Розслідування обставин російського ракетного удару по цивільному об’єкту Миколаївської ОДА опублікувала українська організація Truth Hounds, що спеціалізується на документуванні доказів воєнних злочинів. Команда, яка працює з воєнними злочинами РФ в Україні з 2014 року, навела докази щодо ймовірного типу застосованої ракети, місця запуску та підозрюваних російських військових, які віддали наказ здійснити ракетний удар. Редакція The Village Україна розпитала про розслідування документатора та керівника департаменту комунікацій Truth Hounds Романа Коваля.

Спільно з ІСАР Єднання продовжуємо серію матеріалів про фіксацію воєнних злочинів у російсько-українській війні. Раніше ми розповідали про 15 головних запитань про воєнні злочини, механізми документування воєнних злочинів і виставку PinchukArtCentre про воєнні злочини РФ в Україні.

Що встановили в розслідуванні «Відкалібрований злочин»

Уранці 29 березня ракетний удар РФ по будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації вбив 37 людей, здебільшого цивільних працівників ОДА. Кадри з наслідками руйнування 9-поверхової будівлі стали одним із символів опору Миколаєва російському вторгненню: споруда продовжила стояти, попри пряме влучання та величезний отвір, який утворився після детонації ракети.

Будівля Миколаївської ОДА / фото Truth Hounds

Наприкінці серпня Truth Hounds випустили розслідування «Відкалібрований злочин», у якому зібрали докази, що підтверджують причетність до удару російських військових. Вдалося встановити деталі ракетного удару, включно з типом ракети, місцем запуску ракети та конкретним кораблем, із якого здійснили запуск. «Ми готували це розслідування орієнтовно два місяці, базуючись на свідченнях, зібраних у польових місіях і розвідці на основі відкритих джерел», – розповідає The Village Україна документатор Truth Hounds Роман Коваль. Додає, що в процесі розслідування команда виїжджала на місце обстрілу Миколаївської ОДА та в низку населених пунктів Очаківського району Миколаївської області.

Ключові висновки розслідування Truth Hounds: ракетний удар по будівлі Миколаївської ОДА військові РФ завдали крилатою ракетою типу «Калібр», запуск ракети здійснювали з акваторії Чорного моря, найімовірніше – з фрегата «Адмірал Ессен». «Ми підозрюємо та маємо низку підстав вважати, що удар здійснили з фрегата ВМФ РФ «Адмірал Ессен». Також ми ідентифікували частину екіпажу та капітана цього корабля, без чийого наказу би цей удар не відбувся. Відповідно, він є підозрюваним у скоєнні цього воєнного злочину», – розповідає Коваль. Командиром «Адмірал Ессен» був капітан другого рангу Олександр Смірнов, а капітан-лейтенант Анатолій Перетятько керував ракетно-артилерійською бойовою частиною корабля, ідеться в розслідуванні Truth Hounds.

 Також ми готували репортаж із Миколаєва – про те, як місто вже пів року чинить спротив російським окупантам.

Водночас у процесі розслідувачі встановили, що інші версії обставин атаки є малоймовірними чи такими, що свідомо вводять в оману. Приміром, версія російської пропаганди про те, що ракетний удар по адміністративній будівлі завдали Збройні сили України, або про те, що війська РФ могли здійснити його з території Білорусі чи Каспійського моря. Зокрема, для перевірки останньої версії команда Truth Hounds провела роботу зі свідками в Миколаївській області, які фіксували проліт ракети з південного напрямку.

Відео з камери спостереження, що фіксує ракету в напрямку Миколаївської ОДА

Важливим доказом у цьому кейсі також став запис із камери спостереження на сусідній будівлі, який зафіксував ракету. «Це дійсно допомогло, – розповідає Роман Коваль із Truth Hounds. – Відеозапис зафіксував підліт ракети до цілі, а за кілька секунд – дим і пилюку, що піднялася в повітря після враження будівлі». Документатор додає, що розрахунки на основі даних із відеокамери проводили разом із «Центром просторових технологій»: «Оскільки камера зафіксувала проліт ракети, ми могли провести математичні підрахунки, визначивши швидкість ракети відповідно до того, скільки кадрів у секунду фіксує камера та яку відстань на кожному кадрі долає ракета. Також це допомогло встановити розмір ракети, відповідно – її технічні характеристики та тип».

