«Ідея в тому, що ми – не фестиваль. Ми це переросли», – організатор Hedonism Festival та засновник ЮБК Ростислав Русаков пояснює зміну формату. Цього року на березі Дніпра не відбувається  кількаденний фестиваль Hedonism. Його «розтягнули» на все літо серією музичних подій Hedonism Sunset Live.

Сезон об’єднав понад 40 виступів українських та закордонних музикантів: Луна, Dakh Daughters, [O], Aero Benin, Postman та WhoMadeWho, Kikagaku Moyo, Jonathan Bree, Connan Mockasin.

Ростислав Русаков розповідає, яким є новий формат музичних подій на ЮБК, хто збирає більшу аудиторію – українські чи закордонні виконавці, чи були фестивалі Hedonism прибутковими та чому організаторів називають «музичними самураями».

 Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – усі головні тексти тут.

Формат

Чому Hedonism змінив формат з фестивалю на серію подій Hedonism Sunset Live

Із 2016 року ми проводили фестивалі Hedonism – один «якірний» великий івент у липні. На ньому був весь акцент сезону. Ми могли зміщувати дати проведення залежно від погоди, інших фестивалів чи ключових хедлайнерів.

У 2018 році ми вирішили провести замість однієї події три: у червні, липні та серпні (з Pre-Hedonism та After-Hedonism). А цього сезону я придумав таку схему – розтягнути [фестиваль] на весь сезон. Хотілося зробити літо «гедонізму», а тоді й цілий рік.

[Таким форматом] ми вирівнюємо артистів з великими хедлайнерами, не даємо комусь преференцій по даті. Тепер ми не так хвилюємось за погоду: якщо з 20 чи 30 подій одна випаде – це не так критично. Суть у тому, щоб не прив’язуватися ні до дати, ні до простору. Хочеться давати людям задоволення і відволікати їх від повсякденної реальності.

І все ж таки, це цілісний фестиваль чи серія івентів ЮБК під брендом Hedonism?

Ідея в тому, що ми – не фестиваль. Ми це переросли. На музичній конференції Kyiv Music Days у мене навіть була доповідь Festival is Dead. Успішні світові фестивалі відходять від стандартних форматів. Намагаються видозмінюватися, адаптуватися під нову реальність, інфраструктуру міста або локації. Один із прикладів, який розриває шаблони, – фестиваль Eclipse, який шукає по всьому світу місячні затемнення для вибору локації. Це може бути де завгодно: Чилі, Австралія, Африка.


Якщо Hedonism Sunset Live хтось сприймає як фестиваль – хай буде. Але ми ніде не пишемо,
що це фест


Я для себе нещодавно зробив відкриття: виявляється, ЮБК – найбільш насичений літній музичний майданчик ледь не у всій Україні. У нас за чотири місяці пройшло більше 150 заходів, а «серйозних» музичних подій – близько 40. У нас залишаються різні формати: це і рейв, і джаз, і кіно, і стендап, і йога зранку. Це один із наших головних принципів: дати людям можливість всебічного розвитку, різнопланового культурного відпочинку, не замикатися на одній жанровій історії.

У нас є регулярні заходи, наприклад, ночі рейву у п’ятницю та суботу. А Hedonism плаває по датах: десь вівторок – десь п’ятниця, десь привози – десь локальні артисти. Hedonism Sunset Live – це знак якості, ми не розмінюємося на всіх підряд. Найкрутіші події мають всі три наші логотипи (ЮБК, Hedonism Festival, Hedonism Sunset Live – ред.).

Перший великий івент цього року на ЮБК – концерт Guano Apes. Люди не розуміли, це Hedonism чи ні, і це підігрівало увагу. Також був концерт Луни (у форматі Hedonism Sunset Live – ред.). Я не планував із цього робити міні-фестиваль, але в лайнапі вийшло 10 артистів: ще Мы, DaKooka, Тонка та інші. Це був ледь не найкращий концерт [Луни], принаймні у Києві.


