Інтерв'юЯ створив український аналог гри Wordle. Навіщо Саша Козлов грається зі словами

Саша Козлов – український програміст, який за останні півтора року створив чотири додатки з різними іграми «в слова» та головоломку українською й має переклад однієї з цих ігор англійською. «Робити мобільні застосунки для iOS – це моя робота, а ігри – це мій внесок у лагідну українізацію», – розповідає розробник ігор «Кобза» і «Літералі». Останній реліз – гра «Лагода», що є головоломкою, у якій треба виправляти помилки у віршах українських поетів, з’явилася в AppStore й Google Play в серпні 2023 року.

Редакторка The Village Україна Ірина Виговська поговорила із Сашею Козловим про мотивацію для створення ігор, можливу монетизацію, ціну та цінність.

Навіщо створювати ігри

Над застосунком не працює велика команда. Більшість роботи Козлов робить сам. Усе почалося з того, що друг запропонував Саші зробити український аналог гри Wordle. Це гра в слова, де за шість спроб потрібно вгадати слово з п’яти букв. На англомовному ринку гра мала неабияку популярність – з’явившись у жовтні 2021 року, вона за місяць виросла з 90 користувачів до 300 тисяч, а на початку 2022 року вже збирала мільйони користувачів щодня. У лютому 2022 року гру придбало видання The New York Times за понад мільйон доларів (остаточну суму угоди не називають). 

«Я подивився на гру, і в мене одразу з’явився вільний час», – сміється Козлов. Причому метою ніколи не був прибуток – у жодній з ігор немає ані реклами, ані будь-якої іншої монетизації. Розробник каже, що він робить ігри не для заробітку, а для того, щоб на ринку мобільних застосунків були якісні продукти українською, що допоможуть цікаво провести час і будуть зручними. 

Так з’явилася гра «Кобза» на iOS, що повторює механіку Wordle. «Кобза» сумарно зібрала понад 100 тисяч завантажень, має середній бал застосунку в AppStore – 4,9 і понад тисячу коментарів з оцінкою «п’ять зірок». «Кобза» сподобалася людям з айфонами, але абсолютно не сподобалася тим, хто не має айфона», – усміхається Козлов. Після успіху версії на iOS, друзі допомогли Козлову з вебверсією й варіантом для Android, але далі розробник рухався сам.

Козлов розповідає, що першочергово взагалі не закладав у гру якусь соціальну чи освітню місію – покращувати мову або збагачувати словниковий запас. Це мало бути просто комфортне середовище, де можна грати українською: «Є багато ігор, де є українська локалізація. Є ігри, які створені українськими розробниками. Але якщо шукати саме ігри в слова українською, то їх не так багато». Після створення «Кобзи» стало зрозуміло, що на цей продукт є великий попит, тому Саша почав розробляти нову гру.

Чому саме слова

Саша Козлов у минулому працював із текстами – вів колонку в Cosmopolitan Ukraine, був автором YouTube-проєкту «Телебачення Торонто», а також пише оповідання. Тому створити гру, де основним геймплеєм є слова – це поєднання інтересів Саші. «Мені дійсно подобається бавитися в слова. Перші три гри: «Кобза», «Гра слів» і «Літералі» за жанром – ігри в слова, а от «Лагода» – це трохи інше, це вже головоломка», – каже Козлов. Він розповідає, що можна створити шутер, який буде доступний всіма мовами, бо він усіма мовами виглядає однаково.

Одну з ігор, «Літералі», Саша адаптував також англійською. Каже, що це було дуже непростою задачею, оскільки певний набір механік для української мови неможливо реалізувати англійською.

Для підбору слів Козлов користувався Великим електронним словником української мови (ВЕСУМ) – відкритим джерелом із можливістю відфільтрувати слова за певними категоріями. Наприклад, прибрати архаїзми чи діалектизми. Однак після запуску гри Козлову почали приходити повідомлення від гравців, що якогось слова бракує, або навпаки – якесь слово заскладне й рідко уживане. Тож оновлювати словник вручну потрібно на регулярній основі. Розробник каже, що нові слова з’являються щомісяця. «У «Кобзі» нам довелося вручну перебрати кілька тисяч слів, щоби залишити в основному режимі тільки ті, що дійсно зрозумілі широкому загалу, а рідкісні залишити для ускладненого режиму», – розповідає Козлов. 

