«У більшості батьків є спогади з дитячого садка. І через радянський спадок ці спогади зазвичай не найкращі», – каже експертка з дошкільної освіти Соломія Бойкович. Насправді ж дитячий садок не є чимось жахливим, це важливий складник дорослішання, адже це перший етап взаємодії дитини із зовнішнім світом. 

На платформі «Нумо», розробленій Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні разом із Міністерством освіти й науки, кажуть, що розвиток дошкільнят відіграє дуже важливу роль, адже те, як дитина навчиться взаємодіяти з іншими: дорослими (вихователями) та однолітками впливатиме на побудову її стосунків у подальшому житті. До того ж дуже важливими для всебічного розвитку дитини є сенсорний розвиток і розвиток творчих здібностей. Для дітей важливо створити середовище, яке дає можливість контактувати з різними предметами, вивчати їх, експериментувати з ними: розглядати, брати в руки та відчувати їх на дотик і смак. В умовах війни дітям може бракувати для повноцінного розвитку потрібної кількості стимулів, тому дитячий садок – це не просто місце, де дитина може провести час, поки батьки на роботі, а й платформа для гармонійного розвитку.

Редакторка The Village Україна Ірина Виговська, спираючись на рекомендації МОН, ЮНІСЕФ та експертки з дошкільної освіти розібралася, як правильно обрати дитячий садок, на що звернути увагу в процесі та чи можна обійтися без нього в умовах війни.

Чому садок – це важливо

Експертка з дошкільної освіти Соломія Бойкович каже, що дошкільна освіта є фундаментом становлення особистості. Дитячий садок – перша освітня інституція, з якою знайомляться батьки й дитина, тому він є свого роду дороговказом для школи та закладів вищої освіти в майбутньому.

Базові речі, що формують особистість, закладають якраз у дошкільному віці. Це ціннісні орієнтири, зростання дітей із любов’ю й повагою, прийняття дитини такою, як вона є. Це відкриває потенціал до розвитку особистості, який дитина понесе із собою в доросле життя, а також перша адаптація дитини до зовнішніх чинників.

«Уряди розвинених країн визнають, що інвестування в якісну дошкільну освіту є стратегічним підходом до поліпшення економічних результатів. Коли діти отримують міцний освітній старт, опановують життєві компетентності в ранньому віці, вони мають більше можливостей, щоби досягати успіху в навчанні в майбутньому», – додає заступниця міністра освіти й науки з питань дошкілля Євгенія Смірнова.

Чого вчаться діти в дитсадку:

  • домовлятися, 
  • просити вибачення, 
  • шукати компроміс, 
  • проявляти емпатію, 
  • розрізняти емоції, 
  • дотримуватися правил.

Також у дитсадку діти вивчають нові моделі поведінки. Вчаться взаємодіяти із соціумом, з однолітками. У дошкільному віці діти орієнтуються на значущих дорослих – тих, які є авторитетами для дитини: батьки, опікуни, вихователі в садку. І від того, яким прикладом ці дорослі будуть, – не лише на словах, а й на діях, – залежатиме, як дитина реагуватиме, які парадигми поведінки та світу дитина вбере в себе. 

«Коли ми, дорослі, думаємо, що в цей момент ми дитину не виховуємо, ми насправді впливаємо на неї. Своєю комунікацією з іншими, учинками й тим, наскільки наші вчинки відповідають словам. Це і є та база, яка допомагає дитині всебічно розвиватися», – каже Бойкович. 

Які бувають садочки

Найпопулярнішими формами дошкільної освіти є комунальні та приватні дитячі садки. Але бувають й інші форми. Наприклад: виховання сімейного типу – садочки, розташовані зазвичай у квартирах, де кілька сімей збирають дітей разом і з ними займаються за освітніми матеріалами. Як різновид альтернативної дошкільної освіти можуть бути мінігрупи в садках та окремі розвиткові центри з різними заняттями та формами діяльності на кілька годин. 

Оскільки зараз в Україні велика кількість навчальних закладів є закритою, доцільним буде заповнювати простір розвитку дитини альтернативною освітою: розвитковими групами чи заняттями з батьками й опікунами за навчальними матеріалами.

Для цього МОН і ЮНІСЕФ запустили платформу з онлайн-садком, де щотижня з’являються нові відео та навчальні матеріали для домашньої освіти.

Як оформити дитину в садок

Для запису в комунальні дитячі садки є єдина державна електронна черга, водночас у приватний навчальний заклад можна потрапити просто за наявності в ньому вільних місць. До електронної черги можна записатися на офіційних сайтах чи порталах міст, наприклад, у Києві, або на порталі Електронної реєстрації в заклади дошкільної освіти

На порталі «Дія», зважаючи на нестачу місць у дитсадках, радять не зволікати із записом до електронної черги й робити це одразу після народження дитини. Що раніше батьки зареєструються в електронній черзі, то більшими будуть шанси отримати місце у вибраному дитсадку. Але тут є важливий нюанс – треба подумати та спробувати спрогнозувати наперед, чи не зміниться твоє місце проживання.

