Сергій Педько з 20 років перебуває в поліаморному шлюбі та має трьох дітей.

Поліаморія – це система етичних поглядів на кохання, яка припускає можливість існування багатьох любовних стосунків в однієї людини з кількома партнерами одночасно, з дозволу та схвалення всіх учасників цих стосунків.

Чоловік розповідає про свій досвід поліаморних стосунків і пояснює, в чому полягають відмінності поліаморії від моногамії.

 Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – усі головні тексти тут.

Мені 28 років, я з Полтави. Нещодавно через роботу переїхав до Києва з дружиною Мариною і трьома дітьми. Старшій дочці шість років, синові три роки, наймолодшій доньці півтора року. Ми з дружиною є поліаморами. За свої 28 років я жодного разу не був у моногамних стосунках. Вісім років я перебуваю у відкритому шлюбі. До того, як у 20 років я познайомився з дівчиною, яка згодом стала моєю дружиною, у мене не було тривалих стосунків, які розвивалися б стабільно. Потім я познайомився з Мариною, і за пів року ми підписали документи в РАЦСі.

Прихід до поліаморії

Одна знайома розповіла мені, що є таке поняття, як поліаморія. З цим терміном я раніше не стикався, тож почав цікавитися: читав літературу, вивчав теорію, обговорював це з Мариною. Ми зрозуміли, що такий формат нам комфортний. Так, там є секс з іншими партнерами, але це не найголовніше. Секс – це круто, але насамперед нам цікаво взаємодіяти з людьми.

Поліаморія – це не тільки романтичні стосунки, а й дружні. Наразі є приблизно 10 людей, з якими я перебуваю на різних рівнях спілкування. З одними є сексуальна взаємодія, з іншими просто спілкуюся.

Щоб будувати поліаморні стосунки, людина повинна мати багато часу. Нерідко люди обирають моногамні стосунки, оскільки вважають, що краще інвестувати увесь свій час в одного партнера.

чоловіки забувають одну просту річ: секс – це класно і приємно, але не з усіма підряд

Чоловіки, які добре не ознайомлені з поняттям поліаморії, вважають, що дівчина, яка перебуває в таких стосунках, дуже відкрита до сексу. Насправді це не так. Звичайно, у поліаморному середовищі секс-позитивних людей набагато більше, ніж у моногамному. І дівчат, які відкриті до сексуальних стосунків, які ми називаємо «без зобов’язань», значно більше.

Проте такі чоловіки забувають одну просту річ: секс – це класно і приємно, але не з усіма підряд. Це так само, як ми не зустрінемось на чашку кави з людиною, яка нам не подобається. Секс – це своєрідне спілкування, але воно відбувається далеко не з усіма. Будь-яке спілкування забирає енергію, і, якщо витрачати свої ресурси на будь-кого, рано чи пізно вони закінчаться і людині буде зле.

Ставлення до моногамії

Моногамія – це один з видів стосунків. Комусь підходить цей формат, хтось віддає перевагу іншому. Немає єдино правильних або неправильних стосунків.

У моногамних взаєминах є поняття «серійна моногамія». Це коли ви зустрічаєтеся з однією людиною, щось іде не так, ви розлучаєтеся, знаходите іншого партнера, потім знову щось іде не так – і ви знову розлучаєтеся. Класична моногамія – це коли ви зустріли людину і більше ніколи не розлучаєтеся. Як у лебедів: вони знаходять партнерів на все життя, і тільки після смерті одного той, хто залишився, може шукати іншого партнера.

Ця серійність виникає тому, що ми знаходимо якийсь недолік у своєму партнерові й не хочемо з цим миритися. Шукаємо того, у кого немає цього недоліку, і минулі стосунки завершуються. Хоча можна зробити по-іншому.

