Щороку наприкінці вересня у Барселоні відбувається один із найбільших у Європі фестивалів попкультури La Merce. На кілька днів посеред міста створюють сцени та концертні майданчики, де відбуваються виступи різних артистів: музикантів, танцівників, акробатів тощо. Цього року запрошеним містом-гостем фестивалю став Київ. З 22 до 25 вересня в Барселоні виступатимуть балет Apache Crew з музично-танцювальним перформансом, дадуть концерт DakhaBrakha, Gogol Bordello та Alyona Alyona, а також діджей-сет зіграє Дар'я Коломієць. 

Під час підготовки до події ми поговорили з арткураторкою Катериною Підгайною, яка допомогла зібрати програму представлення Києва в Каталонії, а також засновницями креативного продакшену Ukrainian Signal Ані Казарян і Дашею Андрющенко, які стали продюсерками напряму Contemporary Art.

Чому La Merce це важлива подія

   

La Merce – це фестиваль популярної культури, який проводять у Барселоні щорічно з 1871 року. Арткураторка Катерина Підгайна розповідає, що це розважальний фестиваль, основна мета якого – дати можливість якомога більшій кількості людей відвідати культурні події та підсилити культурну й туристичну привабливість міста. Усі заходи фестивалю є безплатними для відвідувачів і відбуваються на вулиці: у парках, на площах і вуличних сценах. Усе фінансує муніципалітет Барселони.

«Барселона докладає багато зусиль, щоби культура була доступною для всіх. Тобто навіть якщо в людини немає

грошей на дорогий квиток у театр, міський відділ культури знаходить можливості, щоб ця людина все ж змогла подивитися театральну виставу у театрі чи на таких фестивалях. Тому на фестивалі можуть бути навіть прем'єри. Саме тому цей фестиваль і виник понад 100 років тому й відбувається щороку. Він про популяризацію культури», – додає Підгайна. 

У фестивалю є кілька напрямів: фольклор, музика, вуличне мистецтво, їжа, кіно, сучасне мистецтво й перформанси. Кураторка розповідає, що на фестиваль приїжджає дуже багато людей з усієї Європи. Крім концертів, вистав і перформансів, у дні проведення фестивалю Барселона безплатно відкриває для всіх муніципальні музеї. 

Даша Андрющенко з Ukrainian Signal розповідає, що La Merce – це як величезний день міста, що тісно переплетений із культурою. У ці дні майже ніхто не працює і всі відвідують культурні заходи. Щороку на фестивалі, окрім локального мистецтва, представляють культуру якогось одного міста. Цьогоріч це Київ. «Уряд Барселони був дуже зацікавлений у культурній програмі Києва й виділив гроші на те, щоб привезти українських артистів та оплатити їм гонорари», – додає Ані Казарян.

Хто формував київську програму

   

Арткураторка Катерина Підгайна вже півтора року живе в Барселоні, де відкрила галерею сучасного українського мистецтва Test Gallery. В Україні вона також займається багатьма культурними проєктами, зокрема Канівським міжнародним скульптурним симпозіумом, де була представлена скульптура «Впевнена».

Раніше ми говорили про скандальність і цінність цієї скульптури з Павлом Гудімовим.

Катерина Підгайна розповідає, що мер Києва Віталій Кличко відвідав мерію Барселони ще минулого серпня, тоді домовилися про представництво Києва на фестивалі. Першочергову програму формував департамент культури КМДА, але більша частина цієї програми складалася з фолькових колективів, які КМДА ж і фінансує. ICUB (Інститут культури Барселони) більшу частину цієї програми не прийняв, бо вона не була різноманітною й не відповідала концепції фестивалю. 

Кураторка разом з асоціацію україно-каталанської дружби UCRACAT писала листи до департаменту культури КМДА з пропозицією допомогти зі створенням програми, але отримала формальну відповідь лише після втручання МЗС, у якій йшлося, що в допомозі немає потреби. Запропонували використати лише вільну сцену, яка є безплатною для артистів і передбачена для аматорських колективів.

