Скільки заробляє офіціант? Запитуємо в офіціанта київського закладу середньої цінової категорії, з чого складається його заробіток, на що він витрачає кошти і який найбільший чек йому доводилося оформлювати.

Професія

Офіціант

18 тисяч грн

Витрати:

4 500 ГРН

квартира

4 000 ГРН

їжа

2 500 грн

розваги

2 000 грн

подорожі

1 500 грн

собака

1 000 грн

одяг

1 000 грн

комунальні платежі

800 грн

побутові витрати

Як стати офіціантом?

Я почав працювати офіціантом у 18 років. Як на мене, це оптимальний варіант для того, щоб отримати гроші в такому віці. У цій роботі гроші живі: вони у тебе є не раз на місяць, а щодня після зміни.

Моїм першим місцем роботи був відомий ресторан, який уже десять років працює на Хрещатику. Це було непросто – зокрема, з огляду на гостей закладу. Після цього ресторану я вирішив взяти кілька місяців на відпочинок. Але врешті повернувся до роботи, коли випала можливість працювати в новому закладі з іншою аудиторією.

Співбесіда на посаду офіціанта проходить, як і будь-яка інша. Утім, при прийомі на цю роботу в мене запитали про рівень володіння українською мовою. У нас немає жорсткої вимоги використовувати тільки державну, але для закладу це перша мова. У побуті я спілкувався російською, але подумав, що це навіть добре – у такий спосіб дуже підтягнув свою українську. До того ж у цьому закладі часто бувають закордонні туристи, тому є можливість попрактикувати й англійську мову.

Особливості роботи

Знаю, що ставлення до професії офіціанта буває різне. Дехто вважає її нікчемною, я якось чув навіть про це від знайомих. І справді – є люди, які приходять до закладу і ставляться до офіціантів, як до слуг. Це зазвичай ті люди, які називають офіціантів «гарсонами».

Окрім того, професія вимагає високого рівня комунікаційних здібностей, координації та гнучкості. Постійно доводиться підлаштовуватися під обставини, незаплановані ситуації. Коли у тебе посадка на десять столиків, а ти на зміні один – це серйозний виклик. Найскладніша зміна – це ранок неділі, тому що ти працюєш самостійно. Інколи доводиться водночас розраховувати шість столиків.

Найбільше у професії офіціанта мені подобається те, що це контактна робота. Ти постійно спілкуєшся з максимально різними людьми з різних сфер. У нашого закладу дружня атмосфера, тому спілкування часто переходить у дружбу. Наприклад, близько 80% наших гостей – постійні відвідувачі. Це люди, яким ти кажеш не «Добрий день», а «О, привіт!». Я знаю, коли вони зазвичай приходять і що замовляють .

Приміром, у мене є постійник – це архітектор, який і на сніданок, і на обід, і на вечерю завжди замовляв курячий бургер і колу. Але нещодавно ми оновили меню і відмовилися від бургера. Довелося його розчарувати – і він справді засмутився. Та відразу обрав нову улюблену страву – сендвіч із тунцем. Тепер замовляє тільки його.

Однак через те, що ти постійно спілкуєшся з різними людьми, інколи виникають і проблемні ситуації. Бувають навіть не скандальні, а просто неприємні випадки. До прикладу, на попередньому місці роботи у мене була ситуація, коли компанія посиділа на 90 тисяч гривень у чеку, але не те що не залишила чайові, а й взяла з собою крісло. Тому я люблю працювати у святковий період, коли люди не хочуть псувати одне одному настрій.

Дохід

Заробіток у цій сфері повністю залежить від чайових, а отже – від тебе. Утім, впливає на нього цінова політика закладу і сезон. Наприклад, у ресторані на Хрещатику взимку завжди було багато людей, але навесні і влітку я міг майже цілий день простояти без роботи. Різниця в доході могла бути дуже відчутною: взимку можна було заробляти за ставку і чайові в сумі 40 000 гривень, а влітку – 5 000. Та зараз я працюю у закладі з чітко визначеною аудиторією, у якому люди є незалежно від пори року, а отже, прибуток виходить стабільний.

Я знаю, що є заклади, у яких кожен офіціант отримує тільки свої чайові. Є також місця, у яких за їх розподіл відповідає адміністратор. У нас інша система: ми складаємо усі чайові у скриньку і ділимо їх після закінчення зміни. Усе максимально чесно – ділимося з іншими офіціантами і з працівниками кухні, бару та мийницею.

У середньому за місяць у мене виходить 17-18 змін, тобто близько 17-18 000 гривень. У цьому закладі ми працюємо без ставки, а за відсоток від денної каси. Окрім цього, є бонуси за виконання плану. Але в мене були місяці, коли доводилося брати більш як 20 змін. Таке буває в аномальних ситуаціях, коли, приміром, у кількох людей у штаті накладаються відпустки. Найбільше за місяць вдавалося заробити 24 000 гривень.

У закладі з повагою ставляться до працівників, тому в мене ніколи не буває вечірньої зміни в один день і ранкової наступного дня. Зазвичай ми працюємо за графіком 3-2, тобто три дні поспіль я працюю, два відпочиваю. Це зручний для мене графік: я можу і добре заробити, і відпочити.

Витрати

Основна стаття моїх видатків – це оренда квартири. Ми з дівчиною винаймаємо житло на Львівській площі за 9 000 гривень. Платимо порівну – по 4 500 гривень. Також раз на квартал сплачуємо комунальні платежі. За сезон це близько 3 000 гривень.

Я люблю смачно поїсти, тому багато витрачаю на їжу. Близько 4 000 гривень закладаю на харчування – це і з урахуванням витрат на заклади, і покупок у магазинах для дому.

У мене не так багато вільного часу, тому на дозвілля йде досить мало грошей. Вільний час у вихідні проводжу з дівчиною. Інколи можемо піти в кіно або до бару. Часто їздимо на велосипедах. Також вигулюю собаку, якого ми взяли з притулку. На нього витрачаю щомісяця близько 1 500 гривень. Це кошти на ветеринара, корм, а також заняття з кінологом.

На одяг теж витрачаю мало, часто купую речі у секонд-хендах і вінтажних магазинах. Подорожую я не дуже часто: можу раз на кілька місяців з’їздити до Львова, але незабаром лечу у відпустку до Берліна.

Ілюстрації: Євген Величев