Наведу приклад з футболом. Я його люблю і регулярно дивлюся. Але я закохуюся у дівчину і, поки тривають перші бурхливі емоції, забиваю на футбол. Коли починаються стабільні стосунки, пристрасті вщухають, я розумію, що ця людина поруч, і знову хочу дивитися матчі. Починаю витрачати на це один вечір на тиждень, потім два, і зрештою дівчина думає: «Був такий цікавий молодий чоловік, щовечора гуляли, все було класно, а тепер шість вечорів із семи він дивиться футбол». Переважно розгорається кілька скандалів, відтак стосунки закінчуються. А все тому, що я не зміг пояснити дівчині, що не змінився насправді, просто поводився інакше, поки був закоханий. Але закоханість минула, з’явилася стабільність.

Спільні вечори – це погана база для стосунків. Але якщо базою для стосунків є емоційна близькість, тоді вечори, не проведені разом, не будуть великою проблемою.

cерійна моногамія – це теж спосіб будувати стосунки

Я не кажу про те, що якийсь формат кращий, а якийсь гірший. Це все варіанти. Серійна моногамія – це теж спосіб будувати стосунки.

Більшість людей так чи інакше практикує не ексклюзивні стосунки. Ми ж не дружимо тільки з однією людиною, бо, якщо будемо дружити з кимось ще, наша дружба буде не повною. Чомусь у нашому суспільстві є вислови «любові на всіх не вистачить» або «якщо ми будемо любити багатьох, то ми не будемо любити нікого по-справжньому». Мені здається, це не так. Батьки люблять своїх дітей, скільки б їх не було. Ось у мене троє дітей, і я не можу сказати, що я люблю їх однаково, до кожного я відчуваю іншу любов. Чомусь про дітей ми звикли так говорити.

Насправді ті, хто перебуває у моногамних стосунках, не можуть задовольнити всі свої потреби з одною людиною. Наприклад, ви любите малювати у вільний час, а ваш партнер полюбляє дивитися футбол. Вам важко постійно захопливо проводити час разом, оскільки у вас різні інтереси. Є певний спільний знаменник, на якому тримаються стосунки, але проводити багато вільного часу разом не вдається. Ось і подивимося на цю ситуацію критично: ви задовольняєтесь тим, що вам дає одна людина? Ні, ви та ваш партнер маєте ще інших друзів за інтересами. Ті, хто перебуває в поліаморних стосунках, роблять так не тільки з хобі, а й з тими речами, які зазвичай люди перекладають на свого партнера.

Особливості поліаморії

Є одна особливість, з якою стикається більшість поліаморів – озвучування та проговорювання таких деталей, які іншим людям можуть здатися звичайними речами. І на це йде багато часу.

У суспільстві побутує думка, що поліаморія – це про секс. Але це не так. Поліаморія – це про процесинг.

Процесинг – це процес проговорення тих чи інших домовленостей і їхнє узгодження

Процесинг – це й проговорення того, чи правильно ми одне одного зрозуміли. Наприклад, у мене таке обговорення відбувається не тільки з дружиною, а й з іншими партнерами. Збирається компанія людей, які перебувають у поліаморних стосунках. Така компанія називається полікулою.

Полікула – це група людей, які пов’язані любовними та/або сексуальними стосунками

Не обов’язково всі ці люди будуть між собою пов’язані. Бувають стосунки, коли люди взаємодіють парами.

Є таке поняття, як етична немоногамія. Це ще одна назва поліаморії. Термін «поліаморія» зіпсували чоловіки, які практикують дещо інше. У спільноті поліаморів їх називають «мамкіни поліамори». А от термін «етична немоногамія» ще не зіпсували, до нього не дійшли. Це словосполучення добре пояснює принципи, на яких побудована поліаморія: немоногамія означає розвиток стосунків з кількома людьми, етична передбачає згоду всіх учасників. І щоб усім людям було комфортно.

І ось якраз процесинг і сприяє комфорту. Люди відкрито розповідають про те, що їх не влаштовує, і намагаються робити це без будь-яких звинувачень. Поліаморія це не щось нове. Єдине, що відрізняє її від моногамії, це те, що на взаємодію двох людей не накладають обмеження.

