The Village Україна продовжує серію матеріалів, де дізнається в людей різних професій, як вони заробляють і на що витрачають гроші. У новому випуску – історія дизайнера інтер’єрів.

Професія

Дизайнер інтер’єрів

Середній дохід:

40 500–67 500 гривень


Витрати:

30 000 грн

Відпустка (двічі на рік)

5 000 грн

Оренда квартири

14 000 грн

Їжа в закладах, кава та продукти

5 000 грн

Догляд за собою та одяг

1 000 грн

Побутові витрати

1 000–3 000 грн

Транспорт

Понад 50% намагаюся відкладати. Бувають місяці, коли взагалі не витрачаю кошти на книжки, відпустки або культурні заходи. В такому випадку всі кошти акумулюю. Взагалі останнім часом намагаюся якомога більше заощаджуати й не витрачати кошти на якісь забаганки, без яких можна обійтися.

Як потрапити в професію

Це моя основна професія, я не заробляю іншими шляхами, лише як дизайнер інтер’єрів.

Насправді є дуже багато методів, як стати дизайнером. Більшість із них, мабуть, будуть поганими. Бо я не дуже люблю всі ці місячні курси, які миттєво допомагають стати супердизайнером. Як на мене, це повна маячня, яка лише викачує кошти.

На мою думку, є лише один гарний шлях, як стати дизайнером, – піти навчатися за цією або хоча б суміжною спеціальністю в університет. Моя історія так і почалася.

Я хотів стати дизайнером одягу, але мої батьки не розділяли це бажання. Одного разу мама запропонувала мені піти на день відкритих дверей до архітектурного університету, на той момент це був Національний авіаційний університет з кафедрою архітектури та містобудування. Вона аргументувала це так: якщо захочеш бути архітектором і вивчишся на архітектора, це найвища ланка з усіх професій, у яких доцільно використовувати малювання. І якщо закінчиш університет архітектури, то зможеш стати ще й дизайнером одягу, меблів і так далі.

Насправді дизайнером одягу ти не станеш, бо це трошки не те. Але план-капкан від моєї мами спрацював, я пішов на день відкритих дверей до цього університету, закохався в архітектуру, бо нам почали показувати приклади робіт, які створювали студенти. Тоді зрозумів, що моє розуміння сучасної архітектури й мої знання про неї та те, що вона собою являє – це взагалі різні речі. Це було кохання з першого погляду, я загорівся і зрозумів, що хочу бути архітектором.

Після закінчення навчання на бакалавра я почав шукати роботу. Зміг потрапити до однієї з топових команд в Україні – це Makhno Studio. Упродовж року я працював part-time: ходив зранку в університет, а в післяобідній і вечірній час працював в офісі. Ця рутинна робота показала, що мені дуже подобається така професія, що в мене є хист до інтер’єрів.

Додатково після університету я закінчив курси 3DS Max, це професійна 3D-програма для моделювання і створення зображення, у якій працюють більшість архітекторів і дизайнерів. Тут я отримав дуже поверхові знання, тому почав розуміти цю програму завдяки практиці й у процесі роботи.

Також закінчив курс Skvot із дизайну інтер’єрів, барів і ресторанів від Йови Ягер. Це теж додаткова інформація, щоб зрозуміти, як працює комерція, поглибити свої знання, послухати Йову, бо в неї великий бекграунд у цій справі.

Я не завжди хотів і мріяв поєднати своє життя з цією професією. Наразі я дизайнер інтер’єрів, раніше був product-дизайнером і зараз іду до того, щоб бути повноцінним архітектором. Я бачу наступною сходинкою свого розвитку проєктування котеджів, будинків, а після цього хочу перейти до більш масивних об’єктів: можливо, офісів та інших комерційних проєктів.

