Професія

Вчителька

Зарплата у школі:

5500 грн

Репетиторство:

4500 грн


Витрати:

1500 грн.

Їжа

300 ГРН.

Книги

700 грн.

Квартира

2055 ГРН.

Спорт

1000 грн.

Дозвілля

1500 ГРН.

Одяг

Як стати вчителькою

Я викладаю рік. У мене мама вчителька. Мені дуже подобалася ця робота, тому я вирішила стати вчителем теж. Я себе не бачила більше ні в якій іншій ролі.

Мені подобається, що кожна вчителька вкладає в дитину частинку себе і допомагає дітям взагалі в житті орієнтуватися. Вона дає коріння майбутній особистості.

Я звернулася в Оболонський відділ освіти, живу поруч. Мені сказали, що місць на Оболоні немає і не буде. Сказали, навіть не приходьте і заяву не взяли. Хоча по телевізору першого вересня показували репортаж, що не вистачає вчителів. Раніше я жила в Голосіївському районі і звернулася туди. Мені написали номери шкіл, написали, коли директор виходить з відпустки. Я поїхала в першу школу, мені сподобалося і я вирішила там залишитися.

Далі була співбесіда з директором, він запитував, чому я вирішила стати вчителем. Директор відразу став розповідати про шкільні реалії. Я взагалі не була готова до батьків дітей, тому що для кожного батька і мами дитина найкраща, а вчитель поганий. Це найстрашніше, коли між вчителем, школою, шкільним колективом і батьками немає порозуміння  і дуже натягнуті стосунки. Це найстрашніше, тому що ми творимо одне і те саме, ми творимо успішну дитину, а насправді кожен сам за себе, кожен робить все, що хоче. Директор мене попередив, що до цього треба бути готовою.

Зараз я викладаю для п’ятого класу англійську та для сьомого і восьмого класу українську. Я значно краще знаходила спільну мову із восьмим класом, ніж з п’ятим.

Мені подобається бачити своєї роботи результат у дітях, але це дуже нелегко. Навіть коли в мене була одна дитина на занятті – це важко. Коли їх 30 сидить – це вже просто пекло. Але коли ти перевіряєш контрольну і бачиш результат, розумієш, що це ти їм пояснила, донесла, вони це засвоїли – це дуже приємно.

Особливості роботи

Я взагалі багато жартую з дітьми. Якщо погана поведінка – ми залишаємося і говоримо наодинці. Коли я не справляюся, телефоную батькам. Було таке, що я навіть збирала батьківські збори, мене не слухав один клас, але після того все пішло як по маслу. Ми просто поговорили, чому в них була така поведінка.

У мене один хлопчик на індивідуальному занятті видав таку річ: «До нас прийшов молодий математик, і ми з нього знущаємося». Коли дитина бачить, що ти розгублений, незібраний, вона цим користається і з будь-якого боку може тебе вколоти: почати порушувати поведінку, з кимось заговорить, може зірватися урок.

Вкінці року я вже  втягнулася, було важко два місяці до осінніх канікул, після зимових канікул відпустило трохи. Я розуміла, що це моя робота, я маю через це пройти. В мене був свій кабінет, і діти мене запитали: «А ви залишаєтесь на наступний рік?» Я сказала, що так, і вони були дуже здивовані: «Як залишаєтеся? В цьому кабінеті жодна вчителька більше року не витримувала». Тобто в них змінилося з 5-го до 8-го класу три вчителі української.

Я читала за вибором курс «Українознавство». Опрацьовували Лева Силенко «Мага Віра». Це розмова про те, як батькам виховувати дітей. І там було написана, що те, що в нас легко виходить, не має вартості. От і я так подумала, якщо мені важко, значить я маю боротися. Якщо мені буде легко, то це буде ненормально, я не буду розвиватися.

В кожному класі знайдеться хоча б одна-дві дитини, яким буде щось не подобатись. Наприклад, вивчив одне правило, а я в нього запитала інше, і це може стати цілим концертом на уроці. Це діти, і кожному треба догодити, всім неможливо. Хтось хотів відповісти, я викликала іншого. І вже починаються якісь кривляння, шепчуться діти між собою, звичайно, це бентежить. Думаю, що через років 5 мене це вже не хвилюватиме, але перший рік я дуже переживала, яка думка дітей про мене. Зараз я просто зрозуміла, що кожному не догодиш. Неможливо кожному подобатись, треба просто сумлінно виконувати свою роботу, це твій обов’язок.

