Вірити в нашестя прибульців чи звинувачувати Біла Гейтса в чипуванні – здається, що саме так звучить параноя. Однак у реальності ми всі здатні до надумування та фантазування, адже параноя – одна з базових функцій психіки.

У новому тексті пояснюємо, чому параноїдальний тип особистості не довіряє нікому, навіть близьким, чому ці люди обрали такий спосіб адаптації і як правильно будувати з ними стосунки.

*Текст статті не дублює зміст подкасту.

#7 За мною постійно стежать –  що відчувають люди з параноїдальним типом особистості

слухай на зручній платформі

#7 За мною постійно стежать – що відчувають люди з параноїдальним типом особистості

слухати

Ілля Полудьонний

психолог, сертифікований гештальт-терапевт, співзасновник платформи онлайн-терапії Treatfiled

Ілля Полудьонний

психолог, сертифікований гештальт-терапевт, співзасновник платформи онлайн-терапії Treatfiled

Альона Галіцина

медична психологиня, гештальт-терапевтка

«Я не злюся, це світ хоче мені зла»: що відчуває параноїдальний тип особистості

Ілля Полудьонний

Почати пояснювати, як влаштований параноїдальний тип особистості, варто з пояснення параноїдального процесу, який лежить у його основі. Параноїдальний процес – це витіснення негативних переживань, які людина проєктує на зовнішній світ чи оточення.

Наприклад, у когось дуже багато злості та гніву. Переконання про те, що злитися – це погано, не дають змоги повною мірою прожити це, людина придушує свої почуття. Відтак гнів оформлюється у вигляді проєкції – приписується не собі, а світу. Так людина знімає напругу: «Я не злюся, це вони бажають мені зла».

Люди, у яких параноїдальний тип особистості домінує, постійно очікують атаки від світу, є підозріливими. Їм властиво приписувати світу агресивність і злість. Таким людям спокійніше жити, думаючи, що десь є група психопатів, які працюють над знищенням населення, але вони знають, що роблять, контролюють процес. Аніж жити у світі, де повний хаос, і треба визнати, що ніхто нікого не контролює.

Сам по собі параноїдальний процес є природним продовженням еволюційних механізмів. Наша фантазія та попередній досвід допомагають краще переосмислити або зрозуміти певні явища, яких ми не бачили. Наприклад, існування мамонтів.

В основі параноїдного процесу лежать два захисних механізми – це проєкція та реактивне формування. Здорова психіка може переживати одночасно два протилежні почуття: я злюся та я люблю. Реактивне формування відбувається, коли сильне почуття розщеплюються на полюси «плюс» і «мінус».

Коли хтось переживає дуже сильне почуття, яке для нього є неприйнятним, то для захисту полюс перевертається і стає протилежним. Наприклад: «Я тебе не люблю, я тебе ненавиджу» чи «Я не закоханий у дівчину друга, я її недолюблюю», «Я не люблю чоловіків, я ненавиджу геїв».

Параноїдальний спосіб адаптації легко пояснити на прикладі пандемії коронавірусу. Люди, яким притаманний такий спосіб адаптації, почнуть шукати теорії змов, звинувачувати владу тощо. Дуже багато тривоги та невизначеності, які людина не може пережити чи усвідомити, будуть спроєктовані в такі фантазії: «Мені дуже страшно та тривожно, значить, хтось хоче мені нашкодити».

Дитина, коли вперше зустрічається з темою смерті, може відчувати страх через втрату близьких. Упоратися з цим почуттям до кінця не може, тож починає витісняти цей страх. Тоді ж з’являються монстри, які живуть під ліжком, чи привид у шафі. Це здорова параноя, яку всі ми пройшли.

Як виникає параноїдальний тип адаптації?

Ілля Полудьонний

Люди з параноїдальним типом особистості народжуються з певною схильністю до такого способу адаптації. Однак це посилюється умовами, у яких людина виросла.

Люди з параноїдальним типом часто досить дратівливі, активні, легко емоційно збуджуються. Найчастіше в їхньому дитинстві було дуже багато заборони на прояв почуттів. Наприклад, авторитарно-маскулінна сім’я або ж дуже сувора директивна мама. Можливо, дитина також піддавалася емоційному чи фізичному насильству.

Сім’я могла знецінювати або висміювати різні емоції. Дитина навчилася тримати в собі все, а за вродженої реактивності енергії утворюється багато, тож вона виходить через проєкцію: «Ці хлопці точно бажають мені зла», хоча насправді це: «Я злюся, бо вони зі мною не граються».

Континіум параноїдальності: де норма, а де патологія?

Зелена зона

Параноїдальна акцентуація характеру

Людям важко довіряти комусь або чомусь, однак вони це усвідомлюють. Сприймають як частину свого характеру та розуміють, що за цим стоїть страх або невпевненість.

«Мені складно довіритися, але я розумію, чому так відбувається».

Помаранчева зона

Параноїдальний розлад особистості

Людям здається, що їм хочуть заподіяти шкоду. Усюди шукають приховану загрозу, навіть у дрібницях. Тотальна недовіра до світу, яку людина не усвідомлює.

