The Village Україна дізнається у людей різних професій, як вони заробляють та витрачають гроші.

Стендап — це сольний гумористичний виступ перед публікою. В Україні з’явився приблизно 4 роки тому, спочатку у форматі відкритого мікрофону, який робив Андрій Шабанов.

Теоретично стати стендапером легко: треба прийти на відкритий мікрофон та виступити. Але зробити стендап професією та заробляти цим вдається одиницям. The Village Україна говорить зі стендап-коміком, для якого почуття гумору — основний вид заробітку.

Професія

Комік

Звичайний місяць:

35 500 грн

ПОГАНИЙ МІСЯЦЬ:

22 500 грн


Витрати:

6000 грн

Їжа

2000 грн

Проїзд

1500 ГРН

Культурні заходи

4000 ГРН

Догляд за собою

7000 грн

Квартира

2000 ГРН

Одяг

2000 ГРН

Книжки

8000 грн

Кафе

2000 ГРН

Зал

2000 ГРН

Допомога батькам


Витрати:

ПОГАНИЙ МІСЯЦЬ

4000 грн

Їжа

1000 грн

Проїзд

3000 ГРН

Зал

7000 грн

Квартира

3000 ГРН

Догляд за собою

4000 грн

Кафе

1500 ГРН

Культурні заходи

Як стати стендап-коміком

Я інженер з нетрадиційних джерел енергії: підземні води, сонячні батареї. Колись писала наукові праці. Спочатку грала у КВН, потім був Comedy на регіональному рівні.

Потім цього стало мало, це все-таки естрада, я зрозуміла, що не хочу займатися цим. Хочу щось глибше, ширше.

Була сценаристом декілька років, працювала в продакшині, писала ситком. Паралельно пробувала себе у стендапі. Через рік зрозуміла, що не хочу займатися кон’юнктурою, не хочу писати для цільової 35 +, домогосподарки. І вирішила займатися тільки стендапом. Відтоді я заробляю на себе сама, у мене немає постійної зарплати. Є хороші місяці, коли заробляю більше, і погані місяці, коли заробляю менше.

Стендап – це історї про себе, про своє життя. Комусь це може бути близько, а комусь ні. І тоді зовсім не смішно. Уяви, на сцену виходить якась «тьолка» і каже, що ви неправильно живете. Каже, що не хоче дітей, що для неї вийти заміж – це нісенітниця.

І всі такі: «В сенсі? Ні, це не так».

Щоб стати стендап-коміком, потрібні інтелект та почуття гумору. Про все можна пожартувати без інтелекту, і без відчуттів, але це не буде смішно, це буде вульгарно. Ти просто береш тему і копаєш настільки глибоко, наскільки можеш. Є коміки, які говорять про історію, про Бога, про сенс життя.

Спочатку я ходила на виступи, як глядач, потім мені сказали, що потрібна дівчина.

Я вийшла та спробувала, мені дуже сподобалося те, що відбувається на сцені. Я там переживаю катарсис, очищуюся внутрішньо, не зважаючи на те, що це всього лише жарти. Бувають виступи, коли ти просто жартуєш, бо це відпрацьований матеріал. Але коли працюєш з новими текстами, то дістаєш те, що тобі болить і тебе попускає.

Спочатку треба написати матеріал, перевірити його на відкритому мікрофоні. Вони часто з’являються по Києву, але є постійний в «Амігос» на Контрактовій площі. Буває, що ти там жартуєш в тишу. Якось було, що ніхто не сміявся з мого стендапу. Хоча ті жарти мені дуже подобалися, я в них вірила. І в кінці виступу я з них сама сміялася.

Зараз у мене є колектив, з яким я влаштовую читки. Якщо виходить – вигадуємо жарти, якщо ні – кажемо, що треба доробити, яку думку розкрити і таке інше. Підказуємо одне одному і так матеріал росте.

Мій перший стендап був про те, що я єдина у дівчина у чоловічому колективі. Перед виступом у мене розійшовся комбінезон. А мені кажуть: «Вдягни чоловічу куртку». А я кажу, що в мене це перший раз, я не можу виступати. Усі жарти записані на листочку, руки дрижать, паніка. Але коли люди почали сміятися, стало легше.

На першому корпоративі я вийшла і давай розповідати про свої проблеми. А люди, напевно, подумали: «Чому я на відпочинку слухаю про життя незнайомої дівчини»? І почали відвертатися. Тільки один столик посередині на мене дивився. А я говорю дуже емоційно, і не зводжу з них погляду. Вони кривляться все більше, але не відвертаються. Я закінчила, до мене підійшов організатор і каже: «Я розумію, як вам було важко, але той столик, який ви вибрали для контакту – це були  іноземці». Вони взагалі не розуміли, чому це жінка зі сцени на них кричить.

Я двічі вигравала 50 000 гривень у «Розсміши коміка». У мене там зараз 1,5 млн переглядів. Але в такому форматі важко розвивати жанр стендапа, бо ти чим швидше хочеш дійти до точки сміху, коміки можуть розсміятися посередині жарту, і виходять обривки фраз. І ти їх потім не продовжуєш, ти починаєш з наступної.

Особливості професії

Моя задача в тому, щоб змінити ставлення людей до якихось речей. Щоб ми всі стали трохи легші, перестали кудись бігти, паритись, щоб ми були більш відкриті, перед собою в першу чергу, щоб ми міняли щось всередині. Сміх – це мій фідбек, заради якого все відбувається. По сміху я розумію, чи зрозуміли мене, а це найголовніше. Якщо мені кажуть: «У мене змінилася думка стосовно цього» чи «Я приведу свого чоловіка, щоб послухав» – значить я попала в ціль, задачу виконано.

