Яна Червінська – дизайнерка одягу, у якої є свій бренд Yana Chervinska. Після досвіду роботи у першому повністю sustainable тижні моди Helsinki Fashion Week, вона запускає першу українську платформу свідомої моди Sustainable Fashion Pad. Перша подія платформи відбудеться 8-9 вересня в рамках Kyiv Maker Faire.

Редакція The Village Україна спілкується з Яною про те, що таке sustainable fashion, чим модна індустрія шкодить довкіллю та як ми можемо змінити ситуацію.

 Підпишись на канал про стиль KYIV LOOKS В TELEGRAM

Рік тому я працювала креативною консультанткою в Helsinki Fashion Week. Це перший в світі повністю sustainable («сталий» – ред.) тиждень моди. У Гельсінкі до цього взагалі не відбувалися тижні моди. Helsinki Fashion Week заснувала дівчина Евелін Мора і зібрала на ньому людей, які дуже в темі sustainable fashion. Навіть усі редактори, які приїжджали цього сезону на тиждень моди – це журналісти, які регулярно пишуть про «сталу» моду. Наприклад, в Vogue Австралія є окрема посада sustainable fashion editor. Саму подію проводять у eco-village і все середовище – саме про сталість в моді. Мене це дуже надихнуло розвивати цю тему в Україні. Екологія – це те, без чого ми не можемо нічого зробити. Якщо замовчувати і не звертати на це увагу, то незрозуміло до чого це все призведе.

Фешн-індустрія – одна з основних по забрудненню довкілля. На виробництво футболки йде 2700 літрів води. Весь денім і бавовна – це матеріали, на виробництво яких йдуть величезні витрати води. У той же час, ми читаємо, що в Кейптауні люди почали використовувати 50 літрів в день на людину. Такі матеріали як нейлон та поліестер повільно розкладаються. Всі так хейтять натуральне хутро, але в той же час, ми навіть не знаємо, скільки часу розкладається штучне хутро. Неетично вбивати тварин, але що також неетично – так це залишати після себе велику кількість поліестеру, чи іншого матеріалу, з якого зроблене еко-хутро, не знаходячи інноваційних рішень по його переробці.

Яна Червінська

дизайнерка, засновниця Sustainable Fashion Pad

Що таке sustainable fashion?

Sustainability – це, перш за все, про усвідомленість. Прив’язка до циркулярної економіки, забезпечення належних умов праці та заробітньої плати. А ще зменшення споживання. Одна з учасниць нашої платформи Оксана Левченя (власниця майстерні OLK manufactory – ред.) розповідала мені, що не любить купувати речі. У неї дві однакові пари босоніжок і коли виникають проблеми з одними з них – вона несе їх до майстра і взуває інші.

Інколи, якщо думаєш, що тобі немає чого одягнути, це просто означає, що у тебе немає системи в гардеробі. Тут хочу згадати Наталію Гордієнко, байєрку онлайн-магазину Kapsula, яка допомагає створити «розумний гардероб». І навіть більше – у магазин інтегрований штучний інтелект, який створює гардероб.

Бути sustainable – це не тільки про використання еко-матеріалів. Наприклад, бренд Marsala проводить багато благодійних акцій і більшість взуття не утилізує, а продає на розпродажах зі знижками до 90%. На останньому Charity Weekend вони зібрали близько півмільйона гривень, які пішли на благодійність.

Sustainability – це, перш за все, про усвідомленість.

На Sustainable Fashion Pad засновниця бренду Маша Маслій розповість, як їй не вдалося зробити sustainable бренд в Україні. Неможливо каблук та платформу для «човників» зробити повністю з екологічних матеріалів. Якщо нитки будуть екологічні – вони відразу розлізуться. Шкіра, клей та нитки – це ті складові, які Marsala намагалися замінити на органічні, але їм не вдалося. Інакше взуття б швидко деформувалося при взаємодії з різними погодними умовами.

Мій бренд – теж не повністю sustainable. У мене було близько чотирьох колекцій, у яких я використовувала технології recycle та zero waste. Одну колекцію я зробила зі шматків тканини, які у мене залишилися. Використовувала старі килими для пошиття пальто. Створювала капелюхи та взуття з сертифікованої органічної вовни. З дерева, яке знайшли в парку після шторму, ми робили платформу для взуття. Однак, варто розуміти, що багато дизайнерів роблять не тому, що прагнуть стати еко, а просто застосовують це як один з методів дизайну.