Як з’являються ідеї

Козлов розповідає, що за пошуком ідей він іде до англомовних ігор у слова, передивляється велику кількість різних, бере найкраще з кожної з них і так створює свою ідею: «Коли я робив «Кобзу», дивився не лише Wordle, а й близько 20 інших ігор, щоби зрозуміти, що в кожній із них подобається саме мені». 

На українському ринку застосунків розробнику подобається гра «Антисуржик» (на Android) або «Без Суржику» (на iOS), а також застосунок Laika, що вчить дотепно лаятися українською. Гру «Словко», яку називають прямим аналогом Wordle українською і яку в лютому 2022 року придбало видання Zaxid.net, Козлов не вважає прямим конкурентом, оскільки ця гра є вебсайтом, у той час, як «Кобза», «Гра слів», «Літералі» та «Лагода» – застосунки. 

Козлов розповідає, що має великий досвід програмування, тому робить ігри доволі швидко. Швидким темпом вважає шість-дев’ять місяців. Зараз саме за такий проміжок часу з’являється нова гра. «Свою першу гру, головоломку, яку я робив для міжнародного ринку, я робив три роки», – каже Козлов  

Зараз розробник змінив підхід до роботи й не намагається зробити все одразу ідеально, а фокусується насамперед на тому, щоб розробити гру повністю, а вже потім поступово покращувати її. «Ти можеш зробити абсолютно ідеальний продукт, абсолютно ідеальну гру, але рано чи пізно до тебе в відгуки точно прийде людина, яка поставить тобі «одну зірочку», і, можливо, навіть пояснить, чому це саме така оцінка для неї. Неможливо створити продукт, який буде ідеальний для всіх», – пояснює Козлов.

Монетизація

Саша Козлов повністю відмовився від реклами в додатку, оскільки автоматичну рекламу від Google неможливо контролювати: «Уяви, ти читаєш вірш Шевченка – і тут на тебе вистрибує чорт із реклами казино. Це для мене неприпустимо, повне порушення імерсивності». Козлов розглядає варіанти колаборацій з українськими брендами. Жартує, що в гру «Кобза», де треба відгадувати слова з п’яти букв, можна нативно зашити, наприклад, назву сервісу замовлення автівок «Уклон». 

Заробляти з банерної реклами в застосунках українською, на думку Козлова, можна близько тисячі доларів на місяць (якщо з кількох застосунків разом), за умови вкладання великих сум у рекламу й активного збільшення кількості користувачів. Наприклад, вкладати щомісяця 10 тисяч у рекламу і повертати собі 11 тисяч. Але розробник жодного разу цього не робив. До того ж у своїй роботі він більше орієнтується на iOS, хоча більшість українських користувачів користується Android.

На міжнародному ринку ситуація зовсім інша – набагато більше людей завантажують застосунки «Англомовна «Літералі» має в рази більше завантажень, ніж україномовна «Кобза», водночас «Кобза» постійно залишається в списку найпопулярніших 20 ігор в україномовному AppStore, у той самий час як «Літералі» жодного разу не була навіть у списку найпопулярніших 100 англомовних ігор». Заробляти з контекстної реклами англомовного застосунку можна в середньому 500 доларів на місяць. Але є люди, які заробляють і десятки тисяч на місяць, якщо вдало вкладаються у рекламу.

Якби Козлова попросили зробити гру, подібну до «Лагоди», під замовлення, то за кількістю робочих годин це коштувало би близько 28 тисяч доларів. «Однак якщо я зараз скажу, що продаю гру за такі гроші, на мене подивилися б, як на божевільного», – жартома каже розробник.

Основною мотивацією для створення ігор Козлов вважає можливість надихнути інших розробників на створення українського продукту й популяризацію української культури. Він каже, що теоретично можна продати ці ігри, але не за такі суми, які могли б прогодувати, бо це локальний продукт. Англомовний аналог гри «Літералі» має рекламу всередині застосунку, з приводу нього Козлов веде перемовини з видавцем, якого цікавить покупка. 

