Євген Кібець – засновник концертного агентства Happy Music Group. За роки своєї діяльності привіз в Україну Slaves, Nothing But Thieves, Young Fathers, Balthazar, Black Rebel Motorcycle Club, Warhaus, Morcheeba, СБПЧ та інших.

На ранковій зустрічі в Kyiv Academy of Media Arts він розповів про перший організований концерт, концертний ринок України, роботу з іноземними та українськими виконавцями та про найцікавіші пункти в райдерах артистів.

Фото: Антон Кулаковський для KAMA

Про старт кар’єри

Я закінчив факультет менеджменту та маркетингу в КПІ. У 2004-2005 р. працював помічником режисера, знімали серіал. У той час пройшов співбесіду в концертному агентстві, сказали, що буду займатися піаром, через 2 місяці мав відбутися концерт The Prodigy. Досі пам’ятаю, що слоган придумав я – «Електронный взрыв в центре столицы». Через місяць був концерт гурту t.A.T.u. Після цього я змінив концертне агентство.

Найбільший проект, який я провів у той час, це був фестиваль Free Fat Fest у 2007 році, забукав артистів.

Також підпрацьовував перекладачем. За півтора року встиг попрацювати з усіма привозами, які тоді були – це James Blunt, Rammstein, A-Ha та інші. Десь 2008-го я пішов з цього концертного агентства, намагався зробити щось сам.

Перший свій концерт я провів у 2009 році в клубі «Sorry Бабушка». Концертне агентство HMG заснували 2010-го. Першим був концерт Onyx у клубі Bingo. Один із найскладніших концертів, тому що ультраправі вважали, що не можна у Київ везти цю групу. Десь о 6-й ранку в день концерту під клубом підірвали бомбу. Клуб сказав, що все скасовуємо, а гурт був уже в Києві. У результаті найняли 300 омонівців, які оточили клуб, перевіряли всіх по 10 хвилин, концерт пройшов, і всі були задоволені. Після цього, у 2010 році, почався наш розвиток.

Про концертний ринок України

Найбільша помилка організатора – привозити те, що ти сам любиш, тобі здається, що довкола всі слухають цю музику. Неправда – це слухає дуже вузьке коло людей. На жаль, цю помилку я досі повторюю, мені хочеться довести Києву, що це хороший артист, але на нього все одно не приходять.

Є декілька причин, чому в Київ не їздять затребувані за кордоном артисти. По-перше, відсутність музичних ЗМІ, по-друге, незнання артиста через відсутність ЗМІ. Я вважаю, що музичних ЗМІ у нас немає, немає жодного нормального телеканалу; радіо у нас працює, на жаль, не так, як повинно, тому що пісню всі чули, а хто її співає – не знають.

Якщо подивитися топових артистів, то в їхніх мільйонних спільнотах підписників з України не так багато. В нормальній європейській країні просто у спільноті артиста можна продати квитки на концерт, у нас це не працює.

Зараз концертний ринок перенасичений настільки, що такого не було за всю історію України. Тільки в Києві три фестивалі цього літа. У мене 9 проектів улітку, я раніше намагався взагалі не працювати в цей сезон. Хоча організаторів стало в 3-4 рази менше, на ринку залишилися, якщо я не помиляюся, три великі компанії: «Мельница», «Аншлаг» і Pop Corn. Вони ризикують з новими іменами. Pop Corn привозять Imagine Dragons, оголосили Twenty One Pilots, вони не бояться. Більшість йде протоптаною дорогою. Чому Hurts до нас 18-й раз приїжджають? Я не відмовився б сам їх привезти. Єдині дві країни, де вони збирають такі зали, це Україна та Росія, їх тут розкрутили як великого артиста. Везуть, тому що перевірені.

Проблема Києва – снобізм нашої публіки. «Навіщо платити за квиток, якщо ми вчора бачили це безкоштовно на площі», – фраза, яка звучить від багатьох. Наш концертний ринок вбиває публіка. Має змінитися ставлення до українського артиста – на нього треба ходити. Тоді в музиканта з’являться гроші, які можна вкласти в саунд-продюсування, у запис, так росте якість сцени.

У 2013-2014 році, коли впав ринок іноземних артистів, у мене скасували 18 концертів. У той час різко почали зростати якість та збір українських виконавців, але ринок не втримали. Було 20-30 артистів, які могли зібрати хороший зал, зараз їх значно менше. Зал забивали Epolets, Fontaliza, зараз вони можуть зібрати 10% від того, що було. Знову з’явився вибір. За цей час виросли хіба що Оnuka, «Один в каное» та Vivienne Mort. Це ті, з ким я працював, кого можу навести як приклад. Не беру до уваги The Hardkiss, у них є інша стратегія – виступати в Києві раз на два роки, тому вони й збирають свої зали.

Про Selector Live

Велику частину мого концертного життя за останні 4 роки займає проект Selector Live із British Сouncil. Ми привезли сім молодих британських артистів, які майже всі стали суперзірками. Уперше привезли Slaves, Young Fathers, Everything Everything. Один з моїх улюблених концертів, який зібрав не дуже багато людей, це Gabriel Bruce.

Найближчий запланований концерт – гурт Shame, вони випустили один з найкращих альбомів, які я слухав цього року. Будемо старатися довозити свіжу британську музику, що поки недосяжна до нас. З Selector Live ми досягли того рівня, якого я хотів би й від інших проектів, коли люди йдуть почути цікавого артиста, на знаючи його.

Про роботу HMG

У мене є професійна команда. Самостійно я працював перші 5-6 років. Щойно з’явилася команда, зрозумів, як добре, коли є люди, які займаються цим краще, ніж я, у мене з’явився час. Дехто наймається на день концерту, а загалом у мене 5 людей, у кожного своє завдання, починаючи від дизайну і закінчуючи побутовою частиною. Якщо раніше ми закінчували один проект, а тоді починали інший, то цієї хвилини в нас запущено 20 проектів на цей рік.

Тільки на різні проекти наймаю різних піарників, це пов’язано із специфікою. Ринок піару в Україні дуже низький, хороших піарників майже не знайти або ж вони набрали стільки проектів, що можуть уже не впоратися. Намагалися створити навіть своїх, але зважаючи на те, що у нас немає музичних медіа, з цього не виростає і піар.

Про плани на майбутнє

Два роки тому я хотів зібрати Stereo Plaza, і ми це зробили. Тепер у мене ціль Палац спорту, а тоді стадіон. Дуже часто чую запитання, чи хочу я свій фестиваль. Ні, не хочу. У нас немає прибуткових фестивалів, і зараз, здається, всі вирішили собі зробити фестиваль. Це не боязнь великої роботи, просто немає сенсу. Можна часто робити концерти на стадіонах, головне, щоб збирався. Думаю, що є не більш ніж 10 артистів на ринку, які можуть у нас зібрати стадіон.