«Пісуар для песиків» встановили в колишньому сквері Зої Космодемʼянської на розі вулиць Олеся Гончара й Богдана Хмельницького. Нещодавно сквер оновили за концепцією Acoustic Park. Зокрема, там облаштували нові доріжки, лави й освітлення, а також провели озеленення території.

Новий елемент благоустрою у вигляді бетонного конуса з’явився на вході до скверу з боку вулиці Олеся Гончара. Петперентів інформують, що їхні собаки можуть залишати на конусі свої «повідомлення». Це допоможе захистити рослини від собачих міток, ідеться на інформаційній табличці.

UPD. У сквері облаштували декілька пісуарів для собак, вони встановлені як уздовж вулиці Олеся Гончара, так і з боку вулиці Богдана Хмельницького.

Розпитали комунальників, що це за практика та де ще в місті можуть з’явитися  «пісуари для песиків».

 Детальніше про переосмислення скверу та концепцію Acoustic Park розповідали за посиланням.

Чеська розробка

   

Пісуари для собак – чеський винахід. Його близько десяти років тому придумав мешканець Брно та петперент Франтішек Томечек, а розвинути продукт та отримати патент на розробку допомогла графічна дизайнерка Шарка Фіалова. Тепер собачі пісуари продають у Канаді та низці європейських країн. Зокрема, їх можна побачити в Брно, Празі, Варшаві, Будапешті й Калгарі.

У вересні 2023-го пісуари для собак також з’явилися в чеському місті Плзень, де власники нерухомості скаржилися на собачі мітки на фасадах будинків. Щоб вирішити проблему, для одного з районів міста закупили 24 бетонні конструкції, де собаки можуть помочитися.

У корпусі пісуара є отвори, через які невелика кількість сечі потрапляє до резервуара всередині конструкції. Це потрібно для того, щоб створити постійний запаховий слід, який не змиватиметься дощем або снігом і приваблюватиме інших собак. За задумом, завдяки цьому вони мочитимуться у визначеному місці, а не де-небудь уздовж вулиці.

«Собакам подобається форма пісуара, а також запах. Навіть якщо вони підходять до пісуара три-п’ять разів на день, у них є причина знову помочитися на нього, тому що вони відчувають запах сечі останньої собаки, яка туди підходила, і хочуть замаскувати його своїм власним. Так вони ніби мітять свою територію. І так собака завжди пісяє в одне заздалегідь визначене місце», – розповідали розробники пісуара.

Як і людські пісуари, чеська розробка призначена скоріше для самців. Самки, оскільки вони здебільшого мочаться сидячи й зазвичай не намагаються позначити свою територію так інтенсивно, як самці, не створюють для міста значної проблеми, відзначали автори пісуара. Команда також представила варіант пісуара з дерева, який можна встановити на приватному подвір’ї.

Фото: Dog Production

Місця для міських пісуарів у Плзені обирали з огляду на безпеку тварин: лише в зелених зонах, а не на прохідних частинах тротуарів. Також, з огляду на потреби собак як територіальних тварин, які захищають певну територію, пісуари встановлювали на початку або в кінці вулиці, або на перетині доріг.

Хто зробив пісуар для собак у Києві

   

Пісуари, які встановили у сквері на Гончара, не мають отворів для рідини. Вони є цілісними бетонними конусами з вкрапленнями камінців. У КП УЗН Шевченківського району, що виготовило пісуари, пояснюють, що наявність резервуара для сечі всередині конструкції не принципова.

«Отвори створені для того, щоб затримувати сечу й щоб вона пахла для собак. Тоді вони підходитимуть понюхати, що це таке. Але отвори – це не обов’язковий елемент. Камінці в нашому пісуарі виконують схожу роль, для собак це теж привабливо», – пояснює в коментарі The Village Україна провідна інженерка з ландшафтного дизайну КП УЗН Шевченківського району Ірина Благоляк, якій належить ідея встановити «пісуар для песиків» у Києві. Додає: «В Іспанії, наприклад, узагалі використовують металеві стовпчики, і в таких собачих туалетах навіть є зливна система. Тобто конструкція «пісуара» може бути абсолютно різна, це може бути навіть умовний пеньок, головне, щоб люди підводили туди своїх собак».

Ландшафтна архітекторка відзначає, що спостерігала таку практику в низці європейських міст: «У Європі в зелених зонах і на території приватних житлових комплексах, де продумане озеленення, встановлюють такі конструкції для захисту рослин від собачих міток, і це рятує. Також це допомагає захистити фасади будинків». 

Пісуари для собак у сквері на Гончара – перші в місті від «Київзеленбуду». Наразі це експериментальний проєкт, який можуть розширити й на деякі інші зелені зони залежно від його результатів.

«Я запропонувала встановити пісуари, тому що саме в цьому скверику немає зон для вигулу собак. Це місце тінисте, тому тут не росли б газони, натомість на локації висаджені багаторічники. Тобто пісуар потрібний, щоби захистити рослини, але щоб собаки теж могли задовольнити свої потреби, тому що вони теж мешканці міста», – каже Благоляк.

У сквері росте лаванда, осока й гортензії, а також спірея (квітучі кущі) та злаки, відомі як «діамантова трава». «Якщо завдяки пісуару наші рослини не «погорять» від міток, звичайно, ця практика може бути цікавою для міста», – відзначає Благоляк.

Де в місті собаки можуть ходити в туалет

   

Вигулювати собак або гратися з ними без повідця можна не всюди. Вигулювати собаку – не те саме, що супроводжувати її. Так, вигул передбачає задоволення фізіологічних потреб тварини, зокрема випорожнення, пояснював у коментарі The Village Україна директор керівної компанії KК Atmosfera Олексій Ярчевський. «Основа непорозумінь – спільнокореневість слів «гуляти» й «вигул». Вигул – це набір із двох конкретних дій, який має суворо регламентуватися. Тож перебувати тваринки можуть де завгодно, а правил вигулу мають дотримуватися», – відзначав Ярчевський. 

Вигул має відбуватися у спеціально відведених місцях, які позначені табличкою чи написом про те, що це – майданчик для вигулу тварин. А супроводження – це будь-який вихід поза межі будинку чи квартири, де утримують тварину, розповідала юристка й віцепрезидентка Асоціації зоозахисних організацій України Марина Суркова.

 Детальніше про те, чи можна заборонити вигул тварини на території ЖК, читайте за посиланням.

Правила вигулу тварин в Україні встановлюють місцеві адміністрації. Так, у Києві діють «Правила утримання собак і котів у місті Києві», з якими можна ознайомитися на сайті КМДА. 

Згідно з ними, собак можна вигулювати собак на прибудинкових територіях із тильної або технічної сторони будинку. У парках собак вигулювати заборонено (якщо це не спеціально відведена зона), але не заборонено їх супроводжувати на повідцях.

Також зонами для вигулу тварин є зони відчуження вздовж доріг і під лініями електропередач, санітарні зони навколо АЗС тощо, пустирі, ліси, лісопосадки, території, які мало відвідуються (наприклад, схили Дніпра), а також береги річок (крім територій пляжів і місць масового відпочинку).

Утримувачі тварин також повинні прибирати екскременти своїх улюбленців у місцях загального користування.

Обкладинка й фото: Каміла Масенко (окрім підписаних)