The Village Україна обирає книги місяця та пояснює, чому їх варто читати

Художня література


Стюарт Тертон «Сім смертей Евелін Гардкасл»

Vivat

Переклад з англ. Д. Березіної

Талановитий детектив із головною ідеєю спокути гріхів, оновлення й повернення до нового життя, реалізованою автором трохи пафосно, що, у принципі, може собі дозволити будь-який дебют. «Сім смертей Евелін Гардкасл» – перший роман англійського журналіста та письменника Стюарта Тертона, що був виданий 2018 року. Книжка відразу увірвалася в різноманітні британські ТОПсписки й отримала престижну премію Costa Book Awards. За словами автора, він з юнацьких років зачитувався творами Агати Крісті й урешті почав мріяти написати книжку, яка б нагадувала стилістику творів «золотої доби англійського детективу».


У Тертона вийшло. Хоч і довелося будувати сюжет за допомогою містичного мотиву там, де на момент написання роману не вистачило досвіду, бо з майстерністю в автора все гаразд. Події твору відбуваються у Блекгіт-гаусі – маєтку лорда Гардкасла. На бал-маскарад з якоїсь невідомої нагоди запрошено чимало гостей. Більшість із них дев’ятнадцять років тому стали свідками, а, може, і співучасниками смерті одного із синів Гардкаслів. Тепер під загрозою життя доньки Евелін. На те, щоби завадити її вбивству, в Ейдена Бішопа буде всього лише день, який він по колу проживатиме в тілах різних людей. Тільки вісім перевтілень, купа таємниць, інтриг, змов і смертей – якщо Ейден упорається, загадковий Моровий Лікар відпустить його справжню свідомість на волю... Заплутано й атмосферно.

Карел Чапек «Р. У. Р.»

«Комора»

Переклад з чес. О. Ващенко

Сто років тому у Празі відбувся прем’єрний показ п’єси Карела Чапека – «колективної драми з елементами комедії на три дії». Саме у цьому творі вперше з’явилися назва й образ штучних людей – роботів. Щобільше! Чапек, неймовірно випереджаючи свій час, порушує низку питань, які актуальні для нашого сьогодення.

Наприклад, чи гуманно ставитися до роботів як до істот, позбавлених почуттів, чому технології та добробут не здатні позбавити людину моральних недоліків, чи не йде людина проти вищого порядку (або Бога), створюючи подібних до себе роботів, що призводить до повстання й винищення людства – помсти за надмірну пихатість. За сюжетом, Гаррі Домін є головним директором компанії «Россумові універсальні роботи», яку він очолив, маючи заповітну мрію: «Звільнити людей від рабства праці. Страшної, принизливої, обов’язкової праці. Від брудного й убивчого батрацтва». Але, як це часто трапляється, благородні наміри стикнуться з непередбачуваними обставинами. Роботи почнуть еволюціонувати та протестувати. Але Домін усе ж побачить народження нового світу, хоча пануватимуть у ньому вже не люди.

Майкл Шебон «Телеграф-Авеню»

«Фабула»

Переклад з англ. С. Орлової

Дуже американський роман одного з найкращих прозаїків США. Шебон із тих авторів, яким завжди мало однієї тематичної площини. Тому роман «Телеграф-Авеню» – це величезна мозаїка, яку спершу треба скласти, щоби потім зрозуміти, у чому її краса та сила. Від корінних народів Північної Америки до алюзій на фільми Тарантіно, від енциклопедії джазу до жорстокості часів Партії Чорних Пантер, від страху батьківства до політичних інтриг – цей текст настільки щільний і насичений, що спершу важко відчути його ритм.

Роман починається в атмосфері хаосу й неспокою, адже два друга, чорношкірий Арчі Столлінгз та єврей Нет Яффе, дізнаються, що поруч з їхньої крамницею вінтажного вінілу незабаром побудують торговельний центр. Справа багатьох років, що давала можливість бути членами «ліги самотніх людей», що тужать за минулим і романтизують його, опинилась під загрозою зникнення. Ще й вагітна дружина Арчі викрила його зраду та примудрилась влізти у сварку, що коштуватиме їй позбавлення професійної ліцензії. Що ще може додати сюжету перцю? Поява батька Арчі, колишньої зірки кіно та наркомана, приїзд позашлюбного сина або музичний виступ для Барака Обами… У Шебона чимало варіантів. Головне – розуміти, що всі вони у книжці заради однієї мети – дати її персонажам обрати, чим заповнити порожнечу в душі та заглушити самотність.

