Через підтоплення перегінного тунелю на пів року закрили ділянку між станціями метро «Деміївська» й «Теремки». Від 8 грудня поїзди «синьої» гілки курсують між станціями «Героїв Дніпра» та «Либідська». Шість станцій – «Деміївська», «Голосіївська», «Васильківська», «Виставковий центр», «Іподром» і «Теремки» – працюватимуть лише в режимі укриття. 

На час ремонту мають запустити дублювальні маршрути наземного транспорту від «Теремків» до «Либідської».  UPD. Після публікації тексту КМДА повідомили про запуск дублювальних маршрутів, схеми руху можна переглянути за посиланням. Зміни в маршрутах транспорту почнуть діяти відсьогодні, 8 грудня.

Як закриття ділянки вплине на трафік? Чи зможуть наземні маршрути компенсувати нестачу метро та що для цього слід зробити? І чому містянам варто готуватися до зупинки інших ділянок? Запитали в голови правління ГО «Пасажири Києва» Олександра Гречка.

Що з тунелем

   

Перегінні тунелі між станціями «Деміївська» та «Либідська» споруджували в заплаві річки Либідь у 2008–2010 роках підземним способом у складних гірничо-геологічних умовах, при штучному водозниженні, кажуть у КМДА. У «Пасажирах Києва» розповідають, що ділянка була проблемною ще під час будівництва: під час першої спроби в радянські часи сталася аварія через складні обводнені ґрунти, що заморозило будівництво на довгі роки.

Наразі на ділянці між станціями «Деміївська» й «Теремки» порушена герметизація тунелю метро, він в аварійному стані, повідомляли «Пасажири Києва» з посиланням на кілька джерел. У тунелі фіксують значне підтоплення, «буквально струмок води з піском». 

Фото: скриншот із відео Ксенії Семенової

Рівень води станом на 8 грудня сягає підошви рейок і вище, через це ввели обмеження швидкості вагонів до 15 км/год, а близько 14:00 рух поїздів зупинили з безпекових міркувань (спочатку закриття тунелю анонсували на 9 грудня).

«Проблема є вже близько тижня, ми про це писали. Сьогодні назбирали більше інформації та зробили допис, за дві години вже стало офіційно відомо про закриття ділянки від КМДА», – розповідає Олександр Гречко в коментарі The Village Україна.

«Такі проблеми зазвичай приховують і доводять до того стану, коли все розвалюється й потрібно зупиняти транспорт прямо зараз. Тоді як можна було підготувати населення, завчасно організувати смуги громадського транспорту для наземних маршрутів, а не робити це в екстреному режимі», – каже Гречко. 

Шість місяців – такі попередні розрахунки тривалості ремонтних робіт, які проводитимуть на поверхні землі. За цей час мають провести обстеження, визначити причину підтоплення й виконати відновлювальні роботи.

Найкращого способу пересування не залишилося

   

Закриття ділянки на пів року матиме колосальні негативні наслідки для транспортного сполучення Голосіївського району, вважають у «Пасажирах Києва». 

Крім того, погіршиться сполучення для людей, які їдуть з-за меж Києва на роботу, зокрема з Глевахи та Білої Церкви. Частина автомобілістів з-за міста залишала свої автівки, наприклад, на Теремках, і пересідала на метро, щоб їхати далі в місто, відзначає Олександр Гречко.

«Зупинка шести станцій метро буде дуже помітною, оскільки метро курсувало часто й мало велику пасажиромісткість. Відповідно, найкращого варіанту для пересування в людей не залишилося – залишилися по суті найгірші, які ще й посилюються нерозумними рішеннями КМДА та проблемами, пов’язаними з війною», – каже Гречко.

«Дуже незначна кількість пасажирів метро пересяде на автомобілі. Не в усіх вони є та не всі можуть собі це дозволити. До того ж будь-яка додаткова кількість автомобілів через зупинку руху метро – це погіршення ситуації із заторами, що були й тоді, коли метро працювало», – додає Гречко.

Зупинка метро також спричинить значний попит на таксі в межах району. Вартість таких перевезень може зрости щонайменше вдвічі, прогнозують у «Пасажирах Києва». 

Наземні маршрути лише частково компенсують нестачу метро

   

«Коли КМДА заявляє, що вони запустять наземний маршрут від «Теремків» до «Либідської», це лише частково компенсує нестачу метро», – вважає Олександр Гречко.

Ні тролейбуси, ні автобуси не мають такої пасажиромісткості й не можуть забезпечити таку швидкість руху, як метро, пояснює транспортний експерт. Відповідно, це означатиме довший час у дорозі та затримки громадського транспорту через погіршення ситуації із заторами.

Проблема значно ускладнюється через зупинку наземного транспорту під час тривог – відповідне рішення діє в Києві вже майже півтора року, попри те що містяни підтримали безпрецедентну кількість петицій за його скасування.

