Здоров'яЗвикання до пігулок проти головного болю та молодшання інсульту. 10 запитань до неврологів

Що саме лікує невролог?

 

Якщо коротко, то невролог лікує центральну та периферичну нервові системи. В Україні люди можуть звертатися до невролога й із тривожністю та порушеннями сну, але в цілому це фахівець, який займається важчими захворюваннями: розсіяний склероз, епілепсія, деменція, хвороба Альцгеймера чи хвороба Паркінсона. Здебільшого це хронічні захворювання, які прогресують, пояснює неврологиня Анастасія Гончар.

«Українці можуть самі собі обирати фахівців. Це можна назвати привілеєм, а можна – дисфункцією цілої системи. Такий підхід перевантажує вузьких фахівців, до яких можуть звернутися з непрофільними питаннями, наприклад, для корекції артеріального тиску або з болем у плечі, з яким варто було б звернутися до ортопеда», – коментує Гончар.

Коли головний біль має насторожити? Чи може бути звикання до пігулок проти головного болю?

 Якщо головний біль турбує кілька разів на тиждень і не минає самостійно чи від нестероїдного протизапального [ацетилсаліцилова кислота («аспірин»), ібупрофен, диклофенак, напроксен], варто звернутися до сімейного лікаря, зазначає Віолетта Лійка. За її словами, певні ліки можуть спричиняти звикання, але можна підібрати таку терапію, що допоможе цього уникнути.

За словами неврологині Анастасії Гончар, визначають навіть такий вид головного болю, що може виникати від надмірного вживання знеболювальних. Про такий тип болю можна говорити тоді, коли людина вживає близько 15 таблеток щомісяця протягом трьох місяців. У такому випадку лікування – це відмова від усіх ліків.

Загалом головний біль може бути симптомом інших захворювань (вторинний головний біль) або ж бути первинним захворюванням (головний біль напруги, мігрень), зазначає неврологиня. Він має насторожити, коли супроводжується ще якимись симптомами (судоми, втрата свідомості, підвищення температури до 39°C, виражене блювання, порушення мовлення).

Видів головного болю може бути близько 200, підсумовує неврологиня Ольга Глінська. Лікарка виділяє такі «червоні прапорці», які мають насторожити:

Як можна запобігти молодшанню інсульту? І що робити, коли в людини поряд – інсульт?

Інсульт – це порушення мозкового кровообігу, унаслідок якого виникає пошкодження частини головного мозку. Інсульт виникає, коли судина блокується тромбом або розривається, пояснюють у МОЗ. Це захворювання може призвести до інвалідності та смерті.

Інсульт може бути ішемічним (коли судина закупорена тромбом, що утворився в артерії) або геморагічним (виникає через розрив кровоносних судин, унаслідок чого певна кількість крові потрапляє в мозок), пояснює неврологиня Анастасія Гончар. Ці види інсульту мають різні чинники ризику. Більш поширеним вважають ішемічний інсульт, пишуть у МОЗ.

Наприклад, чинником ризику для геморагічного інсульту є артеріальна гіпертензія (підвищений тиск). Щоби зрозуміти, чи маєте ви схильність до цієї хвороби, можна поміряти собі тиск вранці та ввечері, записати показники та показати сімейному лікарю, радить Анастасія Гончар. Також серед чинників ризику інсульту – підвищений рівень холестерину та глюкози.

Для профілактики інсульту варто виключити надмірне вживання солі (його пов’язують із підвищеним ризиком артеріальної гіпертензії). Серед класичних рекомендацій – помірна фізична активність, уникнення паління та мінімізація вживання алкоголю. Неврологиня Ольга Глінська додає, що до чинників ризику інсульту належить і паління «айкосу» й інших електронних сигарет, бо його дія на судини подібна до дії звичайних цигарок. Також чинник ризику – це вік після 60 років. «Водночас зараз вважають, що кожен четвертий із молодого покоління може мати інсульт», – коментує Анастасія Гончар.

Загалом кількість інсультів збільшується не лише через стрес, вважає неврологиня Анастасія Гончар. Під час повномасштабної війни знизився доступ пацієнтів до медичної допомоги – вони перестали звертатися, звертаються невчасно чи ігнорують чинники ризику. 

Щоби розпізнати інсульт, можна скористатися іноземною шкалою FAST або українською МОЗОК. За шкали FAST треба перевірити, чи немає асиметрії обличчя (face); чи не ослабла кінцівка, чи вона рухається (arm), чи немає порушення мовлення (speech). Якщо всі ці ознаки присутні, треба якомога швидше доставити людину в лікарню (time). Протягом чотирьох із половиною годин єдине ефективне лікування – це тромболізис (введення речовини, яка розчиняє тромб, що утворився, і відновлює кровотік), пояснює Анастасія Гончар.

Українська шкала МОЗОК розшифровується як «мова», «обличчя», «запаморочення», «очі», «кінцівки». Тобто за інсульту людина не може відповісти на запитання або має порушення мови, втрачає чіткість зору одним оком чи двома, у неї несподівано з’являється запаморочення чи втрата рівноваги, асиметрія обличчя, слабкість руки або ноги, каже Ольга Глінська. У МОЗ розповідають про алгоритм дій на місці, але найкраща допомога – якомога швидше викликати «швидку», каже неврологиня.

Коли лікуванням пацієнтів із деменцією займається психіатр, а коли – невролог?

Деменція – це скоріше психіатричний діагноз, але пацієнти частіше потрапляють на прийом до невролога, бо мають скарги на порушення пам’яті чи поведінки, каже неврологиня Анастасія Гончар. 

За словами неврологині Ольги Глінської, лікування деменції – це мультидисциплінарна проблема, тому чіткої грані немає. Наприклад, якщо пацієнт потребує седації, то лікуванням може займатися психіатр, а якщо деменція виникла внаслідок інсульту – то невролог.

Так само психіатр має займатися лікуванням депресії, спектра тривожних розладів і порушеннями сну. «Ментальні розлади, як і психічне здоров’я, у нашій країні досить стигматизовані, тож часто пацієнти обирають звертатися до невролога. Тому неврологи теж уміють надавати допомогу таким пацієнтам», – коментує Анастасія Гончар. Неврологи можуть призначити лікування за легкого перебігу, додає Ольга Глінська.