Іван Дорн – музикант, продюсер і засновник музичного проекту Masterskaya, на ранковій зустрічі в Kyiv Academy of Media Arts розповів про пріоритети у житті та творчості. The Village Україна публікує найважливіші тези його лекції.

Фото: Анна Бобирєва

Відкритість

Усе нове завжди дуже складно сприймати. Потрібно знаходити в собі сили, щоб зрозуміти, про що йдеться. Усе нове – це двигун прогресу. Ми або йдемо далі, або стоїмо на місці. Мені здається, потрібно себе постійно змінювати, виходити із зони комфорту й намагатися зрозуміти щось нове.

Чим старшим стаю, тим швидше виходить зрозуміти і зчитати людей. Буває так, що й двох хвилин досить, аби зрозуміти, що я більше не хочу спілкуватися з цією людиною, тому що даремно витрачаю час. Повз мене за день проходить так багато народу, що іноді доводиться швидко «обрізати» зайве спілкування. І я навчився робити це толерантно. Хочеться, щоб всі навколо були розумні й цікаві, спілкуватися з ними на різні теми, та ще й глибоко, не про банальні речі.

Коли я був дитиною, думав: які ж круті дорослі – вони багато всього знають. Але зараз розумію, що це далеко не так.

 Усе нове завжди дуже складно сприймати

 Мені не подобаються визначення «правильно – неправильно»

Правильно – неправильно

Система нас обмежує. Ми народжуємося, і нам уже розповідають, як треба жити, що робити, а чого не робити. Мені не подобаються визначення «правильно – неправильно». Це і є запорука мого успіху, тому що я толерантно ставлюся до всього нестандартного. І в цьому криється дуже велика сила.

Метамистецтво

Ми вже переступили поріг нової культурної течії – метамодернізм. Постмодернізм, який був до цього, утворився після того, як зруйнувався фашизм, комунізм, після того як цілі ідеології виявилися утопіями. Тоді цілі не було й нічого нового не з’являлося, а існували якісь стилізації, запозичення з того, що вже є.

З метамодернізмом з’явилися люди, які все частіше стали говорити, що немає правильного чи неправильного, немає сенсу кудись йти і когось слухати, є сенс пізнавати себе й робити так, як ви хочете. Тому основні характеристики метамодернізму – це самопізнання, трансцендентність й іманентність. Самопізнання і те, що можна самому собі придумати – безмежне. І все-таки основна частина мене, мого світу – це метамодернізм.

Нез’ясовність і глибина

Ми ж усі виросли в системі, і вона не має в собі цього незрозумілого, все повинно бути прямо та однозначно. Люди, які завжди кажуть «і що це таке?» – до них уже не достукатися. У вас або з’являються певні відчуття всередині та мурашки по шкірі, або ви йдете повз. Мурашки по шкірі, як лакмусовий папір, – це для мене головний показник, коли я пишу пісні. Якщо мені добре, я можу нікому не пояснювати, мені цього достатньо. Завжди знайдуться люди, які відчують, що це природно. Тому творіть спокійно і робіть так, як ви відчуваєте, головне вносити сенс.

Природність

Мені здається, вона стала запорукою мого успіху. Дуже часто зустрічаєшся з людьми, особливо в статусі зірки, хоч не люблю це поняття, а вони всі в масках, вдають, що приємні, милі й так далі. Це завжди відчувається.

А коли ви залишаєтеся собою – ви гармонійні й натуральні – це і є ваш шарм. Іноді знайомлюся з людьми і чую, як вони розповідають, кого знають, із ким працюють і що з себе представляють, а тільки потім кажуть, як їх звуть. І така візитна карточка відразу дає мені зрозуміти, що з цією людиною я спілкуватися не хочу. Якщо вас не просять про це розповісти – залиште цю інформацію для резюме.

Пробачати

Вади і риси, які не влаштовують, є в кожного. Це зовсім не означає, що ми всі погані люди. Я для себе зрозумів, якщо помічати тільки негатив, то врешті-решт ти залишишся сам. Важливо побачити в людині хороше і за це вчепитися, тоді з людьми стане набагато легше. А все, що залишається погане, важливо прийняти і відпустити. Вміти пробачати – найважливіше в нашому житті. Невміння це робити буде назбирувати погану внутрішню енергію, яка збиває з пантелику.

Masterskaya

Masterskaya існує для синергії та синтезу творчості абсолютно різних людей. У когось є класний інструментал, а в когось вокал або читка. Цих людей потрібно з’єднати на платформі, тоді з цього буде результат. Ми слухаємо і читаємо все, що надсилають на нашу робочу пошту. Для спрощення ми створили папки з назвами «вокалісти», «інструменталісти», «композитори». Вони постійно поповнюються, якщо ви створюєте музику, можете запросто опинитися в одній із цих папок.

 Все, що залишається погане, важливо прийняти і відпустити

Дискомфорт

Для мого self upgrade завжди важливо відчувати дискомфорт. Мене привчила до цього мама. Коли після моїх перших виступів я спускався зі сцени, мама мене зустрічала з хвилею зауважень і критики. Це змушувало мене почуватися некомфортно. З цього я виніс хороший урок – завжди потрібно бути собою незадоволеним, але не переступати межу. І не забувайте про роботу над помилками.

Іноді й цілі притупляються: у мене є будинок, машина, гроші, а потім починаєте згадувати про свої ранні мрії та розумієте, що вони набагато вищі від того, що є у вас зараз. Це як субстанція у вигляді красивого, дуже витонченого, заповненого зеленими купюрами болота, в якому ви застрягли. Я бажаю вам постійно вилазити із зони комфорту та критикувати себе в хорошому сенсі, бути відкритими й красивими зсередини.