Через виховання та соціалізацію, наша сексуальність часто буває обтяжена страхами, стражданнями й травматичним досвідом. За словами психотерапевтки Ольги Хайдукової, людям іноді буває складно дозволити собі навіть те, що дуже хочеться. Наприклад, спробувати щось нове в сексі.

Звідкілясь усередині з’являються фрази: «Так не можна» або «Що люди подумають?». Важливу роль у цьому процесі відіграють інтроєкти. Що це та як воно працює?

Слухайте детальну розмову про заборону та дозвіл у нашому подкаст-шоу «СЕКСУАЛЬНИЙ ПОДКАСТ».

Що таке інтроєкт, яка його роль у формуванні сексуальності?

Інтроєкт – це бажання, судження, настанова чи заборона, які людина засвоїла не зі свого досвіду. У дитинстві – це спосіб виховання моральності, наприклад: «Не обманюй», «Ти маєш бути хорошою», «Не кради». Хороші інтроєкти – це коли людина в дорослому житті усвідомила настанову, пережила та зробила своїм правилом. Погані інтроєкти – це коли людина не усвідомлює заборони, але продовжує жити з нею.

Наприклад, у підлітковому віці мама застала сина за мастурбацією.

Вона відреагувала різко, присоромивши його чи навіть покаравши. Наприклад: «Тобі не можна грати за комп’ютером». Водночас вона не пояснила, що відбувалося, ймовірно, тому що не знала, як діяти в таких ситуаціях. Результат: син отримує повідомлення про небажану поведінку, усередині укріплюється несвідомий зв’язок: «мастурбація = сором». Це може вплинути на все його подальше сексуальне життя.

Як правило, дитина отримує інтроєкти від значущих дорослих – батьків, вихователів, учителів, і, не замислюючись, намагається слідувати їм. Позбутися інтроєкту можна лише усвідомивши. Наприклад, хлопець зрозуміє на власному досвіді, що нічого поганого не робив, і житиме у своє задоволення.

Сексуальність часто перевантажена такими настановами. Вони живуть усередині у формі наказів і заборон. «Не чіпай себе там», «Секс – це гидко», «Завагітнієш – я тебе вб’ю» та багато інших.

Якими бувають заборони

Психотерапевти Боб і Мері Гулдінг у книжці «Психотерапія нового рішення» зазначають, що більшість заборон діти отримують від дорослих невербально й не прямо, через їхні почуття. Наприклад, батько застав доньку за переглядом порно. Він розгнівався, але при цьому нічого не пояснив, різко вийшовши з кімнати. У такий спосіб батько ніби спробував вимкнути в дитини природний інтерес до пізнання власної сексуальності. Це повідомлення: «Не будь собою».

На думку Боба і Мері Гулдінг, існує 12 заборон, які ми можемо отримувати від значущих дорослих:

Не живи = Не існуй.

У повсякденному житті ця настанова лунає різкими й неприємними фразами: «Очі б мої тебе не бачили», «Зникни звідсіля», «Я тебе вб’ю». Причини: від небажаної вагітності до травм під час пологів чи важкої ситуації в сім’ї через народження дитини.

Не будь собою!

У повсякденному житті це слова: «От якби ти була хлопчиком, ми б ганяли з тобою у футбол» або «Подивися на Сашу, який він хороший, не те, що ти». Причини: батьки хотіли іншу дитину, але внутрішньо не змирилися з цим.

Не будь дитиною!

Це інтроєкти: «Не будь дитиною», «Дорослі хлопчики не плачуть», «Подорослішай нарешті» і так далі. Причини: від важкого дитинства батьків, які так і не пережили дитячий період; це повідомлення дорослого: «У цьому будинку може бути лише одна дитина, і це я».

Не дорослішай

Найчастіше ця заборона накладається на єдину або останню дитину в сім’ї. Вона стосується бажання батьків відчувати себе молодими та потрібними. Дорослішання дитини сприймається як кінець молодості.

Не досягни цього!

