Другий сезон подкасту «Простими словами» присвячений захисним механізмам психіки. У 13 епізоді ми говоримо про інтелектуалізацію. Це захисний механізм, який допомагає ізолюватися від складних переживань за допомогою інтелекту.

Інтелектуалізуючи, людина зменшує об’єм почуттів до певного мінімуму, говорить про них, але доступу до їхнього проживання не має. Більшою мірою людина проживає свої відчуття розумом. Для чого потрібен цей захисний механізм, як він працює та чи круто інтелектуалізувати, слухайте в новому епізоді подкасту.

Підписуйтеся на телеграм-канал про подкасти «Міністерство подкастів України»

Підтримай подкаст
«Простими словами» на Patreon

Що таке ізоляція афекту

Афект – це великий емоційний матеріал. Ізоляція афекту – це спроба психіки скомпенсувати сильну емоційну напругу та сховати її у своєрідну капсулу. Це нормальний еволюційний механізм, який дуже потрібен, оскільки в деяких ситуаціях афекту може бути забагато й з ним треба якогось справлятися.

Наприклад, якщо лікар-хірург щоразу буде глибоко усвідомлювати, що він зараз розрізає людське тіло, він недовго зможе так працювати. Існує думка, що в багатьох лікарів цинічний і чорний гумор. Насправді це спосіб ізолювати афект, зменшити значимість того, що відбувається.

Лікар розуміє, що він зараз ріже живу людину, але це знаходиться десь на периферії. Бо, якщо лікар буде з переживаннями та почуттями ставитися до того, що він ріже живу людину, це буде моторошно, оскільки в цьому велика кількість страху та жаху.

За допомогою цього захисного механізму людина ізолюється від сильних вражень. Також приклад ізоляції афекту спостерігається у військових на війні. Якщо військові не будуть ізолювати свої переживання, вони не зможуть виконувати свої обов’язки.

Що таке інтелектуалізація

Інтелектуалізацією називається варіант більш високого рівня ізоляції афекту від інтелекту. Інтелектуалізуючи, людина зменшує об’єм почуттів до якогось мінімуму, не маючи доступу до їх переживання. Але це не означає, що людина не усвідомлює свої почуття. Вона їх усвідомлює, але через розум.

Людина, яка інтелектуалізує переживання, ніби говорить про те, що зараз відчуває, але говорить про це як робот. Наприклад, Ілон Маск запустив ракету й на відео ми бачимо, як він цьому радіє, стрибає, у нього сльози. А людина, яка інтелектуалізує, скаже байдужим тоном: «Мені дуже радісно, і я в захваті від наших результатів». Тобто людина буде говорити про свої відчуття, але так, що це не викликатиме будь-якої емпатії.

З боку може здатися, що людина лицемірить, але насправді вона дійсно може відчувати багато почуттів, просто вони інтелектуалізуються. Людина говорить про почуття в зменшеному об’ємі, серцем ніби не маючи доступ до них. Більшою мірою людина проживає свої відчуття розумом. Наприклад, людина може розповідати про якісь жахливі або трагічні події зі свого життя байдужим тоном: «Це було жахливо».

Інтелектуалізувати круто?

Може здатися, що людина, яка інтелектуалізує свої почуття, дуже свідома, зріла, розумна, настільки себе усвідомлює та приймає, але це не так. Людина говорить про свої почуття, але не має доступу до цих переживань. Вона може говорити про свої відчуття, намагатися їх пояснити замість того, аби відчути їх сповна. Можливо, це круто, оскільки є можливість інтелектуалізувати свої почуття замість того, щоби відчувати деякі з них. Але так людина не проживає свої почуття та не отримує досвід.

Коли людина інтелектуалізує, вона збагачує свою розмову, але доступу до переживань і досвіду це не дає, оскільки інтелектуалізація відрізає від почуттів. Здається, що плюс інтелектуалізації в тому, що можна утримуватися від складних переживань, але в такий спосіб життя виявляється обмеженим від великої кількості емоційних контактів і переживань. Через це інколи розпадаються сім’ї, оскільки одному партнеру може не вистачати емоційного зв’язку від людини, яка інтелектуалізує свої почуття. Це не дозволяє просунутися далі у стосунках.

