Найбільше в історії оновлення дизайну анонсував український необанк Monobank. Перший тизер нового інтерфейсу додатка показав співзасновник компанії Олег Гороховський, і думки про нього розділилися. Щоб детальніше розповісти, що саме передбачає редизайн і навіщо його роблять зараз, головний редактор The Village Україна поговорив із маркетинг-директором Monobank Анатолієм Рогальським. 

Що ми дізналися в процесі:

  • Monobank уже почав тестування нового дизайну, користувачам його будуть пропонувати в кілька етапів протягом тривалого періоду часу.
  • Редизайн є частиною великих змін в екосистемі Monobank, які анонсують згодом.
  • За розробку нового дизайну відповідає внутрішня команда необанку, без залучення посередників. 
  • Також ця зміна означає новий підхід до організації роботи в компанії.

Як будуть поступово запускати оновлення

   

– Почнімо з головного: коли ви хочете запустити новий дизайн Monobank?

– Наш запуск редизайну буде складатись із п’яти фаз. Перша фаза починається в день народження Monobank, 22 листопада, коли нам виповнюється шість років. Ми розсилаємо своїм співробітникам інструкцію, як протестувати новий дизайн, і так входимо в новий рік для компанії, анонсуючи цю трансформацію. 

Ця трансформація насправді не тільки зовнішня, вона не тільки про дизайн. Вона ще й внутрішня, організаційна в компанії. І редизайн насправді став відображенням цієї внутрішньої трансформації. Мені зараз цікавіше про редизайн компанії, а не про редизайн застосунку, хоча це, звісно, пов’язані речі. 

– Про це окремо теж поговоримо. Але перша фаза – це фактично закрита бета для працівників? 

– Так-так. Направду вона буде проходити десь протягом тижня чи, може, двох, якщо в процесі не знайдемо ніяких критичних історій. Що менше багів чи критичного фідбеку ми знайдемо, то скоріше закінчиться ця фаза. 

Далі буде історія з бета-тестувальниками, які працюють із нами від самого початку роботи Monobank. У нас є окрема група в Telegram на 500 людей, це наші перші-перші тестувальники, які досі співпрацюють із нами. Через шість років цей чат досі живий, щодня в ньому несеться якесь спілкування. Це дуже прикольно й нетипово. І от ми їм дамо доступ до бета-тестування (а також іншим людям, які є в бета-групі), щоб вони першими теж могли протестувати ці зміни.  

У фазі відкритого бета-тестування ми залучимо людей, які раніше нам казали в соцмережах, що хочуть протестувати новий дизайн. Ми з ними прокомунікуємо й дамо посилання для активації нового дизайну. Тобто тим, кому ми пообіцяли дати це раніше – ми дамо, але водночас не образили бета-тестерів, які очікують, що вони отримають доступ раніше за всіх. 

– А коли плануєте почати відкрите тестування?

– Далі буде історія під назвою Open Beta. Ми викочуємо редизайн на всіх і комунікуємо з клієнтами про те, що вони можуть за бажання перемкнутися та спробувати, як воно буде працювати. Тобто тим, кому ми пообіцяли дати тестувати раніше, ми дамо, але при цьому не образимо бета-тестерів, які очікують, що отримають доступ раніше за всіх.

– Тут є якісь орієнтовні терміни?

– Ми б хотіли протягом місяця це зробити. Але все буде залежати від того, як буде проходити бета-тестування й наскільки критичний буде фідбек. Ми не виключаємо, що отримаємо фідбек, який нас заблокує, ми не зможемо з цим редизайном рухатися вперед. Не виключаємо, що нам доведеться починати з початку. 

Але ми вважаємо, що це видатна робота й що наша команда гарно попрацювала з цим редизайном. Наприклад, коли я вперше його потестив – це був екстаз, тому що я зрозумів без жодних пояснень, як працює новий застосунок. Це було одразу інтуїтивно зрозуміло. Це основна цінність для мене – зробити нове, але щоб його зрозуміли одразу. 

