Ви з другом разом ще зі школи, пройшли пів життя разом, але ви помічаєте, що спільних інтересів і цінностей стало настільки мало, що разом вам більше не цікаво. Ви подружилися з колегою з роботи, спочатку спілкування приносило задоволення, а тепер подруга щовечора дзвонить вам, кличе гуляти та хоче проводити всі відпустки разом. На відмови ображається. Друг щомісяця просить позичити невелику суму до зарплати й не повертає тоді, коли обіцяв.

Чи є подібні ситуації причиною припинити дружбу? Як зрозуміти, коли стосунки варто завершувати, а коли слід над ними попрацювати? Чи нормально просто припинити спілкування з людиною? Ці запитання ми поставили психотерапевтці.

Аліна Шумак

лікарка-психіатр, психотерапевтка


Коли пора завершувати дружні стосунки?

Стосунки – універсальні. Взаємини з партнерами, друзями, колегами працюють за однаковими правилами й механіками. Різниця лише в зонах перетину меж між людьми, де з’являється «ми», наприклад, де ми організовуємо спільний побут чи купівлі. У партнерських стосунках таких перетинів зазвичай більше, ніж у дружбі. Але будь-які стосунки існують за тими самими правилами. Відповідно, причини для завершення дружніх стосунків схожі на причини для завершення партнерських стосунків.

Головна з них – токсичність для одного з учасників стосунків. Ось критерії, за якими можна розпізнати токсичність:

1

Систематичне порушення кордонів навіть після того, як інша людина про це говорить

Наприклад, друг регулярно позичає у вас гроші та не повертає їх вчасно або не повертає взагалі. Подруга мало не щовечора дзвонить вам поскаржитися на свого хлопця чи керівника, не цікавиться вашими справами й ображається, коли ви кажете, що зараз зайняті й не можете розмовляти.

2

Насилля

Фізичне насилля рідко зустрічається в дружніх стосунках, однак психологічне насилля в більших чи менших проявах дуже часте явище. Уявімо двох подруг, одна може вилити душу іншій, отримати підтримку та розуміння в скрутній ситуації. А коли інша починає говорити про свої труднощі, постійно зустрічається із фразами на кшталт: «Та не вигадуй собі проблеми, в тебе все добре, те, про що ти хвилюєшся, взагалі не важливо». Ще один приклад: ви не любите спілкуватися телефоном і кажете про це другові, а він регулярно дзвонить вам поспілкуватися. Коли ви відмовляєте, він ображається та каже: «Зажди тобі не до мене!». Ви пояснюєте, що ваші дружні стосунки для вас важливі, просто ви б хотіли спілкуватися в переписці або зустрічатися наживо, а друг продовжує вам надзвонювати, бо хоче спілкуватися саме так. Це теж різновид насилля, хоч і здається незначним.

3

Зневажливе ставлення

Наприклад, подруга постійно критикує ваш зовнішній вигляд або знецінює вашу роботу словами, на кштакт: «Та кому це взагалі треба?». Або ж друг постійно насміхається з того, що ви вирішили стати веганом.

Ми часто говоримо про емоційно залежні стосунки в контексті партнерських взаємин. Але так само може відбуватися в дружбі, коли один з учасників цих стосунків занадто сильно прив’язується до іншого. Така людина хоче мало не весь свій вільний час проводити з другом чи подругою й ображається, коли їй у цьому відмовляють. Також це може виражатися в ревнощах до інших людей з оточення друга чи подруги. Емоційно залежна людина нібито намагається злитися з другом чи подругою. Інша людина своєю чергою відчуває, ніби її душать і не дають свободи. З такими людьми складно дружити, хоча й поводяться вони так не зі зла. Вони справді відчувають величезну потребу в другові, з якою не вміють обходитися інакше.

Тікати чи з’ясовувати стосунки?

Усе це – лише крапля в океані всіх контекстів, які можуть виникати в дружніх стосунках і призводити до її розриву. Однак жодна з цих ситуацій не є причиною різко обірвати стосунки, не спробувавши над ними попрацювати. Виняток – систематичне насилля.

Зазвичай раптове розірвання контакту чи ігнорування іншої людини – це пасивно-агресивний спосіб покарати іншу сторону, а не завершити стосунки. Стосунки закінчуються тільки тоді, коли люди це обговорили.

Іноді в однієї сторони може з’явитися бажання взяти паузу в дружніх стосунках. Бажання відсторонитися свідчить про напруження в стосунках, з яким чомусь людина не може обійтися інакше, окрім як дистанціюватися. В деяких ситуаціях це справді потрібно, але якщо не розібратися з причиною, потреба відсторонитися виникатиме знову та знову. Пауза – це такий собі пластир для стосунків, який приховує симптом. Але рано чи пізно доведеться розбиратися із хворобою.