Ми продовжуємо експериментувати і влаштовувати заходи, які виявляються неприбутковими


У нас не було чіткого бізнес-плану чи мінімуму, необхідного для того, щоб окупитися. Нас називають музичними самураями, які безоглядно борються за класну музику. Не скажу, що цього року щось було у відвертому мінусі. Деякі концерти вийшли в нуль. Хоча це мінус, бо ти витрачаєш час і енергію. Але робиш це за ідею, бо сам любиш цього артиста, розумієш, що йому просто треба виступити в Україні вперше. Можливо, наступний промоутер візьме його після нас і йому буде простіше зібрати зал. Це взаємовигідний процес для всіх сторін. З українськими артистами простіше, а щодо світових є така тенденція, що майже всіх, кого я привозив першим, через півроку чи рік знову запрошували в Україну. Ми теж так діємо. Наприклад, WhoMadeWho в Україну до ЮБК привозили п’ять разів.

Лайнап

Як вдається привозити виконавців з Японії і Нової Зеландії та чи є на них попит

Ми не задумувалися: «О, давай привеземо чуваків, бо вони з Нової Зеландії». Мені вони просто подобаються (йдеться про виступи Jonathan Bree, Kikagaku Moyo, Connan Mockasin – ред.), я давно стежу за психоделік-роком. Дивлюся, що подобається не тільки мені, а й моїм колегам, друзям з усього світу – так і ядро публіки сформувалося. Ми ж не веземо їх прямо з Японії чи Нової Зеландії. Підглядаємо, чи буде в них європейський тур.

Щороку маємо в розробці кілька сотень артистів, а привозимо, скажімо, 40. Інколи дати чи гонорари не підходять, або ж нам просто не відповідають. Якщо 10% із запланованих артистів вдасться привезти – це вже успіх.

Є особистий момент: я щороку намагаюся збирати [на майданчику] своїх улюблених виконавців. Наприклад, цього року було 5 із 6 моїх улюблених українських гуртів: Луна, «Пошлая Молли», Cape Cod, гурт [O] і Dakh Daughters.

Якусь російську попсу навряд тут побачу. Нагадайте, що в нас такого поганого грало в Києві? Я не надто стежу за поганою музикою [сміється]. Ні за які гроші вони не виступлять на ЮБК. У пріоритеті в нас 10 постійних гостей, ніж 1000 випадкових, які прийшли на один захід і не відповідають нам по духу.

Також ми маємо принцип неповторюваності: артисти виступають тільки раз на сезон. Літо коротке, треба дати іншим шанс проявитися.

Кого із закордонних артистів довелося найдовше вмовляти?

Sevdaliza ламалася. Ми її заздалегідь забронювали і встигли на зльоті зловити. Через два місяці після підписання контракту вона коштувала вже вдвічі дорожче.

Із Девідом Огестом ми дуже довго спілкувалися. Ми вперше привезли його в Україну з лайвом, до цього він виступав лише з діджей-сетом. Тут він почав свій світовий тур і презентацію нового альбому. Він у гримерці, без перебільшення, дописував лайв-виступ.

David August на Hedonism Festival 2018. Фото: Женя Люлько для The Village Україна

Hedonism сам притягує артистів. Артисти бачать звіти з минулих років і погоджуються. Йдуть назустріч у питаннях гонорару, райдеру, стримують капризи.

Хто збирає більшу аудиторію: українські чи закордонні виконавці?

Парадоксально, але українські. Це більш зрозуміла історія в плані бізнесу. З ними простіше: з райдером, побутом, квитками, гонорарами. І публіці вони рідніші.

Alina Pash на Hedonism Festival 2018. Фото: Женя Люлько для The Village Україна

Скількох людей, які прийшли до вас на концерт, достатньо?

На великій сцені 1000 – це добре. І артисту красиво, і публіці тепло, і нам не образливо. Але завжди є опція зробити концерт на малій сцені.


Бувають артисти, на яких приходять 100 людей


Якщо це 100 гарячих фанатів, то це все одно круто виглядає. На малій сцені комфортно до 400-500 людей. На великій сцені класно від 300-400 людей.

