На прохання редакції Поліна Шевченко ділиться історіями зі своєї подорожі, розповідає про собори, музеї та площі, які варто відвідати у Флоренції й Болоньї.

Скільки днів: 4

Загальні витрати на двох  €200

Чому Флоренція та Болонья

Я з дитинства мріяла поїхати в Італію. Якраз на початку листопада через сарафанне радіо разом із сусідкою по кімнаті дізналася, що квитки в Європу коштували 5–7€, тож ми вирішили не зволікати й шукати найближчі рейси в Італію. Насправді політ обійшовся мені дешевше, аніж квитки на потяг зі Львова до Києва.

Спочатку для подорожі обрали інше місто, але всі квитки швидко розкупили. І в цей час ми побачили, що в Болонью можна злітати за 5€ в одну сторону. Тому, не зволікаючи, придбали квитки на вікенд. У Болоньї провели два дні, між якими встигли побувати у Флоренції.

Карантинні обмеження

Із 16 грудня Італія закрила кордони для українців через поширення штаму «Омікрон». В’їхати в країну тепер можна українцям, які мають посвідку на проживання, летять через роботу чи лікування або мають особисті стосунки з громадянами Італії.


Щоб прилетіти в Італію наприкінці листопада, потрібно було обов’язково мати COVID-сертифікат, тест і звичайну медичну маску. Також треба заповнити dPLF-форму та вказати адресу проживання в Україні й Італії.

В Італії на вулицях і в кафе не просили ходити в масках, а в супермаркетах і громадському транспорті це було обов’язковою вимогою. Сертифікати перевіряли в музеях і соборах.

Дорога

В Італію ми летіли зі Львова. За квитки в обидва боки я заплатила 10 євро.

Першою зупинкою була Болонья. Щоб зекономити на транспорті до нашої кімнати й більше зануритися в атмосферу міста, моя подруга запропонувала орендувати електровелосипеди в застосунку Ride Movi. За годину поїздки на велосипеді я заплатила 4 євро.

Це справді трохи дешевше, аніж купувати квиток на автобус. Однак ми не знали, що від аеропорту до вокзалу за 8 євро їздив швидкісний потяг, на якому можна дістатися до міста всього за декілька хвилин і не витрачати на це годину. Але я не пожалкувала, що все-таки погодилася на таку авантюру, адже змогла насолодитися атмосферою міста й відчути дух подорожі сповна.

У Флоренцію можна доїхати на потязі й автобусі з пересадкою в містечку Прато. Ми вирішили, що спочатку поїдемо на автобусі, а під час пересадки купимо квиток на швидкісний потяг. Таким способом кожен зекономив по 27 євро й ми змогли прогулятися ще одним італійським містом, що на північному заході від Флоренції.

Автобус відправлявся з центрального вокзалу о 8:30 ранку, тож дорогою до нього ми насолоджувалися атмосферою спальних районів, споглядали різнокольорові будинки й віконниці. Це саме той спокійний ранковий вайб міста, якого дуже не вистачало.

У застосунку Omio ми купили квитки на потяг, за які кожен заплатив 9,4 євро. Загалом доїхали до нашого пункту призначення за 3 години. У потязі зайняли місця на другому поверсі й милувалися величними Апеннінами.


Порада: на вокзалі можна попросити працівників роздрукувати вам квиток на потяг із поясненням, о котрій годині й на якій станції потрібно виходити. Це важливо, оскільки в деяких містах Італії дві станції можуть мати однакову назву. Також на такій роздруківці вказано, скільки часу триває пересадка.

Назад у Болонью поверталися так само з пересадкою в Прато. Узагалі після Флоренції Прато було ніби ковтком свіжого повітря: таке спокійне й затишне місто без метушні, незважаючи на те, що воно друге за величиною в тосканському регіоні.

Із Болоньї в аеропорт діставалися на потязі, який обійшовся нам у 8,6 євро.

