The Village Україна обирає 10 найважливіших книг, які виходять в українських видавництвах у жовтні.

Художня література

Жослін Сосьє «Шахтоємці»

Видавництво Анетти Антоненко

Переклад з франц. І. Рябчія

На хвилі незгасимої популярності родинних саг до нас докотилася книжка цікавої канадської франкомовної письменниці, яка має власний стиль, позначений суворістю Півночі, образною влучністю, лаконічністю виразових засобів. «Шахтоємці» Жослін Сосьє ‒ роман про величезну сім’ю Кардиналів. Двадцять одна дитина ‒ це безліч родинних легенд, кодових фраз, провин, давніх образ і одна на всіх велика таємниця. Оповідачі, різні члени клану, подані у послідовності, що дає змогу емоційно гостро відчути напругу, що панує між Кардиналами. Послідок, Діва, Томмі, Емільєн, Джеронімо розповідають історії власної втечі з крихітного містечка Норковіль, зі світу, де для них існував «один на всіх кодекс честі, одні на всіх крадіжки і стусани».

Їхній тато жив геологією, коли в родині було ще не так багато дітлахів, він відкрив поклади цинку. Невеличку шахту в старшого Кардинала викупила велика компанія, яка доволі швидко «перечепилась об викрутні міжнародних фінансистів» і зазнала збитків. У містечку почався занепад, і лише родина хуліганів, що не давала спокою сусідам, потайки раділа. Кардинали мали план зі збагачення. Але його реалізації завадили обставини та їхній страшний наслідок ‒ загибель прекрасної Анжели, дитини Кардиналів, що була водночас схожою на решту і не такою, як усі. Майстерна й зворушлива оповідь про головне ‒ вміння прощати й любити.

Давід Фоенкінос «До краси»

Видавництво Старого Лева

Переклад з франц. І. Славінської

Давід Фоенкінос ‒ один з найуспішніших, у комерційному плані, сучасних французьких письменників. Його книжки залишаються незмінно популярними серед читачів уже понад десять років, хоч їх і по-різному сприймають професійні критики. Крім літературної творчості, Фоенкінос займається режисурою та написанням сценаріїв, що пояснює, зокрема, кінематографічність його роману «До краси». Справді дивно, що книжку ще не екранізували, вийшла б романтична історія про другий шанс у житті та коханні. Автор, не вдаючись до високохудожніх витребеньок, використовує елементи, ходи та образи, що автоматично забезпечують роману хороші продажі.

Дивіться самі: він ‒ Антуан, інтелектуал-дауншифтер, який явно переживає особисту драму, вона ‒ Матільда, звичайна жінка, розлучена мати двох дітей. Між ними ‒ виставка Амедео Модільяні, портрет його коханої Жанни Ебютерн, яка скоїла самогубство після смерті художника, як головний співбесідник для змучених сердець. Їх поєднає краса, що лікує, а ще щирість і справжність у почуттях та емоціях. Як таке може не привабити? Відпочивальний роман на одні холодні жовтневі вихідні.

Вероніка Рот «Мітка»

КМ-Букс

Переклад з англ. Н. Гайдай

Авторка шпигунських трилерів, американська письменниця Вероніка Рот у фантастичному романі «Мітка» створила таких собі міжгалактичних Ромео та Джульєтту, чиє кохання долатиме численні перешкоди на шляху до щастя й миру. У США аудиторію книжки визначено поняттям young adult, тобто від початку твір розраховано на старших підлітків. Але якщо ви доросла людина, яка любить фантастику та хоче легкого й невимушеного читання, творіння Рот буде непоганим варіантом. Отже, про заборонене кохання.

Народи Акоса та Кіри ворогують, між ними триває війна. Він і вона володіють надзвичайними здібностями, які неодмінно стануть у пригоді, коли наші закохані рятуватимуть свою планету. Авторка вигадала всесвіт, у якому складна система небесних тіл, політичних устроїв і звичаїв. Але є спільний для всіх порядок, який контролює Асамблея. Все частіше лунають чутки про те, що її лідери стають корумпованими й не зацікавленими в мирі. На планеті, де мешкають тувесити та шотети, спокою не було давно. Але є надія, що сила кохання здатна це змінити… Інколи наївно, інколи надто романтично, але цілком придатно для читання.

Кейт Квінн «Мережа Аліси»

Vivat

Переклад з англ. В. Ярмольчук

Якщо з книжкою сфотографувалася невтомна популяризаторка читання Різ Візерспун, чи варто писати ще щось? Якщо без жартів, то роман Квінн ‒ чудовий приклад «прохідної» літератури, яка завдяки актуальній темі й не надто вигадливому письменницькому підходу знайде свою аудиторію. Жінки-шпигунки, учасниці війни, у нашому випадку Першої та Другої світових війн, героїні, чиї подвиги губляться у світі, яким правлять чоловіки. Скільки про це написано! А скільки буде ще! На захист Квінн можна сказати, що авторці чудово вдалися персонажі. Дещо шаблонні, але прописані яскраво та якісно.