«Проаналізувавши дані з камери, ми змогли підтвердити нашу попередню версію про те, що в цьому випадку використовували саме ракету типу «Калібр», – продовжує Коваль. – Додатковим аргументом, чому це була ракета саме цього класу, були наслідки вибуху. Адже вибух трапився всередині будівлі. Деякі ракети розриваються на підльоті до цілі, деякі розриваються в момент влучання, а ракети типу «Калібр» часто обладнують проникливими боєголовками. Наприклад, вони можуть розриватися після пробиття стіни, максимізуючи так пошкодження. Відповідно, через це впала третина будівлі».

Чому удар РФ по Миколаївській ОДА містить ознаки воєнного злочину

«Ми вважаємо, що обстріл Миколаївської ОДА – воєнний злочин у вигляді умисного нападу на цивільний об’єкт», – роблять висновок у розслідуванні Truth Hounds, надаючи юридичну аргументацію з посиланням на статті 8(2)(b)(ii) і 8(2)(b)(iv) Римського статуту. «Миколаївська ОДА є цивільним об’єктом, захищеним міжнародним гуманітарним правом. Відповідно, обстріл адміністрації військами ЗС РФ є воєнним злочином у вигляді умисного нападу на цивільний об’єкт. Альтернативно, навіть якщо припустити, що ОДА могла розглядатися як легітимна військова ціль, її обстріл однаково порушував МГП, адже не відповідав принципу пропорційності, що призвело до численних тілесних ушкоджень і смертей серед цивільного населення», – аргументують автори розслідування.

Mykolaiv Regional State Administration by investigations.support on Sketchfab

Mykolaiv Regional State Administration by investigations.support on Sketchfab

Запитуємо в Романа Коваля, як команда проводить роботу з фіксації воєнних злочинів, враховуючи те, що обстріли Миколаєва й інших українських міст є систематичними. «Постійні обстріли Миколаєва чи Харкова – це стратегія залякування місцевого населення, спроба залякати українських військових. І наявність чи відсутність воєнних об’єктів, як ми бачимо, жодним чином не впливає на безпечність чи захищеність певного міста. ЗС РФ це роблять, тому що вони можуть це робити, це одна з тактик, яку вони використовують для ведення бойових дій», – відповідає Коваль.

Роман Коваль

документатор Truth Hounds

Ми фокусуємося саме на фіксації воєнних злочинів. Та одним із наших важливих завдань є доведення патерну, моделі поведінки Збройних сил РФ. Адже одна з їхніх стратегій ведення війни – це скоєння воєнних злочинів. Це обстріли житлової інфраструктури, невибіркові обстріли, використання неконвенційної зброї на зразок касетних боєприпасів.

Матеріал, який ми вже зібрали [після 24 лютого], дає змогу стверджувати: коли ми говоримо про воєнні злочини РФ в Україні, ідеться не про окремі інциденти, які трапилися в тому чи тому місці. Тобто це не поодинокі представники окремих підрозділів Збройних сил РФ, які можуть коїти якесь беззаконня. Це не просто Буча, Ірпінь чи Бородянка, це не лише точкові епізоди, – наскільки масштабними та жахливими вони б не були, – це модель поведінки, це системність. Насамперед треба розуміти, що це відбувається системно, це одна зі стратегій Збройних сил РФ у веденні цієї війни – скоювати безпрецедентну кількість воєнних злочинів різного типу.

Як працюють Truth Hounds

Організація Truth Hounds почала роботу восени 2014 року. «Це команда досвідчених спеціалістів із прав людини, яка документує воєнні злочини та злочини проти людства з 2014 року, – розповідають у неприбутковій організації. – Ми боремося проти безкарності осіб, які вчинили міжнародні злочини, і проти серйозних порушень прав людини. Ми розслідуємо, документуємо, моніторимо, проводимо адвокаційні заходи та сприяємо розв’язанню проблем соціально вразливих груп».

