Навіщо об’єднувати університети, яких три типи ВНЗ з’являться в Україні і як працюватиме система грантів на навчання, пояснив міністр освіти Оксен Лісовий у інтерв’ю «УП.Життя».

Навіщо об’єднувати університети

Зараз у підпорядкуванні Міносвіти – 140 університетів. За словами Оксена Лісового, це забагато, бо в Україні немає стільки студентів і держава не може інвестувати в усі ці ВНЗ. Крім того, реорганізовувати ВНЗ потрібно через демографічний чинник та додаткові чинники потенційної конкуренції зі східноєвропейськими та європейськими університетами, вважає Лісовий.

За його словами, в 2030-2035 роках в Україні може виникнути «катастрофічна ситуація із демографією», коли на одну людину, яка працює, буде надто багато людей, які не працюють. Щоби підтримати економіку країни, економіка потребує добре підготовлених фахівців, які закінчують ВНЗ і профтехи.

Міністр освіти додав, що за роки незалежності «виникло багато деформацій», зокрема невеликі ВНЗ утворювалися з колишніх технікумів, а галузеві інститути ставали університетами.

Оксен Лісовий також пообіцяв, що «усі сильні, потужні університети залишаться недоторканими» і що об’єднуватимуть «рівносильні університети в регіонах».

Які три типи університетів хочуть створити в Україні

Кінцевий результат оптимізації ВНЗ – це створення трьох типів університетів.

Перший тип – місто- і регіоноутворювальний інтелектуальний центр із високою складовою дослідницької діяльності. Водночас такі ВНЗ будуть готувати фахівців за всіма спеціальностями і матимуть високий рівень автономії.

Другий тип – галузеві університети, тобто регіонально орієнтовані заклади. Наприклад, лісотехнічні, металургійні університети можуть лишитися в певній області, де велика вага певної галузі. Це стосується і медичних ВНЗ, але міністр додає, що спільно з МОЗ хочуть зробити «кілька експериментів» із залученням медуніверситету до «класичного».

Третій тип – світоглядні маленькі університети (liberal arts universities). Наприклад, Український католицький університет, Острозька академія, Київська школа економіки тощо.

Як працюватиме система грантів на навчання, якщо ухвалять відповідний закон

Якщо коротко, в Міносвіти хочуть змінити філософію підходу: зараз держава дає гроші університету за те, що до нього приходить студент, а хочуть зробити так, щоб держава давала кошти абітурієнту, який обирає ВНЗ і приносить туди свої кошти.

Кошти від держави можуть забезпечити і повну, і часткову оплату контракту з університетом. Наприклад, студент може обрати дорожчий ВНЗ і доплатити свої кошти, а може вступити в регіональний і не доплачувати.

Згідно з новою системою, бюджетна форма навчання залишиться, але в пріоритеті будуть спеціальності, фахівців яких держава хоче отримати на ринку праці за п’ять років (науковці, інженери, вчителі, лікарі).

Крім того, хочуть змінити пільгове кредитування. Зараз оператором кредитування є університет (хочуть зробити так, щоб оператором стала банківська система).

   

У січні Кабмін підтримав законопроєкт про реформу вищої освіти, що передбачає навчання студентів коштом державних грантів і пільгових кредитів із 2024 року. Тепер законопроєкт має розглянути Верховна Рада.

   

Як зросла ціна на вищу освіту й чи зможуть її покрити гранти на навчання, які планують запустити в Міносвіти у 2024 році, підрахував освітній портал Education.ua.