завантажував наступний. Потім ще один. І ще. Доки не примирився з тим, що проблема не в додатку, а в мені, і встигнути все просто нереально. Та й не треба.

У житті все має бути органічно. У чому сенс читати 200 книг на рік, якщо ти не запам’ятовуєш нічого із прочитаного? Краще прочитати 25 і відкласти щось у голові. Це як із підписниками в Instagram: можна набрати 10 тисяч, і серед них буде 80% ботів. А можна набрати 2 тисячі – але всі вони будуть справжні.

Моє завдання – скоротити лонг-лист до шорт-листа, тобто братися лише за важливі для мене справи. Тепер, якщо я не читаю розсилку, я просто від неї відписуюсь, а не думаю про те, що я лінивий козел.

Із роботою приблизно так само. Я співвласник агенції, тому в принципі міг би й не ходити в офіс. Але ходжу, бо звідти працюю продуктивніше, ніж з дому. Зараз я стараюся не засиджуватися в офісі до ночі, а натомість працювати більш сконцентровано протягом дня. Будемо відверті: навіть найскладніші завдання можна виконати за 4 години – якщо справді на них зосередитись.

#2

Я легко прощаюся з речами, але бережу те, що маю.

Мені здається, що ми прив’язані до матеріальних речей певною мірою менше за наших батьків. Для них автомобіль був показником статусу, для нас – радше опція.

Звісно, багато залежить від характеру людини та її поглядів на світ. Я не витрачаю гроші на предмети розкоші, бо вони для мене нічого не значать. Хіба що на техніку, хоча зараз айфон – це вже предмет першої потреби.

Ми з дівчиною раз на півроку проводимо генеральну чистку гардероба. Зазвичай роздаємо близько 70% того, що назбирали. Так ми привчаємо себе купувати лише те, чим справді користуватимемось.

Відповідальне споживання – це непросто. Зазвичай, аби втриматися від імпульсивних покупок, я намагаюся перетерпіти свої «хочу». Зате коли мені знадобиться, припустімо, фотоапарат – я куплю його, і куплю хороший.

Але є й такі речі, на які мені приємно і легко витрачати гроші. Наприклад, на подорожі, книжки та вино.

Житловий комплекс S1 пропонує довгострокову оренду своїх квартир. Є можливість обрати житло заздалегідь і забронювати його. Щоб жителі не витрачали час на побутові справи, на території є власна кав'ярня з доставкою сніданків, сучасна пральня та коворкінг.

 

#3

Я не заморочуюся щодо стилю і ставлюся до нього із гумором.

Зручність і якість – мої головні критерії у виборі одягу. Вони мають іти за замовчуванням. Та, крім цього, я люблю, коли в образі є якась придуркувата деталь.

Наприклад, блакитні даблмонки (шкіряні туфлі, в яких відсутня шнурівка, але є дві пряжки – ред.).

Треба дозволяти собі носити щось, що спершу здається ненормальним. Необов’язково копіювати тотал-луки Gucci, які личать хіба що Джареду Лето. Але варто хоча б інколи одягати те, що виховуватиме у вас не надто серйозне ставлення до себе та до світу загалом.

Анна Фастєєва

30 років

Засновниця бренду блокнотів ZAKRTKA

#1

Я пропускаю через себе все, над чим працюю.

У ZAKRTKA я сама собі вантажниця та SMM-ниця – і мені подобається, що я задіяна в усіх цих процесах. Сторінки бренду в соцмережах я веду від першої особи.

Певний час намагалася вживати в постах «ми», тобто писати від імені уявної команди. А потім переконалась у тому, що щире «я» притягує підписників значно більше.

Думаю, люди хочуть бачити, що за брендом стоїть така ж жива людина. Коли я розсилаю свої блокноти, обов’язково вкладаю до пакунка записку зі словами подяки. Не розумію, як можна просто засунути товар до пакета «Нової пошти», як роблять деякі бренди. Покупець у будь-якому разі отримає замовлення – та чи захоче він звернутися до тебе знов?

#2

Я не приймаю людей, які нав’язують іншим свою позицію.

Зараз люди прагнуть бути екологічно свідомими – і я підтримую цей тренд. Я відмовляюся від пакета на касі завжди, коли це можливо, та загалом використовую менше поліетиленової продукції, ніж раніше. Натомість ношу прикольні авоськи та екосумки – у мене таких дуже багато. Але я не припускаю фанатизму, із яким дехто ставиться до цієї – та й до будь-якої іншої – теми. Не приймаю людей, які вперто нав’язують іншим свою позицію.

 

#3

Для мене важливо бути мобільною.

Я поміняла вже не одну орендовану квартиру і знаю, що зможу адаптуватись практично до будь-яких умов. Я дотримуюсь ідеології мінімалізму, тому чим менше меблів та інших предметів буде у помешканні, тим краще. Звісно, я зважаю на прості речі на кшталт гарного освітлення, столу та зручного ліжка, але до решти деталей я невибаглива.

Що для мене справді важливо, то це можливість швидко змінити обстановку. У передмісті, де ми з хлопцем мешкаємо вже рік, із цим не так просто. Там дуже тихо, просторо та зелено – але це не той стиль життя, якого я прагну зараз. Щоб потрапити на цікавий івент або просто зустрітися з друзями, мені треба витратити півтори години на дорогу – і це лише в один бік. Звісно, я намагаюся провести цей час із користю: зробити публікацію, почитати книгу, яку давно відкладала. Та це все одно фізично й морально складно.

Я пересвідчилась у тому, що коли ти живеш у місті, ти можеш бути більш продуктивним. Робити більше справ, підтримувати важливі зв’язки. До того ж зараз я працюю вдома й мені часто буває важко налаштуватися на роботу. А в місті завжди можна поїхати до центру чи засісти з ноутбуком у найближчому кафе – і це надихатиме тебе на плідну працю.

Про свою квартиру поки що я не замислююсь, адже всі зароблені кошти відкладаю на розвиток бренду. У моїй ситуації важливіше інвестувати у справу, яка приносить задоволення не тільки мені, а й іншим, ніж вкладати все в нерухомість.

Всі фото зроблені у шоу-румі Standard One

Матеріал підготовлено за підтримки

Standard One – житловий комплекс, що пропонує сучасні квартири з готовим ремонтом, меблями та технікою. Квартири-студії облаштовані у чотирьох різних стилях, містять усі необхідні меблі та підключену побутову техніку.

Для тих, хто ще не готовий придбати власне житло, Standard One пропонує довгострокову оренду. До послуг мешканців – спортзал, магазини, кафе та коворкінг на території комплексу, а також станція метро «Виставковий центр», поруч із парком ВДНГ.

Щоб сторінка завантажувалася коректно, рекомендуємо відімкнути Adblock у браузері.