Тоді Підгайна звернулася напряму до відділу культури Барселони, і її та Консула України в Барселоні запросили на зустріч. Кураторка підготувала презентацію, розповіла про сильні сторони сучасної київської культури. «В ICUB були вражені, бо навіть і не думали про мурал-арт, вони не знали, що Київ це місто дуже сучасних муралів, не розуміли, що Київ це класна рейв-сцена», – розповідає Підгайна. «Барселонський відділ культури дуже вразили роботи Waone Interesni Kazki (мураліста Володимира Манжоса). Вони знайшли фінансування, а створення муралу коштує дуже дорого. Одним із перформансів мало бути створення Waone муралу в центрі Барселони, але, на жаль, не вдалося отримати дозвіл на вільну стіну у відділі урбанізму. Оскільки в Барселоні велика кількість будівель мають охоронний статус», – додає кураторка.

 

Катерина Підгайна звернулася як до партнерів і до інших культурних менеджерів. Зокрема до креативного продакшну Ukrainian Signal, що протягом пів року організували 30 показів сучасного українського кіно в різних країнах Європи, зокрема прем’єру фільму «Памфір» у Великій Британії й Ірландії у співпраці з британським дистриб’ютором Conic, робили українські культурні заходи в США та запартнерилися з YouTube Music для навчання та промоції українських музикантів.

«Нам запропонували представити напрям Contemporary Arts з постановкою від Apache Crew», – розповідає співзасновниця Ukrainian Signal Ані Казарян. У продакшену довга історія з Apache, оскільки вони багато разів показували кінобалет хореографа Толі Сачівка «Водуруду» в різних країнах Європи, а також організовували заходи, пов'язані з контемпорарі-постановками.

Окремо від Підгайної та Ukrainian Signal на програму фестивалю впливали й інші куратори. Хто саме – ані КМДА, ані ICUB не розповідають. Однак на фестивалі, крім артистів, яких запросили кураторки, будуть представленні також Alyona Alyona, Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня», кабаре «Краплинка» з цирковою виставою та банерна виставка робіт Марії Примаченко. Українську електронну сцену представить Дар'я Коломієць із сетом про Київ, Іван Сай, Полі Чейн і Мар’яна Клочко. 

Тематика вільна, але не про війну

   

Катерина Підгайна розповідає, що загальна тематика фестивалю щороку є, але вона є дуже узагальненою. Цього року, судячи з постерів, він буде про підтримку. На банерах зображена традиційна для барселонців башта з людей, або замок із різноманітних персонажів за віком та емоціями. Плакат покликаний віддавати данину поваги мультикультурному багатству та різноманіттю художників і жителів Барселони. Однак говорити цілеспрямовано про війну під час фестивалю не будуть.

«Тут у нас немає завдання через культуру вкотре донести, що в нас війна. Це скоріше про те, щоб показати культурний потенціал і стати таким майданчиком для культурної дипломатії України в Барселоні. Основним сенсом буде просто Київ. Хочеться говорити про дух міста, про його традиції, про урбан, про митців, які тут щось створюють», – додає Ані Казарян з Ukrainian Signal.

«До мене не було прямого прохання не говорити про війну, – розповідає Катерина Підгайна. – Але я нічого такого й не презентувала. Коли я пропонувала ідеї барселонському відділу культури, я не фокусувалася на війні, оскільки прекрасно знаю, що тут ця тема, тим більше на фестивалі популярної культури, не пройде. Як би ми не хотіли, але так ми не доб'ємося цілі. Нам просто скажуть, що цього не буде – і все. Тому якщо тобі дається година щось презентувати, ти маєш подумати, як використати її максимально ефективно. У такому форматі говорити про війну немає сенсу. Для цього є інші майданчики, які вони виділяють: Центр демократії, Музей сучасного мистецтва. Хоча і там вони не дозволять показувати ні зброю, ні кров, нічого такого. Нас це може обурювати, але ми в чужій країні, і ми виходимо з їхніх правил. Я вже півтора року з цим тут працюю. 