Наступний крок – це коли в додатку з’являється умовне меню, у якому юзер може перемикатися між старим і новим дизайном. І це вже фаза, яку ми назвали прев’ю. Ми теж будемо про це комунікувати: можеш вимкнути, якщо тобі незручно або незвично. І ця інфа нам теж стане у пригоді для ухвалення рішення про те, як швидко з цим рухатись. 

– У комунікації Олега Гороховського було формулювання, що люди зможуть обирати, яким дизайном користуватись, протягом «довгого часу». Це які терміни орієнтовно? Тижні? Місяці? 

– Тут дуже важко мітити якісь строки, тому що дуже багато змінних. Але, думаю, це довше, ніж кілька тижнів, радше це місяці. 

Наступна фаза – це вже реліз. Реліз відбудеться вже так, щоби не можна було відкотитися на старий дизайн. Він відбудеться разом із релізом певного великого продукту, який ми зараз готуємо. І тоді вже не буде запитань, тоді вже логічно можна буде пояснити, навіщо ми це зробили. Тому що стане очевидно, що в старій архітектурі це б не працювало. 

Зараз може здаватися, що редизайн зроблений лише тому, що нам набридло дивитись на один і той же екран, тому ми щось вирішили порухати. Ні, насправді там вирішується багато архітектурних питань, масштабування наших сервісів і застосунку. Але плоди цього ми побачимо трохи згодом, наступного року. 

– Скажи одразу, мені вдасться з тебе витягнути ще щось про це чи навіть не намагатись? [сміється]

– Ні, думаю, що поки ні. [сміється]

– Я запитаю так: чому вирішили оновлювати саме зараз? 

– У нас є такі середньострокові плани щодо наступних великих продуктів, які би ми хотіли запропонувати нашим клієнтам. Тому ми зараз готуємо цей плацдарм для цього. На жаль, поки не можу детальніше про це розповідати. 

– Monobank давно вже вийшов за межі власне тільки необанку. Ви розвиваєте різні сервіси: наприклад, є окрема взаємодія із сервісом Expirenza для ресторанного бізнесу. Чи логічно припустити, що ви рухаєтесь у бік такого everything app, як це зараз модно? 

– Життя дуже динамічне, ми щодня змінюємо думку. Ми відкриті до нового й до нових думок, тому в нас немає сталого розуміння, як воно в кінці шляху повинно виглядати. 

Але, наприклад, Михайло Рогальський [співзасновник Monobank] нещодавно презентував на конференції «Сіль» застосунок від Expirenza. Ми би могли це все зробити в застосунку Monobank, але для цього продукту обрали окремий застосунок. І так ми будемо дивитися – case by case.

– Тобто загальний фокус це розвиток саме необанку? Передусім банківського функціонала, а не якихось інших? 

– Так, я би сказав, що так. Але ми ще далеко не весь банківський функціонал покрили. 

 – Окей. Ти перераховував те, що ви хочете зберегти. Головне запитання: котиків же залишите?

– Звісно. Куди без котиків. 

Що саме змінюють

   

– Давай поговоримо конкретно про редизайн. Чи коректно буде сказати, що ви будували новий дизайн із нуля?

– Я думаю, що так. Звісно, ми щось успадкували від попередньої версії: якісь звичні кольори або те, що картка завжди перед очима. Тобто те, що логічно було залишити, ми залишили, але це нова структура. 

Якщо порівнювати старий і новий дизайн, то в старому є свайпи: униз, праворуч, ліворуч, можна потягнути виписку вниз. Є ще кнопка дашборду зверху. Ну тобто стільки інтерекшнів – це прямо забагато інтерекшнів на одиницю екрана. А в новому дизайні зараз немає свайпу ані вниз, ні праворуч, ані pull-to-refresh, ніяких таких штук.


