У Сквері інтелігентів відкрили літературну кав’ярню Tintin із коміксами. Це бельгійська франшиза

У Сквері інтелігентів почала роботу в тестовому режимі літературна кав’ярня Tintin. Її присвятили Тентену – головному персонажу коміксів бельгійського художника Ерже.

Власники – українське видавництво Pinzel, правовласник бренда Tenten в Україні й міжнародна корпорація Tintinimaginatio.

«Найкрутіше нині в цій історії те, що бельгійські правовласники довірили почати цю франшизу в Україні, незважаючи на війну. Навпаки, «завдяки» війні формальні в питання вирішилися дуже швидко, хоча перемовини тривали чотири роки», – коментують The Village Україна власники кав’ярні.

Наразі там пропонують кавову карту, поступово будуть додавати перекуси. Поки що до кави можна взяти круасани й торти. Також є веганське капучино (69 гривень). Ціни на каву стартують від 45 гривень. Можна придбати й комікси (290 гривень за альбом).

Крім того, за декілька тижнів у кав’ярні має з’явитися кава постачальника королівського двору Бельгії, що має столітню історію, розповідають власники кав’ярні.

У персонажа коміксів Тентена, якому присвячена кав’ярня, є песик Мілу, тому Tintin – pet-friedly кав’ярня. Для собак є спеціальний «бар» з гіпоалергенними смаколиками, їх пригощають «ексклюзивними кістками».

У кав’ярні додають, що також хочуть підтримати європейську традицію читання свіжої друкованої преси.

Логотип для київського кафе «Тентен» розробляли художники корпорації Tintinimaginatio на основі творчості Ерже.

---

Бельгійського художника Жоржа Ремі (Ерже) вважають антикомуністом. Свій перший альбом із серії коміксів про Тентена він назвав «Тентен у країні Сов’єтів». Альбом містить критику радянської системи, зокрема там згадано й про Голодомор.

Альбоми з коміксами перекладені на 93 мови, серед них – українська. Перекладачем першого альбому став Іван Рябчий, а редактором – Юрко Позаяк.

Найбільш відомою екранізацією коміксів про Тентена є стрічка Стівена Спілберга «Пригоди Тентена: Таємниця єдинорога».

---

Сквер інтелігентів, розташований на розі вулиць Гончара й Великої Житомирської, з’явився у 2013 році з ініціативи місцевих мешканців, що виступили проти забудови ділянки. Його оновили наприкінці травня 2022 року.