Із березня 2020 року, коли оголосили перший локдаун, освітня сфера почала тестувати нові формати. Школи, університети й альтернативні навчальні заклади змушені були частково, а потім і повністю перейти в онлайн-формат.

Ми поговорили з власниками приватних навчальних платформ: Bazilik, КАМА, LABA, Skvot, Projector, «Культурний Проект» – і запитали про ефективність онлайн-освіти, інсайти та прогнози, чи зможе онлайн витіснити офлайн-навчання.

«Гібридна форма зі змішаним форматом здається нам найкращою альтернативою»

Марина Батуринець


засновниця Bazilik

В онлайн-освіту перевів не так локдаун, як сама пандемія. Особливо в перший час, коли кількість захворювань була мінімальна, але все інформаційне поле було лише в цих новинах. Ми закрили двері школи в березні ще до офіційного локдауну, коли побачили неймовірну напругу та страх серед студентів. Довелося адаптуватися до онлайну і студентам, і лекторам, і школі.

Bazilik повернувся частково в офлайн ще влітку. Це були лише програми з практикою та невеликими групами з 10–15 студентів. Ми зробили довгі курси змішаними, коли студенти навчаються в будні в онлайн, а на вихідних у них практичні офлайн. Чи частина групи приходить на офлайн, а для частини запускаємо пряму трансляцію з зали, і вони перебувають на лекції онлайн. І знов-таки обмежили групи в офлайні до 20 студентів. Так ми тримаємо зв’язок зі студентами, даємо практичні знання, водночас зайвий раз не наражаємо на небезпеку їздити до школи через день у громадському транспорті в час-пік.

До пандемії Bazilik ніколи не думав про формат онлайну. Нам подобалося, що кожен студент, окрім знань, ще отримує нові знайомства, знайомство зі школою, нашою командою, коли ми вранці зустрічаємося, в обід разом п’ємо каву та ввечері всі з новими знаннями й емоціями виходять зі школи.

Онлайн небезпечний тим, що ти можеш відволіктися на інші справи, може залажати інтернет, тебе можуть відволікти робочі питання. Тут треба набагато більше зусиль студента, щоб бути «на зв’язку». Тому навіть в онлайн ми зберегли деякі правила офлайну:

  • у нас немає записів занять;
  • кожен студент умикається з усією групою в потрібний день і час;
  • кожен може писати конспект і ставити питання.

І це трохи мотивує студентів бути ввімкненими. Немає цього гачка «подивлюся потім». У всіх групах є ліміт, і він такий самий, як і в офлайн. Бо лектор повинен приділити увагу кожному питанню. Так само працюють менеджери, тільки тепер їхня задача вже більше про підключення, питання до спікера чи презентацію, якщо студент загубив її на пошті.

Сказати, що студентів стало більше чи менше, не можемо. З одного боку, тепер навчання доступне кожному студенту з будь-якого кінця світу, але так само є частина студентів, яка чекає на повернення програм в офлайні. Так, тепер у нас є студенти з Канади, Нової Зеландії, Бразилії, але ми однаково кажемо про діаспору, яка знала про школу ще до пандемії.

На початку занять кожен лектор просить студентів вмикати камери, бо так легше читати матеріал, а їм легше зосереджуватися. На початку пандемії ми навіть підготували лекцію, як навчатися онлайн, а після цього підготували декілька матеріалів з цієї теми. Бо такий перехід важкий не лише для школи, а й для студентів. А завдання школи – цей процес спростити, а не ускладнити.

Як учитися вдома. Що ми радимо нашим студентам:

  • визначити внутрішню мотивацію;
  • визначити глобальну мету й поділити її на мікроцілі;
  • розвивати самодисципліну й самоорганізацію;
  • виділяти чіткий час на навчання;
  • практикуватися;

Завжди були студенти, які питали про онлайн, а тепер так само є студенти, які чекають на офлайн. Тут усе індивідуально і як кому зручно. Але знов-таки все залежить від запиту студента й навіщо йому ці знання. Якщо треба швидко розібратися з інструментом, щоб уже завтра спробувати використовувати знання в роботі, то на офлайн не чекають, а йдуть на онлайн. Якщо ми кажемо про практичні воркшопи, як, наприклад, запис подкастів чи мобільну фотографію, то такі теми ми й самі не хочемо виводити в онлайн, бо інакше в нас більше можливостей зробити навчання практичнішим, показати техніки, прийоми, подивитися й скорегувати студента в процесі. Тому поки гібридна форма зі змішаним форматом здається нам найкращою альтернативою для сьогодення.