У Києві наявність місць у садках можна подивитися на інтерактивній мапі від «Лун Місто». Там щодня оновлюють інформація про те, у які садки триває набір, куди можна перевестися, а де вже немає місць.

Загалом алгоритм зарахування до дитсадка доволі простий. Потрібно:

1. Обрати дитячий садок.

2. Відвідати заклад і дізнатися в директора про наявність вільних місць, а також про порядок зарахування дітей.

3. Надати документи:

  • заяву батьків або осіб, які їх замінюють;
  • медичну довідку про стан здоров'я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати заклад дошкільної освіти; 
  • свідоцтво про народження.

Для прийняття в садок санаторного типу чи до інклюзивної групи є окремі інструкції. Сповіщення про наявність місць у садку з електронної черги приходить автоматично, і лише після цього потрібно йти до навчального закладу й дізнаватися про порядок вступу.

Заступниця міністра освіти й науки з питань дошкілля Євгенія Смірнова говорить, що дітей внутрішньопереміщених осіб, які втратили свою чергу, рекомендують до зарахування в комунальні дитсадки першочергово. Для цього потрібні офіційні документи й довідка ВПО.

На що звернути увагу під час вибору садка

В умовах війни ключовим, звісно, буде питання безпеки, але безпека не обмежується фізичною. Обирати садок варто комплексно, звертати увагу як на простір, так і на підходи у вихованні та цінності: чи вчать дитину бути самостійною, чи не втручаються в її особистий простір, чи поважають, чи спілкуються на рівних.

 

Чекліст критеріїв вибору садка, які визначає ЮНІСЕФ:

  • Середовище: простір групової кімнати, умеблювання, візуальне оформлення простору, безпечне облаштування території.
  • Мовлення та грамотність: заохочення до спілкування, щоденне читання книжок, розширення словника.
  • Взаємодія: позитивна взаємодія між дітьми й вихователями, між самими дітьми, індивідуальний підхід, дотримання правил і норм взаємодії.
  • Діяльність: пізнавальна, ігрова, мистецька, театралізована, самостійна, стимулювання до досліджень.
  • Особистий догляд: гігієна, споживання їжі, безпека, практики збереження здоров’я.
  • Партнерство з батьками: залучення батьків до діяльності в групі, повага до культури й цінностей сімей.
  • Інклюзивність: повага до потреб і забезпечення підтримки для кожної дитини.

 

Експертка з дошкільної освіти Соломія Бойкович радить звернути увагу на такі безпекові чинники:

  • чи є в садку укриття. Бажано, щоб це не були голі стіни з лавицями попід ними, а щоб укриття було оснащене матеріалами для гри та творчості: іграшки, книжки, альбоми та фарби – усе, що допоможе дітям перебувати в укритті як у комфортному середовищі й означатиме, що в укритті діти проводять час із користю;
  • територія навколо садочка (особливо для приватних закладів освіти). Чи є ця територія недоступною для сторонніх людей? Яке є обладнання на цій території? Наскільки дитячий майданчик, на якому діти гуляють, є безпечним? Чи завжди там, де є діти, є відповідальні дорослі?
  • розетки та гострі кути. Якщо є можливість потрапити всередину садка, важливо подивитися, чи закриті розетки, чи є накутники на кутах в ігрових зонах, чи є м’яке покриття, якщо зона передбачає, щоб дитина могла стрибати, падати та безпечно приземлятися (надворі й у приміщенні);
  • простір. Варто звернути увагу,чи не мають діти самостійного доступу до рідин і їжі, чи справні меблі й іграшки, чи в доброму стані приміщення, чи немає грибка;
  • аптечка. У випадку надзвичайних ситуацій було б добре, щоб у садку була аптечка, а вихователі вміли надавати першу невідкладну допомогу. Також важливо, щоб доступу до аптечки не було в дітей.

Перший погляд на садок

Експертка Соломія Бойкович радить батькам або опікунам, які обрали садок, походити певний час навколо нього й поспостерігати, як відбувається, наприклад, денна прогулянка: як вихователі спілкуються з дітьми та між собою. Важливо, щоб до дитини в навчальному закладі ставилися з гідністю та повагою. Тобто це має бути комунікація в стилі «рівний рівному», коли вікова різниця не має ніякого значення. Це не про складні розмови, а про базове: «дякую», «вибачте», «будь ласка». Дуже важливо, щоб дорослі могли визнавати помилки та просити вибачення, у тому числі й перед дітьми.

Варто звернути увагу також на те, чи посміхаються вихователі, коли бачать дітей, чи присідають на їхній рівень, коли спілкуються, чи дбають і чи взаємодіють із ними. «Ця жива взаємодія на майданчику є віддзеркаленням стану садка. Те, як ми ставимося до менших, часто є відображенням того, як ми ставимося до інших дорослих. Якщо є добра взаємодія та здорова атмосфера, вихователі готові обійняти, заспокоїти та бути сховком безпеки для дітей – це буде сигналом, що тут про дитину дбатимуть. Вихователі – дуже важливі люди для дитини. І якщо з ними дитині безпечно, це гарний показник», – підсумовує Бойкович.