Фахівці Truth Hounds мають досвід документування наслідків російсько-грузинської війни 2008 року, застосування сили правоохоронцями у Вірменії протягом 2015–2016 років і в Білорусі навесні 2017 року. З жовтня 2014 року команда працює в Україні, відстежуючи події війни, яку розв’язала Росія, за вісім років роботи Truth Hounds підготували дев'ять поданнів до Міжнародного кримінального суду в Гаазі, а також низку звітів, зокрема про травневі обстріли Красногорівки та Мар’їнки та вплив воєнних дій на екологічну ситуацію в Донецькій і Луганській областях.

Водночас у Truth Hounds визнають, що виклики повномасштабної війни після 24 лютого мають зовсім інший рівень складності. «За масштабами наша робота до 24 лютого та після – це абсолютно різні речі», – каже Роман Коваль.

 Документування має дві цілі: встановити, чи є цей випадок воєнним злочином, і, якщо так, то хто його скоїв. Для того, щоб розв’язати ці два завдання, нам треба пройти за певним алгоритмом, поставити певний перелік запитань та отримати чимало специфічної інформації. Для документатора найважливіше отримати свідчення, які допоможуть відповісти на ці два головні запитання. І вже на підставі цієї інформації аналітики та юристи зможуть робити висновки: чи є це воєнним злочином? Якщо є, то хто його винуватець?

У нас є уставлена методологія, прописана в документі на понад 80 сторінок. Якщо людина хоче стати документатором Truth Hounds, вона має пройти певне навчання: з основ документування та міжнародного гуманітарного права, тактичної медицини тощо.

Роман Коваль

документатор Truth Hounds

В умовах повномасштабної війни, коли українські правоохоронці повинні документувати та фіксувати безпрецедентну кількість воєнних злочинів РФ, одним з основних завдань Truth Hounds визначають допомогу слідчим, каже Коваль. «Окрім того, що ми постачаємо матеріали, ми також допомагаємо формувати кейси, які не розваляться в суді – хай це буде національний чи міжнародний суд», – пояснює документатор Truth Hounds.

Будівля Миколаївської ОДА до і після ракетного удару РФ

Команда пройшла низку тренінгів від колишніх прокурорів МКС, а тепер ділиться експертизою з українськими правоохоронцями.

 До 24 лютого документуванням і розслідуванням воєнних злочинів займалися лише три регіональні прокуратури: прокуратура АР Крим, Донецької області та Луганської області. Починаючи з 2018 року, ми провели для них кілька десятків тренінгів, навчали слідчих і прокурорів, як документувати та розслідувати воєнні злочини. Річ ще й у тім, що до 2018 року справи, які мали ознаки воєнних злочинів, українське слідство кваліфікувало як теракти, лише після того почали відкривати кримінальні провадження за статтею 438 ККУ про порушення законів і звичаїв війни.

Очевидно, після 24 лютого з воєнними злочинами тепер мають справу багато обласних прокуратур та Офіс генерального прокурора, для якого це тепер ледве не основний вид діяльності. Більшість прокурорів не мають досвіду – вибудовувати справи, щоб вони не розвалювалися в суді. Відповідно, ми продовжуємо навчати прокурорів, водночас ми передаємо зафіксовані нами випадки в прокуратуру за згодою свідків чи жертв. Адже після кожного інтерв’ю ми пропонуємо людині підписати довіреність, зокрема на передавання свідчень в українські правоохоронні органи, Міжнародний кримінальний суд та інші органи екстериторіального правосуддя, а також партнерським організаціям, архівним установам або ЗМІ.

Роман Коваль

документатор Truth Hounds

Інфографіка «Центру просторових технологій»

До прикладу, після підготовки розслідування «Відкалібрований злочин» про удар по Миколаївській ОДА Truth Hounds поділилися висновками з українськими правоохоронними органами: «У цьому випадку – із СБУ Миколаївської області, яка займається цією справою. Провели зустріч, передали всі напрацювання команді, яка розслідує цей випадок».

Цей матеріал підготовлений у межах проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю видання The Village Україна й не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.