Київ наближається до періоду рясних осінніх дощів, які можуть призвести до підтоплень на певних ділянках міста. Чи готовий Київ до цього? Розпитали КК «Київавтодор» про підготовку до сезону дощів, а директора компанії «Про мобільність» Дмитра Беспалова – про те, що Київ може зробити тут і зараз. Якщо коротко: Київ здатний «зустріти» зливу та швидко усунути наслідки підтоплень, але не допустити підтоплень – поки що ні.

Поки що останні «залпові зливи» в Києві, які спричинили сильні підтоплення, пройшли в липні. Затопило ділянки Печерського та Голосіївського районів, частину ТРЦ Ocean Plaza, а також вулиці біля станцій метро «Площа українських героїв» (раніше – «Площа Льва Толстого») та «Палац Україна». У КМДА тоді відзначали, що зливостоки розчищали – на початок зливи вони нібито були чистими. Утім, система дощової каналізації однаково не витримала такої кількості опадів.

Попри очищення зливостоків, на окремих ділянках – близько 70 адрес у Києві – є проблемні місця, де виникають короткочасні «утворення повільного сходу», відповіли в «Київавтодорі» на запит The Village Україна. На ці ділянки зазвичай відправляють бригади гідрослужб за кілька годин до того, як має початися злива, кажуть комунальники. Усі 816,7 кілометра каналізаційної системи, які мають майже 30 тисяч зливоприймачів, перебувають на балансі «Київавтодору».

КП «Плесо» чистять Либідь

«Проблемні місця» утворюються через нагромадження побутового сміття, листя та гілок на решітках колодязів, а також через переповнення русел річок, до яких мала би виходити дощова вода. За словами комунальників, очищення зливостоків «проводять неодноразово» й «у межах фінансування», щоби забезпечити сталу пропускну здатність дощової води. Для проведення робіт з утримання, ремонту й реконструкції систем водовідведення за останні чотири роки виділили близько 260 мільйонів гривень. 

Стежити за чистотою «ливнівок» може допомогти більш ефективний менеджмент і KPI [ключові показники ефективності], вважає директор компанії «Про мобільність» Дмитро Беспалов. «Можливо, позбутися якогось неефективного підприємства й робити тендери на Prozorro, щоб це робили приватні компанії. Утім, потрібно розписати регламент – компанії мають почистити певний обʼєм споруд», – коментує The Village Україна Беспалов.

Чому каналізаційна система не справляється?

   

Інше питання – чому «проблемні місця» досі є? У «Київавтодорі» запевняють, що проєкти для усунення підтоплень уже розроблені, але через повномасштабну війну та воєнний стан їхню реалізацію призупинили.

Підтоплення вулиць Києва – проблема не тільки комунальних служб. Серед інших причин, наприклад, стара система зливової каналізації. Вона збудована 30–50 років тому й не розрахована на такі обсяги води. 

«У нас немає грошей не те, що на реконструкцію, а, мабуть, і на капітальний ремонт каналізації. Багато елементів цієї мережі вже зношені [...] Міняти потрібно не тоді, коли зламалося, а тоді, коли вичерпується термін експлуатації», – каже Беспалов.

За його словами, реконструкція – це про переосмислення всієї мережі, яка вимагає великої кількості грошей і правильного планування. Так, робити труби великого діаметра має бути економічно вигідно для міста. «Може вийти так, що стоятимуть труби великого діаметра, які працюватимуть на повну потужність раз на десять років», – пояснює Беспалов. 

Для цього, зокрема, потрібно взяти до уваги й зміну клімату в Україні та Києві. Каналізаційну систему будували під зовсім іншу прогнозовану кількість опадів. Так, літо в Києві стало одним із найспекотніших із 1881 року, а кількість опадів за літо на проспекті Науки становила 122% кліматичної норми. Загалом літо 2023 року встановили 13 температурних рекордів.

Крім того, малі (й подекуди занедбані) річки Києва, як-от Либідь чи Почайна, також не справляються з великою кількістю опадів. Обидві річки продовжують існувати, зокрема, й активістам, які влаштовують толоки й розчищають водойми.

Я влаштовую толоки. Розпитали містян, які прибирають там, куди не дістаються комунальники

Так, на обстеження й розчищення річки Либідь у вересні виділили майже 15 мільйонів гривень. Планували зробити повне обстеження й розчищення від вулиці Саперно-Слобідська й до урочища Лиса Гора, що в Голосіївському районі. Ділянку річки вздовж Саперно-Слобідської завели в колектор останньою, у 1980-х. Під час злив вода з цієї ділянки русла, зокрема, затоплювала ТРЦ Ocean Plaza. Наразі КП «Плесо» розчищає річку Либідь уздовж вулиці Миколи Грінченка. 

«Можна подумати про більш дешеві способи дренування води, наприклад, створити відкриті місця для відстою води. Є цілий мануал Американської асоціації транспортних планувань (APTA) про те, як робити дренаж води на вулицях міста. Це не надто дорого», – пояснює Беспалов.

Каналізаційна система Києва наразі не здатна втримати воду в каналізаціях під час «залпових злив». Які рішення можна почати застосовувати вже зараз, не чекаючи повної реконструкції каналізації?

Один із варіантів – навчитися затримувати дощову воду в екосистемі міста. Це модель міського будівництва, яка має назву «місто-губка». Вона передбачає, що дощова вода не потрапляє в каналізацію, а збирається, наприклад, для поливання зелених зон і допомагає уникнути підтоплень.

Не тільки «зелені фасади». Ось іще 11 екорішень для Києва

«Ми аналізували досвід європейських країн із приводу використання принципу «місто-губка» для збирання дощової води та потім її використання для поливу рослин. Усі ці тренди ми відстежуємо та дуже хочемо застосувати їх у нашій столиці. Однозначно, ми все це будемо робити після нашої перемоги», – розповідав The Village Україна голова управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Возний.

Концепція «міста-губки» передбачає облаштування «зелених дахів» із рослинами, які поглинають воду, дощові сади й «зелені колії» для трамваїв. Практики вже активно застосовують у Європі, але поки що не в Україні. ГО «Плато» висадило у Львові «кліматичні дерева», які працюють на адаптацію міста до змін клімату, і створило декілька дощових садків.

«Київ далекий від такого сценарію приблизно настільки, скільки від доріг, які поглинають сонячне світло й виробляють електрику. Я би на це сильно не розраховував, нам потрібні максимально прагматичні засоби. Це буде вимагати побудови нової інфраструктури, ми за старою погано дбаємо й потихеньку її втрачаємо, а водночас думаємо – чи не побудувати нам нову інфраструктуру?», – вважає Беспалов.

На думку Беспалова, усі нові ресурси, найімовірніше, будуть іти на снаряди й дрони для ЗСУ, а не на дощову каналізацію, тож потрібно зосередитись на тому, щоб регулярно чистити дощову каналізацію. «Не просто назбирати грошей і почистити їх – стежити за ними протягом усього періоду», – додає директор компанії «Про мобільність». Нещодавно петиція з вимогою реконструювати систему дощової каналізації не набрала лічені голоси, щоби потрапити на розгляд КМДА.

Фото: КП «Плесо»