Українець Максим Мітякін створив модель київської «України-матері» (раніше – «Батьківщини-матері») з LEGO. Це частина ініціативи #LEGOwithUKRAINE, яку запустила фандрейзингова платформа United24, у межах серії також є конструктори з Ластівчиним гніздом у Криму та старою водонапірною вежею в Маріуполі. 

«United24 об’єднує творців LEGO з усього світу для запуску ініціативи #LEGOwithUKRAINE, що спрямована на популяризацію архітектурної спадщини України та допомогу у відбудові країни. United24 закликає творців LEGO з усього світу перетворити своє хобі на добру справу: будуючи LEGO-моделі українських архітектурних пам’яток, вони можуть допомогти відновити справжні будівлі в Україні. Цеглинка за цеглинкою, так само як набори LEGO», – розповідають The Village Україна у фандрейзинговій платформі. 

Перші моделі випустили для збору коштів на відбудову України. Нині випустили всього 15 таких конструкторів, п’ять моделей кожного з конструкторів можна виграти за донейт від 24 доларів. «Усі зібрані кошти підуть на відновлення зруйнованих Росією житлових будинків у Київській області й українських лікарень. Розіграш триватиме два тижні. Донейт можна зробити на сайті United24. [...] Ми плануємо наступний дроп навесні 2024 року. Закликаємо творців LEGO по всьому світу приєднатися та створити це разом із нами!», – додають ініціатори. Уточнюють, що ініціативу #LEGOwithUKRAINE не фінансує та не просуває LEGO. 

The Village Україна в бліцінтерв’ю розпитала Максима Мітякіна про роботу з конструктором «України-матері». 

МАКСИМ МІТЯКІН – СПІВЗАСНОВНИК СПІЛЬНОТИ UKRBRICKS ТА АВТОР КОНСТРУКТОРА УКРАЇНИ-МАТИ. «Спочатку моделі з LEGO були його хобі, а тепер у нього є власна студія дизайну. LEGO – це втілення фантазії в реальному світі», – розповідають в United24. У портфоліо білдера, зокрема, Майдан Незалежності з понад 55 000 деталей, також разом із вимушеними переселенцями зі східних областей України він відтворив герб Маріуполя зі 115 000 деталей. 

– Чому обрали саме «Батьківщину-мати»?

– Я вже давно живу в Києві, з 1997 року. Тому я цікавився цією будівлею ще з дитинства, ми ходили туди на екскурсію. Конструктивно це дуже цікава й складна модель. 

Для кожного LEGO-архітектора в таких випадках є виклик – чи можна цю будівлю представити достатньо точно і якісно? Вийде схоже чи не вийде? У випадку з Україною-Мати це був серйозний челендж, тому що вона має круглу основу й багато різних елементів. Плюс є архітектурні елементи, які треба спробувати відтворити. Тому це було достатньо складно. 

– Запитання якраз про архітектурні елементи – чи важко було додавати вже герб на щиті, а не серп і молот?

– Коли я дізнався, що його будуть змінювати на герб України, мені це дуже сподобалося. Оскільки там тепер герб України, нарешті можна відтворити цю будівлю, показати, який вигляд вона має. Вона тепер ніби має інший сенс. 

– Чи складно було зібрати саме герб?

– Так, я думав, як краще це зробити. Але LEGO щорічно оновлює типи деталей, додають у колекцію нові типи деталей. За минулі кілька років вони додали деталі, якими було легко відтворити герб у такому масштабі. 

– Це поки не офіційний проєкт LEGO. Чи правильно я розумію, що це частково така спроба звернути увагу LEGO на українську спільноту? 

– Компанія LEGO випускає набори з різними колекціями для всього світу, але в них дуже складний процес відбору. До того ж вони не так часто їх випускають. Тому тут можна чекати дуже довго, поки LEGO вирішить побудувати певну модель. 