Більше 1000 у цьому сезоні зібрали WhoMadeWho, Guano Apes, Луна, Acid Arab. Найменше прийшло на Black Lips – десь 150 людей, хоч це і культовий гурт, вони двічі виступали на KEXP. Ми ризикували, бо мало хто знає їх, лише поціновувачі американського гараж-року. Мені написали кілька десятків людей про те, що ми чокнуті і вони не можуть повірити, що ми їх привозимо. Я думав, що буде більше людей. Неправильно орієнтуватися на крутість артиста в країні за відгуками друзів.

Найжорсткіші моменти

«А що якщо мене мєнти пов’яжуть?», пропущені рейси та перекриття мосту

На першому «Гедонізмі» перед початком у нас конфіскували весь алкоголь на мільйон гривень і нам не було з чим працювати на барі. Це був момент, коли прийшла нова поліція, але стара ще не пішла. Вони казали, що ми нелегально продаємо алкоголь і не маємо права перебувати на пляжі, хоч в нас були всі папери. Все повернули на наступний день, але розлякали публіку. Одразу почався фон у Facebook типу: «фестиваль закрили», «сенсу йти немає», «а якщо мене мєнти пов’яжуть?».

У цьому сезоні, за два тижні до виступу Луни, коли вже все було анонсовано і квитки куплені, нам повідомили, що у цей день через ультрамарафон в’їзд на Труханів буде повністю перекритий. Тобто якщо не встиг до старту марафону доставити звук, світло, пальне, їжу, та що завгодно – довелося б нести пішки. Уяви ситуацію: ламається генератор. Як зробити заміну? Ми розробили схему, всіх попередили, все заздалегідь завезли. Головні хедлайнери йшли через пішохідний міст. Вони зрозуміли ситуацію і самі сміялися з цього.

За два дні до виступу Kikagaku Moyo ми вирішили змінити локацію через погоду – [у день виступу] мав бути дощ. Я беру участь у розвитку «Палацу Культури «Куренівка» разом з іншими бьорнерами і попросив колег підстрахувати. Вимушений був навіть власноруч класти на сцену ковролін, носити монітори та комбіки. На концерт прийшло десь 400 людей.


Я принципово не скасовую та не переношу виступи


Цього ні разу не сталося за весь час ЮБК і «Гедонізму». Які б не були фінансові проблеми чи погодні умови – у нас всі завжди виступають.

Acid Arab – дует, який зібрав у нас 2000 людей – захотів полетіти рейсом з пересадками, бо прямий був надто раннім. Ми попередили, що це ризиково. Перший переліт затримався, і вони запізнилися на другий. Зрештою, ми взяли їм дуже дорогий квиток від МАУ. Попали на купу грошей, але привезли артиста і зробили захід успішним.

Бізнес

Про вільний вхід, спонсорів та прибутковість

Приблизно усі фестивалі Hedonism виходили в нуль, десь був маленький плюс, а десь – мінус. Модель із разовими заходами більш вигідна, бо менше ризиків і ставки на одне число. Це як у рулетці: ставити на колір чи на зеро.


Модель фестивалю тривалістю в літо спрацювала краще, ніж один фестиваль на літо


Ми стараємося робити максимально лояльну ціну з можливих. По-перше, у нас на майданчику ми можемо прийняти до 5000 гостей. По-друге, нам цікаво розвивати культуру і підтримати людей, які вагаються або не можуть собі дозволити [дорогий квиток]. Якщо хтось хоче потрапити на захід – купуй early bird квитки за символічну суму і приходь. Є і безкоштовні заходи – Sunset Live Wednesdays, наш спільний проєкт з Masterskaya та Megogo. Це просто наш внесок в культуру.


Нам допомагають спонсори, без них було б складно звести економіку


Якби не деякі алкогольні та безалкогольні бренди, напевне, у нас не було б так добре. Ми б не могли організувати більшість заходів, якби не були певні, що спонсори покриють частину видатків – приблизно 30%.

Також ми партнеримось з іншими фестивалями. У нас відбувається препаті та афтепаті Zaxidfest. Для Koktebel Jazz ЮБК є однією з локацій. Для інших ми можемо бути просто разовим концертним майданчиком. Деякі заходи на 2020 рік плануємо вже зараз.