Мінкульт скасував статус пам’ятки історії для Арки Свободи українського народу (колишньої Арки Дружби народів). 

Арка містить символіку російської імперської політики, а тому підлягає цілковитому демонтажу, пояснюють у міністерстві. Раніше через статус памʼятки її було заборонено зносити, змінювати чи переносити, а тепер арку можуть демонтувати.

Попри перейменування, монумент однаково має радянське значення, тому становить загрозу національній безпеці України, кажуть в Українському інституті нацпамʼяті. «У суспільній свідомості киян монумент ототожнюється з радянським режимом, не випадково мешканці столиці називають його «ярмом», – додають в організації.

   

Можливий демонтаж арки й памʼятників під нею обговорюють майже десяток років. У 2018 році на арці зʼявилася тріщина – так хотіли привернути увагу до втримання українських політвʼязнів у Росії. За день до повномасштабної війни редакція The Village Україна публікувала текст, де запитувала в митців, дослідників мистецтва, істориків і чиновників, що потрібно робити з Аркою дружби народів.

Радянську скульптуру двох робітників, встановлену як символ «возз’єднання України та Росії», демонтували 26 квітня 2022 року. Під час демонтажу в однієї з фігур відвалилася голова (мер Києва зазначив, що саме в робітника-росіянина). Щоб зняти памʼятник, довелося спиляли його основу, бо постамент не піддався. Другу скульптурну композицію, яка зображувала Переяславську раду, спочатку закрили опоряджувальними матеріалами, щоби розібрати згодом.

У травні 2022 року Арку дружби народів перейменували на Арку свободи українського народу. Під аркою також пропонували встановити 15-метрову скульптуру «Привида Києва» або іншу скульптуру, виготовлену з бронзи від демонтованого пам’ятника. Нова скульптура символізувала б єдину Україну.

У березні 2024 року експерти Інституту національної пам’яті зазначили, що арку недостатньо перейменувати, її потрібно демонтувати.  Згідно з висновком експертів, Арка дружби народів належить до символіки російської імперської політики й підлягає цілковитому демонтажу.

Обкладинка й фото: Jorge Laskar