Наша думка, що онлайн не витіснить офлайн-навчання. Так, онлайн відкриває кордони для студентів і лекторів, це може зменшити затратну частину, якщо відмовитися від локації, мерчу чи безкоштовної кави. Ти наче можеш працювати за принципом, де раз створив контент і далі його лише просуваєш та заробляєш, але все це так здається лише на перший погляд. Знання повинні давати людям користь.

Постійно потрібно знаходити варіанти й комбінувати. Наприклад, на весну в нас запланований інтенсив із піару, але він поки на паузі. Закон дозволяє навчання в групах до 20 студентів. А це економічно неможливо для програми цього інтенсиву. В онлайн його перенести теж не можна, бо студенти не зможуть висидіти в онлайні більше трьох годин. Тож це буде вже не інтенсив, а цілий курс. Тому поки чекаємо на весну. Bazilik переїхав у Kooperativ, там є літня тераса, і є думка повернути частину наших інтенсивів саме на терасу, тоді зможемо збирати більше 20 студентів. Але поки чекаємо на стабільну теплу погоду.

«На деяких курсах кількість місць у групах довелося зменшити вдвічі»

Анна Вовк


директорка та співзасновниця КАМА

Багатьом дорогим університетам у Європі 2020 рік видався складним. З різних причин. Фешн-дизайнери, які закінчили навчання в Парижі, у цьому році залишилися без свого фінального дипломного показу – і вони прямо публічно та сильно засмутилися через це. Топові MBA програми знизили вартість. Восени в деяких випадках різниця становила 20 тисяч євро. Я знаю багато прикладів того, як молоді люди відкладали вступ на рік, щоб не вчитися дистанційно за 15–20 тисяч євро чи фунтів за семестр.

Це не тенденція. Це радше вплив подій. А обставини змінюються.

На моєму особистому досвіді результативність навчання багато в чому залежить від людини, яка вчиться. Від попереднього досвіду навчання, уміння концентруватися, мотивації. Ну, і є різниця, чому вчитися. Слухати курс лекцій із філософії онлайн або вчитися презентувати креативні ідеї все-таки не одне й те ж.

За час карантинних обмежень активність студентів не сильно змінилася. Хіба навесні. Тоді люди не розуміли, що буде далі, і хотіли почекати. До осені всі зрозуміли, що чекати особливо й нема чого – і кількість заявок на навчання була такою ж, як і в будь-який інший рік. Але зараз ми не можемо собі дозволити набирати такі ж великі групи, як до появи обмежень. На деяких курсах кількість місць у групах довелося зменшити вдвічі.

У КАМА є обидва формати – дистанційний та очний. У кожного своя аудиторія. Студенти очних програм із великим розумінням ставляться до того, що частина роботи зараз проходить у дистанційному форматі, за що ми їм дуже вдячні, але вони точно воліють офлайну.

Я не думаю, що ці формати між собою змагаються. Вони задовольняють різні запити, розраховані на різну аудиторію, працюють у різних обставинах. Онлайн-формати ідеальні, якщо ти хочеш пройти курс у навчальному закладі, який розташований в іншому місті або навіть країні. Або якщо курс більше пізнавальний, ніж навчальний. Офлайн більше підходить для того, щоб отримувати фундаментальні знання, вивчати спеціальність, розширювати коло спілкування, знаходити майбутніх колег і роботодавців, учитися соціальних навичок.

«Онлайн уже витіснив офлайн»

Інна Чут


генеральна продюсерка навчальної платформи LABA та співзасновниця Skvot

Під час онлайн-навчання ми бачимо значно більше креативу. Адаптуватися довелося швидко. Особливо тим закладам, які до карантинів повністю працювали офлайн. Ми почали повноцінно користуватися діджитал-інструментами. Наприклад, для планування навчання почали використовувати kanban-дошки, scrum-підхід. А також відеозв’язок, засоби для інтерактивного навчання онлайн. І це показало, хто насправді може запропонувати якісний продукт незалежно від формату.

Спочатку була хвиля тих, хто зацікавився онлайн-освітою, але вона швидко спала. Загалом навчається той самий core – умотивовані, спраглі до знань і професійного розвитку. Такі люди були завжди, і локдаун цю ситуацію ніяк не змінив. Єдина зміна – вимогливість студентів. Люди вчаться оцінювати якість освітніх продуктів, розуміти критерії в онлайн-освіті.