На жаль, що далі від кордонів України, то люди менше відчувають цей біль. До того ж тут є певні політичні процеси, оскільки Росія дуже багато років витратила, щоб насаджувати свої наративи, порівнювати. Каталонія – це такий регіон, який бореться за від'єднання. І Росія багато років проводила такі паралелі, що Каталонія – це нібито як «ЛНР чи ДНР» в Україні. Росія інвестувала дуже багато в пропаганду, щоб вони це розуміли саме так. І хоч ми знаємо, що в каталонців усе навпаки, діємо в межах реальності», – розповідає Підгайна.

Як репрезентуватимуть Київ

   

Анатолій Сачівко, хореограф Apache Crew, везе на фестиваль свою давню мрію – поєднання хорового співу і танцю в одному перформансі. У перформансі братимуть участь Соломія Кирилова, вокалістка та акторка зі стрічки «Памфір», а також п’ять танцівниць. Усі разом вони покажуть танцювальні історії, поєднуючи голос і рух. Соломія співатиме київські балади а капела. Це майже пів години безперервного співу й танців, що їх повторюватимуть шість разів протягом фестивалю. 

DakhaBrakha відіграє повноцінну концертну програму – від 45 хвилин до години. Дар'я Коломієць зіграє півторагодинний сет із різноманітною українською музикою: від Скорика й Івасюка до сучасного електронного звучання. «Це буде шоукейс української музики. Я хочу показати, що українська музика може бути різноманітною: й електронне звучання, і фанк, і експерименти. Я хочу, щоб люди включили Shazam і знайомилися з українською музикою. Також я часто показую платівки, які грають, щоби люди могли повертатися до цього звучання. А ще в мене є мікрофон, я буду розповідати про життя відомих українських музикантів», – коментує діджейка.

Як відрізняється робота у сфері культури в Барселоні та Києві

   

Зараз у Барселоні управління головними культурними інституціями вважається одним із найефективніших у Європі. Кожною організацією керують від двох до чотирьох організацій приватного та публічного сектору. Наприклад, Міністерство культури, Департамент культури, Інститут культури, Рада провінції Барселона, а також приватні інституції. «І це дуже ефективно і з точки зору заробляння грошей, і для соціальної рівності, щоб культура була доступною для всіх. 

За популяризацію мистецтва відповідає ICUB, відділ культури Барселони. Це колосально велика організація, що займається, зокрема, і фестивалями. Куратор фестивалю La Merce й ще кількох фестивалів – середніх років чоловік, неймовірно допитливий і відкритий до нового. Він готовий слухати, я дарувала йому книжку видавництва «Родовід», він був у захваті. У нього просто шалене завантаження, але він завжди відповідав на мої листи. На відміну від КМДА», – усміхається Підгайна.

«Виходить, що з боку київської влади підтримки нам не було навіть моральної, хоча б просто листом. Це дуже ускладнює всі процеси. Тому що насправді можна було показати більше, можна було б вирішити щось із муралом від Waone, якби це підкріпилося офіційним листом. Якби це не просто Катя Підгайна запропонувала, а про це написало й місто, що це дійсно важливо. Але комунікації не виходить», – підсумовує кураторка.

Співзасновниці Ukrainian Signal додають, що їм хотілося б, щоб місто було зацікавлене в тому, щоб висвітлювати такі події і робити це гучно та сучасно. Було б добре, якби місто підготувало айдентику, презентувало артистів і митців, контактувало б із медіа. «Наразі ми робимо це від Ukrainian Signal, хоча й відповідаємо тільки за перформанс Apache Crew».

«Шкода, що не було спільної комунікації від КМДА. Це дуже великий і значний європейський фестиваль, туди їдуть класні митці й виконавці, але в Києві про це можуть навіть не знати», – коментують в Ukrainian Signal.