«Я не довіряю світу, усі навколо бажають мені лише зла».

Червона зона

Параноїдальна шизофренія

Розлад, коли людина має нав’язливі ідеї щодо постійної загрози. Їм здається, що хтось хоче їх отруїти, за ними слідкують, а близькі люди – агенти спецслужб, які планують на них замах.

«Мене хочуть вбити, я точно це знаю».

У світі багато загроз, як очевидних, так і ні. Тому не тільки параноїдальному типу особистості буває страшно. Тільки уявіть, якщо в одну мить у світі зникнуть усі гаджети, які давали змогу нам лінуватися скільки завгодно. Уявили й обійняли свій смартфон?

Завдання:

COMFY запропонував Марку, Іллі й усім читачам розробити свою стратегію виживання у світі без гаджетів. Що ж вигадали Марк та Ілля? Час перевірити вашу інтуїцію та вгадати вибір ведучих.

Як прокинетеся зранку, якщо немає ні будильника, ні смартфона з будильником, а вам треба вчасно потрапити на роботу?

Тривога – найкращий будильник

Не буду лягати спати – відісплюся в офісі

У сусідів є собака, яка будить мене о п’ятій ранку краще за будь-який будильник

Так, ви маєте рацію. Саме це відповів Марк

А ось і ні! Марку допоможе прокинутися тривожність

Ви не вгадали. Замість собаки Марка будить тривожність.

Тривога – найкращий будильник

Не буду лягати спати – відісплюся в офісі

У сусідів є собака, яка будить мене о п’ятій ранку краще за будь-який будильник

Дійду на своїх двох. Усього кілька днів, і я на місці!

Який офіс? Тепер моя робота – полювати на кабанчиків

Я кмітливий, сконструюю з підручних матеріалів велосипед

Ви таки прокинулися, тепер час їхати на роботу. Живете ви на Правому березі, а працюєте – на Лівому. Як дістанетеся до офісу, коли немає машини чи самоката?

Дійду на своїх двох. Усього кілька днів, і я на місці!

Який офіс? Тепер моя робота – полювати на кабанчиків

Я кмітливий, сконструюю з підручних матеріалів велосипед

Гарна ідея, але Марк з Іллею вирішили, що в догаджетовій добі полювати на кабанчиків вигідніше.

Це справді так. Ведучі саботують роботу, бо без гаджетів ми ніби опиняємося в кам’яній добі, де зовсім інші пріоритети

Ви впевнені, що доїхали би на цій штуці до кінця вулиці? Ведучі вирішили не витрачати час на сумнівні винаходи та піти на полювання

Попрацювати – попрацювали, а тепер час для відпочинку. У вас удома запланована вечірка, на яку ви запросили купу друзів. Як упораєтеся з підготовкою без гаджетів?

Не люблю прибирати, тепер я можу це для себе легалізувати

Витру пил сорочкою. Однаково вона мені більше не знадобиться

Викину кістки після їжі, і до вечірки готовий!

Ой, ні! Марк та Ілля не проведуть вечірку в безладі. Вони, як належить жителям первісного світу, викинуть кістки після їжі зі своїх «печер».

Радикальне рішення, але ні. Ведучі вигадали інший спосіб навести лад у квартирі – викинути кістки після їжі. Думаємо, що саме так і робили наші пращури.

Це правильна відповідь. Прибирання на мінімалках – майстер-клас від Іллі та Марка.

Не люблю прибирати, тепер я можу це для себе легалізувати

Витру пил сорочкою. Однаково вона мені більше не знадобиться

Викину кістки після їжі, і до вечірки готовий!

Слухайте, як із цими й іншими запитаннями впорались ведучі в сьомому епізоді подкасту «Простими словами», який ми створюємо за підтримки ритейлера побутової техніки й електроніки COMFY. Добре, що ми можемо лишатися лінивими дупцями та користуватися гаджетами для того, щоб готувати їжу, добиратися на роботу та влаштовувати домашні вечірки в прибраній квартирі. А ще – прокидатися від будильника, а не від тривоги. Техніку для дому та не тільки можна придбати в магазинах COMFY та нових COMFY-Точках. У кожній Точці поруч із домом чи офісом – понад 2000 гаджетів.

Як живуть параноїдально організовані люди?

Альона Галіцина

Люди з параноїдальним типом – це не завжди ті, хто вірить у чипи Біла Гейтса, інопланетян чи вежі 5G. Параноїдальні риси характеру можуть бути притаманні кожному з нас і проявлятися в буденних ситуаціях. Наприклад, коли ми не розповідаємо про свої плани, не ділимося особистою інформацією про місце роботи чи район проживання.

Коли параноїдальний тип особистості домінує, людина відчуває дуже багато сумнівів, постійно в очікуванні чогось поганого, насторожена. Усю провину за проблеми, які можуть виникати, перекладає на інших. Часто це люди без почуття гумору, не здатні до самоіронії.

Такі люди переконані, що в них є погана сторона особистості, яку потрібно ретельно приховувати. Тож ця тотальна недовіра є способом захистити та приховати від інших свою слабкість. І з цього вже випливають найбільш поширені для них риси характеру.

