На початку червня на вулиці Січових Стрільців, 49 поставили будівельний паркан навколо будинку-оранжереї «Квіти України»‎. Зараз це обвитий виноградом шестиповерховий будинок зі скляним атріумом, який раніше слугував оранжерею.

Будинок «Квіти України» збудований у 80-роках у стилі модернізму. Він слугував оранжерею для флористів, також у приміщенні працював квітковий магазин. Останні десятки років будівля у приватній власності та здається в оренду. На першому поверсі розміщувався супермаркет.

Після реконструкції будівля стане офісним центром із підземним паркінгом висотою 9-поверхівки. В ході робіт мають повністю перебудувати фасад будинку.

Проте ініціативна група, яка намагається зупинити будівельні роботи, пояснює, що цінність будинку не лише в обвитому рослинами фасаді.

Перед початком будівельних робіт (фото: Ксенія С.)

Перші спроби зупинити роботи почалися майже відразу після початку встановлення паркану. Адже поблизу паркану був відсутній паспорт об’єкта (інфостенд), тому не було зрозуміло, що взагалі відбувається.

При цьому, за словами місцевих, демонтаж скляного фасаду почався ще навіть до встановлення паркану й отримання дозвільних документів (картки порушення благоустрою).

Враховуючи такий поспіх, у противників будівництва виникло перше питання.

Хто і що будує?

Будинок належить колись державному, а зараз приватному підприємству «Квіти України». Це підприємство з 80-х років у структурі попередника «Київзеленбуду» займалось флористикою та дослідженнями.

Вигляд будинку у 80-х роках. Фото надане «Зберегти Квіти України»

Потім його приватизували. Наразі засновниками «Квіти України» є Андрій Скалозуб та Олексій Пишний. Підприємству належить не лише будинок, а й земля під ним (в оренді на 49 років). Зауважимо, що згідно з реєстром речових прав, будівля перебуває в заставі перед ТОВ «Київ бізнес кампус», але воно також належить Андрію Скалозубу й Олексію Пишному. У коментарі The Village Україна власники приміщення заявили, що «Квіти України» придбали два приватні інвестори, які представляють іноземний фонд інвестицій Rockwill Group.

«Квіти України» є замовником будівництва. Йдеться про реконструкцію будівлі. Проте проєкту цієї реконструкції немає й формально будівельний паркан там наразі встановлений на час підготовчих робіт.

З дозволу на підготовчі роботи відомо, що в майбутньому там має початися реконструкція будівлі під офісне приміщення з надбудовою та підземним паркінгом. Нова будівля орієнтовно матиме висоту до 27 метрів (як 9-поверхівка).

Ініціативна група зі збереження будинку («Зберегти Квіти України») мала зустріч із Георгієм Духовичним, який є автором передпроєктних робіт, тобто розробив концепт реконструкції.

«Згідно з його матеріалами, вони хочуть залишити ліву частину, де була квітка. Атріум вони виносять. Роблять два скляні поверхи більше високі й потім каскадом виходять усе вище. Потім кришка й вище ще один поверх. По суті це перебудова центральної частини», – говорить архітекторка, співзасновниця ГО «Мапа Реновації» Віталія Баркар.

За словами активістів, архітектор будинку Микола Левчук не погоджував проєкт реконструкції, а в такому випадку можна говорити про порушення його авторського права.

«Цей цілісний об’єкт, як проєктував Левчук, вони говорять, що реконструюють, а не зносять. Тоді це втручання в його авторський проєкт. Втручання передбачає, що функція й вигляд змінюється й авторський проєкт спотворено, що може зашкодити репутації автора», – пояснив член ініціативної групи історик, співзасновник ГО «Інша Освіта» Тарас Грицюк.

Власники приміщення називають це «інсинуацією», адже сама собою реконструкція без погодження автора не порушує чинного законодавства України. Та заявляють, що в архітектора немає майнових прав на будівлю.

За словами доньки Миколи Левчука Анастасії, забудовник звертався до батька, аби саме він розробив проєкт реконструкції, але батько відмовив. «Забудовник подзвонив, чи хоче батько взятися за реконструкцію під офіси, пояснив, що буде висотність із паркінгом. Батько відповів, що будівля вписана туди (в місцевість), оскільки вона має бути, тому він не буде робити проєкт й не згоден із реконструкцією».

За словами доньки Левчука, під час розробки проєкту архітектор врахував оточення – те, що це вулиця вузька, тому він створив проєкт, який делікатно вписувався в оточення. «Проєкт відрізнявся саме атріумом, який мав давати багато світла рослинам. Завдяки цьому з вулиці видно, що всередині, так виходило поєднання внутрішнього й зовнішнього простору. Візуально простір усередині й зовні розширювався».

Ілюстрація з проєкту будинку. Фото надане «Зберегти Квіти України»

Сам проєкт Микола Левчук почав робити у 1979 році. Його пропозиція перемогла на внутрішньому конкурсі «Київпроєкті», де тоді працювало понад 200 архітекторів. У 1986 році будівля перемогла на конкурсі проєктів у Радянському Союзі, як найкраща будівля того року.

«Тому що не агресивно вписувалась у середовищі й продовжувала образ вулиці. Звичайно, автор проєкту не хотів би, щоб там було щось інше», – говорить донька архітектора.

Відзнака за перемогу у конкурсі. Скан наданий Анастасією Левчук

Наразі Микола Левчук не може подати до суду, адже сама реконструкція не почалась, а проєкту немає. Проте в родині стверджують, що він розглядає варіант подання позову надалі.

Наразі ініціативна група «Зберегти Квіти України» має три напрями роботи. Перший – це робота вже з наявними порушеннями, такими як початок демонтажних робіт без дозволу й організація позапланових перевірок на відповідність робіт.

Група вже зверталась із цього приводу до Департаменту будівельного контролю, куди передала колективну скаргу від мешканців району. Проте там її відхилили, за словами активістів, навіть не розглянувши.

Другим напрямом є саме збір інформації про будівництво. Ну і третій, головний напрям – це робота над визнанням будинку на Січових Стрільців, 49 пам’яткою архітектури місцевого значення.

«Є критерії, за якими можуть дати пам’ятку. Тут архітектор із великою кількістю заслуг (Микола Левчук). Будівля типологічно унікальна й гарно зберігалась. Бокові частини підкреслюють пропорції будинку, на цьому будинку треба навчатись, як працювати з міським простором», – Тарас Грицюк.

Важливою деталлю на користь архітектурного значення будинку, за словами активістів, є також внутрішнє оздоблення. Всередині були вітражі авторства Сергія Одайника, але їх уже демонтували.

«Забудовник каже, що вони були в жахливому вигляді, але ми знаємо, що один був цілий. Їх розібрали, за словами забудовника, та перенесли на склад. Просто будівельники взяли й переклали. Далі наче вони десь їх використають, але ми не знаємо, чи вони взагалі їх розібрали кваліфіковано, зі збереженням нумерації частин», – Віталія Баркар.

Хоча забудовник цю інформацію заперечує. У коментарі The Village пояснюють, що розбирали лише скляний фасад атріуму, а вітражі залишись всередині «цілі та неушкоджені».

Уже під час написання матеріалу власники приміщення в межах підготовки до будівництва зрізали коріння винограду. Олексій Пишний (один із власників «Квіти України») повідомив, що рослину пересадили до розплідника, але надалі розглядається варіант озеленення фасаду.

Також Олексій Пишний анонсував відкритий конкурс проєктів реконструкції. Але ініціативна група сумнівається в його прозорості, адже вважає, що умови конкурсу пропишуть під уже наявний концепт.