Усередині садка

Після початку пандемії Covid-19, а згодом і початку повномасштабної війни, до багатьох закладів освіти батькам вхід заборонено, але за можливості краще було б усе ж потрапити всередину садка.

На що звернути увагу:

  • малюнки, дитячі проєкти та фотографії. Садок – це місце для дітей, тому він має виглядати саме як дитячий простір. Малюнки, дитячі роботи та проєкти на стінах свідчитимуть про те, що тут працюють із дітьми, і часто з робіт навіть можна зрозуміти, за якою програмою чи методикою. Також роботи на стінах свідчать, що дітям дають можливість творити власний простір, своє безпечне середовище. Що більше в садку «присутності» дітей, то ймовірніше, що тут дитина в центрі всього;
  • чистота й охайність. Часто базовий порядок у просторі свідчить про те, що про нього дбають й адміністрації садка не байдуже ані на стан приміщення, ані на комфорт вихователів, ані на дітей;
  • правила. Багато садків мають книжки правил, власну політику або чіткий інструктаж-ванпейджер із правилами для батьків, де чітко розписано, що в садку робити можна, а що ні. Правила мають бути у відкритому доступі в групі, бажано проілюстровані й для дітей. Чому це важливо? Коли в садку є правила, це означає, що всі дорослі говорять однією мовою, а садок має принципи. Це допоможе в кризових ситуаціях і покаже, що керівник навчального закладу й вихователі вміють правильно реагувати відповідно до потреб дитини. Правила в групі для дітей – про чітке розуміння взаємодії й того, як тут усе влаштовано. 

Також можна звернути увагу на те, як облаштований простір для вихователів, чи дбають про їхню наповненість. Можливо, на стінах є якісь меседжі та плакати для вихователів.

Технічні вимоги до садка

Ліцензія. Комунальні навчальні заклади працюють у правовому полі та проходять необхідні перевірки, а от для приватних необхідна обов’язкова наявність ліцензії. Експертка Соломія Бойкович зазначає, що немає жодних виправдань для навчального закладу, який не має ліцензії: «Якщо заклад освіти транслює цінності – зокрема дотримуватися правил і норм поведінки – і сам цих цінностей не дотримується, про яке виховання дітей може йтися?» Коли садок має ліцензію, це означає, що там дотримуються всіх технічних вимог, включно із сертифікацією меблювання, іграшок, питної води тощо.

Універсальний дизайн. Садки мають дотримуватися принципу універсального дизайну. «На жаль, у зв’язку з наявною інфраструктурою це доступно далеко не всім, але про це щонайменше потрібно говорити», – каже Бойкович. Принципи універсального дизайну означають, що садок пропонує рівні можливості абсолютно для всіх, включно з дітьми з особливими освітніми потребами. Садок має бути обладнаний так, щоб усі діти почувалися в ньому рівними. 

Пожежні норми. У садку обов’язково має бути пожежна сигналізація.

Харчування. Два допустимі способи харчування в садку: договір із кейтеринговою компанією або власна професійна кухня з дотриманням усіх санітарних умов для приготування на місці. Наявність просто кухні з мультиваркою – це небезпека в харчуванні. Бо на такій «домашній» кухні ми не можемо бути впевнені, що дотримано всі норми обробки харчових продуктів.

Статус приміщення. Якщо приміщення, де розташований садок, є орендованим, обов’язково має бути прозорий договір оренди, де батьки зможуть дізнатися більше про приміщення й зобов’язання обох сторін. 

Освітлення. У приміщенні має бути гарне денне і якісне штучне освітлення. Під час воєнного стану можна звернути увагу на способи енергонезалежності – як функціонує садок у блекаути.

Навчальні програми. У кожного дорослого, батьків чи опікунів є власні вподобання щодо освітніх програм і методик. Варто звернути увагу на те, що важливо саме вам. Наприклад, для вас важливо, щоб із дітьми багато читали, тоді треба подивитися, чи достатньо в садку книжок, як і коли відбувається читання, у якому стані книжки.

Які ще запитання можна поставити

Варто розуміти, що найбільше запитань до садка буде саме в тих моментах, які є важливими конкретній сім’ї. Тому перед тим, як остаточно ухвалити рішення, є сенс скласти список запитань, які щиро цікавлять і хвилюють саме вас. Наприклад:

  • як у садку святкують дні народження дітей?
  • чи читають дітям книжки? 
  • як вихователі діють у критичних ситуаціях: наприклад, дитина впала й розбила коліна?
  • у якому форматі проходять свята й чи пускають туди батьків?
  • чи є додаткові розвиткові заняття за запитом?
  • чи дають батькам зворотний зв'язок про те, що робить дитина в садку?
  • чи долучають батьків до співпраці?

Також на платформі «Нумо» є інтерактивний тест про те, якими критеріями слід керуватися під час вибору садочка.

фото: Віталій Грабар; "Пташеня. Дитячий простір"