21 жовтня 2015 Кабінет Міністрів затвердив Постанову 835, що стала поштовхом до розвитку сфери відкритих даних. Вона регулює порядок відкриття даних і перелік наборів, які органи влади мають регулярно публікувати. Так створили Єдиний державний вебпортал відкритих даних та оприлюднили дані в різних галузях – від медицини до бізнесу. Це допомогло зробити діяльність держави прозорішою, з’явилися доступні інноваційні продукти та сервіси. Цього року Постанові 835 виповнилося п’ять років.

The Village Україна разом із проєктом USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» розповідають про шість сфер життя, які змінила Постанова щодо відкритих даних.

Бізнес

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, або ЄДР, відкрили у квітні 2016 року. А вже за кілька днів створили сервіс «Опендатабот» із метою протидії рейдерству. У випадку рейдерських захоплень реєстраційні зміни вносять у державний реєстр, проте раніше було неможливо виявити це оперативно. Відкриття даних і створення «Опендатаботу» дозволило відстежувати та протистояти таким випадкам. Сьогодні сервіс поєднує понад 30 державних реєстрів і більш ніж 1 мільйон користувачів. На ринку також є й інші сервіси для перевірки контрагентів – YouControl, Liga CONTRAGENT, Vkursi Pro. Це дозволяє уникнути фінансових витрат, шахрайства та невиконання зобов’язань потенційними підрядниками.

Завдяки відкритим даним Мінюсту, Судової адміністрації та Державної податкової служби процес перевірки контрагентів значною мірою удосконалили, пришвидшили та автоматизували. Раніше такі перевірки займали кілька днів або тижнів: відповідальна особа мала робити запити до потенційних контрагентів щодо установчих документів або до відповідальних органів влади. Часто інформація, яку отримували компанії, була непридатна до аналізу або її не надавали взагалі. Тепер відкриті дані дозволяють отримати потрібну інформацію за кілька секунд.

Катерина Оніліогву

керівниця напряму відкритих даних USAID/UK aid проєкту TAPAS

Відкриття даних у сфері бізнесу дозволило створити сервіси для автоматичного та швидкого моніторингу й перевірки контрагентів. Розмір компанії чи її прибуток неважливий – сервіс для всіх є однаково доступним. Користуватися ним можуть навіть звичайні громадяни, ухвалюючи буденні рішення: замовлення техніки в новій компанії чи купівля квартири в невідомого забудовника. Усе це можна перевірити за кілька кліків. Але найбільше мене надихає в таких сервісах як «Опендатабот» та YouControl те, що вони не тільки використовують відкриті дані, а і є активними учасниками оупендата-спільноти – часто саме за їхнім запитом відкривають усе нові й нові державні дані.

Екологія

Майже 80% населення України отримують питну воду з поверхневих джерел, 70% яких – із Дніпра. Через це громадянам важливо розуміти, якою є якість поверхневих вод поблизу їхнього дому, роботи чи місць відпочинку. Улітку 2018 року Державне агентство водних ресурсів відкрило дані про якісний стан поверхневих вод. Тут є дані, що збирали останні сім років із 445 пунктів збору води, описані за 16 основними показниками. Завдяки цьому українські дослідники та активісти більше не мають робити запити до державних органів.


Також у сфері екології стали доступними ліцензії на поводження з небезпечними відходами, дозволи на викиди в атмосферне повітря, на користування надрами й спецводокористування тощо. Завдяки цьому активісти створили перший екологічний чат-бот SaveEcoBot, у якому поєднали дані про забруднення, забруднювачів та інструменти захисту довкілля. Бот уже має понад 470 тисяч користувачів, 5,2 мільйона опрацьованих повідомлень від користувачів і 15,5 мільйонів надісланих автоматичних сповіщень.

Ірина Черниш

співзасновниця SaveEcoBot

Коли ми створювали бот, то мріяли, щоб відкриті екологічні дані надали українцям змогу покращувати довкілля. Фактично ми були приголомшені кількістю змін. Сотні, а потім тисячі людей по всій країні, стали брати участь у складній процедурі оцінки впливу на довкілля, бо завдяки сервісам нашого бота це стало дуже просто. Через автоматичні сповіщення люди вчасно дізнаються про діяльність в їхньому місті, що впливатиме на довкілля. А шаблони зауважень, які ми пропонуємо, полегшують їм дорогу бюрократичними хащами. Так, обов’язок встановити сучасне очисне обладнання на Придніпровській ТЕС, Дарницькій ТЕЦ чи Дніпровському металургійному заводі та ще десятках промислових виробництв по всій країні – заслуга українців, що використовують SaveEcoBot.

