«Я вирішив мати пенсійні накопичення тому, що забезпеченість майбутнього − особиста відповідальність кожного, її не можна перекладати на державу, батьків або партнерів. Також фінансова свобода розширює горизонти й дозволяє дивитися далі − змінити кар’єру, спробувати нові сфери, зважитися на нове починання», – розповідає Дмитро Гоцин, який вкладає гроші в облігації, акції та має рахунок у приватному пенсійному фонді.

The Village Україна спілкується з людьми до 25 років, які думають про свою старість і вже почали відкладати на пенсію, не розраховуючи на державну підтримку.

В’ячеслав Фетісов

21 рік


Я почав відкладати на пенсію рік тому − відкрив поліс в одному з міжнародних інвестиційних фондів на 25 років. По-перше, у мене були знайомі, які вже мали такі програми у цьому фонді, і я фактично з ними радився. По-друге, уся ця політична й економічна ситуація у країні не надає впевненості, що в мене і в мого покоління буде фінансово забезпечена старість. Я не тішу себе ілюзіями, що матиму пенсію, і тому планую працювати до останнього і займатися надалі підприємництвом, але цей поліс є планом Б, подушкою безпеки. Я зможу вивести ці гроші незалежно від того, перебуватиму в Україні чи ні. Третім фактором є те, що я бачу на прикладі своїх дідусів, бабусь і батьків − їм теж не доводиться розраховувати на державу.

Інвестфонд − це один з інструментів, як вкладати свої гроші. Класичні інструменти − покласти гроші в банк на депозит або вкладати їх у нерухомість і цінні папери. В інвестиційному фонді люди по суті віддають свої гроші, а професійні інвестори, які займаються цим усе життя, вкладають їх у ті ж цінні папери на фондовому ринку та в нерухомість. Внаслідок того, що цим займаються професіонали, і у фонду є певний запас міцності й кредит довіри, він примножує гроші інших людей. Гроші не просто лежать, їх з’їдає інфляція – вони «працюють».


Оскільки я відкрив поліс у 20 років, відповідно в 45 років отримаю близько півтора мільйона гривень


Як це працює: ти відкриваєш поліс на певну суму та кожного року відкладаєш її. Але оскільки це інвестфонд – є мінімальний відсоток прибутку, інвестфонд дає тобі мінімальну гарантовану суму. Наприклад, я отримаю щонайменше 12% прибутку. Але може бути ситуація, коли цей відсоток буде більшим, бо гроші ефективніше інвестували. Оскільки я відкрив поліс у 20 років, відповідно в 45 років отримаю близько півтора мільйона гривень. Також у фонді передбачене страхування життя: люди можуть захворіти на важку хворобу чи потрапити у ДТП, і їм потрібно швидко отримати велику суму грошей. Завдяки фонду це можна зробити. Кінцева сума депозиту буде менша, але це не критично, адже ти виживеш і врятуєш своє життя.

Щоб зрозуміти, чи фонду можна довіряти, потрібно читати відгуки людей, клієнтів, не тільки в україномовному й російськомовному гуглі, а й англомовному, дивитися фінансові звіти компанії. Я власне так і робив. Відгуки в Україні читати було не дуже доцільно, бо моя компанія зайшла в країну не так давно, але в Північній Америці цей фонд є дуже популярним. У них прозора система і можна дивитися, як твої гроші використовуються.

Треба відкладати на пенсію змолоду, тому що доходи протягом життя зростають, але якщо людина не відкладає гроші й розраховує лише на пенсію, на старості ці доходи різко падають. Оскільки в такому віці ти не маєш особливого попиту на ринку праці, то думати про старість і пенсію треба вже у 20 років.

Зараз діє стара радянська система, яка розрахована на те, що кілька економічно активних людей годують одного пенсіонера. Але ця система не може існувати, бо після розпаду Союзу багато активного населення виїхало, а кількість людей літнього віку постійно збільшується. Уряд намагається збільшити пенсію, просто перерозподіляючи держбюджет: гроші в інших сфер забирають і перекидають їх у Пенсійний фонд, щоб підвищити пенсію на 500–1000 гривень. Але питання в тому, що це не системний підхід, і за два-три роки ці 500–1000 гривень з’їдає інфляція, і пенсіонери залишаються на такому ж рівні доходу, як і були раніше.

Тому я не сподіваюся на пенсію від держави, тим паче, що я працюю як ФОП і плачу ЄСВ раз на квартал і в мене буде мінімальна пенсія. Якщо я сподіватимуся лише на неї, я, мабуть, не виживу. Рано чи пізно ми дійдемо до того, що Пенсійний фонд переформатується в інвестиційний фонд, і без проблем можна буде відкладати гроші й туди. Буде класно, якщо люди матимуть вибір − інвестувати у державний фонд чи приватний, але зараз альтернатив не дуже багато.

Дмитро Гоцин

24 роки


Я вирішив мати пенсійні накопичення тому, що забезпеченість майбутнього − особиста відповідальність кожного, її не можна перекладати на державу, батьків або партнерів. Також фінансова свобода розширює горизонти й дозволяє дивитися далі − змінити кар’єру, спробувати нові сфери, зважитися на нове починання.


