ONUKA презентувала кліп на пісню STRUM з альбому МОZАЇКА. Зйомки відео, над яким працював режисер Алан Бадоєв, відбувалися на сміттєзвалищі біля Києва. Мета – привернути увагу до забруднення довкілля побутовим сміттям. Також гурт запустив ініціативу ECOSTRUM на підтримку міської сортувальної станції «Україна без сміття».

Редакція The Village Україна спілкується про те, чому тема екології – нагальна для України, з менеджеркою ONUKA Лєрою Левицькою та лідеркою гурту Натою Жижченко.

Фото: Олександр Добрєв

Життя крізь екологічну призму

Ната: Я з дитинства цікавлюся екологією через тему Чорнобиля, адже мій тато – ліквідатор. Можна сказати, я дивлюся на своє життя крізь екологічну призму. Це завжди було для мене чимось важливим і трагічним ще до того, як це стало мейнстримом і з’явилася приставка еко- до всього.

Лєра: Я займаюсь сортуванням сміття та екопроблемами ще з 2011 року. Поки не з’явилася сортувальна станція «Україна без сміття» – це була доволі складна історія. Сміття доводилося самостійно сортувати і окремо розвозити. Наприклад, лампочки приймали лише в одній конторі в місті. Міська мережа «Київвторресурси» приймала картон, а з пластику – лише ПЕТ-пляшку. Пляшки з-під молока не приймали, бо не знали, що з ними робити. Зараз усе змінилося: тепер можна здавати на переробку практично будь-який пластик, є навіть переробка поліетиленових пакетів, які нам дають у супермаркеті. Але самої культури розділення сміття в країні ще немає, вона тільки на стадії зародження.

Н: У нас жахлива статистика щодо екології. В Україні переробляють лише 2 відсотки сміття, а в Естонії 95. Але що цифри? Вони ж нас уже абсолютно не вражають. Цифри й цифри. Інша річ – побачити масштаби цього безкрайнього горизонту смітника заввишки десь у 27-поверховий будинок. Часто треба показати людям, що вони творять, а не просто розповісти на рівні цифр.

 У нас жахлива статистика щодо екології. В Україні переробляють лише 2 відсотки сміття, а в Естонії 95.

Л: Так у нашої команди виникла ідея зробити екоініціативу ECOSTRUM, щоб привернути увагу до цієї проблеми, донести людям інформацію про неї.

Н: Ця проблематика давно цікава мені й усій команді ONUKA, тому щодо цього не було роздумів чи сумнівів. Сама пісня STRUM була написана про питання смерті. Про те, як погані новини – що бабуся захворіла – морально змінюють день і повністю тебе погашують. Але часто складається, що пісня разом із фотографією та відеорядом формують нову реальність. Так слова куплета заграли новим сенсом. «Серед розмаїття мап все не буде так» – бо в інших країнах усе по-іншому. Я люблю такі моменти, коли повністю перегортається зміст і від того не втрачається сила, а навпаки – акумулюється. Для мене важливо транслювати думку, яка хвилює. Мистецтво не може бути без меседжу.

Як у Карпатах: такі ж гори, тільки зі сміття

Н: Кліп на пісню знімали на цьому здоровезному полігоні під Києвом у Підгірцях. Поряд багато житлових будинків. Це краса-краса, а потім звалище. Пам’ятаю, як приїхали, вийшли з машини: навколо зелена трава, дерева. Красиво, але все у сміттєвих пакетах. Їх вітром здуває зі смітника, і сміття застрягає у гілках. В Україні близько 30 тисяч таких полігонів (6 тисяч – санкціонованих, більше 30 тисяч – несанкціонованих – ред.).

Л: У кліпі є кадр, де квадрокоптер знімає вигляд сміттєзвалища з висоти. І він піднімається все вище, а в кадрі тільки сміття й сміття. Здається, що воно не закінчиться ніколи.

Коли ми знімали кліп – полігон був відкритим, але з обмеженим доступом. Це небезпечна зона. Сміття привозять, викидають, воно нашаровується і нашаровується. Все, що органічне, земля переробляє, і це потрапляє в ґрунтові води. А у всі населені пункти, які поруч, надходить вода із свердловин.

Але є ще таке явище – сміттєві озера. Це коли органіка перегниває, а зверху залишається пластик, метал. Можна просто наступити і провалитись у ті пустоти, які формують ґрунтові води та органіка. Перед тим як ми знімали кліп, у Львові 2 чи 3 людини загинули у сміттєвих озерах – провалились, як у болото.

Це має доволі пекельний вигляд: чорного кольору субстанція, яка сочиться із землі. Немов кров звалища. На зйомках нас попередили, що на ці чорні плями не можна наступати. Бо це може здаватись струмочком, а насправді – порожнеча, заповнена жижею. Був момент, коли Наті потрібно було дивитись прямо, а не під ноги. І ось вони з оператором йшли – і почали провалюватись у це сміттєве озеро. Це було дуже страшно.

Н: На полігоні гори, як у Карпатах, тільки зі сміття. Добре, що з нами була людина, яка супроводжувала нас. Це окремий мікрокосмос: місто в місті із собаками та чайками, воронами. А ще, піднімаєш голову – а навколо літають лелеки. Усе, що в нашому кліпі – реально, ми нічого не домальовували.

 В Україні близько 30 тисяч таких сміттєвих полігонів.

Коли всі почнуть щось робити, може бути запізно

Н: Усе змінилося для мене після відвідання сортувальної станції. Раніше я просто збирала сміття і передавала людям, які цим займаються, але ніколи не їздила самостійно. На станції я зрозуміла, що це не так, як я собі уявляла – просто приносиш пакет і йдеш. Це все треба мити, розібрати, спресувати. В одній пляшці три елементи можуть переробляти по-різному, різними пресами, на різних заводах. Одна пляшка, а скільки треба зусиль, щоб її утилізувати. Тепер я самостійно сортую сміття і відвожу на станцію. Ми маємо це робити на автоматі, але здається, що більшість населення не знає про це. Яке там сортування сміття, якщо ми взагалі часто живемо на смітнику? У нашій країні на цю нагальну проблему не звертають достатньо уваги. І здається, що коли усі почнуть щось робити, то може бути запізно.

 Яке там сортування сміття, якщо ми взагалі часто живемо на смітнику?

Л: Сенс ініціативи ECOSTRUM у тому, щоб привернути увагу до цієї проблеми. Всі кошти з монетизації кліпу Strum на YouTube-каналі гурту буде переказано на ініціативу «Україна без сміття». Я знайома з її засновницею Женею Аратовською з 2012 року, коли вона тільки починала створювати станцію для сортування. Пам’ятаю, коли їй і вдавалося щось заробити на цьому – все йшло на оренду приміщення. Зараз це вже чітко сформований простір, але організація живе завдяки пожертвам та грантам.

За допомогою ECOSTRUM ми хочемо зібрати кошти на обладнання для розширення сортувальних станцій. Це все вимагає коштів: нові контейнери, обслуговування машин, зарплата співробітникам. Тому ця ініціатива – про привернення уваги людей не до відео, а до проблеми.

ONUKA – STRUM