Особливості професії

Особливість моєї професії в тому, що вона дуже творча. В ній немає кінцевої межі. Що більше ти розвиваєшся, то більше змінюєш свій смак і притягуєш до себе людей, які розділяють бачення краси. Ти, грубо кажучи, нескінченність, яка постійно доповнюється, змінюється під упливом різних чинників. І це залежить від того, з ким ти проводиш час, спілкуєшся, хто твої клієнти. В тебе немає чіткого, розмежованого плану дій, ти можеш бути супергнучким.

Бухгалтер сідає за робочий комп’ютер і має певний алгоритм дій, який повторює і виконує раз за разом. Дизайнер інтер‘єру може постійно змінювати цей алгоритм – сьогодні хоче робити мінімалізм, завтра доповнить його дарк-техно, і це буде дарк-мінімалізм в інтер’єрі, новий ф’южн, якого ще не було. І це драйвить, адже завдяки трансляції своїх думок ти заробляєш кошти. Не завдяки монотонній роботі, яка в нас також є, а завдяки потоку фантазії, вигадуванням, і це реально круто. Мені здається, в цьому особливість нашої професії.

Я навмисно не намагаюся відстежувати тренди. Воно приходить само собою. Під час навчання на архітектурному факультеті одна з навичок, якої всіх навчають, – це надивленість, транслювання сучасного, розуміння майбутніх тенденцій та актуальності. І завдяки тому, наскільки добре ти володієш цією навичкою, в тебе виробляється розуміння трендів. Тому немає такого, що я щодня гортаю Pinterest, відстежую та надихаюся або читаю ресурси, де пишуть про сучасні тенденції. Я просто навчився відфільтровувати всю інформацію, яка потрапляє до мене різними шляхами – через Pinterest, Instagram і статті.

У моїй роботі важливо не відмежовуватися від власних смаків, розробляючи дизайн для когось. Це найголовніше, бо є дизайнери, які відмежовуються від власних смаків, і я вважаю цих дизайнерів поганими. Всі гарні та реалізовані архітектори або дизайнери транслювали чи транслюють вій смак. Тому найголовніше в дизайні для мене – це не те, що ти можеш розробляти дизайн-проєкти в різних стилях, а те, що я щодня формую власний смак, і люди звертаються до мене за послугами саме через мій смак.

Те, що ми транслюємо назовні, привертає до нас людей, яким це подобається. Якщо ти будеш транслювати класику, потім лофт, сучасний мінімалізм, потім екостиль, до тебе звертатимуться люди з різними смаками. А якщо будеш транслювати назовні один спосіб життя, одне розуміння прекрасного й один стиль, до тебе будуть звертатися люди, яким це також імпонує, і ви вже апріорі на одній хвилі. Тому я ніяк не відмежовуюся, навпаки, намагаюся відходити від замовників, які хочуть, щоб я суперечив власним смакам. Мені цікаво працювати з людьми, які розділяють розуміння прекрасного з моїм баченням.

У діапазон моїх послуг зараз входить розроблення дизайн-проєкту, тобто повністю готовий пакет документів із візуалізаціями та кресленнями, завдяки яким у нас уже є сформована концепція проєкту та вся необхідна готова робоча документація. І завдяки цьому реально реалізувати те, що ми придумали. А також є додаткова послуга – це авторський нагляд. Більше послуг не надаю, наразі намагаюся не брати часткові об’єкти. Мені цікаво працювати із загальними просторами – якщо це квартира, то це має бути квартира цілком.

Бувають ситуації, коли людина не замовляє авторський нагляд. У такому випадку ми прощаємося на закінченому дизайн-проєкті й далі не ведемо комунікацію. Але мені не шкода відповідати на додаткові запитання, які клієнти, з якими ми не ведемо авторський нагляд, можуть ставити. Однак якщо я буду відповідати всім, то в мене не вистачить часу, щоб я достатньою мірою виконував обов’язки для людей, які платять за мої послуги. На початку кар’єри я допомагав та інколи навіть не брав оплати за авторський нагляд. Зараз намагаюся цього не робити й повідомляю, що якщо ви не берете його, то я, на жаль, не зможу вам щось змінити й переробити, бо в мене не буде на це часу.