Павло Ткаченко

співзасновник SaveEcoBot

Ми є найбільшим агрегатором даних про якість повітря в реальному часі. У дні сильного забруднення повітря столиці та інших великих міст сотні тисяч наших користувачів створили сильний інформаційний тиск, використовуючи дані бота. Це зрушило з мертвої точки питання модернізації вимірювального обладнання для державної системи моніторингу повітря. Щодня ми отримуємо десятки згадувань у ЗМІ про якість повітря з посиланням на дані SaveEcoBot. Зрештою, дані про якість повітря стали доступні, як прогноз погоди. А визнання та вимірювання проблеми – перший крок до її вирішення. Саме про це ми мріяли, коли 2 роки тому запускали наш сервіс SaveEcoBot, і зараз майже півмільйона наших користувачів змінюють країну разом із нами. Це надихає!

Ремонт доріг

У 2019 році правоохоронні органи визначили, що корупційна складова від загальної вартості ремонту та утримання автомобільних доріг становить 10–15%. Закон про «Про публічні закупівлі» та Постанова 835 дозволили незалежно контролювати якість виконання дорожніх робіт і витрати коштів, що виділяє держава. Аналітичний модуль «Прозора інфраструктура» проєкту CоST Ukraine містить інформацію щодо понад 300 мільярдів бюджетних коштів, що були виділені на дороги, і дозволяє в кілька кліків перевірити інформацію про процедури закупівель на ці кошти у сфері будівництва, реконструкції, ремонту та утримання доріг загального користування.

Команда CoST Ukraine залучає громадські організації до проведення моніторингу дорожніх робіт, використовуючи дані, які надають обласні служби автомобільних доріг і відповідні підрозділи ОДА. У 2019 році команда CoST здійснила 8 виїздів, під час яких оглянула 26 доріг і 10 мостів, виявила низку дефектів і звернулася до профільних органів влади з метою їхнього усунення.

Святослав Абрамов

виконавчий директор CoST Ukraine

Коли ми починали свою роботу у 2016 році, окрім спеціалістів, ніхто не розумів, що відбувається в дорожній галузі. Наразі ситуація змінилася. До відкриття даних ми публікували 120 договорів на виконання поточного середнього ремонту, а зараз громадяни отримують інформацію щодо більш ніж 12 тисяч договорів у дорожній галузі. Така свобода джерел інформації призвела до росту екосистеми громадського моніторингу, що наразі покриває половину країни. Люди продовжують активно долучатися та загальними зусиллями вже отримали успішні кейси: аварійний ремонт на Київщині, Житомирщині, включення певних ділянок дороги, які боліли місцевим жителям, у плани ремонтів на наступний рік та інші.

Медицина

У вересні 2019 року Національна Служба Здоров’я в Україні вперше опублікувала відкриті медичні дані. Ці дані допомагають дізнатися, які послуги надає будь-який заклад охорони здоров’я, що уклав договір із НСЗУ, скільки декларацій із пацієнтами уклали лікарі, який лікар ще може взяти пацієнтів, а також у якій найближчій аптеці можна отримати ліки за програмою «Доступні ліки».

Зміни в системі охорони здоров’я надали можливість вільно обрати лікаря для укладання декларації, медичний заклад для отримання потрібних послуг і безоплатно отримати ліки проти хронічних захворювань. Крім того, НСЗУ звітує про всі витрачені кошти, що становлять понад 80 мільярдів гривень за медичні послуги та майже 1,4 мільярда гривень за лікарські засоби за програмою «Доступні ліки». Це дозволяє знижувати рівень корупції.

Кожен може дізнатися, скільки бюджетних коштів виплачено медзакладам та аптекам будь-якого регіону та за які послуги. Дашборди на основі відкритих даних НСЗУ вже переглянули понад 2 мільйони разів, а самі дані стали основою таких проєктів як медбот Марта, MedKontrol, Відкрита Медреформа, «Є ЛІКИ» та інші.