Зазвичай з партнерами я знайомлюся через такі мобільні додатки, як Badoo, Tinder, Happn. По-іншому немає часу. У своїй анкеті я відразу вказую, що поліамор. Але шеймінг досі присутній. Поліаморів шеймлять за багато речей, особливо за сам формат. До цього підключається «слатшеймінг». Чоловіків це рідше стосується, оскільки чоловіка, у якого багато сексу, вважають за самця, переможця. Жінку, у якої багато сексу, сприймають як «slut».

Є кілька видів поліаморних стосунків

1. Соло полі. Люди, які не обирають основного партнера, а взаємодіють з багатьма. За аналогією з моногамним світом – це люди, які ходять на побачення. З кимось вони ходять у кіно, когось кличуть до себе ночувати, а з кимось їздять на природу.

2. Поліаморія закритої групи. Формуються практично моногамні стосунки, але не на двох, це може бути троє, четверо і більше людей. І більше в цю групу нікого не пускають. Взаємодія з кимось поза цієї групою прирівнюють до зради.

3. Анархія стосунків. Ці люди не прив’язують себе до правил. Одне лише задоволення або незадоволення, тут як вийде. Єдине правило – жодних правил.

Різниця між соло полі та анархією стосунків у тому, що люди, які практикують анархію, відразу заявляють про те, що не буде жодних правил. Люди у соло полі переважно мають певні правила. Вони діють у межах своєї моральної моделі.

Люди, які встановлюють правила, якось себе обмежують, адже зазвичай правила стосуються того, що робити не варто. У людей, які практикують анархію стосунків, не існує такого. Сьогодні вони можуть піти на БДСМ-вечірку, завтра в шаховий клуб, а післязавтра цілком змінити свою думку. Таким чином вони шукають формат, який підходить їм найбільше.

добре усвідомлюю, що немає нічого вічного

4. Егалітарна поліаморія. Всі партнери мають рівні права. Тобто, якщо хтось із тих, з ким я взаємодію, приходить до мене щодня ночувати, то це право мають усі інші. І це теж проговорюється, відбувається процесинг.

5. Ієрархічна поліаморія. Вибудовуються сходи: хтось на цих сходах стоїть вище і має більше прав, хтось відповідно нижче. При тому, що не завжди офіційний чоловік або дружина перебуває на найвищому щаблі.

Моя дружина бісексуальна і за пів року після весілля сказала мені, що хотіла б мати стосунки з дівчатами. Я був не проти й, своєю чергою, запропонував організувати якийсь формат на трьох. Так ми почали шукати дівчину, яка була б готова до схожих стосунків. Це теж один з видів поліаморії, називається «поліаморія єдинорога». Такі стосунки рідко вдається побудувати, тому в назві є єдиноріг. Надто багато факторів, які мають збігтися. Я не кажу, що цього не можна зробити, але на практиці реалізувати важко.

Наразі в нас ієрархічна поліаморія і ми з дружиною перебуваємо на верхньому щаблі цієї драбини. Поки що я не зустрів людей, які покривають більше потреб, ніж Марина. Скажімо, з нею це 60%. Водночас я спілкуюся з людьми, які покривають 5%, 10%, 30%. Іноді ці сфери покриття інтересів перетинаються, коли різні люди покривають одні й ті самі сфери.

Я не йду цілеспрямовано до якихось змін у наших стосунках. Просто добре усвідомлюю, що немає нічого вічного. Не факт, що через роки я буду продовжувати практикувати поліаморні стосунки або жити в Києві. Цією словесною конструкцією я нагадую собі про те, що світ дуже гнучкий.

Проблеми, які виникають у поліаморних стосунках

Наймасштабніша проблема – це потреба витрачати багато часу на обговорення. Але це незмінно супроводжує такі стосунки. Так само, як у моногамії є ризики зрад, у поліаморії є необхідність постійного промовляння та рефлексування. Мені не зовсім подобається називати це проблемами, це радше особливості.