У кожного з форматів є свої переваги та недоліки. Наприклад, простіше утримувати увагу, коли спікер перебуває зі студентами в одній кімнаті. Але онлайн пропонує ширший спектр засобів взаємодії та контролю якості знань.

Хороша онлайн-програма все ж дає якісніші результати. Коли доступ до записів і навчальних матеріалів є 24/7, є ментори, викладачі, що відповідають на всі запитання, освітня інфраструктура, яка підтримує студентів. Єдине, що залишається, – це внутрішня мотивація студентів до навчання. А це найголовніше незалежно від формату.

Звісно, за офлайном усі сумують. Це простежується як у відгуках, так і в процесі навчання. Але з локдауном люди звикають працювати, розважатися, а тепер і вчитися вдома.

Ми намагаємося стерти цю межу, формувати спільноти професіоналів, організовувати для них онлайн-зустрічі, пропонувати нові формати. Тому більше зусиль і ресурсів варто вкладати в онлайн. Як раніше, уже не буде. Онлайн дозволяє залучати більше учасників, запрошувати спікерів з усіх куточків світу, студенти зможуть спілкуватися, перебуваючи в різних часових поясах. Навіть в офлайні виграють ті заходи, що пропонують трансляції.

Онлайн уже витіснив офлайн. Люди шукають мобільність, того, що можна без значних зусиль вбудувати у свій щільний розклад. А онлайн-освіта задовольняє цей запит. Також дає можливість економити час і не витрачати його на зайві дії. І я не знаю, що може бути більшою перевагою.

«Батл «офлайн чи онлайн» штучний»

Олександр Трегуб


засновник школи Projector

Університети, школи, альтернативні заклади – усі примусово та з різним успіхом відцифрувалися. Навколо цього зараз величезний хайп.

Якщо відокремити зерна від плевел, виявиться, що змінились інструменти, але не змінилася суть. Як і тисячі років тому, люди розвиваються, вирішуючи складні задачки під наглядом наставників. Тільки тепер вони це роблять в Slack і Zoom.

Зараз видно такі тенденції:

  • запит на кругозір, а не тільки на скіли;
  • запит на комплексні програми, а не тільки на короткі модулі;
  • запит на розвиток кар’єрних можливостей.

Батл «офлайн чи онлайн» штучний. Бо він фокусує увагу не на тому й переводить питання з важливого на неважливе. Що завгодно можна зробити добре, а можна – погано. Так само досвід навчання залежить не від інструментів, а від якості зв’язку між учнем і вчителем. У цифрі нові інструменти, а ядро те саме.

Завдяки переходу ми дізналися, що в онлайні можна забезпечити крутий освітній досвід. Постійний фідбек, складна та цікава практика, обмежені групи впливають на результат значно сильніше, ніж перехід із класу в Zoom. Порівнюючи рівень проєктів, відгуки, кількість студентів, що доходять до кінця, бачимо, що якість програм після переходу в онлайн залишилася тією ж.

Зате відкрилися нові можливості. Наприклад, тепер у нас викладають круті профі з усього світу (Штати, Німеччина, Британія, Нідерланди), а це великий плюс. Лише з Берліна зараз у нас викладає четверо кураторів.

Перший локдаун був непростий для всіх. Стрес не давав зосередитися на навчанні. Зараз, коли все стало трохи більш звичним, великих відмінностей у поведінці самих студентів ми не бачимо. Ну, і вочевидь ринок зараз більш вимогливий до спеціалістів – зараз більше людей прокачує скіли, бо це підвищує їхню конкурентоздатність.

Карантин змінив патерни на роботі. Ремоут, який ще нещодавно здавався екзотикою, став реальністю. Перехід на онлайн-навчання відбувся відносно легко – ми вже звикли працювати, учитися, робити покупки в онлайні. Тепер це нормально.

Є й чимало тих, хто сумує за офлайном, камерністю, зустрічами з одногрупниками. Я теж сумую. Не знаю нікого, кому б подобалася самоізоляція. Але треба визнати й те, що онлайн приніс багато крутих можливостей.

Загалом я не думаю, що хтось когось має витіснити. Чи має чорний хліб витіснити білий? Обидва формати можуть працювати дуже добре.