Скажімо, дев’ятнадцятирічна Шарлі Сент-Клер ‒ класична жертва тиранії матері, сама мадам Сент-Клер ‒ концентроване зло, для якої головне видати заміж трохи дивакувату доньку, яка ще й примудрилася завагітніти. Або Ів Гардінер ‒ «божевільна старушенція» й дуже оригінальна особистість. Ще є кузина Шарлі Роза, пошукам якої і буде присвячено головну сюжетну лінію книжки. Низка подій приведе жінок до Аліси Дюбуа, реальної історичної постаті, яка очолювала так звану мережу Аліси ‒ підпільну диверсійну організацію. Якщо далі за текстом, то буде дружба, страждання, мужність, жертовність і, звісно, надія на краще життя.

Міґель де Унамуно «Мир у війні»

Астролябія

Переклад з ісп. Б. Чуми

І щоб трохи додати ваги нашій невимушеній добірці новинок художньої літератури, звернемося до класики. Міґель де Унамуно ‒ іспанський філософ, письменник, громадський діяч, який за свої погляди опинився на засланні. Прихильник соціалізму, він врешті виробив власну філософію буття і творчості, центром якої став пошук безсмертя особистості. Роман «Мир у війні» ‒ перший великий прозовий твір автора, що вийшов друком 1897 року. Текст сповнений автобіографічних елементів, посилань на історичні реалії Іспанії та Європи другої половини XIX сторіччя. Основні події розгортаються у Більбао ‒ найбільшому місті Країни Басків.


Під час Другої карлістської війни, борні за трон Іспанії після падіння правління королеви Ізабелли II місто стало центром спротиву й боротьби басків за особливий статус їхнього регіону. Здобути перемоги не вдалося. Унамуно в дитинстві став свідком тих трагічних подій, що вплинуло на його світосприйняття та подальшу творчість. «Мир у війні» ‒ атмосферна оповідь, неспішна й заглиблена у пошуки відповідей на низку екзистенційних питань, які, попри всю історичність роману, актуальні й для сьогодення. «Війну можна зрозуміти й виправдати лише в лоні істинного та глибокого миру: тільки в ньому даються святі обітниці боротьби за правду ‒ єдину вічну втіху; тільки в ньому війну пропонують називати священною справою. Не поза війною, а в її нутрі, в її лоні треба шукати миру: мир ‒ у самій війні», ‒ якщо цитата викликає піломоторний рефлекс, книжка вам точно сподобається.

Нон-фікшн

Джеффрі Клюґер «Аполлон-8. Історія першого польоту до Місяця»

#книголав

Переклад з англ. В. Левицької

Джеффрі Клюґер ‒ відомий у США журналіст і автор науково-популярних видань про дослідження космосу, експедиції на Місяць, здоров’я та природу. Одна з його книжок стала основою стрічки «Аполлон-13» з Томом Генксом у головній ролі. Отже, історія першого польоту на Місяць в оригіналі вийшла 2017 року, відразу здобувши популярність читачів. Так, американці полюбляють розповіді про тріумф своєї нації, але «Аполлон-8» чіпляє не цим. З першої сторінки читач опиняється у спекотному літі 1968-го, коли «більшість року світ стікав кров’ю від незліченних ран: кілька воєн, масові вбивства, бунти й заворушення від Вашингтона до Праги, від Парижа до Південно-Східної Азії. СРСР та Америка без кінця і краю грали у витрішки в гарячих точках земної кулі, тоді як у В’єтнамі щомісяця гинуло понад тисячу американських хлопців». Політ на Місяць мав би стати неймовірною подією для підтримки духу американців. Втім, за великою політикою та видатними відкриттями стоять звичайні люди, чиї історії запам’ятовуються набагато краще за сухі хроніки. Розуміючи це, Крюґер створив книжку про кохання та відданість, подвиг і вірність ідеалам, страх і жагу висоти, засновану на реальних подіях. І не лякайтеся, якщо полковник Френк Борман нагадуватиме одного супергероя зі всесвіту Marvel, інших у підкорювачі космосу не беруть.

Збіґнєв Рокіта «Спорт у тіні імперій»

Фабула

Переклад з пол. О. Чупи

Виявляється, якщо зануритися в історію, скажімо, футболу, можна простежити знакові політичні зміни у світі. Наприклад, послаблення монархій у Європі чи наступ комунізму. Польській журналіст Збіґнєв Рокіта зібрав під обкладинкою своєї книжки історичні анекдоти, архівні відомості, несподівані факти, що з часом затерлися і поблякли. Проте його жвава, десь іронічна оповідь оживлює все перераховане, пропонуючи читачеві подорож у часі. Перша зупинка ‒ царська Росія, рік 1888, коли під час народних гулянь у Санкт-Петербурзі публіка освистала одну з перших футбольних команд. Далі ‒ СРСР і його ізольованість від світу спорту, де вирують пристрасті: відбувається перший чемпіонат світу з футболу, Беніто Муссоліні вітає збірну Італії, яка у 1930-му демонструє неймовірні результати…