Такі білдери, як я, будують визначні будівлі у своїх країнах. По-перше, нам цікаво показувати архітектуру нашої країни. По-друге, це можливість ознайомитися з тим, які споруди є в інших країнах. 

Модель України-Матері я будував у масштабі 1:200 – це такий самий масштаб, як в офіційних наборах LEGO. Наприклад, зі статуєю Свободи в Нью-Йорку. Тобто їх можна поставити поряд, вони не будуть дисонувати.

– Скільки часу потрібно для того, щоб зібрати цю модель?

– Це залежить від того, хто збирає: від настрою, вміння та практики. Хтось збирає по 100 деталей за годину, хтось – 300. Зазвичай що молодша людина чи менша в неї практика, то довше. 

Але зібрати може будь-хто, немає ніяких обмежень. До того ж є покрокова інструкція, ця модель розбита на чотири кроки. Кожен крок – це 500–600 деталей. 

– Чи можливо масштабувати виробництво вашої України-Матері? Наскільки я розумію, це два різні завдання – штучний проєкт в одному екземплярі та LEGO для масового виробництва. 

– Дійсно, є така ситуація. Як правило, білдери будують свої моделі для того, щоб показати їх на виставках. Це моделі, які збирають в одному екземплярі, розбирають і будують щось нове. У таких випадках є і дуже складні моделі, і спрощення, які важко відтворити звичайному користувачу. Тому якщо модель адаптують під масове виробництво, щоб її могли збирати звичайні користувачі, їх від початку роблять адаптованими або перероблюють. Мета – щоб це можна було тиражувати й щоб модель могла зібрати людина з будь-яким рівнем. 

– Ваша модель уже адаптована?

– Так, ми від початку це врахували. Це модель, яку можна будувати за інструкцією. Мені теж так простіше: якщо вона буде якісно зібрана, з усіма елементами, що забезпечують її стабільність і цілісність, так краще. Якщо це не пропрацювати, моделі можуть швидко ламатися або їх не можна транспортувати. Наприклад, на виставку. 

Два роки тому я підготував Майдан Незалежності в [моделі] LEGO, причому з більшістю будівель поблизу Майдану, включно з Головпоштамтом, Будинком профспілок, Жовтневим палацом, готелем «Україна» та консерваторією. Що менший масштаб, то складніше відтворювати будівлі. Якраз на цих вихідних його презентують на виставці LEGO в США. 

– Це Майдан уже після останньої реконструкції, так?

– Так, це чинна версія. 

– Це досить суперечливий проєкт, ми окремо розповідали про нього в інтерв’ю з колишнім архітектором Києва Сергієм Бабушкіним. Мені цікаво запитати, коли ви працюєте з такими проєктами, чи не маєте спокуси покращити їх? Чи ваше завдання – передусім відтворити?

– Ні. Передусім завдання відтворити об’єкти, які можна сфотографувати, і за світлинами відтворити. Звісно, є ситуації, коли будівля не збереглася, тоді можна відтворювати за старими фотографіями чи кресленнями. Але зазвичай це процес для старовинних замків чи маєтків. Якщо ж будівля жива й сучасна, ми працюємо, як-то кажуть, з натури. 

– Назвіть ще три будівлі в Києві, які ви хотіли б адаптувати в LEGO.

– Я хочу побудувати костел святого Миколая, це точно. Торік я будував одеську кірху, мені сподобався цей процес. 

Можливо, Софійський собор – це також у планах. Але звичайні будівлі також цікаві, їх можна будувати та розміщувати на інсталяціях.

– Наприклад, для того, щоб привертати увагу до культурної та архітектурної спадщини, щоб старовинні будівлі не руйнували недобросовісні забудовники.

– Тут є ще один чинник: я орієнтуюся на деталі, які в мене є. Наприклад, у мене є багато червоних деталей, тож я хочу побудувати Червоний корпус Київського національного університету. Я навчався в цьому університеті, мені це також цікаво.