На шостий день російсько-української війни міжнародний куратор TED Бруно Джуссані провів інтерв’ю з ізраїльським істориком та автором Ювалом Ноєм Харарі, відомим, зокрема, своїми книжками «21 урок для 21 сторіччя» та «Sapiens: коротка історія людства».

Зібрали основні тези з інтерв’ю історика Ювала Ноя Харарі для TED.

 Путін живе у своїх ілюзіях. Він вважає українців росіянами. Хоча вони ніколи ними не були. Україна – незалежна, суверенна країна. Українці – стародавня нація. Київ був найбільшим мегаполісом, коли Москви ще не існувало. Також Путін вважає українців нацистами, попри те, що президент України – єврей.

 Ми не можемо знати всіх планів Путіна. Але він точно хоче заперечити, що українці – окрема держава. І прагне, щоб увесь світ про це забув. Та незважаючи на те, що в нього є ресурси завоювати Україну, цього мало. Він не очікував, що українці чинитимуть такий опір.

 Я не думаю, що звичайні росіяни зацікавлені в цій війні. Росія – дуже багата ресурсами країна, але люди там не багаті. Усі гроші діляться серед представників верхівки. Також ця верхівка «промиває» людям мозок своєю ідеологією. Це звичне явище для імперії. Коли імператор контролює все, має і так дуже багато. Але починає хотіти ще більше і шле свою армію загарбувати інші землі.

 Росія й Україна не ненавиділи одне одного до Путіна. Вони були братськими народами, а тепер вони вороги. Якщо все так і продовжиться, то це й буде єдиним спадком Путіна.

 Останні кілька десятиліть ми жили в мирі. Для ЄС відрахування з бюджету на армію були 3%, загальносвітова практика – близько 6%. І це не порівняти з часами, коли 40–50% бюджету йшли на армію. Наразі Німеччина вже подвоїла свої відрахування з бюджету на озброєння. За нею – Польща. Це зрозуміло, вони почуваються під загрозою. Але інші країни бачать це й також збільшують бюджети. Те, що мали б витратити на освіту, охорону здоров’я й охорону навколишнього середовища зараз витрачають на танки та зброю. Тому наслідки цієї війни будуть відчутні в усьому світі.

 Ми на межі нової технологічної ери, коли штучний інтелект може також впливати на хід подій. Але як ми можемо домовитися про безпечне використання штучного інтелекту, якщо в нас розгорілася не холодна, а справжня війна. Усі наші надії щодо припинення війни штучних інтелектів ідуть туди, куди й «рускій корабль», тому що ніхто не буде підписувати жодних домовленостей щодо цього наразі. Ця війна набагато більше, ніж просто регіональний конфлікт. Світ відчує наслідки в різних напрямах.

 Ми маємо почуватися відповідальними за цю війну. Історично війни та сутички були завжди. Те, що люди воюють, – закон природи. Але саме люди відповідальні за рівень жорстокості – вони можуть його знизити. Війна в Україні – це не природна катастрофа. Це рішення однієї людини.

 Насіння ненависті, страху та нещастя зараз посіяне в розумах і тілах десятків мільйонів людей. Це насіння дасть жахливі плоди через десятиліття. Щодня цього насіння посіюється все більше й більше. Те, що робить Путін зараз, жахливо. Але ми, на жаль, пожинаємо плоди Другої світової війни. Це страхи, що проросли в самому Путіні. Ця війна закладає фундамент на наступні, які можуть початися через 50–60 років. Тож це потрібно негайно припинити.

 Раніше, якщо ти хотів подолати фашизм в Іспанії, тобі треба було їхати в Іспанію. Тепер ти можеш залишатися в себе вдома, хоч у Сан-Франциско, і бути повноцінним учасником війни на інформаційному фронті. Це те, що дуже відрізняє цю війну від тих воєн, які ми бачили у 20 столітті.

 Путін уже програв, бо він хотів роз’єднати НАТО та ЄС, але насправді всі тільки сильніше об’єднали зусилля. Ця війна може стати кінцем культурологічних сутичок і бійок між «лівими» та «правими», лібералами та консерваторами. Люди раптом усвідомили, що в цьому вони разом. Війна в Україні – це нагадування, що ми маємо бути об’єднані, щоб захищати себе. Що всі одне одному не вороги. Що це і є основним у свободі.

 Ядерна зброя має свої функції. Вона стримувала наддержави та сутички між ними. Повертатись до розмов про неї, це великий відкат назад. Але зрозуміло, що, якщо хтось почне її використовувати, це буде колективний суїцид.

 Після Брексіту німці є лідерами ЄС і в їхніх силах допомогти це зупинити. Якщо зараз німці візьмуть зброю в руки, ніхто не скаже, що це нацисти. Цього не варто боятися.

 Коли востаннє ти купував щось російське, що не газ та нафта?! Якщо Європа домовиться зараз про альтернативні джерела надходження нафти та газу, Росія зламається. У них більше нічого немає. І вже видно, що Європа працює над цими рішеннями. Прокляття нафти в тому, що вона є джерелом багатства та ростить диктаторів. Тобі не треба розвиватися, тобі треба лише свердлити. Тож, якщо зараз впадуть ціни на нафту, вони примусять Путіна змінити режим.

 В Африці теж багато постімперіалістичних країн. Але базовий принцип африканської політики – тримати кордони. Ніхто не полізе до сусіда просто так. У жодному разі не можна казати: «Ви були частиною нашої країни, тож тепер ми вас забираємо». Те, що робить зараз Путін, може стати поганим прикладом для інших країн по всьому світу.

 Росія Путіна – це не СРСР, це набагато менша та слабша країна. Її набагато легше ізолювати. Санкції не діють миттєво, потрібно трохи часу. Поки що росіяни відчули дію не від всіх санкцій. Я не знаю особисто оточення Путіна, але здається, що вони люблять хороше життя: яхти, вілли, шато у Франції. Санкції матимуть на це суттєвий вплив, і вони ще дізнаються про нього.

 Президент Зеленський – велике натхнення для всього світу. Саме завдяки йому ЄС так швидко об’єдналися та надіслали зброю.

Усю оперативну інформацію про війну читайте в нашому телеграмі

«Нормальні новини»