Крім того, є потреба планування часу. Оскільки я перебуваю в ієрархічній поліаморії, то не можу вести хаотичний спосіб життя. Потрібно підлаштовуватися під партнерів, враховувати інтереси всіх, це буває некомфортно. Я хочу бути, наприклад, увесь день вдома, а в інших партнерів є плани на мене. Не завжди виходить робити те, що хочеш. Поліаморія – це гарний мотиватор для того, щоб структурувати свій час. У взаємодії з різними людьми добре бачиш, який час справді твій. І вчишся розрізняти, що це ось моє бажання, а це бажання партнера.

потрібно підлаштовуватися під людей, враховувати інтереси всіх, це буває некомфортно

З поліаморних стосунків люди часто виходять. По-різному трапляється: іноді в людини змінюються пріоритети, іноді партнер починає вимагати більшої уваги до себе, ніж інший може дати.

Звісно, у майбутньому я поговорю зі своїми дітьми про стосунки, у яких перебуваю. У будь-якому разі з дітьми треба говорити і про секс, і про стосунки з іншими. Але не визначатиму той вибір, який зробив я, як єдино можливий. Мовляв, ось поліаморія, це те, що тобі потрібно. Не хочу використовувати схожу риторику. У певний момент я обов’язково розповім дітям про різні опції.

Ревнощі

Ревнощі я відчував досить часто протягом цих восьми років. Поліаморія – це не про відсутність ревнощів, адже це така ж емоція, як радість або смуток. Насправді люди не завжди ревнують свого партнера до людини протилежної статі. Припустимо, я перебуваю у моногамних стосунках і шість вечорів із семи моя дівчина проводить з подругою. Хіба я не буду ревнувати дівчину до подруги? Буду. Просто тому, що ревнощі – це страх. Невпевненість або незадоволеність щодо якогось питання. У поліаморії буває навіть більше ревнощів, ніж у моногамії.

Щоб уникнути скандалів, існує процесинг. Ми сідаємо та обговорюємо проблему. Тут важливо мати soft skill – зловити себе на будь-якому відчутті. Зрозуміти, що зараз я точно відчуваю ревнощі. А потім з цим прийти до партнера і сказати: «Люба, я тебе ревную». Гарні питання до себе – це «до чого» або «чому».

Скандали створюють наші внутрішні діти. Дитина, яка влаштовує істерику, тому що їй не дали цукерку. Але ми чудово розуміємо: якщо розв’язувати проблеми та висловлювати свою незадоволеність тільки скандалами, це виснажує і так довго не триватиме.

Якщо мені не подобається взаємодія моєї дружини з якимось партнером, я намагаюся це висловити, пояснити, чому я почуваюся погано. Передусім собі, бо якщо ти не можеш це пояснити собі, то не зможеш й іншим.

Комперсія – це радість від того, що кохана людина любить ще когось. Радість, пов’язана з радістю іншого

Поняття комперсії як абсолютної протилежності до ревнощів може бути як у моногамних, так і в поліаморних стосунках. Тоді ми можемо порадіти з того, що близька людина проводить час з іншими.

Насправді, якщо розмити межі понять поліаморії та моногамії, і з одного боку буде моногамія, як у лебедів, а з іншого – анархія стосунків, то принципи будуть загальні для всіх. Комперсія – це характеристика не стосунків, а людського спілкування. Навіть перебуваючи в моногамних стосунках, люди можуть робити все те саме, просто не взаємодіяти з іншими. Така у них домовленість. Якщо подивитися на це широко, моногамія – окремий прояв поліаморії. Просто група людей є маленькою, а домовленості такі, що нас двоє і ми нікого в цю групу не пускаємо.

Текст: Поліна Бражнікова

Редактор: Марк Лівін

Ілюстрації, верстка: Анна Шакун

Літературна редакторка: Вікторія Осипова