усього – €32

Проживання

Болонья

За тиждень до поїздки ми забронювали кімнату в спальному районі міста. Це була квартира італійця, у якій разом із нами жили ще інші люди. Ми мешкали в окремій кімнаті з одним ліжком і розкладачкою. Там майже не було світла й усюди валялися речі італійця. Хоча, коли ми бронювали кімнату через Booking, на світлинах вона мала акуратний і приємний вигляд. За одну ніч ми заплатили 25 євро. Це сума з урахуванням податку 10 євро, який не був указаний на сайті.

Коли після Флоренції знову повернулися в Болонью, жили в комфортному хостелі Combo в 10 хвилинах від центрального вокзалу. Чотиримісна кімната з двоповерховими ліжками обійшлася нам у 30 євро з людини.

Це хостел із привітним персоналом, який вільно володів англійською мовою. Насправді рідко можна зустріти людей в Італії, які добре знають англійську. Разом із нами в кімнаті жила нідерландка, із якою познайомилися й згодом гуляли містом. Вона взяла gap year, щоб спробувати пожити в іншій країні та вивчити італійську.

Флоренція

У Флоренції мешкали в хостелі Plus Florence з краєвидом на центральний собор. Це хостел із новим ремонтом, красивою терасою, безкоштовним басейном і виходом на дах, звідки відкривається краєвид на все місто. Ми жили в п’ятимісній кімнаті, однак через карантинні обмеження два ліжка були вільні. Нам дуже сподобалося розташування хостелу, оскільки поруч було декілька супермаркетів і кафе. Одна ніч у Флоренції обійшлася мені у 27 євро.


Важливо: через карантинні обмеження доводилося додатково купувати посуд за 2 євро, оскільки в хостелі його не було.

усього – €78

Культурна програма

Болонья

Ми вирішили не планувати маршрут заздалегідь, а більше ходити містом і нетуристичними районами. Це було нашим найкращим рішенням. Коли гуляли, бачили старовинні люстри й високі розфарбовані стелі у вікнах звичайних будинків.

Однією з наших цілей було відвідати вінтажні маркети, секонди та ринки, яких у Болоньї набагато більше, аніж у Флоренції. На невеликому ринку я придбала светр за 2 євро, який зараз гріє мою душу приємними спогадами.

Вінтажний маркет

Флоренція

Коли приїхали у Флоренцію, то одразу пішли в кафедральний собор Санта-Марія-дель-Фйоре, який розташовується на центральній площі. Це один із символів італійського Відродження й усього міста, адже саме червоний купол, який протягом 15 років створював архітектор Брунеллескі, є візитною карткою Флоренції.

Усередині собору є обрамлені вікна й розфарбований купол, а нагорі – дах, звідки відкривається панорама на все місто. Також поруч розташована башта, але щоб туди потрапити, треба завчасно бронювати місце.

Нас дуже вразила площа Мікеланджело на іншому березі Флоренції, звідки відкривався краєвид на стару частину міста та гори. Туди обов’язково варто сходити під час світанку або заходу сонця.

Окремої уваги заслуговує галерея Уффіці, де зібрані оригінали картин Боттічеллі, Леонарда да Вінчі й Рафаеля. На жаль, ми не встигли потрапити всередину, бо прямо перед нами розкупили всі квитки. Також раджу відвідати музей «Галерея академії», де розташований оригінал статуї «Давида». Квитки в галерею коштують 12 євро.


Лайфхак: квитки в музеї та галереї можна резервувати онлайн, це дешевше й без черг.

Галерея Уффіці
Площа Мікеланджело

Під час подорожі Флоренцією варто побачити міст Понте Веккйо, на якому з обох сторін розташовані будинки. Побудований у 1345 році на найвужчій частині річки Арно міст зберіг свій першочерговий вигляд і є найдавнішим у Флоренції.

Більшість вінтажних маркетів у центрі Флоренції розраховані на туристів, тому ціни там були від 30 до 70 євро за одну річ. У невеликій сувенірній крамниці я придбала листівки за 1 євро та шкіряні закладки для книжок із візерунками й картинами художників. Вони обійшлися мені в 3 євро.

усього – €10