Якщо проєкт закінчений у реалізації, намагаюся підтримувати хороші стосунки із клієнтами та залишатися на зв’язку, раптом виникнуть запитання. У нас був клієнт, який не хотів кондиціонер, а через пів року спокійно написав мені, бо захотів його встановити в себе. Я пояснив йому, де краще розмістити, і ми організовано розв’язали це питання.

Зараз я на тому рівні, коли ніяк не шукаю своїх клієнтів. У мене є кілька джерел, із яких приходять клієнти – Instagram-сторінка або сарафанне радіо. Завдяки сарафанному радіо мені не доводиться шукати клієнтів, вони, як правило, мене самі знаходять через знайомих. Був час, коли я просував свої дописи в Instagram через реклами, колаборації, сильно пушив сторінку, намагався інтенсивніше та прикольніше її вести. Наразі трохи відійшов від цієї схеми, бо в мене достатньо клієнтів.

Робочий день

У мене є два типи робочих днів – один сидячий за комп’ютером, інший – під час якого я постійно їжджу на об’єкти. У першому варіанті, оскільки працюю сам на себе та можу коригувати час, прокидаюся о 07:30, снідаю, півтори години проводжу вдома, готуюся до робочого процесу, відповідаю на запитання, формую пул завдань на день і йду до спортзали на дві години. Після цього повертаюся додому, обідаю та починаю працювати.

Мій робочий день починається з 12:00. Приблизно о 17:00 роблю паузу до 18:00, виходжу в кав’ярню, гуляю із собакою, після чого можу ще дві години відповідати на запитання. Десь о 20:00 можу зробити невелику паузу. Далі о 21:00 сідаю знову за комп’ютер і роблю рутинну роботу. Це може тривати ще години дві-три, можу лягти спати о 00:00 чи 01:00.

Зараз перейшов на правильне харчування та здоровий спосіб життя, бо останнім часом почала сильно боліти спина. Через це вдарився у спорт і намагаюся лягти спати до 00:00. Але не завжди це виходить.

Другий тип робочого дня – коли я в роз’їздах, повністю проводжу цей день у русі, не в офісі й не вдома, намагаюся тоді відвідати якомога більше об‘єктів, особливо ті, де треба розв’язати терміново найважливіші питання. Цей день, як правило, суперненормований. Прокидаюся десь о 08:00–09:00, у ці дні немає тренувань, я можу поспати трохи довше. Виїжджаю на роботу й об 11:00 дістаюся до першого об‘єкта. Повертаюся додому о 20:00–21:00. Інколи в ці виїзні дні бувають зустрічі з клієнтами, зустрічі в шоурумах, коли я підбираю матеріали.

Дохід

Якщо ти працюєш у компанії, заробіток може залежати від будь-яких чинників. Є компанії, у яких є ставка і зарплата надходить щомісяця. Є компанії, які додають відсоток за кількість виконаних об‘єктів за місяць і плюс ставка.

У мене є певна ставка, ціна моїх послуг, і кожні два місяці я намагаюся цю ціну підвищувати. Заробіток залежить від того, які в тебе є відзнаки, класні проєкти, що говорять про тебе клієнти, з ким ти працював. Усе це має сенс і вплив на вартість твоїх послуг. Тому дуже складно відповісти. У мене така схема – що більше проєктів я зробив, то більшу оцінку роблю своїм послугам.

Наразі мої послуги коштують 40 доларів за квадратний метр, це дизайн-проєкт, і 250 доларів за авторський нагляд на місяць. Ця цифра постійно підвищується, за півроку-рік вона буде вже неактуальною. Але якщо говорити про ціни в нашій сфері, старт починається з 20 доларів і може сягати до 180–200 доларів за квадратний метр. Супервелику вартість беруть великі студії. Дизайнери-фрилансери беруть найнижчу ціну, а ті, хто має певний досвід і багаж проєктів, займають середню ланку.