«Наш студент змінився, не хоче ризикувати купувати офлайн, не обирає довгі курси та програми, діє ситуативно, не планує надовго»

Наталя Жеваго


засновниця освітньої організації «Культурний Проект»

Освіта примусово виштовхнута в онлайн. Ті, хто не був прихильником дистанційного навчання, подолали бар’єр звикання й оцінили переваги нового способу отримувати знання. Водночас усе залежить від того, про яку саме освіту йдеться.

Я б одразу рекомендувала ускладнити картину впливу освіти на людей і розділила б її на три групи:

  • освіта, що навчає професійним скілам;
  • світоглядна самоосвіта;
  • освіта як процес формування особистості.

Упевнена, що світоглядна самоосвіта завжди перебуватиме у форматі спільнот за інтересами / цінностями офлайн. Професійна освіта великими інформаційними блоками, кейсами, опитуваннями, відпрацюванням технік буде гніздитись у віртуальному світі. І, думаю, сталим результативним форматом у цій сфері стане «змішане» навчання з великими блоками для самостійного засвоєння матеріалу та виправданою взаємодією з тьюторами / групою з онлайн- й офлайн-подіями. Але все, що можна опрацювати самостійно та дистанційно, залишиться в онлайні.

Якщо говорити про освіту як становлення особистості, то вона продовжиться в офлайні. Як би не загравала з онлайном школа та ВНЗ, але їхня основна роль – дорослішання – однаково залишиться в офлайні. Особисто переконалась у тому, що спеціально відведений час і простір для певної активності має значення: я краще концентруюся на навчанні саме в аудиторії.

Є дисципліни, які традиційно орієнтовані на безперервну взаємодію з експертом. Це, наприклад, курс з філософії, прикладна частина вивчення мистецтва. Наковтатись інформації, надивитися тут замало. Формат передбачає спробу формулювати власну думку. Офлайн створює умови довіри та безпеки для з’ясування складних питань.

Також є слухачі, які свідомо приходили в так званий lifestyle-формат – відвідування різних курсів для можливості поспілкуватися з експертами, познайомитися з однодумцями, відвести декілька годин життя на тиждень для повністю іншого контексту, інтелектуального середовища. Для цих людей онлайн не задовольняє потребу. Ці слухачі чекають на повернення офлайну.

З іншого боку, бачу, що онлайн відкрив можливість спробувати оволодіти новими навичками, для яких у повноцінному офлайн-форматі не вистачало достатньо мотивації. Тепер же багато чого можна спробувати з невеликими інвестиціями коштів і часу.

«Культурний Проект» із початку локдауну перевів усю свою діяльність в онлайн. Для сезону весна-літо ми створювали тільки вебінари та відеокурси. На осінь уже планували офлайн, але зрештою, зробили висновок, що наш студент змінився, не хоче ризикувати купувати офлайн, не обирає довгі курси та програми, діє ситуативно, не планує надовго.

До того ж формат наших програм традиційно та переважно лекторії експертів гуманітарних галузей і мистецтва. Такий формат без методичних доопрацювань легко замінити на відеоформат. І, ми думаємо, великою мірою лекторій залишиться в онлайні. Офлайн повернеться оновленим і поглибленим. Передбачатиме взаємодію, активний обмін думками та досвідом, а також буде доповнюватися відеоблоками в онлайні.

Що цікаво, «Культурний Проект» пропонує не «прикладні» знання, а розуміння мистецтва, філософії, музики. Так-от пандемія не вплинула негативно на цікавість до наших дисциплін. Радше наші студенти замінювали можливість жити активне культурне життя його вивченням, поглибленням у дисципліну.

Активність студентів виросла. Але складно сказати, чи виріс сам попит на освіту під час карантину. Навчалися під час карантину ті, хто й до нього навчався. Водночас у багатьох виникли нові обмеження в ресурсах. Але й тут людей завалили безкоштовними можливостями та пропозиціями. Зрештою, упевнена, більшість спраглих до знань мають декілька (а може, і з десяток) незавершених / невідкритих / непереглянутих курсів.

Усі, хто любить навчатися, «перебрали» освітніх продуктів за час карантину. Ми маємо вивчити свій онлайн-навчальний апетит та онлайн-навчальний метаболізм. Тож я вважаю, що карантинний попит буде зменшуватись і рухатись у бік більш якісних та глибоких пропозицій. Наприклад, потрібно вкладати ресурси у створення методик і нових типів сучасного навчання, яке включатиме всі можливості та переваги онлайну й ефект «присутності» офлайну. Досвідчений та обізнаний методолог змішаного навчання став найзатребуванішим спеціалістом нашої галузі.