Місто«Екологічність й історичність». Українська студія Yakusha показала концепцію відновлення Чернігова

Чернігів – одне з багатьох українських міст, яке зазнало серйозних руйнувань від повномасштабного вторгнення Росії. Частина Чернігівської області перебувала в тимчасовій окупації, а саме місто понад місяць намагалися взяти в облогу. До кордону з Білоруссю – 66 кілометрів.

Міський голова Чернігова Владислав Атрошенко заявляв, що 70% міста зазнали руйнувань. За його словами, ідеться про збитки «на мільярди гривень». «У нас виведена з ладу ТЕЦ, під загрозою наступний опалювальний сезон. [...] Але ми готові терпіти й зараз, і завтра заради довгострокової перспективи України», – додав Атрошенко. Водночас Інститут підготовки й досліджень ООН на основі супутникових знімків оцінив ступінь руйнації в Чернігові на 21%.

Архітектурна студія Yakusha пропонує власну концепцію відновлення та розвитку Чернігова, яка отримала назву «Стійке місто». Розповідаємо й показуємо, що передбачає ця візія.

«Коли почалася війна, багато архітекторів приїжджали й пропонували щось побудувати. Це були досить розрізнені рішення, таке собі гасіння пожеж. Саме тому подумала, що саме я можу зробити?» – розповідає The Village Україна засновниця Yakusha Studio Вікторія Якуша.

Концепція «стійкого міста» – це гра слів, пояснюють автори ідеї. По-перше, це історична стійкість, адже місту вдалося вистояти під час навали окупаційних військ Росії. Крім того, у Чернігові наразі розташована третина всіх історичних памʼяток Східної Європи, які збереглися з домонгольського періоду, пише CNN.

По-друге, стійкий – це сталий, екологічний (sustainable). «Ми хотіли б, щоби Чернігів став історико-екологічним центром України», – кажуть у Yakusha. Архітектори відзначають якісну пропорційність ширини вулиць, висоту будівель і кількість озеленення в Чернігові.

В архітектурній студії також кажуть, що відбудовувати Чернігів потрібно так, щоби старе й нове мало цілісну історію. «Збудувавши зараз неякісно й без ідеї, ми можемо отримати проблеми в майбутньому», – каже Якуша.

Концепція включає три головні «артерії» міста й близько 20 різних напрямів, якими займаються різні відділи. Одна з «артерій» – проспект Миру. Він простягається від Катерининської церкви на вʼїзді в місто до іншого його кінця, що веде до виїзду.

Проспект Миру – це основна «артерія» міста, кажуть у Yakusha Studio. За їхніми словами, підсилення наразі потребує не сам проспект, а його відгалуження. Вулиці, що йдуть від центру, хочуть зробити більш прибутковими завдяки розвитку місцевих бізнесів.

Оновлення річки Стрижень

Стрижень – це права притока річки Десни, що протікає в Чернігівській області. Оновлення річки є другою «артерією» в концепції архітекторів. Довгий час Стрижень перебував у стані колектора – у річку досі зливають стічні води, а також готуються до будівництва багатоповерхівки на її березі.

Розроблення концепції відновлення річки почали з міфу, що Стрижень колись був судноплавним, розповідає Вікторія Якуша.

«Нам багато містян про це казали. На базі цього ми вирішили зробити там човники, як в Амстердамі. Однак не вийшло. Експерт-еколог, який має дисертацію про Стрижень, сказав нам, що це не правда. Стрижень ніколи не був судноплавним», – розповідають у Yakusha.

Згідно з дослідженням, яке проаналізувала студія, у річки є проблема: вона майже не має водотоку. Через те, що вода стоїть, вона починає «цвісти» й набирає неприємного запаху.

Yakusha Studio пропонує рухати водотік завдяки аерації й штучним фонтанам, а також постійно чистити Стрижень.

Крім того, у місті планують збудувати сміттєпереробний завод, повторно використовувати рослинне забруднення (робити з водоростей і мулу папір), а також змонтувати автономні екопоселення.

Екологічність і міграція молоді в Київ

Однією з основних проблем Чернігова називають відтік людей. Від Чернігова до Києва дві години маршруткою або 3,5 години електричкою. Машиною до столиці можна дістатися за півтори години.

«Місто наразі не комфортне для молоді, немає потрібних умов для проживання», – підкреслює Вікторія Якуша.

Для вирішення цього питання пропонують декілька рішень. По-перше, реорганізувати в IT-кластери або коворкінги виробництва, які вже давно не працюють. Ревіталізація промислових зон – це третя «артерія», яка, зокрема, включає мікрорайон Шерстянка поблизу залізничного вокзалу.

По-друге, хочуть створити інфраструктуру велодоріжок, а основним міським транспортом зробити електробуси й тролейбуси. За концепцією «Стійкого міста», велосипед – це річ, яку містяни зможуть комфортно використовувати щодня, а не лише на вихідних. «Цю історію в таких масштабах неможливо зробити, наприклад, у Києві. А в Чернігові зробити це досить легко, уже є всі умови», – зазначає Вікторія Якуша.

Візуалізація від Yakusha Studio

Також планують провести децентралізацію – поділити місто на самодостатні райони, жителі яких могли би за 10–15 хвилин добиратися до всіх потрібних їм точок (спортмайданчиків, офісів, магазинів).

«У Києві ж немає, де відпочити. Чому не їдуть до Чернігова? Бо там немає якісного відпочинку на такому рівні [...] Молоді люди, на мою думку, обиратимуть якість життя. Якщо ми зможемо їм це запропонувати, вони оберуть Чернігів», – вважає авторка концепції.

Історичність і малоповерхова забудова

«У Чернігові всі історичні маршрути на один день. Усі приїхали, погуляли й назад, додому. Дуже важливо зробити так, щоби ці маршрути були розраховані на два дні: це принесе місту набагато більше грошей», – кажуть у Yakusha.

Також у Yakusha Studio працюють над візією Центрального ринку Чернігова, який зараз має більш стихійний вигляд. Пропонують зробити щось на кшталт мадридського ринку Сан-Мігель. Це продуктовий ринок у центрі міста, де можна придбати свіжі фрукти й овочі, скуштувати щойно приготовані страви, а також сходити в бар або ресторан.

Для підкреслення історичності міста планують впроваджувати малоповерхову забудову, зокрема й у центральній частині міста. У команді проєкту вважають, що багатоповерхівки в центрі Чернігова «псуватимуть увесь архітектурний баланс міста».

«Я за малоповерхову забудову. Кому в Чернігові потрібні багатоповерхівки?» – питає авторка концепції Вікторія Якуша.

Чи реально втілити в життя проєкт

Попри це все в Yakusha наголошують, що «наразі в міській раді мовчать» – рішення, які пропонує студія, остаточно схвалюватимуть після закінчення війни в Україні.

«Міський голова [Владислав Атрошенко] поки мовчить, але він усе бачить, усе чує», – каже Вікторія Якуша. На момент опублікування тексту відповіді на запит The Village Україна в Чернігівській міській раді не надали.

Концепцію розробляють спільно з Чернігівською міською радою, «Чернігівським ІТ-кластером», Чернігівською Політехнікою, Bike City Consulting, «ЕкоМістом», благодійним фондом імені Святослава Хороброго, Бюро інвестиційних програм й іншими.