Більше 7,5 тисячі графіті на стінах Софійського собору оцифрують разом зі шведськими фахівцями, повідомляють у національному заповіднику.

 

 

Це графіті 9 – початку 18 століть. 3D-макет зображень графіті для їхньої цифрової документації й зберігання створять за допомогою лазерного сканування, фотограмметрії й технології Reflectance Transformation Imaging (трансформація зображення за допомогою відтиску). Отриманий результат, який зберігатиметься на серверах в Україні та Швеції, зможуть використовувати й науковці, і широкий загал, кажуть у заповіднику.

Купівлю обладнання, яке необхідне для сканування, профінансували шведські установи: Шведська дослідницька ради FORMAS, Шведська королівська академія літератури, історії й старожитностей і Шведська ради національної спадщини. «Софія Київська» втілює проєкт разом із Ґетеборзьким університетом і Національним музей історії України.

Перший етап цифрової документації планують завершити до кінця 2024 року. Зараз шведські експерти з Ґетеборзького університету діляться знаннями з українськими фахівцями. У «Софії Київській» кажуть, що процес оцифрування графіті «достатньо трудомісткий».

У грудні 2022 року Софійський собор оцифрували за допомогою лазерного сканера, щоб контролювати стан памʼятки. Таке сканування забезпечує детальний опис поверхонь архітектурної памʼятки з точністю до міліметрів, розповідали в національному заповіднику. Оцифруванням займалася команда українського проєкту Skeiron.

   

У червні 2023 року компанія Digital Transitions почала оцифрування творів і документів у Києво-Печерській лаврі: це живопис, ікони лаврської іконописної майстерні, різьблені дерев’яні кліше, гравюри, плани-креслення, що існують в одному примірнику й датуються 17–19 століттями.