Київський дизайнер Богдан Гдаль запропонував нові літери для станції метро «Площа Українських Героїв» майже рівно рік тому, 17 квітня 2023-го. Роботу він почав ще до офіційного перейменування у травні – нові назви для тепер уже дерусифікованих «Площі Льва Толстого» й «Дружби народів» обрали під час голосування в застосунку «Київ Цифровий». Майже через місяць уже був готовий проєкт нових шрифтів для станції «Звіринецька». Вони замінять типовий російський шрифт, який використовують на станціях метро «синьої» гілки і який зовсім не підходив під українські реалії: на «Майдані Незалежності», наприклад, букву «Ж» виклали з двох літер «С».

Гдаль також розповідає, що кирилиця, якою ми зараз користуємось – це «покруч кирилиці й латинки», яку створили у 18 столітті за російського царя Петра I, тож його новий шрифт – це можливість відновити правильний еволюційний розвиток кирилиці, як його бачив, наприклад, художник-графіст Георгій Нарбут. Ми запитали Богдана Гдаля про паралелі з творчістю Нарбута й букви в метро як можливість побороти російський імперіалізм.

«Площа Українських Героїв»

Шрифт, який використовують на станціях метро «синьої» гілки, одразу відкинули як варіант, бо це російський шрифт із московського метро, каже Гдаль. За його словами, через цю антикву [клас шрифтів із засічками – ред.] сталінських часів не вийде передати тему української героїки в назві «Площа Українських Героїв». Крім того, цей шрифт використовують на десятку інших станцій «синьої» гілки, через що рівень його ексклюзивності є «дуже низьким», підкреслює Гдаль. Він додає, що на «Майдані Незалежності» літеру «Ж» зліпили з двох «С», бо, ймовірно, не було всіх литих форм або готових зразків.

На думку Гдаля, недоліки має й сама назва «Площа Українських Героїв», зокрема вона «не лаконічна й погано скорочується». Утім, дизайнер вирішив не відмовлятися від проєкту, щоб «на стіну не вліпили якийсь Times New Roman», про це він писав у своєму блозі. Темою станції стала героїка, це продиктувала сама назва: «Хотілося передати характер через форму літер. Десь різкі штрихи, десь заглиблений історизм як бажання показати, що теперішня війна не єдина, й українці боролися за незалежність століттями», – коментує Гдаль.

Напис для «Площі Українських Героїв» майже не змінювали з лютого-квітня 2023 року, коли почалася робота над проєктом – вносили лише косметичні правки, зокрема Богдан Гдаль просив каліграфиню Віталіну Лопухіну переглянути проєкт «свіжим оком» і місцями врахував її зауваження. Так, на чорновому ескізі літери видавалися грубими й монолітними, щоб передати дух воїнів, каже Гдаль. Утім, такий стиль не «ліг» у дух станції, тож від нього відмовились. 

Шрифт для «Площі Українських Героїв» натхненний стилем художників-графіків Георгія Нарбута й Василя Кричевського, які творили на початку 20 століття. Ідею героїки передали через козацький хрест, який є на емблемах ЗСУ, а також гербах різних міст і сіл України. Крім того, він перегукується з армійським сленговим «плюс» і відокремлює напис від реклами в метрополітені, писав у блозі Гдаль.

Крім проєкту з автентичним шрифтом, який утілять на станції «Площа Українських Героїв», Гдаль також розробив альтернативний варіант, де використав той самий «рідний» шрифт для станцій «синьої» гілки. Він називає цей шрифт «геометричним гротеском» і додає, що це був варіант для противаги, на якому він не робив акценту. На думку Гдаля, цей шрифт усе ж не підходить станції «Площа Українських Героїв», бо та не має гострих кутів і строгих ліній. Навпаки, вона вимагає витонченості в стилі написання, яка криється в тих же латунних ліхтарях і круглих мармурових арках.

«Звіринецька»

На «Звіринецькій» основною темою стала не героїка, а заглиблення в міфологію та дух старого Києва. Крім того, ця станція не мала стилістичних та архітектурних обмежень, які би диктували стиль літер, тож це дало змогу проявити творчість, коментує Гдаль.

Спершу Гдаль запропонував варіант на основі літер із Трапезної церкви Києво-Печерської лаври українського ілюстратора й шрифтовика Олександра Комʼяхова. Уже після дискусій про збереження старого стилю літер Гдаль згенерував свій, уже третій варіант, який обрали архітектори станції «Звіринецька» Микола Альошкін й Анатолій Крушинський.

Як для «Звіринецької», так і для «Площі Українських Героїв» обрали варіанти, у яких літери рознесені по всій ширині: «Розріджені літери мають більш монументальний вигляд, ніж ущільнені. До того ж кут огляду літер може бути збоку, а в такому випадку літери здаватимуться іще щільнішими, ніж насправді», – переконаний Гдаль.

На «Площі Українських Героїв» будуть бронзові літери для контрасту на світлому мармурі, а на «Звіринецькій» – золотистий відтінок латуні, який має підходити металевим панелям довкола ніші для літер. «Я мав уявлення про колір уже на момент створення картинок і візуалізацій. Це й затвердили архітектори. А остаточно колір уже підбирали, коли виробник літер запропонував пʼять зразків фарбування. Можна сказати, що компанія-виробник літер «Ливарний двір» влучила у два кольори, не довелося шукати ще», – згадує Гдаль. 

Чи справді для шрифту використали латинську літеру «Н»? (спойлер: ні)

Обидві станції мають у назві літеру «Н», яка за дизайном нагадує латинську N. На запитання, чому вирішили використати саме таке написання, Гдаль відповідає, що це не латинська літера. За його словами, саме в такому вигляді ця літера прийшла від греків, і саме в такому вигляді, хоч і з деякими модифікаціями, існувала століттями.

«Кирилиця, якою ми зараз користуємося, виникла лише в 1708–1710 роках після указу російського царя Петра I», – каже Гдаль і додає, що з тодішньої кирилиці викинули багато грецьких форм і створили в такий спосіб «покруч кирилиці й латинки», який назвали «гражданкою», або цивільним письмом.

«І зараз, на хвилі національного відродження, так, як це робив, до прикладу, Георгій Нарбут, ми заглядаємо в період до реформи Петра I, щоби відновити правильний еволюційний розвиток кирилиці. А ці незвичні форми, які я використав, це і є відсилання до нашої спадщини», – переконує Гдаль. 

Нові літери зараз виготовляють у цехах «Ливарний двір». Після шліфування та фарбування їх встановлять на стінах станцій метро. Для однієї зі станцій уже підготували спеціальний трафарет із цупкого пластику з просвердленими отворами для кріплення літер. Старі літери, які залишаться після демонтажу, найімовірніше, передадуть у Музей Київського метрополітену.

Фото: Євген Васильєв, Богдан Гдаль