Це заборона успіху та досягнення цілей. В основі, як правило, ревність батьків до результатів дитини.

Не можна = Нічого не роби

Це повідомлення про небезпеку світу. Дитині в такій парадигмі нічого не можна або ж їй краще нічого не робити, щоб не наражатися на небезпеку. Такі дорослі виростають пасивними до життя й у складних ситуаціях, коли потрібно діяти, роблять навпаки.

Не вилазь!

«Будь скромним», «Мовчи, коли дорослі говорять», «Не лізь». Як правило, такі дорослі можуть бути крутими виконавцями, але ніколи не погодяться на роботу на провідних ролях.

Не зв’язуйся!

«З тобою важко», «У тебе складний характер», «Ти не такий, як усі». Це повідомлення. Навіть якщо в певні моменти дитинства це може дати дитині відчуття особливості, у дорослому віці інтроєкт може відгукнутися самотністю та болем.

Не будь близьким!

Ця заборона може з’явитися, коли між дитиною та дорослим немає фізичної близькості, коли не можна обійматися, пестити, торкатися. Часто ця заборона звучить як: «Нікому не можна довіряти». Навіть якщо дитина приймає такого дорослого, усе одно виростає з недовірою до світу: «Нікого не можна пускати у своє життя».

Не будь здоровим!

Це ситуація, коли дитина змушена захворіти, для того, щоб на неї звернули увагу. Інший варіант – коли поруч із дитиною постійно наголошують на тому, яка вона слабка чи хвороблива. У дорослому житті схема може бути тією ж: «Я маю захворіти, щоб мене нарешті любили».

Не думай!

«Будеш думати, коли підростеш», «Тебе ніхто не питав», «Що за дурню ти несеш?». Це ситуація, коли батьки різко засуджують дитину за її спосіб мислення чи не дають їй думати взагалі. Такі дорослі можуть уникати розв’язання проблем або перекладатимуть відповідальність на когось.

Не відчувай!

Це ситуація, коли дорослі звикли пригнічувати свої почуття до дитини. Як правило, під заборону можуть потрапляти певні категорії почуттів: злості, сорому, ніжності. Наприклад, у сім’ї військових хлопчики не плачуть або ж у сім’ї науковців забороняються розмови про релігію.

Також це насадження волі дорослих: «Ти маєш доїсти» («Але я не хочу»), «Ти мусиш одягнути светр» («Але ж там не холодно»). Такі діти можуть виростати без емпатії, нечутливі до власного тіла.

Важливо розуміти, що життєві заборони мігрують у сексуальні, наприклад, заборона: «Не відчувай» – може впливати на чутливість у сексі. Настанова: «Не думай» – не дає людині відрефлексувати, який саме секс їй подобається.

Як дозволити собі те, що хочеш?

Людині важливо досліджувати її межі заборон у сексуальності. Завдяки цьому можна зрозуміти, що саме вплинуло на формування ідентичності й сексуальності зокрема. Можна поставити собі кілька [не]простих питань.

Хто я без цих обмежень?

Що мені подобається та про що я думаю?

Що я вважаю для себе добрим і прийнятним?

Що мені не подобається?

Що в сексуальному контакті дає мені максимум задоволення?

Це збільшує кількість інформації про себе, може давати свободу та впливати на якість життя. А щоб отримати дозвіл і зробити те, що давно хочеться, можна прийти до когось близького, з ким комфортно та спокійно, й запитати: «Як ти думаєш, а якщо я дозволю собі ось це – я буду ок?».


Ви можете прослухати повну розмову про сексуальність у нашому новому шоу «Сексуальний подкаст».

Apple Podcasts, Soundcloud, Spotify, Google Podcasts.


Ведучі: Марк Лівін та Ольга Хайдукова

Продюсер: Костянтин Гузенко

Головний редактор: Андрій Баштовий

Текст: Марк Лівін, Ольга Хайдукова

Обкладинка: Анна Шакун

Музика: Євгеній Чичановський

Технічний партнер: Fujifilm Україна