Також фінансова свобода розширює горизонти й дозволяє дивитися далі − змінити кар’єру, спробувати нові сфери, зважитися на нове починання


Як і всі, починав із депозитів у «ПриватБанку». У 2017–2018 році частину накопичень направив у криптовалюту як експеримент. Наразі в мене є кілька інструментів для накопичень. Наприклад, я використовую облігації внутрішньої державної позики [позика державі, яка потім виплачує її з відсотками] у гривні й валюті. ОВДП − це найближчий аналог депозиту за надійністю. Облігація підтверджує, що її власнику повинні виплатити певну суму й відсоток. ОВДП можна купувати, продавати, розраховуватися ними за інші активи.

Раз на пів року з облігацій виплачують дохід у вигляді відсотків. У дату погашення облігації виплачується ще й сама сума облігації. Для покупки облігацій потрібен рахунок у цінних паперах. Я також вкладаю в акції українського «Райффайзен Банк Аваль».

Індексні фонди − ще один інструмент, який я використовую. По суті, це компанії, які купують інші компанії. Тому коли ви купуєте акцію індексного фонду, це означає, що ви купуєте маленьку частку у всіх компаніях, якими володіє індексний фонд. Оскільки у складі індексного фонду можуть бути десятки й навіть сотні компаній, це дозволяє зменшити ризики від інвестування − малоймовірно, що всі компанії збанкрутують.

Також уже відкрив рахунок у приватному пенсійному фонді. Спочатку регулярно поповнював свій пенсійний рахунок. Згодом побачив, що прибутковість мого пенсійного фонду трохи не дотягує до моїх очікувань, і в тих обставинах приватне управління своїми грошима приносило кращий результат. Тому поки що припинив використання цього інструменту, але планую знову вивчити ринок недержавних пенсійних фондів.

Моя кінцева мета − мати фінансову свободу. Тобто підтримувати прийнятний рівень життя без потреби активно працювати й почуватися безпечно. Важливо, щоб мій пасивний дохід покривав мої витрати на проживання в тому місці, в якому я вирішу зупинитися, і був достатнім на випадок непередбачених ситуацій.


Відкладати на пенсію потрібно з моменту, коли отримуєш свої перші гроші: так у заощаджень набагато більше часу «попрацювати» для примноження капіталу


Відкладати на пенсію потрібно з моменту, коли отримуєш свої перші гроші: так у заощаджень набагато більше часу «попрацювати» для примноження капіталу. Зберігати, відкладати й інвестувати − це історія про сталість і дисципліну. Що раніше сформована звичка, то більший позитивний ефект вона дає, і не лише у фінансовому плані. Мені здається, що культура відкладати гроші на пенсію в Україні лише починає формуватися, але більшість молоді не замислюється про формування власної пенсії. Я можу це зрозуміти: покоління батьків і дідусів не народилися в умовах, коли зберігати сьогодні означало комфорт завтра. Але глобально, формулювання питання не зовсім правильне: ти думаєш не про старість, ти думаєш про свою свободу.

Іванна Яріш

23 роки


Ідея відкладати на пенсію виникла тоді, коли в мене вже була стабільна робота й дохід: я зрозуміла, що можна думати про певні заощадження. Я звернулася до фінансової консультантки, яка допомогла мені обрати страхову компанію. Я обрала міжнародну компанію і підписала договір у грудні 2019 року на 38 років.

Страхова компанія нараховує відсотки на кошти, які ти вкладаєш – по суті, забезпечує тебе довготривалим депозитом. Часто на сайтах страхових компаній є калькулятори − можна порахувати суму платежу, кількість років і суму, яку ти отримаєш у кінці терміну. Ти самостійно обираєш, як довго плануєш відкладати кошти, дати, коли хочеш вийти на пенсію, та яким способом тобі її будуть виплачувати − повну суму відразу або меншу щомісяця, як зараз отримують пенсію наші бабусі та дідусі.

Основна ідея в тому, що цей договір може бути гнучким, умови можна змінити. Плановий платіж можна щороку збільшувати: якщо цього року мій плановий платіж 5000 гривень, то наступного року може бути 10 000 гривень. Поки мені важко передбачити кінцеву ціль, тому що вирішує інфляція − у мене договір у гривні, а не валюті. Проте в мене є стратегічний план − кожні 5 років збільшувати суму платежу, так кінцева сума теж зросте. Сьогодні реально складно визначити, яка пенсія в мене буде за 38 років, тому що я хочу поступово збільшувати суму платежів. А що ближче до пенсії, то краще я розумітиму, яка сума мені необхідна.

Відкладаючи на пенсію, я дбаю не лише про себе, а й про свою родину: якщо стається летальний випадок, усі кошти отримають мої родичі. Це дає можливість моїй сім’ї менш трагічно й стресово пережити цей момент.


Я вважаю, що люди, які сподіваються отримати пенсію в Україні, живуть у рожевих окулярах


Я вважаю, що люди, які сподіваються отримати пенсію в Україні, живуть у рожевих окулярах. Дуже шкода, що в Україні немає культури думати про свою пенсію, і багато несвідомих людей не орієнтуються, що буде у країні за 10 років. Серед своїх ровесників я знаю лише одну знайому, яка має страховий договір. Людина, яка відкладає на пенсію, турбується про своє майбутнє. Це елементарний крок, який дозволяє надійно почуватися у старості. Усім рекомендую прочитати книгу «Найбагатша людина у Вавилоні», в якій пояснюють: що раніше ти починаєш відкладати кошти, то багатшим стаєш у кінцевому результаті. І навіть якщо зараз складно подумати про заощадження на пенсію, раджу починати з менших цілей і планово зрости до більш масштабних.

Обкладинка: Ouch

Ілюстрації: Rawpixel