The Village Україна розповідає про цікаве та красиве житло в Києві й не тільки.

Фото: Михайло Лоскутов

Район:

Шевченківський

Дизайн:

Ія Турабелідзе

Площа:

80 м²

Висота стелі:

3 м


Квартира розташована у сталінці поруч із Павлівським сквером неподалік клубу Atlas. Спочатку в квартирі було три кімнати, але нова власниця об'єднала прохідну кімнату зі спальнею і зробила велику вітальню з балконом. Своєю чергою, вітальню з’єднали з кухнею за допомогою арки.

«У моєму розумінні дім – це місце, де приємно приймати друзів, де можна готувати смачну вечерю і пригощати гостей. Тому мені важливо, щоб у квартирі була велика вітальня, у якій можна розмістити всіх моїх друзів, і великий кухонний стіл», – розповідає власниця квартири Ольга.

В інтер’єрі вирішили поєднати атмосферу Києва та Берліна – власниця понад рік жила в Німеччині. «Мені було важливо повернутися у Київ, але Берлін має особливе місце в моєму житті. Для мене це теж рідне місто, і я хотіла, щоб у квартирі була і київська атмосфера, і сліди німецької архітектури. Я дуже люблю Bauhaus і модернову архітектуру, тому хотіла бачити це у своєму домі», – пояснює Ольга.

Основна концепція квартири – не лише використовувати радянські та вінтажні меблі, а й зберегти і підкреслити все, що залишилося від старої квартири до ремонту. Для цього вирішили зняти натяжну стелю та гіпсокартон і пофарбувати бетонні плити на стелі. Під ламінатом знайшли радянський паркет, який відреставрували і вкрили воском, а стіни обтинькували.

Центральним елементом у вітальні стало крісло Баугауз дизайну Марселя Бреєра. «Я відшукала його в Італії. Знайти такі меблі в Європі з доставкою в Україну дуже важко. Тому спочатку ми доставили крісло на адресу друзів у Берліні, а потім звідти перевезли в Київ. Це крісло – найбільш раритетний предмет серед меблів», – розповідає власниця квартири.

У вітальні розмістили німецьку пічку 80-х років, бежевий диван від ІКЕА та стелаж з книгами й вінілом від дизайнерки Ії Турабелідзе. Вона також розробила і створила столик та всі елементи радянської облицювальної плитки у квартирі.

Під вікном у вітальні поставили письмовий німецький стіл, який перевезли з Харкова.

«Відправити до Києва його вийшло дуже проблематично: доставка і вся логістика вийшла дорожчою, ніж самі меблі. Я знайшла у Харкові хлопців, які завантажили цей стіл, після чого зателефонували зі словами: можна одне особисте питання? Навіщо вам такий стіл? Для чого так мучитися заради радянського столу?» – розповідає Ольга.

На кухні залишилося єдине дерев’яне вікно, його відчистили і пофарбували. Крім того, у квартирі розібрали засклений балкон, який рієлтори називали однією з переваг помешкання. «Ми знайшли під вагонкою на балконі старі баляси і залишили як є», – каже власниця квартири.

Для підлоги на кухні використали мармурову брекчію як данину радянській архітектурі. По центру розташували великий стіл, над яким повісили радянські світильники. Кухня теж зроблена за кресленнями дизайнерки Турабелідзе, для цієї зони використали облицювальну радянську плитку «Кабанчик».

«На кухні є кілька чеських стільців, які були у квартирі, коли її продавали. Тому я їх залишила, а також докупила старі німецькі стільці на OLX», – додає Ольга.

У спальні зняли шпалери зі стін і додали фарби в ґрунтовку, щоб зберегти їхній колір. Акцентом у кімнаті стало геометричне дзеркало від дизайнерки інтер’єру. Таке саме дзеркало розмістили у коридорі та менше у ванній над раковиною.

Для ванної кімнати використали радянську матову плитку. «Через те, що вона матова, плитка добре все вбирає і має не до кінця чистий вигляд. Але це, навпаки, додає відчуття обжитості та простору», – каже власниця.