Діти не сидять за партами, як раніше, а завжди рухаються. Кожні 15 хвилин змінюється завдання та спосіб його виконання: спочатку дитина працює самостійно, потім у парі, далі у групах, у перерві між цим діти роблять руханки – такий вигляд має звичайний урок у Новій українській школі (НУШ).

Нова українська школа – це реформа загальної середньої освіти. Це «школа, у якій буде приємно навчатися та яка даватиме учням не тільки знання, а й уміння застосовувати їх у житті». Реформа стартувала 1 вересня, 2018 року. Спочатку за НУШ працювало 100 шкіл, але зараз уже всі школи зобов’язані працювати за цією системою освіти.

Оксана Матвійчук – учителька початкових класів у звичайній школі на Оболоні, у якій сама раніше навчалась. Вона працює з дітьми вже 36 років. Останні два з них Оксана вчить дітей у форматі Нової української школи.

Оксана Матвійчук

вчителька початкових класів школи №225


Це реформа освіти, яка передбачає сучасну школу, де в центрі інтереси дитини. Знання даються лише ті, які пізніше можна застосувати в житті. Наприклад, дітей знайомлять із темою екології, розповідають про принципи та важливість сортування сміття. Це школа, де вчать критичного мислення, де учні не бояться висловлювати думки та вчаться бути відповідальними.

Програма забороняє порівнювати дітей з іншими. Тобто вчитель не має права сказати: «Дивись, як твій колега швидко впорався зі завданням, а ти ні». Натомість кожен учень має порівнювати свої вчорашні знання із сьогоднішніми.

Якщо раніше, у старій школі, усе контролювалося адміністрацією, то зараз учитель вільний у своєму виборі. Є, звичайно, стандарти та концепція програми, але метод викладання вчитель обирає зручний для себе. Я вчу так, як вважаю за потрібне, головне, щоби був результат, який відбитий у державному стандарті. Тобто всі кросворди, презентації, додаткові завдання й ілюстрації до уроку я готую самостійно.

Учитель, який працює у НУШ, може вибрати програму: Олександри Савченко або Романа Шияна (педагоги й автори програми – ред.). В НУШ-1 авторки Савченко діти вивчають чотири галузі – громадянську, історичну, природничу та здоров'язбережну. А в НУШ-2 автора Шияна сім галузей: мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, інформаційна, соціальна і здоровʹязбережна, громадянська та історична.

Учителі нашої школи вибрали освітню програму за Савченко. Але це не означає, що потрібно суворо дотримуватись програми. Якщо щось не підходить для вчителя чи учнів, можна змінити, додати щось своє, створити нове. Ніхто нас у цьому не обмежує, адміністрація школи тільки підтримує. Головне – це результат.

Діти не сидять, а постійно рухаються

Якщо описувати день, то робочий час триває із 8:00 до 18:00. Цей час включає уроки та групу продовженого дня.

Діти приходять у школу та розпочинають свій день із ранкової зустрічі, де всі стають у коло, і ми обговорюємо якісь питання: погоду, приліт і відліт птахів тощо. Далі я даю завдання на цілий день, і починаються уроки. Усі уроки пов’язані з ранковою зустріччю та темою, яку ми там обговорювали. Якщо на ранковій зустрічі говорили про повернення птахів в Україну, то далі на всіх уроках цю лінію будемо продовжувати. Наприклад, на математиці визначаємо вагу птахів, на читанні читаємо тексти про птахів чи казки. На мові – речення. І так само у групі продовженого дня учні можуть читати твори про птахів, слухати їхній голос через аудіо.

У НУШ діти не сидять, як раніше, а завжди рухаються. Кожні 15 хвилин змінюється завдання та спосіб його виконання: спочатку дитина працює самостійно, потім у парі, далі у групах, у перерві між цим діти роблять руханки.

Особливу радість діти отримують від практичних занять, які не передбачала стара програма. Ми виходимо з дітьми на вулицю та досліджуємо листки на деревах, повітря, ґрунт і гербарій. Їм дуже сподобався експеримент із повітрям, де надували кульки, а потім повітря з кульки випускали у пляшку. Мені здається, я давно не бачила такої радості в очах дітей.

Хоч зараз і швидший темп роботи, проте ми встигаємо не тільки з підручником попрацювати та із завданнями, які він пропонує. Ми також працюємо додатково із кросвордами, шифрувальниками, лабіринтами, різними додатковими іншими завданнями, які діти розв’язують.

Час уроку змінився: у першому класі урок триває 35 хвилин, а у других-четвертих класах – 40 хвилин.

Без оцінок і червоних ручок

За новою програмою відбувається лише словесне оцінювання. Наприклад, учитель коментує учню: «Подивись, ти тут припустився помилки, знайди її. Як гарно ти впорався з цим завданням, а чому ти припустився цієї помилки?». Тобто все побудовано на діалозі. Учитель не сварить дитину за помилку, а навпаки, розповідає, що помилятись не соромно. Якщо в тебе щось не виходить, попроси допомоги. Такий метод краще впливає на психологічне здоров’я дітей. І, за моїм досвідом, діти краще засвоюються матеріал.