Дуже часто з’являються студії, які демпінгують ціни, і це велика проблема, яка спаплюжує ринок. Коли клієнт намагається знайти собі дизайнера, він спочатку бачить сторінки в Instagram, які подобаються. Потім намагається пояснити вартість послуг і порівнювати.

Бували випадки, коли клієнти зверталися до мене й запитували, чому в мене так дорого, якщо в іншій дизайн-студії ціна менша. Я намагаюся пояснити, що, ймовірно, якщо ви хочете зробити дизайн-проєкт за мінімальну вартість, вам його будуть робити студенти з невеликим досвідом. Тому косяків і проблем на проєкті буде більше. Якщо людина хоче мати гарний дизайн із нормальним робочим кресленням, реалізацією, щоб у будівельників було набагато менше додаткових запитань, краще звертатися до дизайнерів інтер’єру середнього сегмента.

Про вигорання

Крім дизайну, у твоєму житті повинно бути ще щось, що зможе заповнити дозвілля й розбавити рутину, монотонну роботу з дизайном чимось іншим. Я розумію, що дизайн – це кльово, але якщо ти будеш постійно займатися лише цим, рано чи пізно ти вигориш. Для себе я знайшов спортзалу, яка мені дуже допомагає. Також дуже класно, коли є можливість просто зустрітися й погуляти з друзями. Дуже важливо не зациклюватися лише на одній роботі.

Ще я знайшов для себе класний спосіб відірватися, наповнитися думками й відійти від дизайну – прогулянки в парку, лісі, із собакою, вихід на чашку кави. Щодо розвитку себе додам, що я паралельно вчу англійську мову та хочу піти вивчати японську як хобі.

Витрати

Якщо чесно, навіть не намагався порахувати, на що витрачаю найбільше. Мені здається, на харчування та на тренера в залі. Також багато коштів витрачаю на подорожі та, крім цього, скоро витрачу багато на лікування зубів.

У розподіленні витрат намагаюся тримати золоту середину й не витрачати надто багато, щоб більше відкладати.

Думаю, заощадити можна на всьому. У мене дуже жорстка економія на одязі, бо я з тих людей, які не люблять купувати велику кількість штанів, футболок. У мене є дві пари кросівок, які будуть у мене до тих пір, поки повністю не порвуться. Частіше купую дорожче, але якісніше. Мені двох пар кросівок вистачає на 2–2,5 роки, тільки після того, як вони будуть у гидкому стані, я куплю нові. Розумію, що дуже багато людей вважає, що взуття – це обличчя людини. Але я ставлюся до одягу практично. Мені не потрібно 250 різних сорочок, щоби бути сьогодні в жовтій, завтра – у фіолетовій і післязавтра в білій, бо хтось може подумати, що в мене мало одягу.

Найменше витрачаю на розваги, бо я дуже рідко ходжу в театр, кінотеатр. І все, що пов‘язано з розвагами, це, мабуть, супернизька ланка, на яку я майже не витрачаю коштів.

Ще один пункт, на який іде багато грошей – це кава. У мене навіть був період, коли намагався відмовитися повністю від неї. Бо порахував, скільки витрачав на день. Умовно кажучи, в Києві нормальна кава коштує 50–60 гривень. Якщо випивати на день дві чашки, це вже виходить 100 гривень. Якщо випивати кожного робочого дня – 500 гривень на тиждень.

Відповідно, це 2000 гривень на місяць і на рік 24 000. Майже 1000 доларів. Інколи в день можна випити три кави та ще на вихідних, тому 1000 доларів на рік іде лише на каву, а за три роки 3000 доларів витрачається на напій. Я вважаю, що це надто великі кошти, тому зараз максимально відійшов від того, щоб купувати каву. Я ходжу пити каву, але намагаюся робити це хоча би раз на день або взагалі не ходити. Намагаюся економити на ній.

Ілюстрації: Граб Анастасія