Для кого ці ігри

Перші три гри Козлова: «Кобза», «Гра слів» і «Літералі» – подобаються людям, які люблять кросворди, а «Лагода» мала бути грою для тих, хто любить поезію, але ще на етапі тесту один із тестувальників сказав, що ніколи не любив вірші, а виявляється, що це цікаво, і саме з гри він почав знайомство з українською поезією. Тож, на думку Козлова, це гра для тих, хто любить поезію, і тих, хто її не любить. Додаток може стати стимулом відкрити для себе українських авторів. «Я читаю відгуки в Google Play та AppStore, там деякі люди дякують, що ми своїм додатком нагадали їм якісь вірші, а деякі дякують, що познайомили їх із поетами, про яких вони не знали. Насправді це головоломка. Вірш – територія, на якій ти маєш розгадати цю головоломку. Цю гру можна радити будь-кому, і кожен знайде щось своє», – підсумовує Козлов.

Перші пів року повномасштабної війни Козлов займався розробкою «Гри слів». Каже, що це було для нього своєрідною терапією. Через пів року роботи, коли він виклав гру в AppStore, перший текстовий відгук звучав: «Немає темної теми. Відстій». Користувач поставив «три зірочки» – це була перша оцінка. Після цього Козлов дуже демотивувався й навіть думав не робити більше ігор, бо однаково цю роботу часто знецінюють. Однак каже, що велика кількість позитивних відгуків і подяки за те, що у воєнний час з’являється новий контент українською, підтримав його.

– розповідає розробник. Але найпопулярнішим відгуком Козлов називає «дякую, що українською». «Одна з головних причин, чому я роблю ці ігри, – щоб українського контенту було настільки багато, щоб людям узагалі не приходило в голову за це дякувати».

Одного разу Козлов отримав листа від жінки, яка сварилася на те, що в одній з ігор використовуємо слово «чемодан». Вона сказала, що в гру грає її мала дитина, і вона тепер не знає, як довести дитині, що немає слова «чемодан» й українською це називається «валіза». Але в словниках українське слово «чемодан» є. Козлов відповів їй, що він не є лінгвістом: «Я можу розставити кнопки й додати звукові ефекти, але я уявлення не маю, коли треба використовувати валіза, а коли чемодан». 

Також Козлову багато клопоту завдають зміни в правописі. Каже, що складно з різністю правил транслітерації з англійської, коли одні пишуть «Гемінгвей», а інші – «Хемінгуей», одні – «хейт», а інші – «гейт». Виникали питання навіть до слова «гумка», на яке поскаржився один із користувачів, бо вважає, що правильно писати «ґумка». «У словнику ВЕСУМ, яким я користуюся, є обидва варіанти написання, – пояснює розробник. – Тож як не лінгвіст я можу сказати, що українська мова є дуже гнучкою». Розробнику подобається в мові, зокрема, те, що є слова, у яких можна наголошувати різні склади, й обидва варіанти прочитання слова будуть правильними. Лінгвісти та філологи коментували гру, жодних застережень від мовознавців Козлов не отримував. 

Про мову

Козлов виріс у Запоріжжі та навчався у школі російською мовою. Це було з 1996 до 2006 року. На той момент у 800-тисячному місті було лише дві чи три україномовні школи. На українську Саша почав переходити на початку 2022 року, тоді ж, коли й створив першу гру. Розповідає, що коли анонсував «Кобзу», його покликали на радіо розповісти про гру, але він відмовився, бо боявся, що не впорається з українською. Козлов ділиться, що невпевнено почувався зі своєю українською десь протягом трьох місяців. Переходив на українську, замінивши мову в ноутбуці та телефоні, більше читаючи українською та починаючи спілкуватися українською з незнайомими людьми.

«Усе починається з «Добрий день, я хочу замовити фільтр-каву», – посміхається. «Мені здається, цей шлях спільний для багатьох, я теж ішов ним. Єдине, що є люди, які кажуть, що повернулися до української, але мені, на жаль, повертатися не було куди». Козлов не роздумував, чи робити йому застосунок українською, попри те, що він був російськомовним. Каже, що для нього завжди було дуже важливо пропагувати саме українську мову та культуру.

Розробник розповідає, що зараз його теж можуть бісити люди, які не переходять на українську, але замість хейту в їхній бік він вважає, що краще створювати щось круте українською. «Я вирішив замість того, щоб писати гнівні пости, створити якесь зручне українське середовище, застосунок, де будуть класні вірші, класна музика, класна анімація. Щось таке, що людині сподобається й на що я їй скажу, що російською такого немає, є лише українською. Тож, будь ласка, беріть, користуйтеся. І людина користуватиметься».