Оновлений дизайн Monobank

 – Але свайпом тепер можна буде перемикатися між картками?

– Так. Також із першим фідбеком ми зрозуміли, що нам не вистачає екрана, де будуть усі рахунки. Тобто як зараз умовний дашборд. 

– Запитання до тебе не як до маркетинг-директора, а як до користувача Monobank: яке оновлення після редизайну тебе найбільше надихає? Що ти хочеш, щоби люди першими побачили й чим почали користуватися в новому дизайні?

– Я би хотів, щоб вони відкрили й, як я, одразу зрозуміли, як усе працює. Що в них нічого не забрали, що воно як мінімум не гірше. 

У нашій компанії є така важлива історія: показати дружині та взяти перший фідбек. Що твоя дружина про це думає? Моя дружина не працівниця банку, у неї не замилений погляд. Вона прямо сказала: «Вау, це краще, ніж було». Хоча я її не налаштовував заздалегідь, вона нічого не знала про редизайн. Я просто їй в один день приніс і показав, і вона така: «Вау, це офігенно, я розумію, як цим користуватись».

– Тобто це не про окрему фічу, так? Це про те, що загальний новий редизайн сприймається як інтуїтивно зрозумілий. 

– Так, що він сприймається зрозуміло. Для мене це такий маркер. У редизайні ж немає нових фіч. У першій версії нічого такого не буде. Насправді всі можливості будуть зрозумілі з наступними релізами. Зараз це може виглядати, як редизайн заради редизайну, але я це кажу, щоб просто всім було приємніше знати, що за цим є щось більше, ніж просто зміна картинки. 

– Це запитання до тебе як до маркетинг-директора: як ви загалом працюєте з цим комунікаційним викликом – пояснити людям, навіщо це оновлення? Бо зрозуміло, коли Олег Гороховський викотив цей пост, була перша хвиля фідбеку: навіщо змінювати те, що добре працює? Загалом це природна ситуація, люди не хочуть змін, не хочуть звикати до чогось нового, навіть якщо воно врешті виявиться кращим. Але розкажи, як ви працюєте з цим челенджем.

– Насправді головна відповідь – це ці п’ять фаз запуску, це і є комунікаційна відповідь. І оцей реліз-менеджмент насправді вирішує ці питання. Якщо казати більше на рівні тактики, то це історія про комунікацію. У нас будуть підказки по ключових механіках: як перемикатися між картками, як підняти дашборд, де всі рахунки буде видно, тощо. 

Плюс у нас зараз у звичайній беті є можливість залишати фідбек. Тобто там є така спеціальна дія, яку треба зробити, щоб виплив екран із фідбеком: ти можеш написати текстом й одразу надіслати репорт технічній команді, щоб ми могли розібратись у ситуації. І ми хочемо тимчасово дати таку можливість усім клієнтам на за межами бети, щоб якщо будуть якісь технічні складнощі, то вони одразу могли дати фідбек нашій технічній команді. Ця історія з відкритою бетою схожа на те, як Gmai колись тестував свій редизайн. 

– Так, я бачив Гороховський теж наводив цей приклад.

– І британський банк Monzo теж так тестував редизайн. Головне, що ми даємо можливість людям подивитись і полюбити цей інтерфейс. І ми хочемо створити таку велику масу людей, яка полюбить новий інтерфейс для того, щоб для всіх інших цей перехід був не такий складний. 

Основна історія – цей екран для фідбеку, щоби люди могли нам висловити все, що вони про нас думають. Нам це дуже потрібно, тому ми будемо окремо комунікувати: «Дивись, якщо тобі щось не подобається, повідом нам про це. Технічний баг – сюди, якщо просто щось не подобається – сюди». 

