Із 3 по 8 лютого у Києві тривав головний тиждень української моди – Ukrainian Fashion Week. Редакція The Village Україна спостерігала за стильними гостями UFW перед показами POUSTOVIT, Lake Studio та «нових імен»дизайнерів, які вперше представили свої колекції.

The Village Україна разом з модними експертами підбиває підсумки і з’ясовує тенденції Ukrainian Fashion Week.

Соломія Шваб


засновниця Blevogue

Українська мода сьогодні не вимірюється тільки Ukrainian Fashion Week. Багато українських дизайнерів вийшли на світову арену і будуть показувати свої колекції в західних столицях моди, і це одні з найкращих дизайнерів. Є ще два альтернативні тижні моди, які не можна не враховувати. Українську моду не можна виміряти лише одним тижнем.

Але якщо говорити про нього (UFW – ред.), то думаю, це був хороший тиждень за правильними канонами сучасної ринкової економіки. (Майже) всі старалися пошити те, що куплять. Я б сказала, що настав новий етап модної індустрії. Це, безумовно, відобразилося на одноманітності колекцій – багато піджаків, суконь простого крою, шифону (куди ж без нього), атласу (Елена Рева, Артем Клімчук, Lake Studio). З одного боку, це погано, бо мода втрачає творче начало. Та з іншого – Міучча Прада в одному з останніх інтерв’ю сказала, що зараз епоха плагіату. А в епоху плагіату хто перший повторив, той створив. Думаю, найбільш грамотно і тонко це зумів зробити Іван Фролов. Його колекція цього сезону побудована на панк-культурі, яка зайняла нішу рейв-культури безповоротно. Першим у світі моди про це заговорив Демна Гвасалія в межах колекції SS'18 бренду Balenciaga. Фролов грамотно підхопив ідею і настрій, але його ніяк не можна звинуватити у плагіаті. Подача, форма, кольорова гама, крій, фактури і взагалі все, що формує одяг, не залежать від загального світового тренду.

Очевидно, за тією ж схемою, але іншими орієнтирами створювала свою колекцію Ксенія Шнайдер. Всі очікують від неї деніму – вона дає денім. Цього разу він поєднався з естетикою мас-маркету – шифоновими сукнями. Здається, їх не продавав тільки «Інтертоп», але тільки тому, що це магазин взуття. Таке відверте загравання з масовим споживачем – ніщо інше, як бажання продавати.

Під це словосполучення – «бажання продавати» – я б звела весь тиждень моди. Сезон FW’18/19 – це сезон, коли українська мода пішла назустріч бізнесу. Думаю, всі від цього тільки виграють.

Наталі Чуловська


fashion-редакторка сайту Cosmopolitan

Цей сезон UFW видався дуже сильним. У розкладі з’явилися нові бренди, наприклад, SIX. та Jardin Exotique. У стіни Мистецького арсеналу повернулися марки, які декілька сезонів були представниками іншого тижня моди – Ksenia Schnaider, T.Mosca і Katerina Kvit, Flow The Label та Elena Burba.

Щодо тенденцій, то дизайнерів продовжує надихати стиль 70-х (Elena Burba), 80-х (Poustovit) та 90-х (The Coat by Katya Silchenko). Успіх грузинського дизайнера Демни Гвасалії досі не дає спокою вітчизняним брендам. Проте я вважаю, що досить експериментувати на цю тему.

Наразі важко сказати, чи потрапили українські дизайнери у світові тренди на наступний сезон, тому що Київ уже втретє відкривав модний марафон перед показами у Нью-Йорку, Лондоні, Мілані та Парижі.

Українські тренди будуть такі: пальто (було помічено у PRZHONSKAYA, ARTEMKLIMCHUK, SIX.), денім (Ksenia Schnaider – їм поки немає рівних у роботі з денімом, Flow The Label та у цьому сезоні з цим матеріалом працювала Олена Рева), великі накладні кишені (можна знайти у Bobkova та Flow The Label), принти, створені українськими художниками (ELENAREVA вже вдруге співпрацювала з Настею Жеребецькою, а Lake Studio перенесли на шовк фрагменти картин Олега Грищенко).

Олександра Даруга


fashion-журналістка

У модному світі той час, коли неможливо визначити конкретні тренди – ніхто не має достатнього авторитету, аби називати щось, що «обов’язково потрібно» або «ні в якому разі не можна» носити наступного сезону. Втім, кожного сезону на модних інсайдерах все одно з’являється кілька оригінальних statement-pieces (звичайно, не нових, але мітко вицеплених з моди минулого сторіччя і переосмислених на новий лад), за якими можна помітити тих, хто «в темі». Майбутньої осені це будуть великі шарфи з лого/лозунгами/принтами – їх уже зробили Cover Number One, Askotaxist, Ksenia Schnaider, а на Kiev Fashion Days круту варіацію показали Chakshyn.

Щодо модного no-no для холодного сезону – натуральне хутро. У цивілізованому світі воно перетворюється на моветон, який може собі дозволити Кім Кардашьян, проте усі розумні бренди поступово відмовляються від подібної пропаганди жорстокості. Маю надію, що українські дизайнери скоро підхоплять цю хвилю.

Те, що такі «нежіночні» речі, як пуховики, стали популярними, яскравими, різноманітними, я щиро вважаю результатом феміністичних настроїв, що панують у суспільстві та поступово поширюються і в модній індустрії. Справжній фемінізм – це не лозунги на футболках, а стиль життя й поведінка, що не передбачає болю, застуди та інших видів пекла, через котрі має пройти жінка, щоб видаватися «модною». Круті мінімалістичні короткі куртки будуть в Elena Burenina, довгі та яскраві – у Jean Gritsfeld.

Оскільки одяг є прямим виразником стилю життя, в модних трендах продовжують розвиватися тренди соціальні: мікс спорту та краси, вишуканих тканин та street-style речей (наприклад – худі з тюлевою спідницею від Artem Klimchuk), eco-friendly ініціативи (на кшталт крутої колекції Ksenia Schneider, котра вже кілька сезонів підряд займається апсайклінгом). Цікаво розвиває тему апсайклінгу бренд Gibsh: його перша колекція запам’яталася усім шубою з футболок, і цей тренд став одним з основних у ДНК бренда. Цього сезону дизайнер зробив оригінальні та зручні одночасно джинси-шарф (це в тему до тренда утилітарності речей), а ще прикрасив джинси та худі написом «inequality», висміюючи нерівність, котра панує в модній індустрії. Це, до речі, теж важливий тренд – іронізувати за допомогою своїх луків, трохи сміятися і з себе, і з оточення.

Фото: UFW, Cаша Птааг, Олексадра Даруга

Матеріал Підготовлено за підтримки