Козацькі церкви Київської області оцифрують, повідомляє директорка директорка департаменту культури і туризму КОВА Анна Куценко.

Церкви оцифровуватимуть за підтримки «Україна інкогніта». Віртуальний тур церквами згодом можна буде здійснити на сайті «Мандруй Київщиною». Загалом департамент обрав основним напрямком діяльності в 2024 році оцифрування культурної спадщини.

Козацькі церкви – це сакральні споруди Наддніпрянщини, які будували в українських архітектурних традиціях у козацькі часи, в період Гетьманщини й до початку 19 століття. Ці церкви зводили на кошти козацької старшини або за проєктами, які розробили козацькі зодчі.

Це муровані й дерев’яні церкви. Спочатку вони були невеликими: такі козацькі церкви можна було розібрати й перенести в інше місце в разі військової загрози. Згодом синтез козацької архітектури та європейського бароко назвали українським мазепинським бароко.

На Київщині налічують 28 церков та одну каплицю, які, на думку багатьох архітекторів, є козацькими. Найстарішою козацькою церквою регіону вважають Покровський храм в селі Сулимівка Бориспільського району. Його звів у 1622–1628 роках гетьман Іван Сулима. Останнім козацьким храмом у історії називають Покровську церкву в селі Бородані Обухівського району, яку освятили в 1800 році, через чверть століття після руйнування Запорізької Січі.  

Покровська церква в селі Сулимівка, яку вважають найстарішою у регіоні. Фото: вікіпедія

Покровський храм у Бороданях, який вважають останнім козацьким у історії. Фото: вікіпедія

У радянський період в Київській області знищили 70% козацьких храмів, зазначають у КОВА. Під час повномасштабної війни на Київщині  були пошкоджені чи зруйновані 29 культових споруд, із них відновили 9 церков.

   

Більше 7,5 тисячі графіті на стінах Софійського собору оцифрують разом зі шведськими фахівцями. Це графіті 9 – початку 18 століть. Перший етап цифрової документації планують завершити до кінця 2024 року.