Андрій Віленський

тимчасовий виконувач обов’язків Голови НСЗУ

Дані, необхідні для ухвалення рішення або пошуку відповіді на актуальне питання, більше не є привілеями, які доступні вузькому колу людей. Тепер пацієнти можуть усвідомлено обирати лікаря, побачити, яку медичну допомогу можуть отримати в найближчій лікарні та скільки грошей за це заплатила держава. Наразі кожен бачить, які заклади в його регіоні є опорними з лікування COVID-19, яким є навантаження на медичні команди та скільки коштів виділяє НСЗУ за надану медичну допомогу. А пацієнтські та громадські організації можуть відстежувати та контролювати розмір оплати від НСЗУ в кожному місті, районі, області.

Будівництво

Порушення містобудівного законодавства – поширена в Україні проблема. За результатами дослідженням компанії Monitor.Estate, 42% новобудов у Києві зводять на землях без належного цільового призначення, а 27% – без дозволів. Часто через відсутність повної інформації про об’єкт будівництва та замовників інвестори передають гроші компаніям, що не мають повного пакета документів. Це призводить до серйозних ризиків втратити інвестованих коштів.

У грудні 2019 року відкрили дані реєстру ДАБІ, а в червні 2020 – новий Реєстр будівельної галузі. Ці дані найчастіше використовують представники громадського сектору та журналісти для боротьби з порушеннями містобудівного законодавства.

На основі цих даних створили сервіси Urbandata та чат-бот Dabibot, завдяки яким будь-хто може перевірити дозволи на будівництво. Інвестори можуть уникнути вкладень у ризикові об’єкти нерухомості, скориставшись сервісами Monitor.Estate, Bild.ua, а учасники будівельного ринку можуть ретельніше обирати контрагентів завдяки сервісам для аналізу судових спорів «Суд на долоні» та NORA. Також урбаністи «Мапи реновації» контролюють порушення та запобігають незаконним реконструкціям чи знесенню пам’яток архітектури в Києві.

володимир Копоть

співзасновник Monitor.Estate

Ми вже давно розуміли значення відкритих даних для наших клієнтів і хотіли спростити проблему з перевірки новобудов. Коли ми зробили перший зріз за ризиковими об’єктами в найбільших містах України, то зрозуміли, що йдемо правильним шляхом. Адже понад 53% новобудов зводять без дозволів або ігноруючи цільове призначення земельної ділянки. Завдяки нашій роботі з відкритими даними клієнти можуть оперативно перевірити будь-яку новобудову й зробити свідомий вибір щодо «спонсорування» корупційних об’єктів або утриматися від цього.

Міста

Постанова 835 регулює відкриття даних як від органів центральної влади, так і на місцевому рівні. Це дозволяє мешканцям міст швидко й відкрито розв’язувати щоденні проблеми. Так у Харкові та Львові дані руху громадського транспорту дозволяють жителям планувати пересування містом за допомогою додатка EasyWay. А в Маріуполі, Тернополі, Запоріжжі та інших містах жителі мають канал отримання своєчасної інформації стосовно поточних ремонтів і термінів усунення аварій за адресою завдяки сіті-боту Назару. Telegram-бот LvivCityHelper дозволяє львів’янам дізнатися про ремонтні роботи та про організації, які обслуговують житловий будинок.

Також жителі Харкова й Маріуполя можуть переглянути аналітику щодо лікарень. На сайтах проєктів є інформація про завантаженість спеціалістів, фінансування медичних закладів міста, найпоширеніші захворювання, а також рекомендації щодо діагностики стану здоров’я, гарантованих державою послуг і вакцинації.

Олег Дробот

заступник міського голови Харкова з питань цифрової трансформації

Щоб показати реальну користь відкритих даних, слід орієнтуватись саме на «болі» звичайних людей. Наприклад, у середньому харків’яни витрачають на дорогу на роботу від 40 хвилин до години, при цьому 80% із них користуються громадським транспортом. То чому б не відкрити саме цю інформацію? Система моніторингу руху громадського транспорту існує в місті з 2012 року. Раніше вона задовольняла потреби виключно профільного комунального підприємства. У 2019 році у співробітництві з харківським бізнесом міська рада доопрацювала функціонал відповідної системи та зробила її дані загальнодоступними. Тепер ними користуються приватні картографічні платформи, а будь-який харків’янин може дізнатися про точний час прибуття громадського транспорту.

Матеріал підготовлено за підтримки Фонду Євразія, що фінансується урядом США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та урядом Великої Британії через UK aid, а також за участі Фонду Східна Європа