Через воєнний стан та загрозу національній безпеці Україна ще з 2015 року подає заяви до Ради Європи про частковий відступ від Конвенції про захист прав людини.

У останній із таких заяв, яку подали у квітні 2024 року, ідеться про примусове вилучення обʼєктів приватної й комунальної власності для потреб держави, обмеження пересування й руху транспорту та заборону вибору місця перебування чи проживання. 

У Мін'юсті пояснили, що такі заяви – це частина міжнародних зобовʼязань. «Це не ноу-хау – так чинять усі країни, які ведуть війну (окрім РФ, звісно, у них з правами людини завжди погано)», – зазначив міністр юстиції Денис Малюська. Окрім того, у квітні 2024 Україна навіть зменшила перелік таких обмежень.

Ми запитали юристів Української Гельсінської спілки з прав людини та компанії «Юскутум», як працює дерогація [відступ від Конвенції] та які наслідки це може мати (для усіх).

Наскільки поширена практика подавати такі заяви та як це працює

Згідно зі статтею 15 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, країни можуть відступати від деяких зобов'язань під час війни або інших випадків, коли виникає «суспільна небезпека, яка загрожує життю нації», кажуть юристи. Окрім України, такі заяви подавали й Арменія та Ірландія під час надзвичайних ситуацій.

У таких випадках держави дійсно можуть мати об'єктивні труднощі з дотриманням прав людини й посилювати деякі заходи для національної безпеки, пояснює юристка Української Гельсінської спілки Анна Козьменко. 

Утім навіть тоді вони можуть застосовувати обмеження прав лише «у тих межах, яких вимагає гострота становища» й це не повинно суперечити іншим міжнародним зобов'язанням. Зокрема, у будь-якому з випадків не можна відступати від деяких статей, як-от право на життя чи заборона катувань та рабства, коментує юрист «Юскутум» Петро Білик. 

Окрім того, якщо держава все ж вводить деякі обмеження, то має повідомити про них Раду Європи й пояснити причини та час, коли такі заходи перестануть застосовувати. Інформацію про відступи від деяких статей можна прочитати за посиланням. 

Які обмеження може вводити Україна та які наслідки це може мати для громадян

Обмеження, які можуть застосувати в Україні, визначені у статті 8 Закону про правовий режим воєнного стану. Заяви про такі обмеження подають з 2015 року під час АТО й ООС й через загрозу нацбезпеці, коментують юристи.

Попри відступ від конвенції, люди однаково можуть звертатися до Європейського суду з прав людини, якщо деякі їхні права порушують. Суд бере до уваги обмеження, які застосовують у країні, але саме він остаточно вирішує, чи були вони обґрунтованими й не дискримінаційними, чи  були  чітко визначеними в часі й відповідали «гостроті становища». Тобто суд усе одно може визнати, що деякі права людей порушили без достатньої підстави.

Чи подавала Україна заяви щодо обмежень, які не є дозволеними

Першу заяву про обмеження прав людей після початку повномасштабного вторгнення Україна подала 28 лютого 2024 року й відтоді лише продовжувала їх дію після кожного указу президента. У них відступали й від деяких статей Конвенції з прав людини, обмеження яких не дозволяють навіть під час воєнного стану (non-derogable rights), коментує Козьменко.

Водночас, саме згідно із заявою у квітні 2024 року, такі обмеження скасували. Зокрема, повністю відновили дію статей про заборону примусової чи обов'язкової праці, свободу думки, совісті та релігії, право на ефективний засіб правового захисту й заборону дискримінації та обмеження політичної діяльності іноземців, кажуть юристи. 

Після того, як заява набула розголосу, Україна надіслала до Ради Європи ще й додаткове повідомлення із поясненням. Водночас юрист «Юскутум» Петро Білик вважає, що ситуація отримала таке поширення «не без впливу російських ІПСО».

Загалом відступи від деяких статей конвенції є «критично важливими» для національної безпеки й  не матимуть для України значних юридичних наслідків, кажуть юристи. Кожна із таких заяв, за їхніми словами, показує, що Україна намагається балансувати між питаннями національної безпеки й своїми зобов'язаннями дотримуватися прав людини. Окрім того, щоразу у цих заявах повідомляють й про кількість загиблих та поранених, порушення домовленостей, обстріли чи примусову паспортизацію на тимчасово окупованих територіях.

   

11 квітня 2024 року Верховна Рада підтримала оновлений законопроєкт про мобілізацію. 16 квітня його підписав президент Володимир Зеленський, а наступного дня законопроєкт опублікували в офіційному виданні Верховної Ради «Голос України». Він набуде чинності за місяць – 17 травня. Ось які зміни ухвалив парламент.

   

З 23 квітня в консульствах України призупинили видачу документів чоловікам призовного віку. МЗС пояснило, чи отримають послуги в консульствах українці, які подали заяви до введення обмежень.