Батьки часто вважають, що їх дитину недооцінили. Чому, наприклад, поставили 10, а не 11, не 12? В оцінюванні проблема. Також діти в школі хочуть бачити не просто навчальний процес, а якийсь цирк. Їм подобається постійно розважатися. Вони приходять додому і говорять, що їм нудно. Батьки потім приходять з запитаннями. Таке враження, що вони ніколи в школі не вчилися. Вони не розуміють, що вчитель має не тільки розважати дітей, а перш за все він має їх вчити. Також батьки зараз якось дивно ставляться до навантаження та домашніх завдань, кажуть, що багато задаємо.

Коли я прийшла викладати англійську мову, шкільний методист сказала, що не треба задавати багато вправ з англійської додому. Але як можна вивчити англійську тільки на уроці? Ти маєш за 45 хвилин, щоб навчити 15 людей англійської і не задавати домашнього? Щоб ви розуміли, з англійської рекомендують додому задавати переклад не більше п’яти речень.

Встаю о 6.30, працюю на Теремках, їхати 50 хв, це важко, це дуже велика проблема. Добре, якщо твій партнер гарно заробляє, але якщо він теж отримує 5 тисяч, то вижити в Києві нереально. У мене є колега вчителька, яка в 40 років просто знімає кімнату із сином.

Я хочу бути вчителем, хоча  я розумію, що це, може, і недооцінена робота, і дуже мало я за це отримую у фінансовому плані дуже часто і віддачі немає. Навіть коли із 30-ти дітей буде двоє вдячних, то це вже приємно.

Вдячність – це результат. На 8 березня, на останній дзвінок квіти дарують. П’ятикласники часто пригощають цукерками, карамельками, або печивом, або желейні жучки чи змійки. Це приємно дуже. Приємно, коли ти йдеш по коридору, а до тебе діти біжать і обіймають. Це багато про що говорить. Про те, що ти робиш недаремно, що це не проста робота, що ти прийшов і відсидів, це робота, яка вимагає часу, енергії, позитивних емоцій, тому що ти прийшов у клас і ти маєш дарувати позитив від себе. Якщо ти будеш злим, діти тебе боятимуться і знань вони ніяких не отримають.

Зарплата

Ставка вчителя – це 18 годин, 18 уроків на тиждень по 45 хвилин. В мене було 23 години. За престижність роботи вчителем отримуємо 20% надбавки. Це діє не у кожному місті, але в Києві є надбавка від міської адміністрації.

На місяць виходить 92 години, за них я отримую 5100 грн. Це зарплатня молодого спеціаліста. Через два роки є можливість атестуватися на другу категорію, потім на першу, потім вища, потім звання «старший вчитель», потім методист. Від цього залежить зарплатня.

Отримуємо в два етапи. Є аванс –1300 грн. 18-го числа, і 1-го чи 2-го все решта. Затримок не буває.

В репетиторстві кожен визначає сам собі ставку. У мене зі школи немає жодної дитини. Я три роки займалася до школи репетиторством, ті учні так у мене й залишилися. Це 1-5-ий клас. Заняття коштує 100 грн. На тиждень цього року в мене було 14 додаткових занять.

Витрати

У нас з чоловіком власна двокімнатна квартира на Оболоні. Живемо втрьох з братом.

Намагаємося їсти корисну їжу: фрукти, овочі, м’ясо нежирне, тому це дуже дорого виходить.

З моїм графіком ми не сильно кудись ходимо, тільки на вихідних. Відпочинок у нас – це кіно, ковзанка, кафе, влітку катаємося на велосипедах.

У відпустку їздимо в Одесу чи на озера в Чернігівській області. Ми з чоловіком вирішили, що ми – гастрономічні туристи.

Я займаюся спортом. Спортзал – це дуже дорого теж. Тренер – 190 грн, на місяць все разом виходить 2055 грн. Раніше я ходила без тренера, то було дешевше.

Одяг купую в «Dream Town» в різних магазинах, я люблю Ostin, це такий бюджетний вчительський варіант, не можна ж прийти в джинсах і майці на роботу, тому часто скуповуюся в Odji та Ostini.

Ще купую книги, які треба для роботи. Ми разом читаємо в школі і на додаткових заняттях.

Взагалі – непрестижно бути вчителем. Мені навіть батьки кажуть не брати на наступний рік українську мову, а брати англійську, тому що це престижно. В чому виявляється престиж бути вчителем українською чи англійської? Я цього не розумію. Люди думають, що якщо ти вчитель української мови, то в  тебе непрестижна робота. Я не розумію чому. Мабуть, це стереотип просто.

Ілюстрація:

ЄВГЕН величев