Коли в дружніх стосунках щось не влаштовує, є сенс проговорити це й спробувати домовитися про те, як зробити спілкування комфортним і приємних для обох сторін.

Будувати стосунки та перебувати в них – це важлива навичка, що лише на 10% залежить від особистості іншої людини. Решта 90% – це те, як ми обходимося зі стосунками. Це не означає, що наші правильні дії гарантують міцну дружбу, але ми можемо зробити так, щоб у тих обставинах, які є, ці стосунки були для обох сторін максимально комфортними.

Тож насамперед необхідно сказати другу чи подрузі, що саме вас не влаштовує. Це можна зробити в контексті неприємної для вас ситуації, якщо градус емоцій не надто високий. Наприклад, подруга вкотре робить зауваження про вашу зовнішність, а ви відповідаєте: «Мені неприємно, коли ти так говориш. Будь ласка, не роби так, це мене зачіпає».

«Зливатися» щоразу, коли вам пропонують зустрітися, – неекологічний варіант

Якщо ситуація емоційно складна, краще відкласти розмову на декілька днів. Уявімо, що друг вам дзвонить і розповідає про те, що опинився у справді тяжкій ситуації. Ви розумієте, що цього разу все серйозно й вислуховуєте його, хоча вам і набридло, що друг постійно скаржиться на життя. Коли емоційний градус спаде, через декілька днів можна обговорити це: «Пам’ятаєш. нещодавно в тебе трапилася неприємна ситуація і я тебе вислухав? Я розумію, що тобі складно, але хотів би отримувати розуміння і з твого боку також. Мені буває нелегко слухати про твої проблеми. Я б хотів мати можливість іноді відмовляти тобі в розмові».

Часта причина завершення дружби – коли людям стає просто нецікаво разом. Так трапляється з друзями дитинства, які виросли, змінилися й більше не мають спільних інтересів. Або ж із дружбою, що виникла лише на одному інтересі. Наприклад, людина починає кататися на сноуборді, знаходить друзів серед райдерів, а коли випадає зі спорту й намагається підтримувати спілкування з цими людьми, виявляється, що говорити нема про що.

Якщо в такому випадку одна сторона намагається підтримувати стосунки, а інша хоче припинити спілкування, це також варто проговорити. Просто «зливатися» щоразу, коли вам пропонують зустрітися, – неекологічний варіант. Може здаватися, що прямо сказати про те, що стосунки вичерпали себе й ви більше не хочете підтримувати спілкування з людиною – це дуже неприємно. Втім, це лише одномоментна неприємність, а постійно «зливатися» – це неприємність, розтягнута в часі, яка ще довго вас переслідуватиме.

Як говорити про завершення стосунків?

Якщо ваше рішення припинити стосунки неочікуване для іншої людини, ви зачепите її почуття незалежно від того, в якій формі про це скажете. Але якщо ви вже говорили про те, що вас не влаштовує, робили спроби налагодити контакт і встановити нові правила, однак це не спрацювало, для другої сторони ваше рішення завершити стосунки вже не буде сюрпризом. Так робота над стосунками полегшує розставання.

Можна будувати цю розмову так: «Ми спробували змінити ось це і це, але я відчуваю, що мені все одно некомфортно в цих стосунках. Схоже, нам не побудувати близькі взаємини й краще залишатися просто знайомими. Ми можемо перетинатися десь у компанії, але я відчуваю, що дружити, як раніше, ми не зможемо».

Дуже важливо говорити
«Я-посланнями», замість звинувачень – тобто про те, що відбувається зі мною, що я відчуваю

Дуже важливо говорити «Я-посланнями», замість звинувачень – тобто про те, що відбувається зі мною, що я відчуваю. «Я відчуваю, що в таких ситуаціях моя свобода обмежена», замість: «Ти постійно обмежуєш мою свободу». «Я відчуваю, що не отримую від тебе розуміння», замість: «Ти думаєш лише про себе, а мене не розумієш».

В окремих випадках для з’ясування стосунків може знадобитися третя сторона. Це може бути психотерапевт у парній терапії. На парну терапію найчастіше звертаються партнери, але насправді немає різниці, люди живуть разом, займаються сексом і виховують дітей разом чи дружать із першого класу. Стосунки – є стосунки. Якщо потрібно владнати формальну сторону конфлікту, пов’язану з грошима, розписками чи іншими зобов’язаннями, може знадобитися допомога медіатора.

Ілюстрації: Ouch