The Village Україна в рубриці «Зовнішній вигляд» фотографує містян і просить їх розповісти про свій одяг, шопінг та улюблене місце в Києві. Героїня нового матеріалу – Анастасія Гранюк.

На Анастасії: пальто індивідуального пошиття, сорочка Monki, футболка Uniqlo U, штани Arket, кросівки New Balance 327, сумка A.P.C, сережки Pure, підвіска Tiffany, годинник із колаборації Timex і Carhartt

Про шопінг

Обожнюю купувати речі, я б навіть сказала, що в мене залежність. В основному купую за кордоном та онлайн, дуже рідко в Україні, переважно взуття. Час від часу звертаюсь до ательє та шию на замовлення. Коли були відкриті кордони, раз у сезон, літала до Берліна на шопінг. Для мене це столиця шопінгу, усі улюблені бренди та магазині представлені саме тут. Зазвичай на зворотному шляху в рюкзак уже нічого не вміщається, доводиться під час посадки всі обновки одягати на себе, щоби хоч якось закрити рюкзак і не платити за надвагу.

Люблю базові речі з якісних матеріалів, які можна цікаво обіграти. Тому мені близькі скандинавські бренди: Arket, Weekday, Acne Studios.

Після поїздки в Копенгаген я довго не могла усвідомити, як можна так просто і стильно одягатися, це ж банальна біла футболка та сині джинси, але з часом зрозуміла, що і футболки бувають різними, і ті самі сині джинси.

70% мого гардеробу складає Uniqlo, не знаю, як так сталось, але лінійка U – мій фаворит. Це той випадок, коли біла футболка ідеальна і за ціною, і за щільністю, і за формою. Іноді в мені прокидається підліток, тому в Берліні я заходжу в Carhartt, у них гарні базові речі, дуже подобається вибір худі та світшотів.

Із взуття я обираю New Balance, готова носити моделі 990, 991, 993 і купувати їх повторно. Узимку придбала 327 модель і не могла повірити, що кросівки не потрібно розношувати, нічого не натирає та не заважає. Якщо ще про взуття, то минулого року я придбала кеди Converse в колаборації із Comme des Garcons і досі не розумію, чому так тягнула з купівлею цієї моделі. Узагалі, мені здається, що я прагну стати колекціонеркою саме кросівок і кедів. Зараз одночасно думаю про Salomon xt-6, Veja або Acne Studios на липучках та оновленням своєї колекції New Balance 990 і не можу обрати.

З аксесуарів і сумок я кайфую від A.P.C, Bimba Y Lola й Acne. Три абсолютно різні бренди, але ще не було жодної колекції, з якої мені б не захотілось сумки чи рюкзака. Із прикрас я обираю українські Pure, Strarinsky або ж Tiffany.

Ставлюся до масмаркету дуже добре. Там можна одягнутися за невеликі кошти та закрити потребу. Щоправда, масмаркет в Україні – це щось дивне. Ніби товар такий, як і на європейських сайтах, а якість різна, ціна – теж. Тому я майже відмовилась від шопінгу в Україні та звертаю увагу більше на вітчизняні бренди

Серед українських брендів мені подобається Nuga, дівчата круто підходять до роботи із клієнтами та готові підшивати одяг під кожного. А для мого зросту та невеликої талії – це не просто бонус, це величезна перевага. Кайфую від Daily Sleeper і пишаюсь, що це український бренд. Спостерігаю за Katimo, на жаль, ще не вдалось нічого придбати на мій зріст 163, але з кожною колекцією я не покладаю надії.

Шопінг – це майже робота для мене, але дуже приємна. Я можу довго сидіти й обирати щось в онлайн-магазині. Проте ніколи не роблю спонтанних покупок. У мене є окрема тека, у яку додаю все, що приглянулося. Час від часу відкриваю її та розумію, що бажання купувати якийсь із товарів відпало. Але там є й такі речі, які вже декілька років хочу придбати, але не вдається знайти за гарною ціною. Узагалі, люблю обирати та купувати, але роблю це дуже усвідомлено.

У моєму вішлісті була сумка роки зо два, і все ніяк не вдавалось її купити, ціна була більшою, ніж я могла віддати. А цього року на чорну п’ятницю, на Farfetch я придбала її з -50% знижкою, ще й із безкоштовною доставкою. І так майже з усім, що коштує достатньо дорого в моєму гардеробі, можу роками готуватися до купівлі. Для мене кайф – у весь процес: від пошуку до оплати замовлення.