При цьому, усі бренди Helsinki Fashion Week беруть участь в циркулярній економіці країни. Вони сертифіковані, що підтверджує використання лише екологічних матеріалів. Коли організаторка Helsinki Fashion Week хотіла сертифікувати виробництва в Україні, вона зробила дослідження нашого ринку і зрозуміла, що це практично неможливо. Сертифікація потребує значних коштів, а ті виробництва, які можуть отримати її – зараз у занепаді і не мають ресурсів. До того ж, якщо органічні матеріали для одягу і постачаються, то вони дуже дорогі і наявні в обмеженій кількості. Їх можна використовувати для маленьких художніх робіт, але якщо у дизайнера велика колекція – він думає про собівартість одягу і хоче її зменшити. Що дає сертифікація? За нею покупці можуть відстежити в яких умовах відбувалося виробництво, скільки літрів води пішло на річ, які матеріали використані і тому подібні дані. В Україні є магазин sustainable брендів Soon Store, де продаються сертифіковані закордонні еко-бренди.

Sustainable-бренд – це ще й про належні умови праці.

Про це був флешмоб #WhoMadeMyClothes, який запустила організація Fashion Revolution після обвалу фабрики в Бангладеші  (загинула понад тисяча осіб, на фабриці відшивалися H&M, Gap, Wallmart – ред.). Багато речей компанії Inditex шиють в Марокко та Бангладеші за копійки. Водночас, є марокканський бренд, який робить бабуші (марокканські сланці – ред.). Ця компанія sustainable тим, що вона знайшла в Марокко вишивальниць, які до того отримували копійки, і зробила з ними майстерню. Зараз ці вишивальниці працюють на нормальних умовах. У цьому теж є «сталість» – виплачувати своїм швеям, дизайнерам, конструкторам гідну заробітну плату.

«Стала» мода – це світова тенденція?

Більшість брендів починають рухатися в напрямку усвідомленої моди. Нещодавно гігант мас-маркету H&M оголосив конкурс для п’яти проектів, які займаються екологічним підходом до моди, на яких виділять один мільйон євро фінансування. Таким чином H&M намагається «відбілити» репутацію. Adidas почав робити кросівки з океанічного сміття. Є бренди, які початково йшли у такому напрямку, наприклад, Stella McCartney. Її лінію кашеміру створюють лише із залишків хутра кіз (аби не завдавати шкоди довкіллю виробництвом кашеміру – ред.).

Гігант спортивного одягу Patagonia встановив в більшості штатів Америки станції для ремонту одягу. Мене це дуже вразило, бо багато моїх знайомих вважає, коли на речі з’являється зачіпка чи невелика дірка – то її не можна одягати. Усі зациклені на тому, що речі повинні виглядати ідеально новими, що їх треба постійно оновлювати. Купувати новий гардероб на кожен сезон – це неусвідомлена поведінка. Насправді, ми просто слідуємо за тенденціями, за тим, що пропонує маркетинг цих брендів. Patagonia пішла від зворотного. Вони показують, що бути свідомим – це продовжувати життя речей. Чим більше ти ремонтуєш – тим більше пережила річ. У неї є історія і це не соромно. На станціях Patagonia можна відремонтувати будь-який одяг, не лише цього бренду. На свої речі вони дають пожиттєву гарантію, як і бренд Samsonite. І мені здається це, а не overprised речі, і є справжньою розкішшю.

Купувати новий гардероб на кожен сезон – це неусвідомлена поведінка. Ми просто слідуємо за тенденціями, за тим, що пропонує маркетинг цих брендів.

Як стати sustainable?

Для того, аби змінити ситуацію, можна робити невеликі кроки: вибирати органічну косметику, купувати менше одягу, сортувати сміття. Гардероб можна поповнити на вінтажному маркеті Kyivness, у Laska, на секонд-хенді чи своп-вечірках.

Звісно, бажано відмовитися від мас-маркету.

Але я розумію, що в нашій країні це практично неможливо. У нас невисока заробітня плата, тому, мабуть, 90% населення не може відмовитися від мас-маркету і купувати речі Stella McCartney. Коли ми говоримо про sustainable, то, для початку, у нас життя не sustainable. Бути sustainable в Берліні – звісно, легко. Бо твоя держава забезпечує умови для цього і у тебе непогана заробітня плата. Легко бути sustainable, коли ти не в Україні, а ти спробуй тут.