У п’ятому епізоді подкасту «Станція 451» говоримо про Михайла Коцюбинського.

Підписуйтеся на телеграм-канал про подкасти «Міністерство подкастів України»

Михайло Коцюбинський народився 17 вересня 1864 року у Вінниці в родині дрібного урядовця. У Коцюбинського був особливий зв’язок із матір’ю, як він згадував: «Я ріс під впливом матері, до якої завжди був ближчим, ніж до батька. Всі кажуть, що ми подібні до себе не тільки з обличчя, але й характером, й уподобаннями». Мати, Гликерія Максимівна Абаза (народилася 1837 року) походила з молдавського роду. За батька Коцюбинського – Михайла Матвійовича, вдівця з дітьми від першого шлюбу – вона вийшла всупереч волі батьків.

Михайло Коцюбинський – їхня перша спільна дитина. Згодом пара народила ще чотирьох дітей.

Коцюбинський навчається в початковій школі в м. Бар і Шаргородському духовному училищі. Переїздить до Кам’янця-Подільського. Там зближується з угруповуванням «Народна воля», що мала тероризм за головну форму боротьби проти царя. Тероризм, що мав паралізувати роботу уряду, наганяти страху на самих урядовців і спричинити масове повстання.

Коцюбинського заарештували за зв’язки з «Народною волею». Його відправили до Вінниці, де він почав давати приватні уроки. Згодом у нього будуть обшуки, його викликатимуть свідчити та за ним продовжуватиметься таємний нагляд поліції. У листі 1905 року Коцюбинський згадує той час: «На сімнадцятому році я вже мав політичний процес, і з того часу до останніх днів жандарми не позбавляють мене своєї ласкавої опіки».

Хоча Коцюбинського час від час допускатимуть до різноманітних посад, але тавро неблагонадійності та залежність від політичних рішень, скажімо, губернатора впливатиме на все його життя.

1884 рік. Коцюбинському 20 років. Він пише своє перше оповідання «Андрій Соловійко, або вченіє світ, а невченіє тьма». Коли Коцюбинський спробував прилаштувати це оповідання, співробітник «Киевской старины» Цеслов Нейман порадив йому кинути «невідповідне» заняття та «не калічити святу нашу мову».

1890 року в дитячому журналі «Дзвінок» – перша публікація Коцюбинського. Йому 26 років. І це вірш, називається він «Наша хатка».

У червні 1892 року Михайло Коцюбинський долучився до філоксерного загону та вирушив до Молдавії. Філоксера – це тля, яку ледь побачиш оком. Живе вона на винограді. Точніше: знищує вона виноградники. Найбільш небезпечна форма – це ураження кореневої системи винограду.

Загін мав вишукувати вражені філоксерою виноградники й винищувати їх.

Січень 1896 року Коцюбинський одружується з Вірою Дейшею (1863–1921). Віра Дейша у віці 30 років, у 1893 році, була на пів року ув’язнена у Варшаві за поширення нелегальної літератури, за нею був встановлений нагляд поліції. Писала статті про природознавство. У них із Михайлом було четверо дітей. Троє з них загинули до кінця 30-х років.

На восьмому році шлюбу, проживаючи в Чернігові та працюючи в статистичному бюро губерніального земства, Михайло Коцюбинський почав стосунки з Олександрою Аплаксіною, молодшою від нього на 16 років. Їхні стосунки триватимуть до його смерті. Він напише до неї 335 листів і записок.

Але так ніколи й не полишить Віру.

Коцюбинський відвідує Берлін, Відень, Венецію, Неаполь, Помпеї, Флоренцію, Рим, швейцарські міста Берн і Люцерн. А потім повертається до Чернігова з населенням близько 30 тисяч жителів і до своєї конторської праці.

Михайло Коцюбинський помер 1913 року, прожив 49 років. Довше, ніж багато українських письменників. Однак його письменницького життя – усього 23 роки.

У цьому епізоді читаємо казки Коцюбинського, неопубліковані за його життя, розбираємо складові його унікального вміння зображувати психологію натовпу та кризові ситуації, у яких герої змушені робити непростий вибір, а також говоримо про його оповідання, яке передвіщало головне питання, що виникне вже після Другої світової війни, чия вина у вбивчому наказі? Того, хто віддає? Чи того, хто його виконує?

А ще тут історія про те, як у батьковому дитинстві побутувала фотографія. Також він розповідає про «чернігівське пограбування», Італію Гоголя та Коцюбинського й відповідає на моє запитання: «Так що ж це за любов така була між Коцюбинським та Олександрою Аплаксіною?»


ЩО З КОЦЮБИНСЬКОГО ПРОЧИТАТИ ДЛЯ ПОЧАТКУ:

  • Persona Grata
  • «Для загального добра»
  • «Відьма»
  • «Коні невинні»

РЕКОМЕНДАЦІЯ ВІД ПАВЛА МИХЕДА:

Intermezzo – дивовижна імпресіоністична мозаїка з біблійним підложжям теми воскресіння, де людина заздрить планетам, які гуляють, як самі знають, бо ні з ким не пересікаються шляхами. А людина не може бути самотньою та змушена слухати «ревучі потоки людського життя», що мчать «назустріч, як дикі коні, з усіх городських вулиць» і лише після зозулі може почути «велику тишу», коли «так було тихо, – каже оповідач, – що мені соромно стало калатання власного серця».


Слухайте подкаст про книжки «Станція 451» 

APPLE PODCASTS, SOUNDCLOUD, SPOTIFY, GOOGLE PODCASTS

Zagoriy Foundation — Родинний Фонд Великих Історій. Місією Фонду є розвиток культури благодійності в Україні. Zagoriy Foundation підтримує сталі проєкти, що служать його місії, а також мають просвітницький елемент та об'єднують навколо вирішення суспільних викликів.

За підтримки