«Уявіть, раніше десятки тисяч людей, які щодня користувалися синьою гілкою метро, сідаючи на «Майдані Незалежності» чи на «Площі Українських Героїв», знали, що вони гарантовано доїдуть додому на Теремки або, навпаки, від Теремків до роботи. А тепер ці люди, яким пропонують замість метро наземний транспорт, будуть просто зупинятися на вулицях під час тривог, узимку, в морози», – каже Гречко.

UPD. Від «Теремків» до «Либідської» курсуватимуть 77 автобусів і 20 тролейбусів, які зможуть перевозити 14–15 тисяч людей на годину, повідомив міський голова Віталій Кличко. Метро на цій ділянці перевозило близько 12 тисяч людей на годину, каже Кличко. У «Пасажирах Києва» натомість говорять, що пропускна здатність метро становила 30 тисяч пасажирів на годину.

Крім того, у Києві спостерігають дефіцит рухомого складу й водіїв, що ускладнить запуск альтернативних наземних маршрутів, додають в організації. UPD. Так, для запуску дублювальних маршрутів у Голосієво уже почали знімати рухомий склад з інших маршрутів міста, де в результаті зростуть інтервали руху транспорту, пишуть «Пасажири Києва».

Потрібна відокремлена смуга громадського транспорту

   

«Ми дуже хочемо сподіватися, що «автобусні маршрути-замінники» – це лише перший крок, і КМДА та КМВА в скрутних ситуаціях зможуть ухвалити рішення щодо того, як бути з мешканцями «синьої гілки», які фактично повертаються у 2010-й із неприємним бонусом у вигляді непередбачуваності ходу транспорту через загрозу повітряних тривог», – коментують у компанії «Про мобільність».

«Найкраще рішення в цій ситуації лежить на поверхні. Якщо вже КМДА запускає дублювальний рух громадського транспорту на заміну метро, то обов'язково має бути тимчасова виділена смуга для громадського транспорту, якою не повинні їздити автомобілі», – каже Олександр Гречко.

Наявність окремих смуг для громадського транспорту (яких наразі немає на Голосіївському проспекті та вулиці Васильківській) дещо пришвидшуватиме громадський транспорт – автобуси чи тролейбуси, що їхатимуть Голосіївським проспектом – і допоможе убезпечити пасажирів комунального транспорту від постійних заторів, вважає транспортний експерт.

Не єдина проблемна ділянка метро в Києві

   

Ділянка між станціями метро «Деміївська» й «Теремки» – не єдина проблемна в Києві. «Так, вона зараз найпроблемніша, але є ще ділянки на перегонах між метро «Львівська брама» й «Золоті ворота», де також бувають підтоплення. Також проблемними є ділянки між «Героїв Дніпра» й «Мінською», «Осокорками» та «Харківською», «Бориспільською» та «Червоним хутором». Крім того, маємо проблемний міст метро», – відзначає Олександр Гречко.

На більшості проблемних ділянок фіксують просідання тунелів, а між «Львівською брамою» й «Золотими воротами» – збільшення притоку ґрунтових вод через будівництва поруч, уточнюють у «Пасажирах Києва».

Проблемні перегони потребують ремонтів, але для цього доведеться закривати цілі ділянки. «Якщо ремонти не робити, ми просто залишимося без метро», – каже Гречко. Продовжує: «Потрібно, щоб КМДА знайшла в собі відвагу й визнала, що є багато проблем з метро й що потрібно розробити графік ремонтів і закриттів, а також альтернативні варіанти транспорту».

Натомість КМДА вкладає кошти насамперед в інфраструктуру для автомобілів, які є найгіршим транспортом із погляду пропускної здатності. Так, серед найбільш витратних проєктів Дептрансу на 2024 рік – реконструкція шляхопроводу на вулиці Дегтярівській, на якій уже розкрадали бюджетні гроші (361 мільйон гривень), будівництво розв'язки на Оболоні (351 мільйон гривень) і Подільського мосту, де також виявляли розкрадання (298 мільйонів гривень). На будівництво метро на Виноградар за рік планують виділити 328 мільйонів гривень із міського бюджету, тим часом як планова готовність проєкту на кінець 2024 року становитиме лише 4,6%. 

«Дійсно важливі, нагальні ремонти не роблять. – каже Олександр Гречко. – І от ми приходимо до того, що вже в критичних ситуаціях доводиться зупиняти метро. Це тільки початок: вже ходили чутки, що мав би закриватися перегін із метро «Почайна» до «Тараса Шевченка». І ремонти потрібно буде робити, і це ще одна причина максимально розвивати наземний громадський транспорт. Щоби коли не працює метро, люди могли користуватися комунальним транспортом, щоби він був передбачуваний, їздив виділеними смугами й не зупинявся під час повітряних тривог».