Ми хочемо зробити клієнта частиною цього шляху, щоби кожен міг побачити, що він зробив свій внесок у цю історію. Нам часто пишуть у підтримку: ось у вас там десь помилка. І зазвичай людей не очікують, що банк візьме відгук і через пів години виправить. А оскільки за всі тексти в компанії відповідаю я, то мені приходять ці помарки, я їх намагаюсь якомога швидше виправляти й завжди пишу: скажіть клієнту, що ми поправили, і він побачив. Тому що це, мені здається, ознака вау-сервісу для наших клієнтів. 

– У першій хвилі фідбек частково жартома, частково серйозно писали, що нещодавно редизайн зробив Revolut, і от Monobank іде за Revolut. Як ставитесь до таких порівнянь?

– Ставимося з посмішкою, тому що, найімовірніше, вони почали робити цей дизайн супердавно, а ми свій редизайн почали робити навесні. І, умовно, за пів року ми його зробили. Неможливо подивитись за тиждень, два чи три й вирішити, що нам теж треба оновлення. Це просто так не працює [за часом]. 

Але прикольно, що так за часом збіглося. Так, я бачу якесь перегукування між цими редизайнами. І мені здається, це означає, що ми рухаємось у правильному напрямку. Тому що якісь наші гіпотези підтверджуються Revolut, їхніми рішеннями – це теж плюс для нас. 

Внутрішня розробка та перебудова

   

– Тут цікаво ще те, що редизайн – це повністю ваша внутрішня розробка.

– Так, це робота нашої команди. [Стартовий дизайн Monobank] розробляла компанія Alterplay, яка тепер має назву Alty. На кейсах Monobank Alterplay зробив ще багато собі кейсів і залучив багато клієнтів. Я дуже радий, що в них усе виходить. 

– Так, вони ж і Privat24 робили, і багато всього. 

– Так, ми з ними працювали ще з часів «Привату». Ми там познайомились, вони робили для нас кілька проєктів. У нас був гарний досвід, ми спробували, й у нас, як ми бачимо, усе вийшло. Також людина, яка очолювала проєкт із боку Alty, стала нашим head of design. 

Тут річ у тім, що ми якраз намагаємось перейти на нову модель: щоби команди розробки та продуктові команди були автономні. У нас як було раніше: були менеджери, які відповідають за продукт, а ресурс, дизайн, розробники, маркетинг – усе було централізовано. І виходило так, що всі конкурували за ресурс. Умовно, менеджери, які відповідають за кредити, конкурують за ресурс із менеджерами, які відповідають за депозити. Тому вони не можуть автономно розвивати ці напрями. 

Ми зараз намагаємось це змінити та поділили продукт на так звані стрими. Ми тільки на початку цього шляху, але ці стрими повинні діяти згодом автономно. Тобто, наприклад, я один із відповідальних за стрім «Накопичення та краудфандинг». І я дуже сподіваюсь, що тепер ми зможемо деліверити фічі в «Банку» набагато швидше, тому що планів, бачення для «Банки» дуже багато. Ми навіть новий продукт робимо на основі «Банки», який теж згодом будемо готові презентувати. 

Але коли ти конкуруєш з усією компанією за ресурс, ти не можеш розвивати це так швидко, як би хотілося. Зараз, ми сподіваємось, у нас буде така можливість. І ось у цьому блоці повинні бути «Банка» і вся благодійність, яка в нас є в застосунку. Це і розіграші, і депозити, і воєнні облігації, і Monobank Invest, і кілька нових сервісів, про які я поки не можу вам сказати. 

– Ти казав, що це і структури стосується, і розподілу ролей. Можна сказати, що мета – це бірюзова система [горизонтальна структура управління без чіткої ієрархії]? 

– Ну, не знаю щодо кольору. Може, у нас буде фіолетова. [сміється] Але для нас важливо, що є термін accountable, а є термін responsible. Українською таких аналогів нема. Так ось: у нас усі раніше були accountable, бо ти не можеш бути responsible без того, щоб у тебе були ресурси розвивати проєкт згідно свого бачення.