У передостанньому стендапі я говорила про кунілінгус. У нас дуже багато зажимів, пов’язаних з сексуальною культурою. Гроші – теж зажим, і стосунки – зажим. Ми живемо в зажимах, боїмося чи соромимося говорити про те, що нас не влаштовує. У такому форматі життя зводиться на «ні». Це позначається у повсякденному житті, стосунках, у ліжку. Наші люди, загалом, бояться говорити про те, що з ними насправді відбувається. Намагаються себе відбілити.

У Facebook всі задоволені та щасливі, ніхто не публікує постів про справжнє життя. Те саме із зірками. Поговорити про щось глибше – проблема. Вони мають прописані відповіді на стандартні запитання, щоб хтось не подумав чогось поганого. Хоча зрозуміло, що ми всі займаємося сексом, зраджуємо, напиваємося і тому подібне. Ідеальні люди сидять в горах, в лісах, вони не тут, не в світі.

Є такі виступи, після яких не можеш себе зібрати докупи декілька днів. Ти віддаєш частину себе, але глядач тебе не зрозумів, не дав фідбек. І ти виходиш порожній. Ти дав, але ти нічого не отримав. Сміх – це магія. Перед виступом ти ніколи не знаєш, який настрій у людей, яка атмосфера в залі. Успішний виступ може навтіь залежати від розміщення столиків. Коли люди далеко одне від одного і багато вільного простору – важче працювати. Твоя особиста магія, твоя енергія, теж дуже важливі.

Нещодавно я думала про те, що стендап не повинен бути завжди смішним. Але у кожного коміка є боязнь тиші в залі. Тобі треба правильно розділити точки сміху, бо коли ти довго говориш про щось серйозне, ти можеш втратити увагу глядача. Хоча в мене був один експеримент, де не було жодного жарту, про те, що «мене бісять чоловіки, які кажуть, що не будуть займатися сексом з презервативом, тому що «відчуття не ті». А я така: «Відчуття не ті – це коли з тебе виходить 3-кілограмове дитя. Це мучитись потім все життя в хрущовці на одну зарплату, помирати на зупинці, старим і злиденним, і на могилу вона не буде ходити, і в морзі скаже – це не він. Ось це «не ті» відчуття». А секс з презервативом – це нормально».

Іноді я не можу зупинитися жартувати. У коміка завжди є певна злість чи біль, завжди працює сарказм. Інколи це переноситься на друзів. Я пояснюю їм, що реакція на такі жарти теж має бути нормальною, що треба легко до себе ставитися. Якщо ти переживаєш, як стосовно тебе жартують, значить тобі є над чим працювати.

Зарплата

Я заробляю на корпоративах, як ведуча, виступаю на стендапах, як комік. Іноді можу взяти в роботу сценарій, якщо дуже потрібні гроші. Наприклад, я провела місяць на Філліпінах, і коли повернулася – взяла собі в роботу серію.

Мій гонорар за корпоратив – 20 000 грн. Якщо колектив мене знає, можу включити в програму стендап. Останні 5 років я не вела нічого, почала робити це перед Новим роком. Друзі допомогли – розповіли, як до цього потрібно  ставитися. Раніше після роботи у мене була депресія. 300 людей, і ти намагаєшся і сподобатися, і допомогти, і щоб було смішно, і щоб все встигнути. Це велика відповідальність, це дуже складно. Я змінила ставлення до ситуації і тепер просто кайфую разом з усіма.

Якщо це стендап з іншими коміками – 5000 грн за виступ.

У мене був сольний концерт та тур Україною. Ми з командою розуміли, що не відіб’ємо вкладені гроші. Але у нас були й інші завдання. Два моїх директори хотіли зрозуміти, як можна продавати стендап в регіонах. У мене була своя надзадача: просунути стендап, щоб люди розуміли, що це взагалі таке.

Бувають місяці, коли я написала текст і провела кілька корпоративів. А бувають місяці, коли в мене було 8 виступів, ще й у Європі.  Моя зарплата – це завжди сукупність факторів. За кордоном один мій виступ коштує від 300 євро. Це трохи більше, ніж в Україні, але значно менше, ніж беруть російські артисти. Їхні гонорари іноді по кілька тисяч євро.

Мінімум, за який я живу – це трохи більше 20 000 грн.

Витрати

Якщо я отримую великий гонорар – він відразу йде в справу: реклама, фотосесії, промо або подорожі. Місяць була на Філліпінах. Частину грошей відправляю мамі в Одесу.

Дуже багато грошей у мене йде на алкоголь, тусовки. Бо і в понеділок, і у вівторок, і в середу хочеться кудись йти, щось робити. А середній рахунок такої забави – 1000 грн. Це якщо ти повечеряв і випив три коктейлі.

Зараз трохи простой, заробіток розтікається по звичайних потребах: квартира, їжа, допомога мамі, два рази манікюр і фарбування, пересування містом. Це той мінімум, який в мене має бути завжди.

Іноді сиджу і думаю, типу, триндець, що далі? Це ж треба ще сильніше фігачити, щоб заробляти більше. Але з іншого боку я розумію, що можу займатися тим, чим хочу. У мене вільний день, я можу вийти на вулицю і просто піти. І мені не потрібно ні в кого відпрошуватися. Я собі спокійно планую гастролі, тому що я знаю, що я нікому нічого не винна.

Поки виписується новий матеріал на наступний концерт, ми паралельно працюємо над гастролями: Європа, найближчі країни, Білорусь, Молдова, навіть Америка. Хочеться, щоб було більше шоу. Може це колись переросте у якесь вечірнє шоу, у якому ми з командою однодумців робили б якісний український гумористичний контент.

Ілюстрації

ЄВГЕН величев