Джон Маррс «The One. Суджені»

BookChef

Переклад з англ. О. Петіка

Що таке одна сюжетна лінія для сучасного автора? Дрібниці. От три – уже нормально. А якщо п’ять? Це ж який простір для уяви! Англійський письменник і журналіст Джон Маррс вирішив не розмінюватися на дрібниці й написав роман, що складається з історій Менді, Крістофера, Джейд, Ніка та Еллі. Самотня розлучена жінка, що прагне створити родину, відірвана від реальності успішна бізнеследі, дівчина, яка накопичила надто багато образ на батьків і людей довкола, милий, але слабкодухий чоловік, а ще серійний маніяк – ось таку компанію зібрав у своєму творі Маррс. Усіх цих персонажів поєднує один стартап – сервіс з аналізу ДНК, його мета – знаходити для людини ідеальну пару. Винахід змінив ставлення та сприйняття кохання, звівши його до біохімії та практичної площини. Але цифровий світ дуже непевний. Навіть найбільш захищену систему можна зламати заради, скажімо, помсти. За допомогою наслідків такого вчинку автор пропонує читачеві подумати над тим, чим же є кохання насправді: самонавіюванням, результатом хімічних реакцій, частиною стереотипної поведінки… «The One. Суджені» на геніальність не претендує, але врізноманітнити вихідні зможе.

Нон-фікшн


Тоні Джадт «Коли змінюються факти»

«Човен»

Переклад з англ. С. Андрухович

«Перед вами – збірка есеїв, але водночас – це збірка одержимостей. Одержимостей Тоні. Усі вони тут: Європа й Америка, Ізраїль і Близький Схід, правосуддя, простір громадянської дискусії, держава, міжнародні відносини, пам’ять і забуття, а понад усе – історія», – пояснює в передмові упорядниця видання Дженіфер Гоманс, вдова Тоні Джадта.

Відповідно, якщо ви цікавитесь роботами відомого англо-американського науковця чи прагнете глибокого аналізу визначальних для сучасності суспільно-політичних подій, ця книжка подарує години інтелектуального читання. «Добрі ідеї, написані з чистим сумлінням», подають погляд автора на долю ЄС, багато в чому пророчий, пояснюють, чому на США були ініціаторами «холодної війни», розмірковують над причинами, які унеможливлюють мир між Палестиною та Ізраїлем, актуалізують тему Голокосту й описують новий світовий порядок, визначений терористичними атаками 11 вересня 2001 року, у якому, схоже, соціальна демократія зазнала чимало втрат… Серед есеїв збірки є ті, що створювались як рецензії на видання інших авторів, що спонукає не зупинятись й отримувати знання далі.

Лі Макінтайр «Постправда»

ArtHuss

Переклад з англ. Р. Свято

2016-го «Оксфордський словник» назвав поняття «постправда» словом року. Цьому передували важливі політичні події, наприклад, голосування про вихід Великобританії з ЄС і президентські вибори у США, на яких переміг Дональд Трамп. За словами Лі Макінтайра, наукового співробітника Центру філософії та історії Бостонського університету, кількість перекручування фактів і відвертої брехні, що супроводжували їх, змусили багатьох людей відчути жах.

«У самій ідеї постправди вражає не лише те, що правді кидають виклик, а й те, що цей виклик стає механізмом для утвердження політичного панування», – пише автор, закликаючи читача дізнатися якомога більше про явище, що стало характерним для сьогодення. Як зрозуміти різні способи розхитати правду? Де межа між інтерпретацією фактів і фальсифікацією? Як наука стала заручницею маніпуляцій і до чого тут когнітивні упередження? Автор майстерно описує різні ареали поширення постправди – від політики до медіа та соціальних мереж – міркуючи, чи не стала вона породження постмодернізму. Достойна книжка на суперважливу тему.