У терапії людина може говорити спокійним тоном про те, що в неї померла близька людина або покинув партнер. Може здатися, що це фальш і людина не може говорити так про горе, але терапевту одразу зрозуміло, що це інтелектуалізація. Якщо людина застряла в інтелектуалізації горя, можна спробувати повернути її способом віддзеркалення. Наприклад, сказати: «Схоже, ти дуже горюєш» або «Схоже, тобі дуже страшно / боляче». Звичайно, що терапевт це говорить, коли емпатує й переживає гострий біль усередині. Якщо змогти утримати людину в цьому переживанні, тоді в неї з’явиться міст до проживання цих почуттів. Людина може почати сильно плакати, оскільки з’являється доступ до цього болю.

Може здатися, що інтелектуалізація – це класно, оскільки допомагає зробити так, щоб не боліло. Але якщо не болить, отже, відмирає. Біль – це індикатор чутливості. Хтось вважає прекрасним, якщо можна нічого не відчувати. Але разом із цим вирізається досвід пам’ятати з теплом про близьких, не з’являється доступу до горювання, печалі. Людина не може асимілювати цей досвід.

Інтелектуалізація допомагає захиститися в кризових моментах, завдяки чому людина не втрачає розсуду. Переважно цей захисний механізм притаманний інтелектуальним людям, оскільки інтелектуалізація розглядається як захист его. Люди, які можуть інтелектуалізувати, мають дуже сильні его та психіку.

Інтелектуалізацію можна помітити, коли ти нічого не відчуваєш. Людині, яка інтелектуалізує, важко помітити це без допомоги інших. Люди починають із цим працювати, коли такий спосіб захисту призводить до кризи та неможливості задовольнити важливі потреби. Коли вони потрапляють у великий емоційний фон, у них можуть траплятися панічні атаки.

Наприклад, як у фільмі «Залізна людина», головний герой Тоні Старк постійно інтелектуалізує, а в другій частині починає відчувати свої почуття. В одному епізоді йому стає погано, він підходить до костюма залізної людини й перевіряє, що з ним, говорить: «Серце в нормі», – знову ж таки інтелектуалізуючи. А робот діагностує йому панічну атаку, на що герой відповідає: «У мене панічна атака?» Так буде відчувати себе людина, яка зазвичай інтелектуалізує. Це добре, коли афект не дуже сильний, а коли емоційного матеріалу дуже багато, людину може знести й вона відчуватиме це фізично: можуть бути панічні атаки, підвищення температури, біль.

Чому інтелектуалізація стає основним способом захисту

Причиною може бути травма. Наприклад, людина пережила емоційно складні події, тому їй довелося звузити свої переживання, бо інакше було б дуже боляче. Або людина жила в середовищі, яке травмувало та причиняла багато душевного болю. Тоді людина відчуває біль, але звужує це відчуття за допомогою інтелектуалізації, наскільки це можливо.

Іноді причиною інтелектуалізації як провідного захисного механізму стає беземоційна, нечутлива обстановка в родині, у якій росте дитина. Це беземоційне тло створює враження, що це норма. Тому багато хто дивується, коли зустрічається з емоційними людьми та теплою, емоційною обстановкою в сім’ях.

Що почитати на цю тему

Лоренс Ріс

«Гітлер і Сталін. Тирани та Друга світова війна»

У цій книзі багато про те, як відсутність емоцій та емоційного життя може впливати на рішення, які ухвалює людина. У ній описується конфлікт двох світоглядних моделей, комунізму та нацизму, і детально розбираються контексти двох сторін. Тоді в людей було багато заборон на сильні соціальні почуття й найголовніший був обов’язок перед державою. Це безумовно вплинуло на наше сьогодення й бум психотерапії, яка стала одним із інструментів лікування травм поколінь.

Деніел Кіз

«Квіти для Елджернона»

 Герой має затримку психічного розвитку, що помітно на початку. У процесі він набуває інтелекту, розповідь стилістично розвивається відповідно до того, як розвивається персонаж, і самого персонажа та його емоцій стає більше.

Що подивитися на цю тему

Серіал

«Шерлок Холмс» від BBC

 Серіал показує героя з гіпервираженим захисним механізмом інтелектуалізації. Холмс задовольняється тим, що не відчуває, але з іншого боку, сценаристи показують, як це робить його життя нестерпним.

Фільм

«Залізна людина» (режисер Джон Фавро)

 У фільмі можна побачити інтелектуалізацію в головного героя Тоні Старка.

Новий сезон «Простими словами»

Apple Podcasts, SoundCloud,
Spotify, Google Podcasts

ПРОДЮСЕР: Тарас Галаневич

ВЕРСТКА ТА ДИЗАЙН: Яніна Сич

ОБКЛАДИНКА: Альбіна Колесніченко

Текст: Анастасія Шумілова

ВЕДУЧІ: Марк Лівін, Ілля Полудьонний