Чи можна поліпшити майбутнє людства? Зробити життя більш комфортним і безпечним за допомогою наукових відкриттів? «Можливо», – відповідають на це вчені. Ці люди не бояться невідомого, вони бачать можливості та не помічають перешкод. Прагнення до постійного вдосконалення і відкритість новим можливостям – саме такий підхід до науки дає змогу змінювати світ.

Carlsberg декілька років поспіль підтримує наукові ініціативи та є спонсором заходу Science Night Show, який відбудеться у Києві 6 вересня. The Village Україна спільно з Carlsberg розповідають про проривні винаходи, що змінили життя людства.

Редагування геному

Ідеальні агрокультури та стійкі до малярії комарі перестали бути вигадкою. У 2013 році кілька груп учених винайшли технологію редагування геному CRISPR/Cas9, що змінює характеристики організму. 

Ще наприкінці 90-х учені з’ясували, що прості бактерії можуть протистояти вірусам завдяки хитро влаштованій імунній системі. У ДНК цих мікроорганізмів, ніби у картотеці, зберігаються записи про всі віруси, що коли-небудь їх атакували. Коли вірус потрапляє у клітину, він запускає механізм, який порівнює його ген із картотекою. Якщо є збіг, то білок Cas9, мов ножиці, розрізає ДНК вірусу.

Технологія дає змогу видалити з будь-якої клітини небажану інформацію та додати потрібну. Так у 2017 році вчені з Портленда успішно відредагували людський ембріон. Вони видалили з нього ген, що відповідає за виникнення серцево-судинних захворювань. А в Китаї з відредагованим геномом народилися близнюки, яким не загрожує вірус СНІДу.

Нагрівання НВЧ-випромінюванням

Розігріти їжу за кілька хвилин у мікрохвильовці можна завдяки випадковому винаходу Персі Спенсера. Отримувати радіохвилі надвисокочастотного діапазону змогли ще у 30-х роках минулого століття, у побуті їх не використовували.

Але 1942 року Спенсер забув у кишені шоколадний батончик та пішов у лабораторію. Він проводив експерименти з покращення параметрів радарів і працював з магнетроном – генератором мікрохвильового випромінювання.

Під час роботи з приладом учений помітив, що шоколад у його кишені розтанув. Тоді він взяв у буфеті кукурудзяні зерна та зясував, що, якщо піднести їх до магнетрона, вони почнуть вибухати. Є також версія про те, що Персі Спенсер просто поклав на магнетрон сендвіч, від чого той перегрівся. Уже за чотири роки вчений отримав патент на першу мікрохвильовку. 

Металевий водень

Є винаходи, які з’явилися зовсім недавно. Наприклад, металевий водень учені з Гарвардського університету винайшли лише два роки тому. Можливість його створення передбачили ще 1935-го американці Юджин Вігнер та Белл Гантінгтон. Проте, за їхніми розрахунками, для цього варто було застосувати тиск у 250 разів вищий, ніж на дні Маріанської западини.

Під час сучасних експериментів з’ясували, що ситуація складніша: аби перетворити водень у метал, потрібно 4-5 мільйонів атмосфер. Такий тиск може створити слон, що стоїть на голці з вістрям, меншим за міліметр.

Однак гарвардські вчені впоралися без слонів. Вони стиснули в алмазному ковадлі ємність з невеликою кількістю молекулярного водню. Тоді піддали її тиску у 495 гігапаскалів при наднизькій температурі. Якщо результати синтезу металевого водню підтвердяться, нас чекає технологічний переворот. У перспективі металевий водень допоможе збільшити дальність космічних польотів, винайти вічні батарейки та надпотужне пальне.

Прибиральник космічного сміття Remove Debris

За даними NASA, під час освоєння космосу люди залишили близько восьми тисяч тонн сміття за межами Землі. І якщо ми намагаємося врятувати планету відмовою від пластику, то оболонки та уламки ракет, шматки скла та відмерлі супутники в екоторбинки скласти не вдасться. Усе це сміття є загрозою для супутників, що працюють, і навіть для Міжнародної космічної станції.

Але коли 2017 року наглядовий модуль МКС стикнувся з уламком, що залишив тріщину на його ілюмінаторі, у космічному центрі університету Суррею розробили «космічний пилосос» – супутник-прибиральник Remove Debris. Вже у вересні 2018 року стокілограмовий апарат зміг захопити об’єкт, що імітує сміття.

Якщо всі випробування пройдуть так успішно, як на цьому етапі, космічні пилососи відчистять орбіту від сміття. І, можливо, вже зовсім скоро міжпланетні пилососи стануть для нас звичними, як-от домашні.

Вирощування штучних кісток

У 2017 році вчені з Університету Глазго розробили нову технологію з вирощування кісток. Роблять це в лабораторних умовах, без застосування хімії, медикаментів та білків росту, що викликають небажані побічні ефекти. Для винаходу знадобилися стовбурові клітини, які взяли з кісткового мозку пацієнта, та високочастотні хвильові коливання. За словами вчених, в основі їхньої революційної технології є «нанопоштовхи»: високі частоти штовхають стовбурові клітини тисячу разів на секунду, завдяки чому ті перетворюються у кісткову тканину.

Очікують, що вже за 10 років ця технологія набуде широкого поширення. А це означає, що можна буде не лише лікувати переломи без хірургічного втручання, а й уповільнювати розвиток певних типів онкологічних захворювань.

У 1876 році був заснований фонд Carlsberg, за підтримки якого було здійснено низку наукових відкриттів – шкала pH, чиста культура дріжджів, стійкий до світла і тепла сорт ячменю та багато інших.

Щодня з‘являються наукові відкриття, які змінюють світ на краще. Про найголовніші з них розкажуть 6 вересня на Science Night Show з Майклом Щуром та Ярославою Кравченко.

Матеріал підготовлено за підтримки