Ісабель Альєнде «Жінки душі моєї»

«Видавництво Анетти Антоненко»

Переклад з ісп. Г. Грабовської

«Фемінізм – як океан, він плинний, могутній, глибокий і має безкінечну складність життя, він буруниться хвилями, течіями, морями, а іноді страшними штормами. Як океан, фемінізм не стихає», – так схвильовано-точно написати про боротьбу за гендерну рівність могла тільки Ісабель Альєнде. Усесвітньо відома чилійська письменниця присвятила автобіографію «надзвичайним жінкам» свого життя, які підштовхнули її до активного заперечення правил патріархального суспільства.

Розповідаючи про кожну з них, Альєнде пише про власне формування як особистості, про історію Чилі, про загальнолюдські цінності, що не знають географічних кордонів. Гострослова, іронічна й дуже відверта – письменниця називає чимало важливих речей своїми іменами, ніби беручи під турботливе крило кожну читачку, яка сумнівається у власних силах і праві бути щасливою: «Ми звільняємося лише з віком, коли стаємо невидимими істотами й уже не є предметом бажання, або коли якась трагедія потрясає нас до основ і ставить нас лицем до лиця з головним у житті». Ледь не на кожній сторінці можна знайти влучну цитату, але краще прочитати книжку повністю, щоби надихнутися й жити так, як хочеться.

Нільс Лунде «Історія LEGO. Як цеглинки завоювали світ»

«Наш Формат»

Переклад з англ. О. Смерек

Ошатні будиночки, пожежні станції, залізниці й навіть «Тисячолітній сокіл» – про конструктор LEGO мріють діти й дорослі. Години, проведені за складанням цеглинок та інших деталей, занурюють у дивовижний світ геніальних інженерних рішень і турботи про клієнта, скільки б років йому не було. Данський економічний журналіст Нільс Лунде дослідив історію компанії, що долала кризи, кардинально змінювалась, щоби бути прикладом для інших.

Його розповідь починається не з 1932 року – заснування LEGO, а з промови керівника компанії К’єльда Кірка Крістіансена на традиційній конференції топменеджерів, що відбулась 1978-го. Ця знакова подія назавжди змінила LEGO. Великий бізнес отримав місію – «розвивати дітей усього світу». Звісно, у цій історії не обійшлося без конкуренції між власником компанії Ґотфредом Кірком Крістіансеном і його сином на посаді генерального директора, вигоряння, несподіваних і не завжди вдалих рішень. Як дізнається читач, багаторічний успіх LEGO ґрунтувався не на ризикованих нововведеннях, а на вдумливій внутрішній політиці, а головне – концепції «концентрації». Рік за роком Лунде аналізуватиме діяльність керівників LEGO, щоби з’ясувати, у чому полягали сильні сторони менеджменту компанії, яка за час свого існування ніколи не втрачала унікальності.

Стівен Гокінґ «На плечах гігантів»

«Клуб Сімейного Дозвілля»

Переклад з англ. Я. Лебеденко

Книжка видатного фізика розповідає про вчених, які зробили «інтелектуальний стрибок до нової картини світу», та їхні ключові праці – видатні та важливі як для сучасної науки, так і сприйняття світу взагалі. Хто ж ці гіганти? Миколай Коперник, Ґалілео Ґалілей, Йоганн Кеплер, Ісаак Ньютон та Альберт Айнштайн. Якщо вам у школі фізика геть не подобалась, але пробіли в освіті хочеться заповнити з максимальним ефектом за мінімальний проміжок часу, сміливо беріться за книжку Гокінґа. Через що Коперник тринадцять років від написання не друкував свою революційну працю «Про обертання небесних сфер»?

Як заборонені публікації Ґалілея з’являлися в Європі, попри суворий контроль інквізиції? Чому комета, показана матір’ю, назавжди змінила життя Кеплера? Скільки часу знадобилося Ньютону, щоиб написати «найважливішу працю в історії науки»? Навіщо Айнштайн виставив на аукціоні рукописний примірник своєї статті 1905 року про спеціальну теорію відносності? Гокінґ не просто подає біографії, а наводить безліч цікавих фактів. Адаптовані для сучасного читача уривки із праць героїв видання доповнюють картину того, як формувалось сучасне уявлення про Всесвіт.