Рокіта пише, що Стаханівський рух дає друге життя спорту, адже встановлення різноманітних рекордів стає основою радянської ідеології. Наступний розділ присвячено вже історії Польщі, її онімеченню, розподілу території після Першої світової війни. Звісно, ці теми міцно прив’язані до футболу. А от водне поло, точніше один матч далекого 1956 року, може багато розповісти про боротьбу Угорщини за незалежність від Совєтів. Так само, як і легендарний баскетбольний двобій литовського клубу «Жальґіріс» з радянським ЦСКА 1988-го ‒ про початок падіння імперії... Мабуть, у багатьох із нас є сумніви у легендарній фразі засновника сучасного олімпійського руху П’єра де Кубертена про те, що спорт ‒ це мир. Рокіта своєю книжкою додає вогню й без того гарячій темі.

Колектив У,Н,А «Знак»

IST Publishing

Колектив авторок книжки, появі якої передувало дослідження і виставка у Малій галереї Мистецького Арсеналу, прагне повернути ще одну втрачену сторінку історії української візуальної культури. Йдеться про графічний дизайн періоду 1960-1980 років. На думку У,Н,А, саме в цей період відбувалося формулювання завдань сфери, її професійної специфіки: «Однак знання про ті процеси згодом було втрачено. Цим виданням ми сподіваємося заповнити прогалини в історії розвитку локальної графічної форми в галузі товарного знака, додавши повноцінності системі координат діяльності сучасного дизайнера».

Неймовірно багатий ілюстративний матеріал супроводжують тексти, присвячені харківській, київській, одеській традиціям художньої освіти, а також коментарі безпосередніх творців знаків, техніка виконання, образність, змістовність яких може бути прикладом для сучасних дизайнерів. Стаття ж литовського дослідника Рокаса Суткайтіса пропонує дистанційований погляд на радянські логотипи та їхнє співвідношення з паралельними іноземними розробками. Цікаво, красиво та корисно.

Дженніфер Дудна, Семюел Стернберґ «Зламати ДНК»

Наш Формат

Переклад з англ. Г. Литвиненко

Поки до середньостатистичного громадянина міста-мільйонника, заклопотаного й поточеного інформаційним шумом, долинуть суперсучасні наукові відкриття, їхні автори встигнуть кілька разів перевершити самі себе. Хтось клонував кошеня… Вже вирушає експедиція на Марс… Так, але це ще не точно. А от те, що від 2012 року науковці можуть впливати на генетичний код і його видозмінювати, є беззаперечним фактом. Американська вчена у галузі біохімії Дженніфер Дудна та керівник дослідницької лабораторії Колумбійського університету Семюел Стернберґ спробували описати історію створення та розвитку методики редагування геномів CRISPR. Звісно, вони розуміють, що таку технологію людство може використовувати по-різному: «Сила контролювати генетичне майбутнє нашого виду дивовижна й страхітлива.

Рішення, як поводитися з нею, може бути найбільшим викликом, із яким ми коли-небудь стикалися». Але одвічний неспокій розуму, вроджена цікавість і всі ті плюси, які має CRISPR-методика, змушують відкласти на потім морально-етичні сумніви. Що таке хомотрипсис, як працює генна терапія, скільки захисних систем у бактерій і головне: до чого може призвести редагування геному ‒ про все це йдеться в непростій за викладом, але захопливій книжці.

Сергій Плохій «Остання імперія. Занепад і крах Радянського Союзу»

КСД

Переклад з англ. Я. Лебеденка, А. Сагана

Насправді ця книжка Сергія Плохія вийшла наприкінці вересня, але не згадати про неї було б великою помилкою. Чому? По-перше, автор «Останньої імперії» є одним з провідних спеціалістів з історії Східної Європи у світі. По-друге, в цій книжці чимало уваги приділено Україні та її боротьбі за незалежність від СРСР. По-третє, у виданні деталізовано розповідається про події, що змінили хід історії, але важко не помітити перегуків із сьогоденням, адже політика, крім того, що річ брудна, ще й штука доволі передбачувана.

Наприклад, популістські заяви Джорджа Буша старшого, президента США, щодо перемоги у холодній війні, які йшли всупереч із попередніми домовленостями з Горбачовим, чи розсекречені стенограми його телефонних розмов зі світовими лідерами, в яких йшлося про вигоду для їхніх країн існування слабкого СРСР. «Крах був зумовлений імперським підґрунтям, національним розмаїттям населення та квазіфедеративним устроєм радянської держави, чого не усвідомлювали до кінця ані політики у Вашингтоні, ані радники Горбачова в Москві», ‒ зауважує автор й пропонує читачеві власну версію причин занепаду «останньої держави-продовження «класичної» імперії сучасної доби». Плохій розвиває думку, що саме Україна зіграла вирішальну роль у розпаді СРСР, що неабияк надихає на спротив проти вже іншої імперії, яка теж колись неодмінно захитається.