– Бо відділ розробки не нескінченний. 

– Так, відділ розробки – це не твоя команда розробників, вони як сервіс для всіх замовників. До них приходять і кажуть: зроби мені це. Вони не розуміють, навіщо це, яка велика ціль. 

А з мого досвіду, якщо розробники й менеджери в одному контексті, вони розуміють, що одне від одного хоче, які великі цілі й плани, тому вони по-іншому ставляться до розробки. І тоді вони можуть найцінніше – внести свою вагому роль у продукт. Тобто не просто зробити те, що їм сказали, а задизайнити продукт у широкому сенсі цього слова. Так само з усіма. І з дизайнерами, і з менеджерами, і так далі. І тоді реально виходить командний результат. 

Бо в нас це раніше було схоже на конвеєрну збірку. Ти менеджер – розпиши таск і віддай дизайнеру. Дизайнер зробив – передав розробнику. Розробник зробив – передав тестувальнику. Тестувальник зробив – передав клієнту. Так можна працювати на початку, так можна будувати стартапи, але на скейлі воно не працює, бо просто виникає пробка із задач, яка нікуди не рухається. 

– Ти згадав про «банки», це окрема цікава тема. За минулі два роки «Банка» отримала нове застосування: ви її створювали для інших цілей, але зараз це важливий інструмент для донейтів. Утім, з того, що показували з нового дизайну, розділ «Банка» не є одним із центральних елементів інтерфейсу. Чи не було розмов про те, щоб вивести її на більш помітне місце?

– Тут така історія: якщо дивитись на структуру застосунку, то там є картка, кредити, накопичення, кешбек тощо. «Банка» – це досі інструмент для накопичення. Так, ти ці накопичення витрачаєш не для себе, а на потреби ЗСУ, наприклад, але це досі накопичення. Тому він логічно опиняється в розділі «Накопичення». 

[Про «банку» в на головному екрані] – так, були думки це змінити, але воно трохи дисонувало з логікою інтерфейсу. І виносити її окремо… Не зрозуміло, чому не винести той же кредит. Тому залишили це в цій структурі. 

До того ж зараз в «Накопиченнях» є «банки» благодійних фондів. І це логічне нестикування, бо це насправді не накопичення. У найближчому оновленні ми перенесемо їх в «Інші платежі» і будемо називати благодійними зборами. Тобто зовні це буде «банка» фонду, а зсередини – благодійний платіж. 

– Тобі зараз цікаво працювати саме з цим напрямком донейтів? 

– Мене драйвить трансформація, розвиток компанії. Бо я був один із тих, хто надихнув компанію на це, з одного боку. А з іншого боку, у мене є бачення щодо цього блоку благодійних продуктів. Так вийшло, що ми взагалі не планували розвивати цей напрям, і в нас у пайплайні нічого такого не було. Але ми з колегами на колінках зробили ці віджети для «банки» й відкрили для себе новий пласт роботи. 

– І він фактично виріс в окремий продукт. 

– Так. І зараз він виросте в ще один продукт, ще більший. І в мене є бачення стосовно цього блоку краудфандингу. І я хочу реалізувати це бачення для компанії. Я хочу зробити щось класне для продукту й компанії, абсолютно готовий потім передати цю позицію людині, у якої буде достатньо енергії, щоб продовжувати це розвивати далі. А я буду робити щось нове й цікаве. 

– Ти сказав про краудфандинг у назві цього потоку. Я розумію, що це досить загальний термін, але умовно це не про альтернативу кікстартера чи ще чогось, чи ви заходите в цю категорію теж?

– Поки що ні. Поки що це не на горизонті, але десь там. 

Якщо протягнути якусь нитку між тим, що я розповідав про те, що з «банки» витекли віджети, і що це надихнуло нас на новий напрям, то можна в принципі припустити, чим ми там зараз займаємось.