Також учитель не використовує червону ручку. Червоне чорнило замінили на зелене. Це не травмує дитину, не викликає агресію, увага зосереджується не на допущеній помилці, а на попередженні цієї помилки. Узагалі, діти не бояться їх робити, бо всі можуть помилитися, і ми завжди про це говоримо. Не соромляться, коли треба попросити допомоги: під час перенесення слів, під час розв’язування задач, обчислення виразів, на уроках трудового навчання тощо. Допомогу діти просять не лише в учителя, а й одне в одного.


Учитель не сварить дитину за помилку, а навпаки, розповідає, що помилятись не соромно


Замість табелів використовуємо свідоцтво досягнення. Цей бланк заповнюється виключно для батьків, щоби ті знали, на що звернути увагу. Перша частина цього бланку заповнюється в жовтні як проміжний звіт, а друга – у травні. Таке свідоцтво має описовий характер: як рівня навчання, старанності та соціальної поведінки, так і предметів та освітнього процесу в цілому, але не результату. Учителі дають характеристику предметних компетентностей учня за чотирирівневою системою. Вона включатиме наступні параметри: має значні успіхи, демонструє помітний прогрес, досягає результату з допомогою вчителя, ще потребує уваги та допомоги у вивченні того чи іншого предмета.

Домашніх завдань мінімум

Завдання в першому класі не задавали, тільки за згодою дитини могли бути тренувальні вправи. Тому батькам першокласників я рекомендую записуватися на всі можливі гуртки, щоби друга половина дня була зайнята. У другому класі домашніх завдань мінімум, але вони не вимагають участі батьків, оскільки все розбираємо у класі.

Батьки не скаржаться, що багато роботи. Усі творчі роботи з образотворчого мистецтва та трудового завдання виконуємо у класі. Додому можемо давати лише завдання з виконання проєктів (підібрати матеріали, разом із дитиною виготовити годівничку тощо) сюди вже долучаються батьки.

За новою системою, батьки – це партнери, які мають долучатися до освітнього процесу. З батьками завжди проводиться опитування, анкетування. Зараз відсутні батьківські збори, але є круглі столи. Також із батьками проводимо консультації, індивідуальні бесіди, їм роздаємо інформаційні бюлетені, наприклад, про булінг. До роботи з батьками також долучається шкільний психолог.

Батьки залучені до освітніх проєктів і позашкільних заходів, які включають: екскурсії, майстер-класи, змагання. Наприклад, у нас недавно у класі мама проводила майстер-клас із виготовлення ляльки-мотанки.

У підготовці вчителя важлива самоосвіта

Підготовка повинна була відбуватися і з боку вчителя, і з боку держави. Якщо вчитель хотів це зробити, то він дійсно підготувався до реформи та роботи з нею.

З боку міністерства освіти для нас були проведені онлайн-курси на платформі ЕdEra. Далі були сесії із тренерами, які нас навчали практично: відпрацьовували, як працювати з лего, як проводити ранкові зустрічі, як використовувати нові технології та прийоми. Це все було для нас наскільки нове, що я навіть не розуміла спочатку, де опинилась. Але потім пазл склався, усе стало дуже зрозуміло. Зацікавленість дітей – головний мотиватор для мене у вивченні та дослідженні цієї програми.

Важливою складовою в підготовці вчителя також була самоосвіта. Для себе я наперед вивчала програму класу. До того, як узяти перший клас і навчати його за новою програмою, я цілий рік готувалась. Протягом року випадала із сімейних справ і весь вільний час зосереджувала на навчанні та підготовці. Вивчала, як викладають мої колеги в першому класі, по суті, сама з дітьми вчилась. Завантажувала матеріали та формувала його в теки на майбутнє.


Для вчителя дійсно було дуже важливо готуватися самостійно


Тому коли взяла перший клас, у мене все було готове. Також я самостійно вчуся на різних міжнародних проєктах. Наприклад, зараз я подорожую Швецією завдяки проєкту Edcamp і дізнаюся, які в них система освіти та навчальний процес. Для вчителя дійсно було дуже важливо готуватися паралельно самостійно.

Крім цього, до впровадження програми паралельно готували також і класи. У кожному класі замінили звичайні дошки на мультимедійні. Зараз ми не використовуємо крейду, пишемо лише пальцями або стилусами. У класах провели заміну меблів, тепер парти мають спеціальні шухляди для приватних речей учня. За власними спостереженнями помітила, що діти зараз дуже радісно відвідують школу. Якщо хтось і відсутній, то це лише через відвідування стоматолога або інші причини, пов’язані зі здоров’ям.

Бачу, що програма дуже підходить дітям. Я викладаю вже багато років і можу впевнено стверджувати, що за НУШ діти більш успішні та зацікавлені в навчальному процесі. Не можу сказати, що я зараз викладаюсь більше, ніж раніше, але такий підхід дійсно краще працює. Діти виконують за урок більше, раніше і близько не робили того, що зараз. Через цікавість завдання діти встигають виконувати не одне завдання, а інколи й три.