Пальто індивідуального пошиття

Цьому пальто вже мільйон років, усе не можу його змінити. Насправді про мільйон я жартую, але років 6–7 йому вже є. Шила на замовлення, хотілося чогось оверсайзного, але почувалася в ньому, як із чужого плеча. А зараз саме те. На ньому є сліди носіння, але мене це не бентежить. До речі, здається, що це найстаріша річ у моєму гардеробі


Сорочка – Monki

Вона із щільного вельвету й теж оверсайзна, хоча це XC. Мені подобається, що можу носити її під пальто та як верхній одяг


Футболка – Uniqlo U

Це чоловіча колекція, кращих футболок я не зустрічала. Раз у пів року оновлюю їх: замовляю нові кольори.


Штани – Arket

Купила під час останньої поїздки до Берліна. Зараз це найулюбленіші штани в гардеробі. Їхній склад – 100% шерсть, хоча так і не скажеш. Бонусом є пояс-резинка, яка затягується. Для моєї фігури кращого не вигадати.


Кросівки – New Balance 327

Міряла їх ще влітку 2020 року, коли вони тільки з’явились, але в іншому, фіолетовому кольорі. Увесь час я сумнівалася через колір, а взимку побачила, що в ЦУМі є ще варіанти – і ось тоді стався метч. Я придбала їх: і всю зиму, і половину весни вони в мене чекали потепління. Це та сама зручна пара взуття, яку не потрібно було розношувати. Зараз хочу такі самі, але сині.


Сумка – A.P.C

Про неї я думала роки два й на чорну п’ятницю цього року побачила на Farfrtch із -50% знижкою.


Сережки – Pure

Український бренд. Ношу їх і не змінюю вже понад рік. Люблю мінімалістичну біжутерію, яка доповнює, але не відволікає від загального образу


Підвіска – Tiffany

Це подарунок, який придбали в Барселоні. Завжди зі мною та завжди підіймає настрій.


Годинник – із колаборації Timex і Carhartt

Не знаю, як люди живуть без годинників, і самій незвично, коли забуваю надягти.

Про місто

На 24 році життя я дійшла висновку, що мені набрид Київ. Не весь, а його постійний рух, напруга, кількість людей. З одного боку, це круто, це правда місто з великою кількістю потенціалу та розвитку, проте на інтроверта з часом цей ритм починає тиснути. Коли вдається вибратись із Києва, з’їздити в інше місто навіть на два дні – це мене перезаряджає.

Але Київ уранці я обожнюю. Днями йшла Арсенальною, десь о 8:00 ранку, і зрозуміла, що це щось нереальне. Свіже повітря, пташки співають, трохи сонечка, у Маріїнці тільки бігуни. Власне, Арсенальну, Печерськ, Кловську я й обожнюю. Липки – то моє кохання. Тут є, де розгулятися, для кожного настрою в мене свій маршрут.

Я самопроголошена амбасадорка круасанів, люблю Bakehouse та їхню випічку, каву в Yellow Place. У мене свій стандартний набір: булка з шоколадом і фільтр. З кав’ярень також подобається 16 coffee та Frank, Pattern Coffee, особливо в моєму районі, на Дарниці. Це суперзатишне місце, де всі одне одного знають. Можна вийти з дому просто за кавою, а зависнути надовго. Час від часу я ходжу у«Світ кави», але для цього повинен бути особливий настрій.

З їжі люблю фо бо у Banh Mi, суші в Egersund, піцу в Mimosa, у T.C.Pizza. Але окреме місце в моєму гайді займає піца із супермаркету «Велика Кишеня».

Для друзів, які в місті вперше, я влаштую гастротур, адже вважаю, що в нас велика кількість крутих закладів. Спочатку вип’ємо кави у 16 coffee, а потім через сквер і парк Шевченка піднімемося до Золотих, підемо на велотрек і зависнемо в Pie Spot, а після зайдемо за коктейлями в T.C.

Або піднімемося через Костьольну до Арки дружби народів і будемо йти через увесь Поділ у «Дилетант». Здається, що це місце зі своїм європейським настроєм і постійним повним розсадженням гостей (мені ще жодного разу не вдалося сісти за стіл біля вікна). Найімовірніше, потім підемо в «Буду бургер» у «Сільпо» на Подолі. Мене важко здивувати бургером в Україні після берлінського Burgermeister, проте «Буду Бургер» вдалося.

Люблю з Арсенальної спуститися до Кловської, піднятися із Хрещатика до театру Франка й через Банкову до Маріїнського парку. Прогулятися через шоколадний будинок, сквером на Липській. Узагалі я часто гуляю одна, це мій спосіб відпочити від людей і міста, тому обираю найменш людні місця.

фото: Яніна Сич