Верховна Рада у другому читанні ухвалила закон №1053-1 та №1073, які регулюють використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для приватних підприємців.

Депутати зобов’язали малий бізнес у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг використовувати касові апарати і програмні реєстратори розрахункових операцій. 

Закон прийняли «з метою детінізації розрахунків», тобто для того, щоб вивести з тіні розрахунки за товари та послуги. Новий закон не поширюється на підприємців, які торгують вживаними товарами,  пише УП.

Згідно із законом, РРО стануть обов’язковими для всіх ФОПів 2-4 групи на Єдиному податку, які займаються торгівлею.

Для онлайн-магазинів, які працюють на ФОП, і мають річний дохід нижче мільйона гривень, норма набере чинності з 1 січня 2021 року. Для «більш ризикованих галузей» норми почнуть діяти з 1 жовтня 2020 року – це, зокрема, торгівля побутовими товарами, лікарськими засобами та ювелірними виробами.

У перехідний період за торгівлю без реєстраторів розрахункових операцій передбачені штрафи – 10% від вартості товару при першому порушенні та 50%, коли порушення здійснили вдруге. Після перехідного періоду штрафи складатимуть 100% та 150% відповідно.

Якщо дохід підприємця перевищив один мільйон гривень, він повинен почати користуватися РРО в наступний календарний період.

Підприємці можуть використовувати і класичний, і програмний РРО. Закон не обмежує розробку чи реєстрацію програмного РРО.

Норма про «кешбек» у законі дозволяє покупцеві, який не отримав чек, поскаржитися на порушення і отримати відшкодування вартості товару. Також це стосуватиметься випадків, коли клієнт отримав фальшивий чек. 

 Читайте «Нормальні новини» в телеграмі