Недовірливість

Людина завжди готова до найгіршого, і це дає змогу контролювати ситуацію, ніби вона в будь-який момент готова до чогось поганого. За допомогою такого типу мислення, побудови життя та недовіри, вони перебувають у безпеці.

«Я завжди готуюся до поганого, тому можу бути в безпеці».

Скрупульозність

У роботі можуть часто перевіряти кожну деталь, адже не довіряють ні собі, ні іншим. Зробити щось неправильно – це показати свою слабкість.

«Я не хочу допустити ані найменшої помилки, щоб не стати вразливим».

Лідерство

Люди з таким типом часто розумні й упевнені в тому, у що вірять. Вони легко переконують інших і стають лідерами.

«Я кращий за інших, бо знаю більше».

Поверхневість

В особистих стосунках. Їм важко будувати близькі стосунки через постійну підозріливість та недовіру.

«Мене точно зраджують, треба лише знайти докази».

Самовпевненість

Яка часто є фейковою. Вони не зізнаються у своїх слабкостях, однак проєктують їх на інших. Відчуваючи свою слабкість, нав’язують її іншій людині. І так ніби стають кращими за неї.

«Вони такі самотні. На це огидно дивитися».

Конфліктність

Параноїдальний тип схильний до суперечок, сварок і конфліктів.

«Я всім доведу, що вони неправі».

Як будувати стосунки з параноїдальним типом особистості

Робота

Як поводяться:

З ними складно співпрацювати. Прагнуть до влади та лідерства, вважають, що ніхто нічого не розуміє.

Можуть провокувати сварки та конфлікти на рівному місці.

Постійно транслюють внутрішню напругу, ворожнечу та недовіру.

«Що ти хочеш від мене насправді?»

Як взаємодіяти:

Показувати свою довіру та визнання, але не словами, а діями: просити про допомогу, дати важливе завдання. Не критикувати та не жартувати з них. Бути відкритим і прямо говорити, що треба.

«Мені незручно тебе просити, але чи міг би ти завтра допомогти мені зі звітом?»

Дружба

Як поводяться:

Важко довіряти, відтак важко будувати близькі стосунки. Однак це не означає, що вони не здатні на таке.

Часто стосунки бувають досить поверхневі.Схильні до перевірок і підозр, однак роблять це не на показ, а просто спостерігають.

«Я не можу бути до кінця впевненим у цій дружбі. Довіритися – означає показати свою вразливість».

Як взаємодіяти:

Не ображатися на підозріливість, намагатися зрозуміти та прийняти. Не підставляти, виконувати свої обіцянки. Бути чесним, не приховувати нічого.

«Розумію, що в тебе можуть бути сумніви. Але наша дружба для мене важлива, я з тобою чесний».

Романтичні стосунки

Як поводяться:

Схильні до ревнощів і постійних перевірок. Не пробачають помилок і брехні. Не завжди можуть розслабитися та довіритися.

«Я підозрюю, що ти мене зраджуєш. Покажи мені свій телефон».

Як взаємодіяти:

Ставитися з розумінням. Відстоювати свої кордони. Відверто говорити про свої почуття та невдоволення.

Говорити про те, як параноя партнера шкодить вам.

«Ти мені не довіряєш, це неприємно. У тебе є причини в мені сумніватися?»

Сім’я

Як поводяться:

Найчастіше складні, конфліктні стосунки. Батьки з параноїдальним типом будуть нав’язувати свої переконання. Діти з параноїдальним типом будуть уникати спілкування з батьками, бачитимуть у них загрозу.

«Ти робиш усе неправильно. Послухай мене – розкажу, як треба жити».

Як взаємодіяти:

Зрозуміти та прийняти особливості рідних. Не нав’язувати свої принципи.

Знижувати рівень напруги, не зачіпати гострі теми. Не критикувати особистість.

«Я знаю, що ти добре розбираєшся в людях, але поговорімо про щось інше».

Неофіційний спосіб визначення себе – це лінива дупця. Думаємо, знайома та рідна категорія для багатьох :)

Нові COMFY-Точки в Києві:

  • ТЦ Smart Plaza Polytech, метро «Політехнічний Інститут», пр. Перемоги, 26
  • вул. Андрія Малишка, 4/2, метро «Дарниця»
  • вул. Теодора Драйзера, 8
  • ТРЦ «Аладін», метро «Позняки», вул. Михайла Гришка, 3А
  • ТЦ NOVUS, село Софіївська Борщагівка (Київська область), вул. Соборна, 120
  • ТЦ NOVUS, метро «Осокорки», пр. Миколи Бажана, 8-А

Нові магазини COMFY в Києві:

  • ТРЦ Ocean Plaza, вул. Антоновича, 176
  • ТРЦ Respublika Park, Кільцева дорога, 1В

COMFY-Точки – це...

  • мінімагазин і максісклад
  • понад 2000 товарів у кожній Точці дорогою на роботу чи додому
  • можливість день у день забрати інтернет-замовлення або зробити купівлю найбільш популярних товарів
Ліниві дупці купують техніку тут

Матеріал підготовлено за підтримки